Рішення № 75451782, 23.07.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа №813/2490/18

23 липня 2018 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Крутько О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій незаконними та неправомірними, зобов’язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду, просить визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова незаконними та неправомірними та зобов’язати нарахувати ОСОБА_1 пенсію (основу та додаткову) за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року відповідно до вимог чинного законодавства та виплати заборгованість з державної пенсії у розмірі 6 (шести) мінімальних пенсій за віком та з додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком з відрахуванням фактично виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що має право відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Законі № 796-ХІІ) на отримання державної пенсії у розмірі не нижчому 6 (шести) мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком у період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року.

Ухвалою від 14.06.2018 року позовну заяву залишено без руху, а позивачу встановлено 10-денний термін з моменту отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали. 22.06.2018 року позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 23.06.2018 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

На підставі ст.52 Кодексу адміністративного судочинства України суд замінив відповідача у справі - Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова його правонаступником – Головним управлінням Пенсійного фонду України в Львівській області.

09.07.2018 року відповідачем подано відзив на позовну заяву у якому відповідач зазначає, що пенсійні виплати передбачені Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у період дії постанов Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року №745 та від 23.11.2011 року №1210 здійснюються у розмірах визначених цими актами

13.07.2018 року позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якому позивач зазначає, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» та Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи підлягають пріоритетному застосуванню до спірних правовідносин з 03.08.2014 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1. є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується посвідченням серії А № 427250 від 23.05.1997 року. Позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності у зв’язку із захворюванням пов’язаним з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що підтверджується витягом із акту огляду МСЕК № Серії ЛВА – 1 №078414.

23.03.2018 року позивач звернулася до Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова з вимогою здійснювати поточні виплати (державну пенсію у розмірі не нижчому 6 (шести) мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком), що встановлені в Законі та відновлених судом розмірах починаючи з 01.11.2011 року та здійснити виплату заборгованості по виплаті пенсії у розмірі не нижчому 6 (шести) мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком починаючи з 01.11.2012 року.

04.04.2018 року відповідачем було відмовлено у проведенні перерахунку, у зв’язку із тим, що пенсія позивачу обчислена у порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії. Зазначає, що заборгованості по виплатах позивачу, передбачених Законом, з 01.11.2011 не існує.

З огляду на те, що у перерахунку пенсії ОСОБА_1 було відмовлено, вона звернулася до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, визначення соціального захисту потерпілого населення визначено в Законі № 796-ХІІ.

Відповідно до ст. 49 Закону № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

У статті 50 та 54 Закону № 796-ХІІ було визначено розміри державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в залежності від розміру мінімальної пенсії за віком.

Однак, 19.06.2011 року набув чинності Закон України від 14.06.2011 року “Про внесення змін до ЗУ “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, яким передбачено, що в 2011 році положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

На виконання вимог вищезазначеного закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 23.11.2011 року №1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, відповідно до якої і визначається розмір пенсії позивача. Аналогічні положення були передбачені в Законах України про Державний бюджет України на 2012 рік, на 2013 рік. Тобто, у 2012-2013 роках норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Проте, починаючи з 01 січня 2014 року Закон України “Про Державний бюджет України на 2014 рік” в редакції від 16.01.2014 року не містив жодної норми, яка б обмежувала у 2014 році пряме застосування Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, зокрема, статей 50, 54 даного закону, якими визначено перерахунок пенсій.

Лише 01.07.2014 року Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет на 2014 рік” Прикінцеві положення цього Закону доповнені п.п. 6-7, яким установлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2014 рік” цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Приймаючи до уваги, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2014 рік” від 31.07.2014 року №1622-VІІ опубліковано в газеті “Голос України” 02.08.2014 року № 146, він набрав чинності 03.08.2014 року, тобто визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України з 03.08.2014 року.

Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, з 01.01.2014 по 02.08.2014 включно застосуванню підлягали норми статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ, а не Постанови Кабінету Міністрів № 1210.

Згідно ст.ст.50, 54 Закону № 796-ХІІ в редакції, що діяла з 28.12.2014 року, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до категорії 1, призначається у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України; умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань. Установлено, що норми і положення статей 50, 54 Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Ці норми Закону № 796-ХІІ не визнані неконституційними.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, викладеної зокрема у рішенні “Великода проти України” від 03.06.2014 р., законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. У зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження “справедливого балансу” між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

З огляду на викладене, позивач має право на перерахунок основної і додаткової пенсії з 01.01.2014 по 02.08.2014, оскільки у вказаний період визначення порядку та розмірів виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи не було делеговано Кабінету Міністрів України.

Аналогічний підхід до застосування ст.ст.50,54 Закону № 796-ХІІ міститься у постанові Верховного Суду України від 27.04.2016 року у справі № 736/268/14.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що позов належить задоволити повністю. Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 державної та додаткової пенсій з 1 січня по 2 серпня 2014 року у розмірах, встановлених статтями 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у редакції за вказаний період. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної та додаткової пенсій з 1 січня по 2 серпня 2014 року у розмірах, встановлених статтями 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у редакції за вказаний період.

Згідно п.8, п.10, п.13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області м.Львова щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 державної та додаткової пенсій з 1 січня по 2 серпня 2014 року у розмірах, встановлених статтями 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у редакції за вказаний період.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної та додаткової пенсій з 1 січня по 2 серпня 2014 року у розмірах, встановлених статтями 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у редакції за вказаний період.

Судові витрати відшкодуванню не підлягають

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Крутько О.В.