Ухвала суду № 75451657, 24.07.2018, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24 липня 2018 року СєвєродонецькСправа № 812/1463/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

у складі головуючого судді Смішливої Т.В.,

при секретарі судового засідання Бутенко К.В..,

за участю представників сторін

від позивача Джунь С.В., дов. № 2 від 01.01.2018

від відповідача: Скорженко А.П., дов. № 5830/9/22-10-10-18 від 23.05.2018

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позову приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31 серпня 2017 року №№ 0005994708, 0006004708,0006014708, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 13.06.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31 серпня 2017 року №№ 0005994708, 0006004708,0006014708 та призначено проведення підготовчого провадження.

Під час підготовчого провадження представником відповідача заявлено усне клопотання про залишення позову приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду яке обґрунтовано тим, що позивачем вживались заходи досудового оскарження податкових повідомлень-рішень, рішення за результатами розгляду скарги позивача прийнято у жовтні 2017 року, а позов подано до суду у травні 2018 року. Отже, позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, передбачений ст. 56 Податкового кодексу України. Також позивачем пропущено і тримісячний строк звернення до суду, передбачений ч. 4 ст. 122 КАС України.

Представник позивача проти заявленого клопотання заперечував, вважав, що у даному випадку необхідно застосовувати строки, встановлені ст. 102 Податкового кодексу України, оскільки дана норма є спеціальною.

Вислухавши пояснення сторін суд виходить з такого.

Строки звернення до суду з адміністративним позовом врегульовані статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини четвертої якої передбачено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Саме на вказану норму послався представник відповідача, заявляючи клопотання про залишення позову без розгляду.

Однак, суд звертає увагу на те, що частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Спеціальним нормативним актом, який регулює спірні відносини у даній справі є Податковий кодекс України.

Пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пунктом 56.2 наведеної статті у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Натомість, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Статтею 102 Податкового кодексу України передбачено передбачено строк давності тривалістю 1095 днів.

Тобто, п. 56.18 та п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України по різному регулюють питання строків судового оскарження рішень контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання.

Згідно п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

На необхідності дотримання судами правила вирішення колізій у податковому законодавстві на користь платника податків наголошено також в Остаточному рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України".

Європейський суд дійшов висновку про порушення прав заявника, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, зокрема, у зв'язку з тим, що національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника - платника податку, коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

Ураховуючи викладене, строк для звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання повинен визначатися за правилами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України. Зазначений строк становить 1095 днів із дня отримання такого рішення, незалежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове розв'язання спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження.

Позивачем оскаржуються податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 31 серпня 2017 року №№ 0005994708, 0006004708,0006014708 щодо яких строк оскарження у 1095 днів на даний час не минув.

З огляду на вказане клопотання представника відповідача суд визнає необґрунтованим.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про залишення без розгляду позову приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31 серпня 2017 року №№ 0005994708, 0006004708,0006014708 у зв'язку з пропуском строку звернення до суду відмовити за необґрунтованістю.

Ухвала не перешкоджає подальшому розгляду справи, а тому оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на остаточне судове рішення у справі.

Ухвалу у повному обсязі складено на підписано судом 24 липня 2018 року.

СуддяТ.В. Смішлива