Рішення № 75450948, 24.07.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року м. Житомир справа № 806/1773/18

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Міністерства внутрішніх справ України на Південно- західній залізниці про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати неправомірні дії ОСОБА_2 Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці щодо незарахування вислуги років у пільговому обчисленні;

- зобов'язати відповідача зарахувати до вислуги років у пільговому обчисленні час проходження служби в органах внутрішніх справ України у зоні безумовного (обов'язкового) гарантованого добровільного відселення один місяць служби за півтора місяця за період з 15.10.2004 по 05.06.2015 про що внести зміни до наказу №51 о/с від 05.06.2015 в частині обрахування вислуги років.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач у період з 15.10.2004 по 05.06.2015 проходив службу в органах внутрішніх справи України на різних посадах середнього та начальницького складу у підрозділах лінійного відділу на ст.Коростень Лінійного управління на Південно-Західній залізниці та лінійного відділу на ст. Коростень ОСОБА_2 МВС України на Південно-Західній залізниці. З 05.06.2015 позивача звільнено зі служби через хворобу. Стверджує, що до пільгового стажу не було зараховано період проходження служби у зонах безумовного гарантованого добровільного відселення один місяць служби за півтора місяця за період з 15.10.2004 до 05.06.2015. Вказує, що звертався до відповідача з заявою про врахування пільгового стажу. Відповідач листом від 26.03.2018 відмовив у зарахуванні до пільгового стажу позивачу період роботи з 2004 по 2015 рік. Позивач вважає відмову протиправною, стверджує про право на зарахування до вислуги років у пільговому обчисленні періоду служби у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого відселення.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Копія ухвали суду 10.04.2018 і 19.04.2018 надсилалась на адресу відповідача, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Конверти повертались на адресу суду за закінченням терміну зберігання.

Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 на підставі наказу від 18.10.2004 призначено на посаду дізнавача ЛВ на ст.Коростень з 15.10.2004 (а.с.12). Наказом від 05.06.2015 №51 о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ за п.64 "б" (через хворобу). Вказано, що вислуга на день звільнення становить 13 років 07 місяців 15 днів (а.с.11).

За результатами розгляду звернення позивача ОСОБА_2 Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці листом від 26.03.2018 №37/7-М/60 відмовило у зарахуванні до вислуги років в пільговому обчисленні часу проходження служби в зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення у зв'язку з тим, що у переліку посад, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсій на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця відповідно до постанови КМУ від 17.07.1992 №393 посади позивача немає (а.с.16-17).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ визначено постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 №393 (із змінами і доповненнями) (далі - Порядок №393).

Згідно з п.п."в" п.3 Порядку №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому п.1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах, зокрема, у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, передбачених пунктами 2 і 3 частини другої статті 2 Закону України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”, - згідно з переліками військових частин, підрозділів і установ, затверджуваними відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв'язку, Центральним управлінням Служби безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, ОСОБА_2 державної охорони.

Згідно додатку 1 до наказу Міністерства внутрішніх справ України №748 від 22.11.1993 затверджено перелік населених пунктів віднесених до зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення згідно з постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 №106, розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.01.1993 №17-Р, на території яких виконання службових обов'язків зараховується до строку вислуги років для призначення пенсій особовому складу органів внутрішніх справ, військ внутрішньої та конвойної охорони в пільговому обчисленні - один місяць за півтора місяця. Зокрема, до вказаного переліку входить м.Коростень, де проходив службу позивач.

До матеріалів справи долучено витяг з послужного списку особової справи майора міліції ОСОБА_1 Зі змісту якого встановлено, що позивач працював з 15.10.2004 по 06.02.2006 дізнавачем, з 06.02.2006 по 15.12.2007 дізнавачем групи дізнання, з 15.12.2007 по 21.01.2011 дізнавачем сектору дізнання, з 21.01.2011 по 01.07.2013 помічником начальника лінійного відділу - оперативний черговий частини штабу. Отже, позивач проходив службу у період з 2004 по 2015 рік у лінійному відділі на ст.Коростень ОСОБА_2 МВС України на Південно-Західній залізниці, що розташований у зоні гарантованого добровільного відселення (а.с.14-15).

Суд критично ставиться до посилань відповідача на відсутність переліку підрозділів, затверджуваного відповідно Міністерством внутрішніх справ України, оскільки не є законною підставою для відмови позивачу у зарахуванні вислуги років у пільговому обчисленні.

Так, Порядком №393 Міністерству внутрішніх справ України надано повноваження визначати перелік підрозділів та установ з метою реалізації вже наданого права, а тому, Міністерство внутрішніх справ України, визначаючи такі підрозділи та установи не може звужувати обсяг наданого позивачу права, або скасовувати чи призупиняти таке право.

З огляду на те, що Порядком №393 визначено зарахування служби в органах внутрішніх справ у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, передбачених в пунктами 2 і 3 ст.2 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із розрахунку один місяць за півтора і цей порядок діє, то у відповідача не було правових підстав для відмови у зарахуванні позивачу вислуги років у пільговому обчисленні.

Враховуючи наведене, дії ОСОБА_2 Міністерства внутрішніх справ України на Південно-західній залізниці щодо незарахування ОСОБА_1 у пільговому обчисленні вислуги років при проходженні служби в органах внутрішніх справ у зоні гарантованого добровільного відселення, передбаченої ст.2 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є неправомірними.

Позовна вимога про зобов'язання відповідача зарахувати до вислуги років у пільговому обчисленні час проходження служби в органах внутрішніх справ України у зоні безумовного (обов'язкового) гарантованого добровільного відселення один місяць служби за півтора місяця за період з 15.10.2004 по 05.06.2015 є похідною від визнання дій неправомірними.

Суд наголошує, що матеріалами справи підтверджено факт проходження позивачем служби з 15.10.2004 по 05.06.2015 на території зони гарантованого (добровільного) відселення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Зі змісту наказу від 05.06.2015 встановлено, що вислуга років ОСОБА_1 у пільговому обчисленні відсутня, а у календарному обчисленні становить 13 років 07 місяців 15 днів (а.с.11).

Враховуючи вищевикладене, позовна вимога про зобов’язання відповідача зарахувати до пільгового обчислення стаж служби з 15.10.2004 по 05.06.2015 та внести зміни до наказу №51 о/с від 05.06.2015 у частині зарахування ОСОБА_1 до вислуги років у пільговому обчисленні час проходження служби у зоні гарантованого добровільного відселення один місяць служби за півтора місяця підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Суд зауважує, що ОСОБА_2 Міністерства внутрішніх справ України на Південно- західній залізниці, відзив на позовну заяву та будь-які докази, які б підтверджували висновки відповідача, викладені в листі від 26.03.2018 37/7-М/60 не надало.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати неправомірними дії ОСОБА_2 Міністерства внутрішніх справа України на Південно-західній залізниці щодо незарахування ОСОБА_1 вислуги років у пільговому обчисленні.

Зобов'язати ОСОБА_2 Міністерства внутрішніх справа України на Південно- західній залізниці (вул.Чапаєва,6, м.Київ, 01030, код ЄДРПОУ 08602997) зарахувати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 11500, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до вислуги років у пільговому обчисленні час проходження служби в органах внутрішніх справ у зоні безумовного (обов'язкового) гарантованого добровільного відселення один місяць служби за півтора місяця за період з 15.10.2004 по 05.06.2015, про що внести зміни до наказу №51 о/с від 05.06.2015 у частині обрахування вислуги років.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя В.А. Панкеєва