Рішення № 75449352, 11.07.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.07.2018м. ДніпроСправа № 904/859/18за позовом Акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ"

до Відповідача -1 - Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі відокремленого підрозділу Регіональна філія "Придніпровська залізниця"

Відповідача -2 - Приватного акціонерного товариства "ЮЖКОКС"

про стягнення 10 295,58 грн. збитків

Суддя Юзіков С.Г.

при секретарі судового засідання: Кулебі Т.Ю.

Представники:

Позивача ОСОБА_1 дов. № 18-72 від 02.05.18р.

Відповідача -1 ОСОБА_2 дов. НМТ 071647 від 26.10.17 р.

Відповідача -2 ОСОБА_3 дов. № 66-222/юр/д від 15.05.18р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідачів 10 295,58 грн. збитків за недостачу вантажу.

Відповідач -2 позов заперечує, мотивуючи тим, що за змістом ст. 31 Статуту залізниць України залізниця зобов’язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках – продезінфіковані вагони та контейнери. Відповідно до п. 3 Правил приймання вантажів до перевезення (затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644), якщо при зовнішньому огляді тари або упаковки пред’явленого до перевезення вантажу будуть помічені недоліки, які можуть призвести до втрати, псування або пошкодження вантажу, то відправник зобов’язаний на вимогу станції привести тару або упаковку у відповідність до вимог стандартів або інших нормативно-технічних документів на продукцію. Залізниця може не приймати вантаж до перевезення у разі відсутності або неналежного його маркування, а також у тарі, що не відповідає вимогам стандартів або інших нормативних документів. Згідно зі ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Крім того, відповідно до комерційного акту №460005/1687 від 10.10.17р., в комерційному відношенні навантаження у вагон шапкою, вище рівня бортів на 10 см … вантаж маркований вапняним розчином білого кольору шляхом розбризкування. Ліворуч над 5-6 люками виявлено поглиблення розміром 300*250*60 см. У місці поглиблення маркування відсутнє, на деталях вагону сліди просипання вантажу, що перевозиться. В технічному відношенні вагон справний, про що складено акт форми ГУ-106 №27-Р від 10.10.2017… двері, люка закриті течі вантажу немає.

Також, Відповідач -2 у відзиві посилається на ч.1 ст. 26 Закону України "про залізничний транспорт", якою передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, вантажовідправників і вантажоодержувачів, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами. Аналогічну норму містить стаття 129 Статуту залізниць України. Відповідно до ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення. З метою забезпечення збереження вантажу відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видування або прокидання дрібних частинок вантажу при перевезенні, для чого відповідно до п. 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу на їх поверхню наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу. Відправник відповідно до п.2.4. Правил оформлення перевізних документів може зробити в залізничній накладній відмітку про застосування додаткових заходів по збереженню вантажу захисного маркування, що й було зроблено Відповідачем -2.

Відповідач -1 позов заперечує, посилаючись на те, що за змістом ст. 31 Статуту залізниць України та пунктів 5 і 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправник перед навантаженням вантажу у вагон повинен визначити його придатність для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції, - усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу. Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів – відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці; контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів – відправником. Відповідно до ст. 32 Статуту вантажі повинні завантажуватись без перевищення вантажопідйомності вагона (контейнера). Відправник зобов’язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов. Перелік вантажів, перевезення яких допускається на відкритому рухомому складі, встановлюється Правилами. Відповідно до ОСОБА_1 про технічний стан вагону №27-р від 10.10.17р. у вагоні №53544177 виявлено комерційну несправність. Враховуючи вищезазначене, відповідальність за втрачений вантаж покладається на відправника – Відповідача -2 у справі.

Позивач надав відповіді на відзиви, в яких повідомив, що позов підтримує, оскільки власником вагону №53544177 є ТОВ "ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА" та залізниця не подавала вагон під завантаження, то вантажовідправник міг бачити несправності до здійснення завантаження вантажу у вантажний транспорт, проте ніяких заходів спрямованих на усунення зазору не прийняв та не підготував вагон для перевезення даного виду вантажу. Дані обставини спричинили втрату вантажу у вагоні №53544177. за таких обставин, наявна вина у втраті вантажу відправника – Відповідача -2, оскільки власником вагону є ТОВ "ЄВРАЗТРАНС УКРАЇНА" та відправник міг бачити, але не вжив заходів, що виключають втрату вантажу на шляху прямування. Відповідач -1 прийняв вантаж до перевезення без зауважень, тому має нести відповідальність за незбереження вантажу на шляху прямування.

У судовому засіданні досліджено надані сторонами докази.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до основної залізничної накладної №47503362 та досильної залізничної накладної №47516570 зі станції відправлення ОСОБА_4 – Кам'янське Придніпровської залізниці на станцію ОСОБА_4 Придніпровської залізниці 09.10.17р. прибув вагон №53544177 з вантажем "Горішок коксовий".

За залізничною накладною, вантажовідправником є Відповідач -2, вантажоодержувачем – Позивач.

Під час видачі вантажу з перевіркою, встановлена вагова нестача продукції в кількості 1 930 кг.

У комерційному акті № 460005/1687 від 10.10.17р. зазначено, що на підставі акту загальної форми №24136 від 07.10.2017р., станції Нижньодніпровськ Вузол проведена комісійна видача вантажу вантажоодержувачеві, прибувшого досильною накладною до основної накладної 47503362 станції ОСОБА_4 - Кам'янське зі зважуванням вагону на справних електронних вагонних вагах вантажоодержувача №090 держповірка 03.06.2017р. прийомоздавальником вантажу і багажу ОСОБА_5 прийомоздавальником заводу ОСОБА_6, в присутності ДСЗМ ОСОБА_7 згідно перевізного документу значиться вага: тара 22450 кг, нетто 45300 кг. Фактично виявилася вага: брутто 65820 кг, тара з документу 22450 кг, нетто 43370 кг, що менше ваги за документом на 1930 кг. В комерційному відношенні навантаження у вагоні шапкою, вище рівня бортів 10 см. В документі значиться "вантаж промаркований по всій площі вагону 30% розчином вапна". Фактично маркування вапняним розчином білого кольору шляхом розбризкування. Ліворуч над 5-6 люками виявлено поглиблення розміром 300*250*60 см. В місці поглиблення маркування відсутнє. На деталях вагону сліди просипання вантажу, що перевозиться. В технічному відношенні вагон справний, про що складено акт форми ГУ-106 №27-Р від 10.10.2017р., ліворуч нещільне прилягання кришки 6-го люка до армувального листа поперечної балки, зазор розміром 30*1,5 см. Зазор з зовнішньої сторони закладений дрантям. Двері, люка закриті, течі вантажу немає. При повторному зважуванні дані не змінилися. Дана телеграма. ОСОБА_8 двору відсутній.

Відповідно до ОСОБА_1 №315/17 від 10.10.17р. приймання продукції по кількості, нестача вантажу допущена до прибуття вагону на ПАТ "ЗФЗ", через просипання вантажу, який виник у зв’язку з нещільним приляганням армувальних листів, неякісного закладення конструктивних щілин і зазорів розвантажувальних люків. Вантажовідправник в порушення Технічних Умов розміщення та кріплення вантажу (ОСОБА_2 1, розд. 7, пункт 7) та Статуту (ст.31) не вжив заходів щодо ущільнення наявних зазорів та не визначив придатність даного вагону для перевезення вантажу дрібної фракції, що виключає втрату вантажу на шляху прямування.

Рахунок-фактуру постачальника №СФ-0000118 від 21.06.15р. Позивач оплатив.

За розрахунком Позивача, недостача вантажу з урахуванням 1 % норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто складає 1477 кг і становить 10 295,58 грн., з урахуванням ПДВ.

З метою досудового врегулювання спору, Позивач 19.12.17р. направив Відповідачеві -1 претензію №18-206 від 15.12.17р., у задоволені якої листом №МЮ-4/18 від 09.01.18р. Відповідач -1 відмовив, мотивуючи тим, що відповідальним за недостачу є відправник, який визначив придатність рухомого складу та завантажив вантаж у вагон непридатний для перевезення.

Враховуючи відповідь на претензію Відповідача -1, Позивач 22.01.18р. направив Відповідачеві -2 претензію №18-206 від 19.01.18р., в задоволенні якої листом №268 від 05.02.18р. Відповідач -2 відмовив.

На думку Позивача, у даному випадку вбачається пропорційна відповідальність Відповідачів, виходячи з того, що залізниця подавала під завантаження непридатні для даного вантажу вагони, а вантажовідправник завантажив вантаж своїми засобами не вживши заходів запобігання втрати вантажу.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відповідно до ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Згідно з ч.3 ст. 308 ГК України вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 314 ГК України передбачено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

До пред'явлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу, можливим є пред'явлення йому претензії. Претензії можуть пред'являтися протягом шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів і премій - протягом сорока п'яти днів. Перевізник розглядає заявлену претензію і повідомляє заявника про задоволення чи відхилення її протягом трьох місяців, а щодо претензії з перевезення у прямому змішаному сполученні - протягом шести місяців. Претензії щодо сплати штрафу або премії розглядаються протягом сорока п'яти днів. Якщо претензію відхилено або відповідь на неї не одержано в строк, зазначений у частині третій цієї статті, заявник має право звернутися до суду протягом шести місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді. Для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк (ст. 315 ГК України).

Відповідно до ст. 610, 614 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 917 ЦК України встановлено, що перевізник зобов'язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором. Відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу. Відправник повинен пред'явити у встановлений строк вантаж, який підлягає перевезенню, в належній тарі та (або) упаковці; вантаж має бути також замаркований відповідно до встановлених вимог. Перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу.

Згідно зі ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу,… з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача…вантажу… сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу… у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з ч.1 п. 31 Статуту залізниць України (далі Статут) залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Частиною 5 п. 31 Статуту встановлено, що придатність рухомого складу, зокрема вагонів, для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

Згідно з ч.3 п. 32 Статуту відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Відповідно до п. 4 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу (далі - Правила перевезення вантажів), можливість транспортування у вагонах відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, розмір яких не перевищує 13 мм, визначається відправником.

Пунктом 5 Правил перевезення вантажів передбачено, що перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів.

У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу.

Відповідно до п. 113 Статуту за не збереження прийнятого до перевезення вантажу залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що нестача виникла з незалежних від неї причин.

За п. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Згідно з п.115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ч. 2 п. 114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Підпунктом 2 п. "е" ст. 111 Статуту встановлено, що залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок завантаження вантажу відправником у непідготовлений, неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же відправником (здвоєна операція).

Позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту (п.136 Статуту).

Пунктом 134 Статуту встановлено, що претензії до залізниць можуть бути заявлені протягом шести місяців. Зазначені терміни обчислюються: а) з дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу - для претензій про відшкодування за псування, пошкодження або недостачу вантажу, багажу та вантажобагажу; … ж) з дня встановлення обставин, що спричинили заявлення претензії, - в усіх інших випадках.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 № 644, визначено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: … 2 % маси, зазначеної в перевізних документах, щодо вантажів, зданих для перевезення у вологому стані.

З наведених норм вбачається, що у встановлений відсотковий показник входить не тільки природна втрата, а й граничне розходження у визначенні маси нетто (похибка ваг), а отже недостача маси вантажу, за які відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням такого граничного розходження.

Частиною 4 ст. 13 Конституції України визначено, що усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачі позов заперечують з наведених вище підстав.

Перевіривши доводи сторін, суд приймає позицію Позивача та не погоджується з доводами Відповідачів.

Так, з матеріалів справи вбачається, що несправність вагону № 53544177 не мала прихованого характеру, а була очевидною, яку відправник і перевізник могли бачити.

У такому випадку, виходячи з обставин справи, вина за заподіяну за спірним перевезенням шкоду повинна покладатися на обох Відповідачів, оскільки Відповідач -2 під час навантаження вантажу в спірний вагон не пересвідчився у придатності вагону в комерційному відношенні для перевезення наведеного вантажу та не вжив заходів запобігання просипання вантажу, а Відповідач -2, маючи право на перевірку вантажу, прийняв до перевезення вагон, не пересвідчившись у придатності вагона у комерційному відношенні, чим допустив втрату вантажу під час перевезення.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що нестача вантажу підтверджується поданими до матеріалів справи документами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, до стягнення з Відповідача-1 підлягають 5 147,79 грн., з Відповідача-2 – 5 147,79 грн.

Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", 69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна,11 (код ЄДРПОУ 00186542) до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі відокремленого підрозділу Регіональна філія "Придніпровська залізниця", 49602, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького,108 (код ЄДРПОУ 40081237) та Приватного акціонерного товариства "ЮЖКОКС", 51909, Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. В’ячеслава Чорновола, буд. 1 (код ЄДРПОУ 05393079) задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі відокремленого підрозділу Регіональна філія "Придніпровська залізниця", 49602, м.Дніпро, пр. Д. Яворницького,108 (код ЄДРПОУ 40081237) на користь Акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", 69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна,11 (код ЄДРПОУ 00186542) 5 147,79 грн. – збитків, 881,00 грн. – судового збору.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ЮЖКОКС", 51909, Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. В’ячеслава Чорновола, буд. 1 (код ЄДРПОУ 05393079) на користь Акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", 69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна,11 (код ЄДРПОУ 00186542) 5 147,79 грн. – збитків, 881,00 грн. – судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23.07.2018

Суддя С.Г. Юзіков