Постанова № 75448395, 23.07.2018, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/2582/18

Провадженя№ 3/266/846/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2018 року м. Маріуполь

Суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Шишилін О.Г., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Маріуполі, громадянина України, не працюючого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1

за ст. 130 ч. 1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

03.05.2018 року, о 20 год. 28 хвил., Донецька обл.., м. Маріуполь Приморський район, вул.. Новоросійська, буд.70 ОСОБА_1, керував автомобілем "Geely MR-7151A", з державним реєстраційним номером АН 3640 СН, з явними ознаками наркотичного сп’яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, звужені зіниці ока не реагують на світло, поведінка не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду для визначення стану сп’яніння у закладі охорони здоров’я відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 до суду не з’явилися, повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Разом із тим, з матеріалів справи вбачається, що розгляд справи призначався неодноразово, а ОСОБА_1 жодного разу не з'явився на розгляд справи, проте про розгляд справи був повідомлений належним чином і завчасно.

Так протоколом про адміністративне правопорушення йому було повідомлено що розгляд справи відбудеться в суді 18.05.2018р. (даний факт підтверджується відеозаписом на СД) розгляд справи за неявкою було відкладено оскільки останній звернувся до суду із заявою про відкладення справи у зв’язку із тим, що він потребує правової допомоги (а.с.10). Враховуючи заяву ОСОБА_1 суд призначив розгляд справи на 04.06.2018р. Також розгляд справи не відбувся і 04.06.2018 р. з причин неявки ОСОБА_1 який заявою (а.с. 14) повідомив, що він уклав договір з адвокатом, який не може з’явитися у судове засідання. Враховуючи заяву ОСОБА_1 суд призначив розгляд справи на 15.06.2018р. 15.06.2018 р. ОСОБА_1 не з’явився у судове засідання проте його захисник ОСОБА_2 звернувся із заявою в якій повідомив суд про хворобу ОСОБА_1 і неможливості його явки, просив відкласти розгляд справи (а.с. 16). З урахуванням отриманої заяви суд відклав розгляд справи на 06.07.2018р. Так 06.07.2018р. ОСОБА_1 як і його захисник ОСОБА_2 знову не з'явилися на розгляд справи повідомлені належним чином про причини неявки суд не повідомили у зв'язку із чим розгляд справи було відкладено на 23.07.2018р., однак в призначену дату ані ОСОБА_1, ані його захисник ОСОБА_2 знову не з'явилися на розгляд справи повідомлені належним чином про причини неявки суд не повідомили доказів на поважність причин неявки не надали, тому, вважаючи причину неявки не поважною, а також враховуючи вищезазначені обставини, які дають суду підстави вважати, що ОСОБА_1 зловживає своїми правами, розраховуючи на настання наслідків передбачених п.7 ч.1 ст.247 КУпАП ( а.с. 19, 20-21, 22-23, 24).

За загальними вимогами ч.1 ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Відповідно до ст.268 КУпАП у даній категорії справ не передбачає обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності коли вона сповіщена про місце і час розгляду справи. А тривалість розгляду та кількість відкладень розгляду справи свідчить про достатність використаного часу для використання ОСОБА_1 правових засобів захисту.

За таких підстав суд приходе до висновку про можливість розгляду справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, відеозаписи вважає, що у діях ОСОБА_1 є наявність події та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, а його вина в скоєнні даного адміністративного правопорушення доведена протоколом БД № 049822 від 03.05.2018 року, з яким ОСОБА_1 було ознайомлено та який було отримано останнім, про що свідчить його особистий підпис та відеозапис у файлі 20180504082948000321, поясненнями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 (а.с.4). Крім того з переглянутого судом відеозапису, який здійснювався при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, а саме відеозапису у файлі 20180504082944000319 вбачається, що водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом "Geely MR-7151A", з державним реєстраційним номером АН 3640 СН, на вимогу працівників поліції відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння. Крім того з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 03.05.2018 р. вбачається, що ОСОБА_1 03.05.2018 р. о 17 год. 48 хв. порушив п. 2.9.в ПДР України тобто керував т.з. з неосвітленим номерним знаком в темну пору доби чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.6 ст. 126 КУпАП (а.с.7).

Згідно із ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 6 Загальних положень «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція) огляд на стан сп’яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров’я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п. 7 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов’язкове.

Таким чином в діях ОСОБА_1 є наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яка полягає саме у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.

Саме таких висновків дійшов Апеляційний суд Донецької області у своїй постанові від 02.07.2018 р. у справі № 266/2712/18.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В той же самий час, суд зазначає, що водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, що відповідає п. 1 розділу IX Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства Внутрішніх справ України за № 1395 від 07.11.2015 року, тобто від часу зупинки та відсторонення водія від керування та проходження огляду на стан сп’яніння проходить певний час.

З розписки ОСОБА_1 вбачається, що останній зобов’язався не сідати за керування автомобілем (а.с.5).

Санкція частини 1 статті 130 КУпАП тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За положеннями п. 1.10 Правил дорожнього руху України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії, а також особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Визначаючи міру адміністративного стягнення, яку необхідно призначити правопорушнику, суд виходить із того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, шляхом відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, що є умисно вчиненим правопорушенням, оскільки сідаючи за керування транспортним засобом водій повинен усвідомлювати всю відповідальність та настання можливих наслідків та дій, загрозу яку він може нести не тільки собі, а й усім учасникам дорожнього руху, тому суд вважає доцільним та достатнім для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до правопорушника адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст.. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 221, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ( іпн не відомо) визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 10200 гривень (розрахунковий рахунок № 31114149700001, одержувач Донецьке УК Донецької області/21081200, Банк ГУДКСУ В Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 38033949, код платежу 21081300) з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (іпн не відомо) судовий збір на користь держави у розмірі 352,40 гривень (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України( ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, розрахунковий рахунок № 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк пред’явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення

Суддя: Шишилін О. Г.