Рішення № 75445817, 11.07.2018, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/3430/18

Провадження № 2-а/727/105/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2018 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Смотрицького В.Г.

при секретарі Вальчук М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби України, Державної фіскальної служби України, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення і закриття справи, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення і закриття справи. Посилаючись на те, що постановою в.о. начальника Міжрегіональної митниці ДФС Вергун М.А. від 15 березня 2018 року його було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме: 252579 грн. 84 коп.

Вважав постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню. На його думку в.о. начальника Міжрегіональної митниці ДФС безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності, оскільки він в ході винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України, допустив порушення норм як матеріального, так і процесуального права, а також допустив порушення його права на захист.

Ним під час декларування транспортного засобу РЕНО МЕГАН у відповідності до п. 8 Правил №1118 визначити рік виготовлення транспортного засобу з ідентифікаційного номеру не було можливим, тому дату виготовлення встановлено на підставі календарної дати першої реєстрації, зазначеної в спеціальній графі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, датою першої реєстрації автомобіля є 2010 рік.

Згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу датою першої реєстрації є також 2010 рік.

Реєстраційні документи, згідно з якими здійснювалося митне оформлення автомобіля в передбаченому законодавством порядку недійсними не визнані, а також відповідачем не спростовано їх належності, як доказів у справі.

Відповідно до чинних реєстраційних документів, на підставі яких здійснювалося митне оформлення автомобіля марки "RENAULT", модель "MEGAN", ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1, номер двигуна - НОМЕР_2, датою першої постановки на облік, а відповідно і датою початку експлуатації ввезеного транспортного засобу є саме 2010 рік.

Єдиним документом, який слугував підставою для проведення перевірки та винесення оскаржуваної постанови про порушення митних правил був лист АТ "Рено Україна" про те, що згідно з даними, які містяться у інформаційній системі від виробника, датою виготовлення транспортного засобу є 2009 рік.

Вважав, що лист АТ "Рено Україна" від 14.09.2017 р. щодо дати виготовлення транспортного засобу за відсутності документального підтвердження офіційними документами викладеної у них інформації та відсутності посилань на безпосередні джерела її отримання, не є достатньо вагомими доказами, які б спростовували відомості, що містяться у наданих платником податків документах та правомірності його дій.

За наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності даних, наведених у реєстраційних документах на автомобіль, що видані іноземним державним органом, контролюючий орган, у відповідності до вимог чинного законодавства, повинен по офіційних каналах затребувати від уповноваженого органу інформацію стосовно дати реєстрації автомобіля, у зв'язку із такими розбіжностями у відомостях реєстраційного органу та офіційного дилера. Однак, відповідач з такими запитами до іноземних державних органів не звертався.

Вважав, що використана відповідачем інформація офіційного представника виробника RENAULT в Україні АТ "Рено Україна" не є належним та допустимим доказом в розумінні положень статті 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України.

На його думку власні дії не можуть розцінюватися, як ухилення від сплати митних платежів.

Відповідачем прийнято оскаржену постанову від 15 березня 2018 року поза межами строків, встановлених частиною 1 статті 467 МК України, оскільки з часу першого ввезення позивачем автомобіля минуло більше шести місяців, а саме рік.

Оскільки строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності закінчився в даному випадку провадження у справі про порушення митних правил не могло бути розпочато, а отже оскаржена постанова відповідача є протиправною і підлягає скасуванню.

Крім того відповідачем порушено порядок розгляду справи про порушення митних правил в частині строку розгляду такої справи, що встановлений статтею 525 Митного кодексу України і не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання посадовою особою митного органу або судом (суддею) матеріалів, необхідних для вирішення справи.

Як вбачається із матеріалів справи, протокол про порушення митних правил складено 15.02.2018 року, однак справа розглянута рівно через місяць.

Оскаржувана постанова винесена та розгляд справи здійснений 15 березня 2018 року без його участі у не процесуальний спосіб, так як виклик на розгляд справи він отримав тільки 21.03.2018 року, чим було порушені його права.

Крім того в оскаржуваній постанові незрозуміло кого саме визнано винним, оскільки в мотивувальній та резулятивній частині притягнуто до відповідальності ОСОБА_1.

Оскільки він получив оскаржувану постанову поштою просив поновити йому строк звернення до суду та визнати цю постанову протиправною і скасувати її, а провадження закрити.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали і в своїх поясненнях підтвердили обставини, викладені в позовній заяві.

Представники Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби України в судовому засіданні позов не визнали і в своїх поясненнях підтвердили обставини, викладені у відзиві на позов. Також пояснили, що в оскаржуваній постанові прізвище позивача неправильно зазначено як Бабич, але це є технічна помилка.

Представник Державної фіскальної служби України в судове засідання не зявився, надіслав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову, справу просив розглянути в його відсутність.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що постановою в.о. начальника Міжрегіональної митниці ДФС Вергун М.А. від 15 березня 2018 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме: 252579 грн. 84 коп.

Суд вважає, що відповідачем порушено порядок розгляду справи у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст. 277-2 ч. 1 КпАП України повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Судом встановлено, що адміністративна справа відповідачем була розглянута 15 березня 2018 року без участі позивача, який отримав виклик на розгляд справи тільки 21.03.2018 року, отже цим були порушені його права.

За таких обставин відповідач не мав права розглядати справу, а повинен був відкласти її розгляд.

Крім того оскаржуваною постановою до адміністративної відповідальності притягнуто не позивача, а іншу особу - ОСОБА_1, а не ОСОБА_1

Згідно з ст. 286 ч. 3 п. 2 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

А тому суд не вбачає підстав для розгляду посилань позивача на незаконність оскаржуваної постанови по суті, вона з процесуальних підстав підлягає скасуванню і надісланню відповідачам справи на новий розгляд.

Що ж стосується поновлення строку на подачу адміністративного позову, то суд приходить до наступного.

Згідно зі ст. 289 КУпАП постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту, коли вона була винесена або з моменту отримання копії постанови, якщо особа не була присутня при її винесенні.

Судом встановлено, що позивач не був присутній під час розгляду адміністративної справи відносно нього, копію постанови отримав 24.03.2018 року, до суду з адміністративним позовом звернувся 03.04.2018 року, тобто в межах встановленого законом 10-ти денного строку, а тому підстав для поновлення строку суд не вбачає, оскільки строк звернення до суду позивачем пропущено не було.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 23, 38, 152, 251, 252, 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 9, 90, 241-246, 250-251, 286 КАС України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову в.о. начальника Міжрегіональної митниці ДФС Вергун М.А. від 15 березня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме 252579 грн. 84 коп.

Апеляційна скарга може бути подана до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: