Ухвала суду № 75445242, 19.07.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/389/18 Справа № 711/8849/17 Категорія: ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 162 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

потерпілого ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 лютого 2018 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, дітей на утриманні не має, інвалідом, учасником бойових дій та ліквідатором на Чорнобильській АЕС не являється, не працює, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

1) 29.11.2000 Соснівським районним судом м. Черкаси за ст. 140 ч. 3, ст. 141 ч. 2 КК України до позбавлення волі 3 роки з конфіскацією 1/2 частини майна, із застосуванням ст. 46-1 КК України відстрочено виконання вироку на 2 роки, штраф 680 грн.;

2) 21.05.2003 Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, 70 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбутий строк 2 місяці, до остаточного відбуття покарання на 3 роки і 2 місяці позбавлення волі. 14.11.2005 звільнений по відбуттю строку покарання;

3) 16.07.2008 Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 2 ст. 185, ст. 76 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки;

4) 10.12.2008 Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 1 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбутий строк 1 місяць і визначено покарання до відбування 3 роки 1 місяць. 20.11.2011 звільнений по відбуттю строку покарання;

5) 14.02.2014 Черкаським районним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки.

6) 21.03.2017 Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки. Вирок вступив в законну силу 21.04.2017 року,

визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 162 КК України, і призначено покарання:

- за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України позбавлення волі на строк три роки;

- за ч. 3 ст. 185 КК України позбавлення волі на строк п’ять років

- за ч. 1 ст. 162 КК України обмеження волі на строк 2 роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено сукупне покарання позбавлення волі на строк п’ять років.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.03.2017, і остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк шість років .

Вирішена доля речових доказів.

Вирішено стягнути із обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів на загальну суму 3658,19 грн., -

в с т а н о в и л а :

Згідно з вироком суду ОСОБА_7 21.09.2017 близько 15.00 годин, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, діючи цілеспрямовано, шляхом відтиску вікна, проник до приміщення приватного будинку № 24/2, що по вул. Чехова в м. Черкаси, звідки таємно, умисно, з корисливих мотивів намагався викрасти чуже майно, яке належить ОСОБА_10, а саме телевізор «Saturn» (Сатурн), вартість якого згідно з висновком товарознавчої експертизи № 4/1969 від 10.10.2017 станом на 21.09.2017 могла складати 3 616,67 грн. Після цього він вийшов з приміщення приватного будинку, тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не був закінчений з причин, які не залежали від його волі, оскільки він був помічений сусідами потерпілого, у зв’язку з чим не отримав реальної можливості скористатись чи розпорядитись цим майном, після чого кинув викрадене майно на подвір’ї вказаного будинку та з місця вчинення злочину зник, чим завдав потерпілому ОСОБА_10 матеріальної шкоди на загальну суму 3 616,67 грн.

Він же 01.03.2017, точного часу встановити під час проведення досудового розслідування не виявилося можливим, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, діючи цілеспрямовано, шляхом зламу замку дверей проник до приміщення приватного будинку № 204, що по вул. Садовій у м. Черкаси, звідки таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_11, а саме мікроскоп «Біолам Р11», вартість якого згідно з висновком товарознавчої експертизи № 4/2399 від 11.12.2017 станом на 01.03.2017 могла складати 2 700 грн., після чого з місця вчинення злочину зник, чим завдав потерпілому ОСОБА_11 матеріальної шкоди на загальну суму 2 700 грн.

Він же 20.03.2017, близько 12 години, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, діючи цілеспрямовано, шляхом відтиску вікна, проник до приміщення приватного будинку № 173, що по вул. Ватутіна в м. Черкаси, звідки таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_12, а саме ноутбук «НР dv6-1205er», вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи № 4/2031 від 02.11.2017 станом на 20.03.2017 могла складати 3962,62 грн., та грошові кошти у сумі 2 000 грн., після чого з місця вчинення злочину зник, чим завдав потерпілому ОСОБА_12 матеріальної шкоди на загальну суму 5 962,62 грн.

Він же, 20.07.2017 близько 11 год. 45 хв., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, діючи цілеспрямовано, шляхом зламу вхідних дверей проник до приміщення приватного будинку № 72, що по вул. Гуржіївській у м. Черкаси, звідки таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_13, а саме болгарку «Bosch 720-125», вартість якої згідно з висновком товарознавчої експертизи № 4/2030 від 03.11.2017 встановити не виявилося можливим, в зв’язку з відсутністю цінової інформації; зварювальний апарат «Дніпро-М ММА-200 D/ММа-250», вартість якого згідно з висновком товарознавчої експертизи № 4/2030 від 03.11.2017 станом на 20.07.2017 могла складати 1 743,14 грн., після чого з місця вчинення злочину зник, чим завдав потерпілій ОСОБА_13 матеріальної шкоди на загальну суму 1 743,14 грн.

Також він, 01.09.2017, більш точного часу встановити під час проведення досудового розслідування не виявилося можливим, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, діючи цілеспрямовано, шляхом відтиску вікна проник до приміщення приватного будинку № 24/2, що по вул. Чехова в м. Черкаси, звідки таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_10, а саме: ноутбук «Lenovo 310-15IAR», вартість якого згідно з висновком товарознавчої експертизи № 4/1982 від 13.10.2017 року станом на 01.09.2017 могла складати 8 345,18 грн.; золотий ланцюжок 585 проби, вагою 6 грамів, вартість якого згідно з висновком товарознавчої експертизи № 4/1982 від 13.10.2017 станом на 01.09.2017 могла складати 4 736,10 грн., після чого з місця вчинення злочину зник, чим завдав потерпілому ОСОБА_10 матеріальної шкоди на загальну суму 13 081,28 грн.

Він же 08.07.2017 близько 15 години 15 хвилин, проходячи повз будинок № 4 у провулку Молодіжному в м. Черкаси, за раптово виниклим умислом, спрямованим на незаконне проникнення до житла, а саме до приватного будинку № 4, що належить ОСОБА_9, грубо порушуючи захищені законом права на недоторканність житла та без добровільної згоди на те потерпілого, реалізуючи свій умисел на незаконне проникнення до житла з метою незаконного заволодіння майном, діючи умисно, шляхом проникнення на територію домоволодіння через огороджений паркан, перебуваючи там біля будівлі житла, шляхом зриву дерев`яної дошки, якою було забите вікно цього житла, проник в середину нього, але вийти не встиг, оскільки був помічений власником будинку та в подальшому затриманий працівниками поліції.

Не погоджуючись з вироком суду, обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 лютого 2018 року та призначити новий судовий розгляд провадження в суді першої інстанції в іншому складі суду.

В подані скарзі обвинувачений вказує, що вирок суду першої інстанції є незаконним та підлягає скасуванню, у зв’язку з тим, що суд, застосовуючи положення ч. 3 ст. 349 КПК України, не взяв до уваги покази, які він надавав в судовому засіданні у виді клопотання. ОСОБА_7 вказує на неповноту судового розгляду. Також зазначив, що суд першої інстанції не з’ясував його розуміння вимоги статті щодо неможливості оскарження вироку в установленому законом порядку.

Прокурор подала заперечення на апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7, де вказує на те, що апеляційна скарга не відповідає вимогам КПК та не підлягає до задоволення з тих підстав, що указане кримінальне провадження розглядалося в суді в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. Під час звукозапису ОСОБА_7 роз’яснювалося право на оскарження прийнятого рішення суду. Крім того, ОСОБА_7 заявив клопотання про залучення захисника, з метою захисту його прав, яке було задоволено судом. Тобто права обвинуваченого не були порушені. Враховуючи зазначене вище, судове провадження розглядалося за участі захисника, яким також під час судового розгляду не оспорювалися фактичні обставини справи, встановлені під час досудового розслідування. Також обвинувачений в апеляційні скарзі просить вирок суду скасувати та призначити новий судовий розгляд, у зв’язку з тим, що судом не взято до уваги його покази. Проте, під час надання показів у судовому засіданні він повністю підтримав свої покази в ході досудового слідства, детально описавши механізм вчинення злочинів по кожному епізоду інкримінованих йому стороною обвинувачення. Тому прокурор вважає, що в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_7 слід відмовити, а вирок суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засіданні обвинувачений підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Указав, що він дійсно спочатку погодився на розгляд кримінального провадження із застосуванням положень ч. 3 ст. 349 КПК України, однак в ході розгляду змінив свою позицію; намагався оспорити окремі обставини вчинення ним одного з інкримінованих йому епізодів злочину, у зв’язку з чим заявляв суду клопотання про допит свідків, адже цей злочин він вчиняв не один. Однак, суд це клопотання відхилив і завершив розгляд на підставі попередньої ухвали про порядок дослідження доказів, тобто в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. Вбачає в цьому порушення свого права на справедливий суд в контексті ст. 6 ЄКПЛ щодо повноти і об’єктивності судового розгляду, про що він вказав в письмовому уточненні до апеляційної скарги.

Захисник підтримав позицію обвинуваченого.

Прокурор просила залишити апеляційну скаргу ОСОБА_7 без задоволення, а вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.02.2018 року без змін.

Потерпілий ОСОБА_9 також заперечив проти апеляційної скарги.

В судовому засіданні колегія суддів за згодою учасників судового засідання визнала доцільним заслухати окремі фрагменти аудіозапису судових засідань в суді першої інстанції.

В результаті було встановлено, що у судовому засіданні 20 грудня 2017 року обвинувачений указав, що суть обвинувачення йому зрозуміла, визнав себе винним за всіма епізодами, не заперечував проти клопотання прокурора щодо розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, тобто обмежившись лише допитом обвинуваченого, потерпілих та вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченого. Головуючий належно і детально пояснив учасникам судового засідання наслідки застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, ретельно з’ясувавши їх розуміння цих наслідків та згоду на це.

У судовому засіданні 11 січня 2018 року обвинувачений заявив клопотання про допиту двох свідків, не вказавши вголос їх прізвищ, і призначення йому адвоката. Головуючий з’ясовував позицію обвинуваченого, чому той просить допитати свідків, якщо раніше повністю визнав свою вину. Не отримавши чіткої відповіді на це питання, суд постановив ухвалу про призначення захисника і розгляд справи був відкладений.

У судовому засіданні 14 лютого 2018 року обвинувачений знову заявив клопотання про допит свідків, оскільки дії по одному з інкримінованих йому епізодів він вчиняв не один. Клопотання було відхилене судом з мотивів неможливості виходу суд за межі висунутого особі обвинувачення.

Заслухавши суддю-доповідача, думки учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає наступне.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Колегія суддів вбачає, що суд першої інстанції зазначених вимог в повному обсязі не дотримався з наступних причин.

Суд першої інстанції, спершу обґрунтовано ухваливши рішення про можливість розгляду провадження із застосуванням положень ч. 3 ст. 349 КПК України, не мав достатніх підстав продовжувати і завершувати кримінальне провадження без дослідження усіх доказів сторони обвинувачення, коли на певному етапі провадження обвинувачений почав оспорювати окремі обставини вчинення ним одного з інкримінованих йому злочинів, у зв’язку з чим просив допитати свідків. При цьому така неможливість не залежить від характеру такого оспорювання і його змісту.

За таких умов суд мав повернутися до вирішення питання про порядок дослідження доказів у кримінальному провадженні з урахуванням зміненої позиції обвинуваченого щодо оспорювання ним окремих обставин вчинення злочину за певним епізодом, й дослідження доказів принаймні за цим епізодом (епізодами) мало здійснюватися у повному обсязі відповідно до вимог КПК України, чого зроблено не було.

Колегія суддів вбачає, що таким чином суд першої інстанції допустив істотне порушення процесуального закону в контексті положень ч. 1 ст. 412 КПК України, яке могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, у зв’язку з чим оскаржуваний вирок підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.

При цьому колегія суддів вбачає доцільним залишити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, продовживши його строк на 60 днів, враховуючи актуальність ризиків щодо можливого ухилення обвинуваченого від суду та вчинення ним нових злочинів проти власності. На це вказує відсутність у обвинуваченого сталих соціальних зв’язків за місцем проживання, адже він не одружений, не має дітей, не має постійного місця роботи чи джерела доходу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 349, 405, 407, 409, 412, 415 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити.

Вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 лютого 2018 року щодо ОСОБА_7 скасувати та призначити новий судовий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_7 залишити у виді тримання під вартою, продовживши його строк на 60 днів, а саме до 16 вересня 2018 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :