Ухвала суду № 75444222, 18.07.2018, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 693/2122/13-к

Провадження № 1-о/702/1/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про залишення заяви

про перегляд рішення за нововиявленими обставинами без задоволення

18 липня 2018 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді: Мазай Н.В.

з секретарем: Ясінською О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище заяву ОСОБА_1, засудженого вироком Жашківського районного суду Черкаської області від 26 лютого 2014 року за ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 357 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, що є його особистою власністю, про перегляд вироку Жашківського районного суду Черкаської області від 26.02.2014 року за нововиявленими обставинами,

з участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:

прокурора: Скрипник О.Є.

захисника: ОСОБА_2

засудженого: ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції)

потерпіла ОСОБА_3 : не з»явилася

в с т а н о в и в:

На адресу Монастирищенського районного суду Черкаської області, згідно ухвали Апеляційного суду Черкаської області від 05.06.2018 року про передачу матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_1 засудженого за ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 357 КК України з його заявою про перегляд вироку за нововиявленими обставинами надійшла кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 357 КК України з заявою засудженого про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами. В обґрунтування заяви засуджений посилається на те, що рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 26.02.2014 року його було засуджено за ст. 187 ч. 2, ст. 357 ч. 3 КК України до 8 років позбавлення волі з ? конфіскацією майна. Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області міста Черкаси від 09.12.2014 року рішення першої інстанції було залишене в силі. Ухвалою Верховного суду України, у відкритті касаційного провадження було відмовлено. Після постановлення вищезазначеного рішення та набрання ним чинності, а саме 09.12.2014 року стали відомі обставини, що могли вплинути на судове рішення першої судової інстанції, а саме зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження згідно ст. 214 КПК України, про початок досудового розслідування. Слідчий прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним, з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов»язаний внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування. Під час допиту свідків розгляду справи в судовому засіданні Жашківського районного суду Черкаської області було заявлено про тиск на свідків під час досудового розслідування. Прокурор в судовому засіданні чув та не відреагував на те, що вимагає ст. 214 КПК України, що можна назвати зловживанням та підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. При постановленні вироку, призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину і відсутність пом»якшуючих покарання обставин. Згідно ст. 66 КК України, що вказує на перелік певних обставин, які судом мають враховуватися як такі, що пом»якшують покарання. Цей список не є вичерпним, тобто будь-яка інша обставина може також бути врахована судом як пом»якшувальна. Пом»якшувальні обставини включають в себе наявність малолітніх дітей. Мова йде про дітей, що не досягли чотирнадцятирічного віку. Як тоді і зараз в нього є син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто на момент винесення вироку суду було невідомо про його наявність, або слідчий суддя завідома не врахував цю пом»якшувальну обставину, що можливо віднести до зловживання, так як суд не має право не врахувати пом»якшувальні обставини, які прописані в КК. Значимість їх велика, так як в деяких випадках саме від їх наявності чи відсутності залежить доля обвинуваченого. Просить суд переглянути у зв»язку з нововиявленими обставинами рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 26.02.2014 року, скасувати його і призначити справу до нового розгляду.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VІІІ " Про судоустрій і статус суддів", районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції) підтримав подану заяву. Просить суд задоволити його заяву повністю та пояснив, що судом при розгляді справи не враховано як пом»якшуючу обставину, а саме наявність в нього неповнолітньої дитини. Прокурор в судовому засіданні чув про те, що на свідків чинився тиск, але він на це не відреагував, а тому він вважає, що це нововиявлені обставини.

В судовому засіданні захисник засудженого ОСОБА_2 підтримав подану засудженим заяву в повному обсязі та просив її задоволити.

В судовому засіданні прокурор проти задоволення заяви заперечував в зв»язку з тим, що засудженим не наведено в заяві жодної нововиявленої обставини, яка б не була відома суду та може вплинути на прийняте судом рішення.

В судове засідання потерпіла ОСОБА_3 не з"явилася. Про дату, час та місце розгляду заяви повідомлена у встановленому законом порядку. На адресу суду надала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінальної справи в частині посилання в заяві про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами, суд вважає, що заява не підлягає до задоволення та виходить з наступного.

Згідно зі ст. 460 КПК України учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст.459 КПК України визначено перелік нововиявлених обставин, за наявності яких вирок суду, який набрав законної сили може бути переглянуто.

Зокрема, нововиявленими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Із змісту зазначеної статті випливає, що нововиявлені обставини характеризуються такими ознаками, як їх невідомість суду з причин, від нього незалежних; їх істотне значення для провадження; їх наявність в об'єктивній дійсності до винесення судового рішення; неможливість урахування під час провадження у справі і винесенні рішення у зв'язку з невідомістю їх судові; їх відкриття тільки після вступу вироку у законну силу. При цьому ці обставини мають бути невідомі не тільки суду, але й іншим учасникам судового провадження. Не є нововиявленими обставинами ті обставини, які виникли після прийняття рішення (не існували на той момент); ті, на які посилалися як на докази сторони, або об'єктивно могли бути долучені як докази; невчасно подані сторонами докази.

Судом встановлено, що вироком Жашківського районного суду Черкаської області від 26 лютого 2014 року ОСОБА_1 був визнаний винуватим у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 357 КК України, з призначенням остаточного покарання на підставі ст. 70, ст.71 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією 1/2 частини майна, яке йому належить на праві власності. Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 09.12.2014 року вирок Жашківського районного суду Черкаської області від 26.02.2014 року відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 357 КК України залишено без змін, а апеляцію засудженого – без задоволення.

Із заяви засудженого ОСОБА_1 вбачається, що він як на обставину, що є нововиявленою, посилається на наявність в нього неповнолітньої дитини, а саме сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та не врахування даної обставини як пом»якшуючої при винесенні вироку Жашківським районним судом Черкаської області від 26.02.2014 року.

Суд вважає, вказані доводи засудженого надуманими та необґрунтованими, та виходить з наступного.

За змістом самого вироку Жашківського районного суду Черкаської області від 26.02.2014 року в анкетних даних ОСОБА_1 зазначено наявність в нього неповнолітньої дитини, тобто про наявність даної обставини було відомо суду та іншим учасникам справи при розгляді справи в 2014 році.

Дана обставина не зазначена у вироці як пом»якшуюча покарання обставина, що є можливим порушенням вимог кримінального процесуального закону та відповідно повинно вирішуватися у порядку перегляду судових рішень в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а не за нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи не вважаються нововиявленими обставинами.

В частині посилання засудженого як на нововиявлену обставину, а саме не внесення прокурором в порядку ст. 214 КПК України в ЄРДС відомостей про тиск на свідків на досудовому розслідуванні, що є зловживанням з боку прокурора суд зазначає наступне.

Згідно вироку Жашківського районного суду Черкаської області від 26.02.2014 року покази свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які безпосередньо допитувалися в суді, було перевірено та дано їм відповідну юридичну оцінку.

В ухвалі Апеляційного суду Черкаської області за наслідками перегляду в апеляційному порядку вироку Жашківського районного суду Черкаської області від 26 лютого 2014 року також дана оцінка показам свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Зокрема зазначено, що: «Що ж стосується показів свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які за твердженням засудженого ОСОБА_1 ніби-то засвідчують перебування його на час розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_3 в іншому місці - на відпочинку у кафе-барі «Караоке» в м.Жашків (а, значить, і створюють йому алібі), - то колегія суддів безпосередньо дослідивши покази останніх, в т.ч. заслухавши звукозапис показів вказаних свідків в суді під час проведення у справі повторного їх дослідження і перевірки, якості та повноти фіксації їх технічними засобами, вважає, що вони також не знаходять свого об'єктивного підтвердження. Через те, що жоден із них так і не спромігся вказати, чи перебував засуджений в день розбійного нападу на потерпілу в кафе-барі «Караоке» саме 29 вересня 2013 року і не вказував точний час, коли він зайшов у бар і його залишив. Відтворення звукозапису показів цих свідків в суді апеляційної інстанції не виявив будь-яких його пошкоджень, звукових маніпуляцій чи інших можливих фальсифікацій у фіксації показів, як доказів по справі. Як і будь-якої підвищеної активності обвинуваченого ОСОБА_1 в суді по висуванню клопотань на свій захист. Про що раніше, як зараз виявилось необґрунтовано, неодноразово стверджував сам ОСОБА_1М.».

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що вказані обставини не можуть вважатися іншими обставинами, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 459 КПК України виключними обставинами визнаються: встановлення вини судді у вчиненні злочину або зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.

З урахуванням п. 3 ч.3 ст. 459 КПК України, суд вважає, що вказана в заяві засудженого обставина - не внесення прокурором в порядку ст. 214 КПК України в ЄРДС відомостей про тиск на свідків на досудовому розслідуванні, що є зловживанням з боку прокурора, фактично підпадає під ознаки виключної, передбаченої саме п. 3 ч. 3 ст. 459 КПК України.

За змістом ч. 4 ст. 459 КПК України обставини, передбачені пунктом 3 частини третьої цієї статті, повинні бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили. Обставини, що стосуються зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження, у разі неможливості ухвалення вироку можуть бути підтверджені постановою або ухвалою про закриття кримінального провадження, ухвалою про застосування примусових заходів медичного характеру.

Разом з тим, доказів існування обставин, передбачених ч. 4 ст. 459 КПК України, як обов»язкових для констатації факту наявності виключних обставин, передбачених п. 3 ч. 3 ст. 459 КПК України, суду не надано, що виключає можливість перегляду вироку суду за виключними обставинами.

У рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року зазначено, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

Суд вважає, що доводи засудженого зводяться до його бажання спонукати суд повторно й по-іншому оцінити існуючі в його кримінальній справі докази, що є неможливим в порядку перегляду вироку суду за нововиявленими та виключними обставинами за правилами глави 34 КПК України 2012 року. За змістом положень цієї глави КПК України, суд не має права повторно переоцінювати наявні у кримінальній справі докази, а також не має права давати оцінку певним з точки зору заявника порушенням норм матеріального і процесуального закону, які були допущені в ході досудового слідства чи судового розгляду справи, оскільки таке право виключно належить лише суду вищої інстанції, який має право переглядати судове рішення в порядку його оскарження.

На підставі викладеного та виходячи з принципу закріпленого ст. 26 КПК України, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах і у спосіб, передбачених КПК України та положень ст. 459 КПК України, суд вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 про перегляд вироку Жашківського районного суду Черкаської області від 26 лютого 2014 року за нововиявленими обставинами залишити без задоволення, оскільки засудженим не надано доказів наявності, передбачених ч. 2 ст. 459 КПК України нововиявлених обставин, які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 376, 395, 459-467 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Жашківського районного суду Черкаської області від 26 лютого 2014 року - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області через Монастирищенський районний суд Черкаської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя Н.В. Мазай

Повний текст ухвали проголошено в залі суду в м. Монастирище 23.07.2018 року об 11 год. 00 хв.