Постанова № 75444151, 23.07.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

Іменем УКРАЇНИ

23 липня 2018 року

м. Харків

справа № 643/1342/17

провадження № 22ц/790/2875/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Коваленко І.С., Сащенко І.С.,

імена (найменування) сторін:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Міністрерство економічного розвитку і торгівлі України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 - представника Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на рішення Московського районного суду м. Харкова від 28 лютого 2018 року в складі судді Поліщук Т.В.,

у с т а н о в и в:

В лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державного підприємства «Будівельник», про зобов'язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що на підставі Наказу Міністра Міністерства промислової політики України (далі - Мінпромполітики України) Новицького В.С. від 01 липня 2009 року № 400, реорганізованого шляхом приєднання до Міністерства економічного розвитку і торгівлі, його було призначено головою ліквідаційної комісії Державного підприємства «Будівельник» (далі - ДП «Будівельник»). У зв'язку з відсутністю діючого свідоцтва арбітражного керуючого, відсутністю необхідної правової практики з питання ліквідації підприємства, нездійснення будь-якої роботи на території Черкаської області більше 7 років, а також особистих обставин він не має можливості працювати/здійснювати повноваження голови ліквідаційної комісії ДП «Будівельник». У зв'язку з цим 16 грудня 2016 року він направив на адресу відповідача заяву з вимогою про звільнення з посади/припинення повноважень голови ліквідаційної комісії та виключення зі складу ліквідаційної комісії ДП «Будівельник» з підстав, передбачених статтею 38 КЗпП України.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України звільнити його з роботи з посади голови ліквідаційної комісії з одночасним виключенням зі складу ліквідаційної комісії ДП «Будівельник» шляхом видачі наказу про звільнення на підставі частини 1 статті 38 КЗпП України з 04 січня 2017 року.

27 березня 2017 року Волощук Оксана Михайлівна - представник Міністерства економічного розвитку і торгівлі України подала заперечення на позов.

Заперечення мотивовані тим, що видача наказу про призначення ОСОБА_1 головою ліквідаційної комісії є домовленістю сторін і до даних правовідносин застосуванню підлягають норми цивільного законодавства. При цьому позивач не виконав обов'язків стосовно здійснення та завершення ліквідаційної процедури ДП «Будівельник».

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 28 лютого 2018 року позов задоволено. Зобов'язано Міністерство економічного розвитку і торгівлі України звільнити ОСОБА_1 з посади голови ліквідаційної комісії з одночасним виключенням зі складу ліквідаційної комісії ДП «Будівельник» шляхом видачі наказу про звільнення з роботи на підставі частини 1 статті 38 КЗпП України з 04 січня 2017 року.

Рішення мотивовано тим, що передбачений законом двотижневий строк після подачі позивачем заяви про звільнення сплинув 03 січня 2017 року. Враховуючи положення статті 38 КЗпП України відповідач мав звільнити ОСОБА_1 із займаної посади з 04 січня 2017 року. Таким чином, у зв'язку з порушенням Міністерством економічного розвитку і торгівлі України вимог закону позов підлягає задоволенню.

06 квітня 2018 року ОСОБА_2 - представник Міністерства економічного розвитку і торгівлі України подала апеляційну скаргу. Посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не дав належної оцінки тому, що ДП «Будівельник» передано із сфери управління Мінпромполітики до сфери управління Мінекономрозвитку, яке призначило ОСОБА_1 головою ліквідаційної комісії, здійснюючи свої управлінські функції по управлінню ДП «Будівельник». Трудовий договір з позивачем не укладався, а накази про призначення ОСОБА_1 є актами індивідуальної дії в розумінні КАС України, отже застосуванню до даних правовідносин підлягають норми цивільного законодавства. Позивач не виконав обов'язків стосовно здійснення та завершення ліквідаційної процедури ДП «Будівельник

14 травня 2018 року ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу. Відзив мотивовано тим, що суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення на підставі доказів, яким надана належна оцінка.

ДП «Будівельник» рішення суду першої інстанції не оскаржило, правом на відзив на апеляційну скаргу не скористалось.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункт 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частино 1 статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноваженого ним орган письмово за два тижні.

Матеріали справи свідчать, що Наказом Мінпромполітики України від 15 вересня 2005 року № 340 прийнято рішення про ліквідацію ДП «Будівельник» та утворення ліквідаційної комісії.

Згідно з наказом Мінпромполітики України від 01 липня 2009 року № 440 внесено зміни до наказу № 340. Зі складу ліквідаційної комісії виключено директора ДП «Будівельник» ОСОБА_5 - голову комісії, призначено головою ліквідаційної комісії ДП «Будівельник» ОСОБА_1, до складу комісії введено ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8

На підставі Указу Президента України від 09 грудня 2010 року № 1085/2010 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2012 року № 52-р «Питання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України» Мінпромполітики України реорганізовано в Державне агенство України з управління державними корпоративними правами та майном, повноваження Мінпромполітики України в частині реалізації державної політики щодо управління об'єктами державної власності припинено.

На підставі Указу Президента України від 24 грудня 2012 року № 726/2012 «Про деякі заходи оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» (далі - Указ № 726/2012) утворено Мінпромполітики шляхом реорганізації Агенства державного майна України.

На виконання Указу № 726/2012 Агенством державного майна України видано наказ від 22 лютого 2013 року № 32 «Про припинення Агенства державного майна України шляхом реорганізації».

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2014 року № 94 «Про реорганізацію міністерства промислової політики» Мінпромполітики реорганізовано шляхом приєднання до Мінпромрозвитку. Функції і повноваження Мінпромполітики в частині реалізації державної політики щодо управління об'єктами державної власності передані Мінпромрозвитку відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 січня 2015 року № 61-р «Питання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 березня 2014 року № 408-р «Деякі питання управління Міністерством економічного розвитку і торгівлі об'єктами державної власності» та на підставі Акту приймання-передачі від 30 вересня 2014 року ДП «Будівельник» передано із сфери управління Мінпромполітики до сфери управління Мінпромрозвитку.

Відповідно до Наказів Агенства держмайна України від 25 квітня 2012 року № 84 та від 28 листопада 2012 року № 381 за згодою сторін повноваження голови ліквідаційної комісії ДП «Будівельник ОСОБА_1 подовжено.

Оскільки ОСОБА_1 не перебував у трудових стосунках з відповідачем, трудовий договір з позивачем не укладався, до даних правовідносин не підлягають застосуванню норми трудового права. Участь особи в управлінні юридичною особою (корпоративні права) має іншу правову природу ніж трудові правовідносини.

Згідно з частиною 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, правові підстави для задоволення позову та зобов'язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України звільнити ОСОБА_1 з посади голови ліквідаційної комісії з одночасним виключенням зі складу ліквідаційної комісії ДП «Будівельник» шляхом видачі наказу про звільнення з роботи на підставі частини 1 статті 38 КЗпП України з 04 січня 2017 року відсутні.

За правилами пунктів «б», «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Судовий збір в розмірі 1 515 грн. 80 коп. за подання апеляційної скарги Міністерством економічного розвитку і торгівлі України документально підтверджується квитанціями від 22 березня 2018 року № 318 на суму 1 057 грн. 20 коп. та від 28 березня 2018 року № 96 на суму 383 грн. 00 коп. (а. с. 62-63 т. 2).

Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в позові, сума судового збору в загальному розмірі 1 440 грн. 20 коп. (1 057 грн. 20 коп. + 383 грн. 00 коп.) підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, 376, 382-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - представника Міністерства економічного розвитку і торгівлі України задовольнити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 28 лютого 2018 року скасувати та ухвалити нову постанову.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державного підприємства «Будівельник», про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Міністерства економічного розвитку і торгівлі України судовий збір в розмірі 1 440 грн. 20 коп. (одна тисяча чотириста сорок грн. 20 коп.).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 23 липня 2018 року.

Головуючий А.В.Котелевець

Судді І.П.Коваленко

І.С.Сащенко