Ухвала суду № 75442472, 23.07.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/12731/18

2/640/2730/18

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2018 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Колесник С.А., розглянувши в м.Харкові позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Восьма Харківська державна нотаріальна контора про визнання правочинів недійсними, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 19.07.2018 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, третя особа: Восьма Харківська державна нотаріальна контора, у якій просить:

1.Визнати недійсним договір дарування житлового будинку літ. «А-1» з надвірними будівлями, розташований по вул. Сидора Ковпака №133 в м.Харкові, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 05.12.1997 року та посвідчений державним нотаріусом Восьмої Харківської державної нотаріальної контори за реєстровим номером №7-144;

2.Визнати за ним, ОСОБА_1 право власності за зазначений вище житловий будинок в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого 14 грудня 1997 року в м.Харкові.

Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суд прийшов до наступного.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), а статтею 18 Закону України від 02.06.2016№ 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006№ 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону № 2453-VI).

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що подана позовна заява не відповідає вимогам ч.4 ст. 177 ЦПК України, за вимогами якої до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, до позовної заяви не долучено документ про сплату судового збору, або даних щодо підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлений у місячному розмірі 1762 грн.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до п.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, за звернення до суду із двома вимогами про визнання недійсним договору дарування житлового будинку та визнання права власності на житловий будинок позивач повинен сплатити суму судового збору, що складає 1409 грн. 60 коп.

Отже, заявник має надати квитанцію про сплату судового збору на суму 1409,60 грн., які повинні бути перераховані на наступний рахунок: отримувач коштів: Управління державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача: 37999675, банк отримувача: ГУДКСУ в Харківській обл., МФО: 851011, рахунок отримувача: 31219206700004, код класифікації доходів бюджету: 22030001, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір", Київський районний суд м. Харкова код ЄДРПОУ суду: 02893746.

Більш того, у відповідності до ч.1 ст.177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Однак, позивач надав до суду один екземпляр позовної заяви та доданих до неї документів.

Крім того, позивач не виконав вимоги п.10 ч.3 ст.175 ЦПК України, а саме: підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог у статтях 175 і 177 ЦПК України або не сплачено судовий збір, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного, вважаю за необхідне заяву залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Восьма Харківська державна нотаріальна контора про визнання правочинів недійсними - залишити без руху.

Надати позивачу 5-денний строк, з дня отримання цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Роз’яснити позивачу, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не усуне зазначені недоліки позовної заяви, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Колесник С.А.