Постанова № 75441768, 17.07.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5628/18

Номер справи місцевого суду: 522/25560/16-ц

Головуючий у першій інстанції Ільченко Н. А.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Таварткіладзе О.М.

суддів: Заїкіна А.П., Калараша А.А.,

при секретарі: Томашевській К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 липня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду до ОСОБА_2 з позовом про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 19 липня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_4 у розмірі 4 000 грн. щомісячно починаючи з 26 грудня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_4.

Не погоджуючись із таким рішенням суду, представник ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду першої інстанції та просить його змінити та стягнути аліменти з відповідача на утримання неповнолітнього сина на користь позивача у розмірі 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Отже рішення суду оскаржується лише в частині розміру стягнення аліментів. В частині відмови у стягненні додаткових витрат рішення не оскаржується і тому в цій частині в апеляцйному порядку не переглядається.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення на таких підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Частково задовольняючи позов, стягуючи аліменти з ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_4 у розмірі 4 000 грн. щомісячно починаючи з 26 грудня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття- ІНФОРМАЦІЯ_4, відмоляючи у задовленні вимог про стягнення додаткових витрат суд першої інстанції виходив з того, що:

- дитина сторін потребує матеріальної допомоги батька, який має можливість надавати їй таку допомогу;

- не встановлено обставин, які б свідчили про те, що відповідач має будь-які фінансові зобов'язання та/або що з нього проводяться будь-які стягнення за виконавчими документами, та/або що він має інших неповнолітніх дітей та/або непрацездатних утриманців;

- позивач не довела свої позовні вимоги в частині стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає встановленим у справі обставинам та заснований на законодавстві.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що:

- сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2;

- 03 листопада 2005 року шлюб між сторонами був розірваний, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_1 від 03.11.2005 року, виданим Третім відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси.

Позивач вказує, що починаючи з жовтня 2016 року відповідач не бере участі у матеріальному забезпеченні їх сина.

Крім того, в суді апеляційної інстанції представник відповідача представив копію свідоцтва про народження ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3, що не заперечувалось позивачем.

Також представником відповідача представлено відомості, що ОСОБА_2 зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності 04.05.2018 року та звіт поданий ФОП ОСОБА_2 до органу ДФС за перше півріччя 2018 року, згідно з яким у ФОП ОСОБА_2 відсутня фінансово-господарська діяльність та прибуток.

Разом з тим, апеляційним судом за погодженням зі сторонами справи витребувано з Одеської приватної загальноосвітньої шкоди I-III ступенів «Крок» відомості щодо розміру сплаченої ОСОБА_2 грошової суми за навчання дочки ОСОБА_6 із зазначенням щомісячного періоду з якого по який було сплачено гроші та в якій сумі.

Згідно з отриманою відповіддю Одеської приватної загальноосвітньої шкоди I-III ступенів «Крок» на ухвалу апеляційного суду Одеської області вбачається, що з вересня 2016 року по травень 2018 року включно, ОСОБА_2 сплачено за освітні послуги школи 89 600 грн. за 17 місяців навчання дитини , з яких з вересня 2016 року по травень 2017 року по 5 000 грн. щомісячно, за вересень -грудень 2017 року - по 5 800 грн. щомісячно., за січень - лютий 2018 року - 9800 грн. одним платежем, за березень - квітень 2018 року по 5 800 грн. щомісячно, або в середньому більше 5282 грн. на місяць.

Тобто всі платежі здійснені ОСОБА_2 до його офіційної реєстрації в якості СПД у травні 2018 року.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує : стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів у тому числі на придбання рухомого та нерухомого майна, сума яких перевищує 10 кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником податків аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Сплачена відповідачем сума за навчання своєї другої дитини ОСОБА_6 перевищує 10 кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи за 2016, 2017, 2018 роки відповідно.

Оскільки платником аліментів не доведено джерело походження коштів, судова колегія приймає до уваги достатню платоспроможність ОСОБА_2, який може лише за одне навчання дитини сплачувати більше 5000 грн. на місяць і вважає, що визначений районним судом розмір аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 4000 грн. щомісячно є справедливим та необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини з урахуванням стану здоров'я дитини та її всіх нагальних потреб.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не повідомив належним чином відповідача про дату, час і місце розгляду справи і обмежив таким чином його право на доведення заперечень проти розміру аліментів, заявленого позивачем до стягнення, не можуть бути взятими до уваги, оскільки апеляційний суд сприяючи сторонам у поданні доказів, встановив можливість відповідача сплачувати суму аліментів, визначену райсудом. Доказів на спростування висновку суду, відповідачем не надано.

Відносно доводів апеляційної скарги про неповідомлення відповідача, апеляційний суд звертає увагу на таке. З матеріалів справи вбачається, що суд вжив необхідні заходи про належне повідомлення відповідача і тричі переносив судові засідання направляючи повідомлення за місцем реєстрації відповідача, яке поверталось до суду за перебігом терміну зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р. (ратифікованої Україною 27.02.1991 р.), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи правними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Приймаючи до уваги, розумний строк розгляду справи про стягнення аліментів і нагальну потребу в утриманні дитини, суд першої інстнації виправдано прийняв процесуальне рішення про розгляд справи у відсутності відповідача. Проте суд апеляційної інстанції відкриваючи провадження і не обмежуючи сторони у дослідженні нових доказів в суді апеляційної інстанції виходив з балансу інтересів всіх сторін в тому числі і відповідача, який не приймав участі при розгляді справи в суді першої інстанції.

Судова колегія виходить з того, що не може бути скасовано або змінено рішення лише з одних формальних обставин, які не призвели до неправильного вирішення справи, оскільки рішення є правильним по суті, а визначений судом розмір аліментів відповідає інтересам дитини і платник аліментів спроможний його сплачувати.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи, які є підставою для скасування (зміни) рішення, не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, внаслідок чого апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 383 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 липня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 20.07.2018 року

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

А.А. Калараш