Ухвала суду № 75440506, 23.07.2018, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кс/537/856/2018

Справа № 537/3213/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2018 року слідчий суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1, за участі секретаря Грицькової Я.С., начальника слідчого відділення ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці клопотання заступника начальника ВП № 1 Кременчуцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області – начальника слідчого відділення капітана поліції ОСОБА_2 про арешт майна,

встановив:

Заступник начальника ВП № 1 Кременчуцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області – начальник слідчого відділення капітан поліції ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді з клопотанням, у встановленому законом порядку погодженим з прокурором Кременчуцької місцевої прокуратури, відповідно до вимог якого просить накласти арешт на майно, а саме на: 10 напіввагонів моделі 12-783: 4187, 60736469; 4188, 60736527; 4189, 60736568; 4190, 60736576; 4191, 60736584; 4192, 60736618; 4193, 60736642; 4194, 60736667; 4195, 60736675; 4196, 60736683, які перебувають у володінні ПП «Чудсервіс», із забороною розпоряджатися або користуватися останнім.

На обґрунтування визначених вище вимог клопотання, його ініціатором зазначено про те, що у провадженні ВП № 1 Кременчуцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування № 12018170110001089 від 05.06.2018 року, попередня кваліфікація за ч. 4 ст. 190 КК України. Встановлено, що ПАТ «КВБЗ» уклало з ТОВ ВНФ «ДСВ» договір поставки № 7612\010170С від 09.11.2012 року. Предметом даного договору було те, що ПАТ «КВБЗ» зобов’язується поставити напіввагони моделі 12-783ТУ У 3.06-05763814-203- 96 в адресу ТОВ ВНФ «ДСВ» у кількості 10 вагонів, відповідно до специфікації, протягом листопада-грудня 2012 року. Відповідно до умов специфікації №1 до договору передбачено стовідсоткова оплата після передачі вагонів, яка підтверджувалася актом приймання-передачі. Відповідно до графіку оплати передбаченого п. 3 специфікації №1 ТОВ ВНФ «ДСВ» зобов’язане було сплатити за отриманні вагони наступним чином: в період з 31.03.2013 року по 29.11.2013 року по 510 000 грн., кожного місяця, а до 31.12.2013 року в сумі до 528 624 грн., загальна сума 6 138 624 грн. Грошові кошти повинні були надходити на розрахунковий рахунок ПАТ «КВБЗ». На виконання умов договору ПАТ «КВБЗ» здійснило відвантаження вагонів у кількості 10 штук 23.11.2012 року, що підтверджується актом приймання передачі № 1, який був підписаний у м. Кременчуці ТОВ ВНФ «ДСВ», було виставлено рахунок фактуру № КВ 111 34 від 23.11.2013 року. В супереч умов договору ТОВ ВНФ «ДСВ», отримавши майно не розрахувалося в строки передбачені вищевказаним договором, на неодноразові претензії ПАТ «КВБЗ» отримували лише відписки від вищевказаного підприємства, таким чином на сьогоднішній день ПАТ «КВБЗ» від ТОВ ВНФ «ДСВ» отримало лише приблизно 520 000 грн. після звернення до судових інстанцій, останній платіж був у грудні 2015 року. Починаючи з початку 2015 року керівник ТОВ НВФ «ДСВ» навмисно вивів активи з підприємства на свої афілійовані компанії з метою уникнення відповідальності щоб не здійснювати розрахунок за отриманні напіввагони від ПАТ «КВБЗ». Таким чином, ТОВ ВНФ «ДСВ» вже знало, що не буде виконувати умови договору та шахрайським шляхом заволоділи майном ПАТ «КВБЗ», в зв’язку з чим спричинили матеріальних збитків у великих розмірах. Також в подальшому директор ТОВ ВНФ «ДСВ» ОСОБА_3, взагалі зник та не виходить на зв'язок. У кожного вагону мається свій номерний знак, який вибитий на кузові, а саме напіввагони моделі 12-783 мали наступні номери: 4187, 60736469; 4188, 60736527; 4189, 60736568; 4190, 60736576; 4191, 60736584; 4192, 60736618; 4193, 60736642; 4194, 60736667; 4195, 60736675; 4196, 60736683. Нині ПАТ «КВБЗ» в рамках досудового розслідування визнано цивільним позивачем на підставі наданого цивільного позову № 49-51-16 від 09.07.2018 року. Також, під час досудового розслідування встановлено, що нині 10 напіввагонів перебувають у володінні ПП «Чудсервіс». Так, у ході проведення досудового розслідування постала необхідність у накладенні арешту на вказані вагони, з метою запобіганням можливості їх приховування, пошкодження, псування, зникнення та втрати, в зв’язку з чим ініціатор клопотання звернувся до слідчого судді.

Ініціатор клопотання в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі з підстав у ньому зазначених.

Також, ініціатором клопотання порушено питання про розгляд даного клопотання без повідомлення власника майна у відповідності до ч. 2 ст. 172 КПК України з метою забезпечення арешту майна, оскільки на думку ініціатора, у разі такого повідомлення напіввагони можуть бути приховані чи втрачені, з метою ухилення від подальшої їх конфіскації та погашення заборгованості перед ПАТ «КВБЗ».

Слідчий суддя, зважаючи на доводи ініціатора клопотання, вважає за можливе проводити розгляд даного клопотання з урахуванням положень ч. 2 ст. 172 КПК України без повідомлення власника майна з метою забезпечення арешту майна.

Беручи до уваги доводи начальника слідчого відділення, дослідивши клопотання та матеріали подані в його обґрунтування, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею достовірно встановлено, що 05.06.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань СВ ВП №1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області внесено відомості за № 12018170110001089, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

З витягу вбачається, що 04.06.2018 року до ВП № 1 Кременчуцького ВП надійшла ухвала Крюківського районного суду № 537/2150/18 про те, що посадова особа ТОВ виробничо-наукова фірма «ДСВ» шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами ПАТ «КВБЗ», чим спричинила підприємству матеріальний збиток.

На час розгляду клопотання повідомлення про підозру за описаним вище фактом жодній фізичній особі не вручено.

З протоколу допиту представника потерпілого від 27.06.2018 року вбачається, що 09.11.2012 року ПАТ «КВБЗ» уклало договір з ТОВ ВНФ «ДСВ» за № 7612/010170С, предметом якого є напіввагони у кількості 10 шт., які протягом листопада-грудня 2012 року ПАТ «КВБЗ» поставило ТОВ ВНФ «ДСВ». Відповідно до графіку оплат ТОВ ВНФ «ДСВ» повинно сплатити за вагони: в період з 31.03.2013 року по 29.11.2013 рік по 510 000 грн. кожного місяця; до 31.12.2013 528 624 грн., загальна сума 6 138 624 грн. В супереч умов договору ТОВ ВНФ «ДСВ» отримавши майно не розрахувалось у строки передбачені договором, на даний час ПАТ «КВБЗ» отримало лише 520 000 грн., після звернення до судових інстанцій, останній платіж був у грудні 2015 року. З початку 2015 року керівник ТОВ ВНФ «ДСВ» навмисно вивів активи з підприємств, в зв’язку з чим представник потерпілого вважає, що ТОВ ВНФ «ДСВ» шахрайським шляхом заволоділи майном ПАТ «КВБЗ» та спричинили матеріальних збитків у великих розмірах. Напіввагони моделі 12-783, які були поставлені ТОВ ВНФ «ДСВ» мали номери: 60736469; 60736527; 60736568; 60736576; 60736584; 60736618; 60736642; 60736667; 60736675; 60736683.

Згідно договору поставки № 7612/010170С від 09.11.2012 року ТОВ ВНФ «ДСВ» придбало у ПАТ №КВБЗ» напіввагони в кількості 10 шт., за які повинно було здійснити оплату в 2013 році. Згідно специфікації № 1 від 09.11.2012 року за напіввагони моделі 12-783 у кількості 10 шт. ТОВ ВНФ «ДСВ» повинно заплатити ПАТ «КВБЗ» 6 138 624 грн. з 10.12.2012 року по 31.12.2013 року. Відповідно до акту приймання-передачі № 1 від 23.11.2012 року ПАТ «КВБЗ» поставило ТОВ ВНФ «ДСВ» напіввагони моделі 12-783 за наступними заводськими номерами: 4187- 60736469; 4188- 60736527; 4189-60736568; 4190-60736576; 4191-60736584; 4192-60736618; 4193-60736642; 4194-60736667; 4195-60736675; 4196-60736683.

09.07.2018 року ПАТ «КВБЗ» за вих. № 49-51-16 подано до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області цивільний позов до ОСОБА_3 директора ТОВ ВНФ «ДСВ» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої невиконанням умов договору поставки № 7612/010170С від 09.11.2012 року.

Згідно довідки від 11.07.2018 року за вих. № 551-23/322 заборгованість ТОВ ВНФ «ДСВ» перед ПАТ «КВБЗ» станом на 31.12.2016 рік становить 4 022 296,20 грн.

Постановою від 09.07.2018 року, винесеною ініціатором клопотання, визнано цивільним позивачем у досудовому розслідуванні кримінального провадження № 12018170110001089 ПАТ «КВБЗ».

З листа від 17.07.2018 року за вих. № 3.1/25/257 ПАТ «КВБЗ» вбачається, що згідно бази даних ВП «Харківське відділення» філії «Головний інформаційно-обчислювальний центр» ПАТ «Укрзалізниця» напіввагони моделі 12-783 виробництва ПАТ «КВБЗ» станом на 17.07.2018 року належать Приватному підприємству «Чудсервіс», що також підтверджується технічними паспортами.

З урахуванням положень п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч.2, ч. 3 цієї статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги обставини розслідуємого кримінального провадження, а також те, що начальником слідчого відділення з посиланням на наявні матеріали кримінального провадження належним чином доведено, що вказане в прохальній частині клопотання майно, може бути доказом у кримінальному провадженні, з метою забезпечення цивільного позову та конфіскації майна, як виду покарання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про накладення арешту є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

В даному випадку, право власника, володільців вказаного майна не будуть порушені, оскільки це не позбавляє їх права звернутися із клопотанням про скасування арешту відповідно до положень ст.174 КПК України.

Керуючись ст.ст. 131, 167, 168, 170-173, 175, 376 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання заступника начальника ВП № 1 Кременчуцького відділу поліції ГУ НП у Полтавській області – начальника слідчого відділення капітана поліції ОСОБА_2 про арешт майна – задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме на: 10 напіввагонів моделі 12-783: 4187, 60736469; 4188, 60736527; 4189, 60736568; 4190, 60736576; 4191, 60736584; 4192, 60736618; 4193, 60736642; 4194, 60736667; 4195, 60736675; 4196, 60736683, які перебувають у володінні Приватного підприємства «Чудсервіс».

Заборонити розпоряджатися та користуватись вказаним вище майном.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Копію даної ухвали вручити заступнику начальника відділення поліції № 1 Кременчуцького відділу поліції ГУ НП у Полтавській області – начальнику слідчого відділення ОСОБА_2, та надіслати особі, щодо майна якої вирішується питання про арешт, прокурору Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_4

Роз’яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Полтавської області протягом п’яти днів.

Слідчий суддя: І.І.Дядечко