Ухвала суду № 75438692, 23.07.2018, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/696/18

Номер провадження 2/383/318/18

УХВАЛА

23 липня 2018 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Замши О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до фермерського господарства ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості з орендної плати та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Бобринецького районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до фермерського господарства ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 100000 грн. та зобов’язання передати земельну ділянку в стані придатному для цільового використання.

Згідно ч.1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов перелічених у вказаній статті.

До матеріалів позову позивачем долучено клопотання, в якому він, посилаючись на скрутне матеріальне становище, просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року викладено позицію, відповідно до якої «обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою».

Таким чином, у вказаному рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З огляду на вищезазначене та враховуючи те, що позивачем не наведено жодних підстав вважати, що він має скрутне матеріальне становище та не надано належних та допустимих доказів, які б вказували на неможливість сплати ним судового збору, а відтак суд не знаходить підстав для відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі та вважає на необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача.

Таким чином, під час вивчення матеріалів вказаної позовної заяви було встановлено, що вони не відповідають вимогам ч.4 ст.177 ЦПК України, оскільки позивачем не додано до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У відповідності до п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою встановлено у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В даній позовній заяві об’єднано три вимоги майнового характеру.

Відповідно п.3 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно п.п.1,2, 8 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується; у позовах про визнання права власності на майно або його витребування – вартістю майна; у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла – сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.

Позивач всупереч зазначеним вимогам закону не вказав у позовній заяві ціну позову, розрахунок розміру орендної плати, яку мав би отримати за договором оренди землі за три роки до кінця дії договору, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, а також не надав докази вартості спірного майна на момент пред’явлення позову.

Враховуючи викладене, позивачу слід зазначити в позовній заяві ціну позову, надати докази сплати судового збору, визначеного з урахуванням ціни позову, а також надати докази вартості спірного майна на момент пред’явлення позову. Самостійно визначити розмір судового збору суд не має можливості, оскільки позивачем не зазначено ціну позову.

Крім того, дана позовна заява не відповідає вимогам ч.3 ст.175 ЦПК України, а саме позивач в позовній заяві не зазначає:

- виклад обставин, якими обґрунтовує свої вимоги, оскільки з позовної заяви не вбачається за який саме період виникла заборгованість з орендної плати та її розрахунок;

- відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

В силу вимог ч. ч. 1, 2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вищевикладене, вважаю, що позовна заява подана без додержання вимог, передбачених Цивільним процесуальним кодексом України, а тому підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до фермерського господарства ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості з орендної плати та зобов’язання вчинити певні дії - залишити без руху для усунення вказаних в мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.

Запропонувати позивачу надати до суду позовну заяву, яка відповідає нормам чинного Цивільного процесуального кодексу України.

Встановити позивачу строк 10 днів, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків.

У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала підписана суддею 23.07.2018 року.

Суддя О.В.Замша