Постанова № 75438608, 12.07.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/6288/17 Головуючий у І інстанції Сердинський В.С.Провадження № 22-ц/780/1726/18 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л. А.Категорія 58 12.07.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 липня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Лівінського С.В., Мельника Я.С.,

за участі секретаря Удовиченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 жовтня 2017 року у справі за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову, -

встановив:

У провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики.

У жовтні 2017 року представник позивача звернувся до суду першої інстанції із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та банківські рахунки відповідачів, а також на будь-які інші джерела доходу, на все майно та банківські рахунки ТОВ «Клуб Ягуар».

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 жовтня 2017 року зазначену заяву задоволено частково.

Накладено арешт на майно та банківські рахунки ОСОБА_2, а також на будь-які інші джерела доходу, в межах позовних вимог, до набрання рішенням суду законної сили.

Накладено арешт на майно та банківські рахунки ОСОБА_4, а також на будь-які інші джерела доходу, в межах позовних вимог, до набрання рішенням суду законної сили.

Також накладено арешт на майно та банківські рахунки ТОВ «Клуб Ягуар» в межах позовних вимог, до набрання рішенням суду законної сили.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виник спір щодо повернення боргу за договором позики і відповідачі ухиляються від виконання зобов'язань, в той час як, матеріальний стан подружжя відповідачів дозволяє їм повернути борг, а тому, на думку суду, наявні підстави для задоволення вищезазначеної заяви.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики, а саме: суму боргу за договором позики в розмірі 223 731,14 грн., що еквівалентно 8 400 доларів США.

Одночасно ОСОБА_3 просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та банківські рахунки ОСОБА_2, ОСОБА_4, а також на будь-які інші джерела доходу. Також позивач просив вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та банківські рахунки ТОВ «Клуб Ягуар».

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до 1, 2, 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Накладаючи арешт на майно та банківські рахунки відповідачів та ТОВ «Клуб Ягуар» судом першої інстанції не повною мірою з'ясовано предмет і обсяг позовних вимог та відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати ОСОБА_3 його позовним вимогам і не здійснено оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між такими заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможні саме такі заходи забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та імовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів саме стосовно майна відповідачів.

Крім того, при застосуванні вищезазначених заходів забезпечення позову місцевим судом не враховано, що такі заходи забезпечення позову можуть перешкоджати господарській діяльності ТОВ «Клуб Ягуар», а також інших власників даного товариства, які мають право на участь в управлінні господарським товариством відповідно до своїх часток, а вжиття таких заходів забезпечення позову може обмежити їхні права у такому управлінні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову з підстав неправильного застосування місцевим судом норм процесуального права які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Керуючись ч. 6 ст. 259, ст. 268, 383 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 жовтня 2017 року скасувати.

У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Волохов Л.А.

Судді: Лівінський С.В.

Мельник Я.С.