Ухвала суду № 75438586, 23.07.2018, Київський районний суд м. Одеси

____________________

справа № 520/6083/18

провадження № 2/520/4764/18

УХВАЛА

про відкладення розгляду справи по суті

та продовження строку вчинення процесуальних дій

м. Одеса

23.07.2018 року Київський районний суд м. Одеси у одноособовому складі: головуючий суддя Літвінова І.А., вирішуючи процесуальні питання у цивільній справі № 520/6083/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа – ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 13.06.2018 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та відкрите провадження у цивільній справі № 520/6083/18. Розгляд справи призначено провести в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Учасникам справи встановлено строк вчинення процесуальних дій - з 13 червня 2018 року по 13 липня 2018 року.

13.07.2018 року відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 надали відзив на позов (вхід. № 25821). У відзиві відповідачі заперечують проти позову, та зазначають про можливість доведення певних обставин шляхом показань свідків.

Клопотання про виклик свідків не додане.

Відповідачі беруть участь у судовому процесі через представника - адвоката ОСОБА_5

Крім того, судом встановлено, що додані до відзиву письмові докази не засвідчені у порядку, визначеному частиною п’ятою статті 95 ЦПК України.

З цього приводу суд наголошує, що порядок подання доказів неодноразово роз’яснювався судом в ухвалах від 04.06.2018, 13.06.2018 у цій справі.

Станом на 21.07.2018 у суду відсутні докази одержання відзиву позивачем, що позбавляє суд можливості встановити початок перебігу строку для надання позивачем відповіді на відзив.

Також до суду не надійшли письмові докази, витребуванні ухвалою від 04.06.2018 за клопотанням позивача.

Зазначені обставин перешкоджають суду розпочати розгляд справи № 520/6083/18 по суті у строки, встановлені ухвалою від 13.06.2018.

При вирішення питання щодо продовження процесуальних строків, суд також враховує, що ухвалою суду від 04.07.2018, за заявою ОСОБА_6 - представника ОСОБА_4, останнього залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні позивача ОСОБА_1. ОСОБА_7, як третій особі, встановлено строк подання пояснень щодо позову або відзиву – протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали. Цією ж ухвалою позивача зобов’язано не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали направити третій особі копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду.

10.07.2018, на запит суду, одержано довідку відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області якою підтверджена реєстрація третьої особи ОСОБА_4 за адресою розташування спірного майна: м. Одеса, пров. 1-ий Ульянівський, 6 (зареєстрований з 15.05.1995).

16.07.2018 третя особа на стороні позивача ОСОБА_4 подав до суду самостійну позовну заяву до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням (вхід. № 25899).

Позовна заява підписана представником третьої особи за довіреністю ОСОБА_6.

Вказана позовна заява містить певні недоліки, які потребують усунення.

Так, у відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, якщо позов подано до кількох відповідачів, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог щодо кожного з них.

ОСОБА_4 за позовними вимогами просить визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2, такими, що втратили право користування житловим приміщенням – будинком № 6 по 1-му провулку Кандинського в місті Одесі.

Із змісту позовних вимог ОСОБА_4 вбачається, що для задоволення його позову суду необхідно вирішити наступні питання: 1- щодо визнання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, такою, що втратила право користування житловим приміщенням – будинком № 6 по 1-му провулку Кандинського в місті Одесі; 2 - щодо визнання ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2, такою, що втратила право користування житловим приміщенням – будинком № 6 по 1-му провулку Кандинського в місті Одесі.

Отже, позивачем ОСОБА_9 заявлено дві вимоги немайнового характеру.

За приписами статті 6 Закону України «Про судовий збір» (далі – Закону № 3674-VI) у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за позовну заяву немайнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлена у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини першої цієї статті судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про державний бюджет України на 2018 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - 1762 грн. (ч. 1 ст. 7).

0,4 розміру від 1762 грн. дорівнює 704,80 грн.

Зважаючи на встановлену Законом № 3674-VI ставку та кількість позовних вимог немайнового характеру, ОСОБА_4. повинен був сплати 1409,60 грн. (704,80 грн. х 2). Втім, до позовної заяви доданий доказ сплати судового збору лише за одну вимогу, - в розмірі 704,80 грн.

Отже, ОСОБА_4 необхідно доплатити судовий збір (704,80 грн.) та додати до позовної заяви докази цього.

Позивачем не виконані й вимоги п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в частині зобов’язання зазначити у позовній заяві докази, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Так, позивач ОСОБА_4 не зазначає докази наступним обставинам, на які особисто посилається у позовній заяві та до яких відносяться:

-належність у минулому житлового будинку № 6 по 1-му Ульяновському провулку в м. Одесі ОСОБА_10

-родинні відносини ОСОБА_10 та ОСОБА_4

-реєстрація у 1973 році шлюбу між ОСОБА_11 та ОСОБА_12

-розірвання шлюбу у 1988 році між ОСОБА_11 та ОСОБА_12

-родинні відносини ОСОБА_12 з ОСОБА_2 та ОСОБА_13

-користування ОСОБА_12, ОСОБА_2, ОСОБА_13 конкретними приміщеннями у будинку (житловою кімнатою площею 19,5 кв.м. та коридором – 4,3 кв.м.;

-дарування ОСОБА_10 у 1993 році 11/25 будинку ОСОБА_4

-смерть ОСОБА_10 у 1995 році

-успадкування майна ОСОБА_10 в рівних частках по 14/50 ОСОБА_10 та ОСОБА_10

-родинні відносини ОСОБА_11 та ОСОБА_4

-дарування у 2005 році ОСОБА_11 14/50 будинку ОСОБА_4

-перебування ОСОБА_11 у шлюбі з ОСОБА_1

-смерть ОСОБА_11 у 2014 році

-успадкування після смерті ОСОБА_11 частини будинку ОСОБА_1

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Аналогічні за змістом вимоги містять і частини друга та восьма статті 83 ЦПК України, якими встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

У разі неможливості одержати докази самостійно позивач повинен до позовної заяви додати клопотання про їх витребування, що передбачено частиною третьою статті 177 ЦПК України та у відповідності до пункту 7 частини третьої статті 175 ЦПК України повідомити про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.

Окремо звертається увага позивача, що засвідченню підлягають тільки ті докази, оригінали яких знаходяться у позивача. Про наявність оригіналів у іншої особи позивач повинен зазначити у порядку, встановленому частиною п’ятою статті 95 ЦПК України.

Такі ж вимоги містяться і в пункті 8 частини третьої статті 175 ЦПК України, якою вимагається зазначати у позовній заяві докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначати щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачу необхідно зазначити чи вживались ним заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.

ОСОБА_4 також не надав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв’язку із розглядом справи.

Варто уваги, - за положеннями статей 133, 134 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Враховуючі виявлені недоліки, позовна заява ОСОБА_4 підлягає залишенню без руху із встановленням строку усунення недоліків.

Зважаючи на обставини, повідомлені третьою особою, суд виносить на обговорення учасників справи питання щодо доцільності залучення у якості третіх осіб інших користувачів спірного житлового будинку, а також особи, з якою фактично проживають відповідачі, а саме – ОСОБА_6, ОСОБА_6 ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6 ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6 ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6 ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка буде діяти від себе особисто та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_6, а також ОСОБА_19.

При цьому учасникам справи слід врахувати, що відповідно до статті 54 ЦПК України, якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред’явити вимоги до сторони, така сторона зобов’язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява. У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред’явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред’явленого цією третьою особою до такої сторони.

Частиною другою статті 279 ЦПК України визначено тридцятиденний строк з дня відкриття провадження у справі для початку розгляду справи по суті в порядку спрощеного провадження, якщо судове засідання не проводиться.

Проаналізувавши обставини цивільної справи № 520/6083/18, суд доходить висновку про необхідність здійснення провадження та встановлення порядку розгляду цієї справи, виходячи в першу чергу із забезпечення учасникам належних умов для реалізації їх процесуальних прав.

Суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК).

Однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є верховенство права.

Згідно з частиною першою статті 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно доКонституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Не допущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів задеклароване статтею 22 Конституції.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» Цивільний процесуальний кодекс України набув чинності новою редакцією. Однією з новел Кодексу є можливість розгляду цивільних справ в спрощеному проваджені без проведення судового засідання без повідомлення учасників справи.

Частиною п’ятою статті 4 цього Кодексу встановлено, що жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Участь сторін у розгляді справи у випадку спрощеного провадження без проведення судового засідання без повідомлення учасників справи реалізується шляхом заяв по суті справи, до яких відносяться позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, у яких учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору і в разі необхідності додають докази.

Право учасників справи на подання заяв по суті справи встановлене частиною 4 статті 174 ЦПК України.

Наведене вказує, що через подання вказаних заяв учасники справи реалізують принцип змагальності сторін.

Суд наголошує, що саме засада змагальності опосередковано, через її контролюючу функцію, є гарантом законності, об’єктивності, неупередженості та повноти судового розгляду справи.

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (Рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87, п. 63).

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов’язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав. При цьому, важливим є встановлення оптимального співвідношення активності сторін та активності суду.

В рішеннях де Європейський суд з прав людини дійшов висновку про порушення ст. 6 Конвенції, зазначено таке: Суд відзначає, що одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні п. 1 статті 6 є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх (див., mutatis mutandis, рішення у справах «Лобо Мачадо проти Португалії» (Lobo Machado v. Portugal) і «Фермьойлєн проти Бєльгії» (Vermeulen v. Belgium) від 20 лютого 1996 р., Reports of Judg mentsand Decisions 1996-I, сс. 206-07, п. 31 і п. 23, п. 33, відповідно, та рішення у справі «Нідерост-Губер проти Швейцарії» (Niderost Huberv. Switzerland) від 18 лютого 1997 р., Reports 1997-I, с. 108, п. 24).

Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 статті 6 (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від 12 липня 1988 р., серія A № 140, с. 29, п. 46).

Суд констатує порушення у цивільній справі № 520/6083/18 процесуальних строків, визначених статтею 279 ЦПК України, але наголошує на пріоритетності встановлення судової процедури, яка має на меті сприяння реалізації права сторін на змагальність, рівність перед законом та справедливий суд протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 121 ЦПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

За правилами частини першої статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов’язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Керуючись Конституцією України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 1-4, ст. 10, ч. 1, 11, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 120, ч. 1 ст. 123, ч. 5 ст. 124, ч. 1 ст. 126, ст. 127, ч. 4, 174, ст. 185, ч. 1 ст. 187,279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відкласти розгляд справи по суті та продовжити строк вчинення процесуальних дій учасниками цивільної справи № 520/6083/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа – ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Прийняти відзив відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на позов.

Зобов’язати відповідачів надати суду докази одержання примірників відзиву позивачем.

Відповідачам – засвідчити додані до відзиву докази у порядку, встановленому частиною п’ятою статті 95 ЦПК України.

Попередити відповідачів, що не засвідчені письмові докази не приймаються судом до уваги.

Секретарю судового засідання Молодову М.С. – забезпечити відповідачам можливість засвідчити додані до відзиву докази у приміщені суду.

Роз’яснити відповідачам, що заява про виклик свідків подається в порядку статті 91 ЦПК України.

Повторно роз’яснити позивачу його право надати відповідь на відзив протягом п’яти днів з дня одержання відзиву.

Позовну заяву третьої особи ОСОБА_4 - залишити без руху.

Встановити ОСОБА_4 строк усунення недоліків шляхом виконання вимог статей 175, 177 ЦПК України щодо форми, змісту та порядку подання позовної заяви, відповідно до мотивувальної частини цієї ухвали, - протягом десяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Роз’яснити третій особі ОСОБА_4, що у випадку виконання ухвали та усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона буде вважатись поданою у день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява буде вважатися не поданою і повернута ОСОБА_4 разом із доданими до неї матеріалами, що не позбавить третю особу права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Клопотання, додані ОСОБА_9 до позовної заяви розглянути у разі прийняття його самостійної позовної заяви.

Запропонувати учасникам справи висловити суду своє ставлення щодо доцільності залучення до участі у справі третіми особами ОСОБА_6, ОСОБА_6 ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6 ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6 ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6 ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка буде діяти від себе особисто та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_6, а також ОСОБА_19.

Роз’яснити учасникам справи, якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред’явити вимоги до сторони, така сторона зобов’язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.

Попередити учасників справи про те, що у разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи обставини справи, встановлені судовим рішенням, не будуть мати юридичних наслідків при розгляді позову, пред’явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред’явленого цією третьою особою до такої сторони.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно.

Ухвала окремо від рішення суду апеляційному оскарженню не підлягає.

Ухвала надіслана до Єдиного державного реєстру судових рішень в день її складання. З текстом ухвали можна ознайомитись за веб-адресою: www.reyestr.court.gov.ua.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://ki.od.court.gov.ua.

Головуючий Літвінова І. А.