Ухвала суду № 75438552, 23.07.2018, Київський районний суд м. Одеси

____________________

справа № 520/6599/18

провадження № 2/520/4871/18

УХВАЛА

про відкладення розгляду справи по суті

та продовження строк чинення процесуальних дій

м. Одеса

23.07.2018 року Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Літвінової І.А., розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо подальшого провадження у цивільній справі № 520/6599/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Київська районна адміністрація Одеської міської ради про зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 20.06.2018 року відкрите провадження у цивільній справі № 520/6599/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Київська районна адміністрація Одеської міської ради про зобов’язання вчинити певні дії.

Розгляд справи призначено провести в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Встановлено строк вчинення процесуальних дій учасниками справи – з 20 червня 2018 року по 18 липня 2018 року.

Розгляд справи по суті призначено почати з 23.07.2018 при наявності процесуальних умов.

Станом на 23.07.2018 судом встановлені наступні обставини у цій цивільній справі.

Позивач ОСОБА_1, пред’являючи позов до ОСОБА_2, за заявленими позовними вимогами просить суд зобов’язати ОСОБА_2 знести самочинно збудований двоповерховий будинок, який будується на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Толбухіна, 86.

Відповідач подав відзив на позов.

Відзив підписаний представником позивача ОСОБА_3, що діє від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності № 2139 від 30.05.2018.

У відзиві представник відповідача ОСОБА_3 висловила повну незгоду із пред’явленим до ОСОБА_2 позовом. Крім того, ОСОБА_3 надала докази того, що з 24.04.2017 саме вона придбала у відповідача ОСОБА_2 житловий будинок № 86, що розташований на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Толбухіна, 86, загальною площею 115,3 кв.м. А 27.04.2018 р. ОСОБА_3 уклала із ОСОБА_2 договір купівлі-продажу цієї земельної ділянки.

Вказані обставини раніше суду відомі не були.

Суд дійшов висновку, що рішення у цій цивільній справі може вплинути на права або обов’язки ОСОБА_3 щодо однієї зі сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 42 ЦПК України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов’язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Згідно з ч. 6 ст. 42 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов’язки, встановлені статтею 43 цього Кодексу.

За положеннями статті 181 ЦПК України треті особи також мають право надати пояснення щодо позову або відзиву, із викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову.

У частині четвертій цієї статті визначений обов’язок суду встановити такий строк, який дозволить третій особі підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази та надати пояснення до позову або відзиву, а іншим учасникам справи - отримати відповідь на такі пояснення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Розгляд цивільної справи № 520/6599/18 по суті повинен був розпочатись 23 липня 2018 року.

Суд констатує відсутність процесуальних умов для цього, враховуючи вище встановлені обставини.

Крім того, станом на 23.07.2018 відсутнє підтвердження одержання відзиву позивачем, що позбавляє суд можливості встановити початок перебігу строку на надання позивачем відповіді на відзив.

Також до цього часу у матеріалах справи відсутні докази одержання третьою особою Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради копій позовної заяви із додатками та ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Частиною другою статті 279 ЦПК України визначено тридцятиденний строк з дня відкриття провадження у справі для початку розгляду справи по суті в порядку спрощеного провадження, якщо судове засідання не проводиться.

Проаналізувавши обставини цивільної справи № 520/6599/18, суд доходить висновку про необхідність здійснення провадження та встановлення порядку розгляду цієї справи, виходячи в першу чергу із забезпечення учасникам належних умов для реалізації їх процесуальних прав.

Суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК).

Однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є верховенство права.

Згідно з частиною першою статті 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Не допущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів задеклароване статтею 22 Конституції.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» Цивільний процесуальний кодекс України набув чинності новою редакцією. Однією з новел Кодексу є можливість розгляду цивільних справ в спрощеному проваджені без проведення судового засідання без повідомлення учасників справи.

Частиною п’ятою статті 4 цього Кодексу встановлено, що жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Участь сторін у розгляді справи у випадку спрощеного провадження без проведення судового засідання без повідомлення учасників справи реалізується шляхом заяв по суті справи, до яких відносяться позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, у яких учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору і в разі необхідності додають докази.

Право учасників справи на подання заяв по суті справи встановлене частиною 4 статті 174 ЦПК України.

Наведене вказує, що через подання вказаних заяв учасники справи реалізують принцип змагальності сторін.

Суд наголошує, що саме засада змагальності опосередковано, через її контролюючу функцію, є гарантом законності, об’єктивності, неупередженості та повноти судового розгляду справи.

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (Рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87, п. 63).

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов’язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав. При цьому, важливим є встановлення оптимального співвідношення активності сторін та активності суду.

В рішеннях де Європейський суд з прав людини дійшов висновку про порушення ст. 6 Конвенції, зазначено таке: Суд відзначає, що одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні п. 1 статті 6 є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх (див., mutatis mutandis, рішення у справах «Лобо Мачадо проти Португалії» (Lobo Machado v. Portugal) і «Фермьойлєн проти Бєльгії» (Vermeulen v. Belgium) від 20 лютого 1996 р., Reports of Judg mentsand Decisions 1996-I, сс. 206-07, п. 31 і п. 23, п. 33, відповідно, та рішення у справі «Нідерост-Губер проти Швейцарії» (Niderost Huberv. Switzerland) від 18 лютого 1997 р., Reports 1997-I, с. 108, п. 24).

Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 статті 6 (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від 12 липня 1988 р., серія A № 140, с. 29, п. 46).

Суд констатує порушення у цивільній справі № 520/6599/18 процесуальних строків, визначених статтею 279 ЦПК України, але наголошує на пріоритетності встановлення судової процедури, яка має на меті сприянню реалізації права сторін на змагальність, рівність перед законом та справедливий суд протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 121 ЦПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

За правилами частини першої статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов’язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Керуючись Конституцією України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 1-4, ст. 10, ч. 1, 11, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 120, ч. 1 ст. 123, ч. 5 ст. 124, ч. 1 ст. 126, ст. 127, ч. 4, 174, ст. 185, ч. 1 ст. 187, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відкласти розгляд справи по суті та продовжити строк вчинення процесуальних дій учасниками цивільної справи № 520/6599/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Київська районна адміністрація Одеської міської ради про зобов’язання вчинити певні дії.

Витребувати з канцелярії Київського районного суду м. Одеси реєстр вихідної поштової кореспонденції з даними щодо відправлення ухвали Київського районного суду м. Одеси від 20.06.2018 по цивільній справі № 520/6599/18 з копіями позовної заяви та додатками на адресу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.

Зобов’язати позивача повідомити суду про дату одержання відзиву.

Додатково роз’яснити позивачу право надати відповідь на відзив протягом п’яти днів з дні одержання відзиву.

Запропонувати відповідачу надати суду докази одержання відзиву позивачем (із зазначенням дати такого одержання).

Роз’яснити учасникам справи, що у відповідності до статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов’язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Залучити за ініціативою суду у якості третьої особи ОСОБА_3 (РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, п/і ).

Зобов’язати позивача не пізніше двох днів з дня вручення копії цієї ухвали направити третій особі ОСОБА_3 копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду.

Роз’яснити третій особі, що вона має процесуальні права і обов’язки, встановлені статтею 43 цього Кодексу, а саме: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинна подати суду докази разом з поданням письмових пояснень третьої особи.

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 ЦПК України. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Сторони, треті особи та їхні представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи у порядку статті 93 ЦПК України.

Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Встановити третій особі ОСОБА_3 строк подання пояснень щодо позову або відзиву – протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Роз’яснити третій особі, що у поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою статті 178 ЦПК України.

Роз’яснити третій особі, що у поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову.Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником.До пояснень третьої особи застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою статті 178 цього Кодексу. Тобто, пояснення третьої особи повинні містити: найменування (ім’я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності;у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються третьою особою;обставини, які визнаються третьою особою, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою третя особа погоджується;заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими третя особа не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;перелік документів та інших доказів, що додаються до пояснень, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із поясненнями, із зазначенням причин їх неподання;заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті;попередній(орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які третя особа понесла і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи.

Копія пояснень та доданих до них документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) пояснень до суду.

До пояснень додаються: 1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення третьої особи, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) пояснень і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До пояснень, підписаних представником третьої особи, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Попередити третіх осіб, що у разі ненадання пояснень у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Роз’яснити учасникам справи, якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред’явити вимоги до сторони, така сторона зобов’язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.

Попередити учасників справи про те, що у разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи обставини справи, встановлені судовим рішенням, не будуть мати юридичних наслідків при розгляді позову, пред’явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред’явленого цією третьою особою до такої сторони.

Ухвала набирає законної сили негайно.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала окремо від рішення суду апеляційному оскарженню не підлягає.

Ухвала надіслана до Єдиного державного реєстру судових рішень в день її складання. З текстом ухвали можна ознайомитись за веб-адресою: www.reyestr.court.gov.ua.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://ki.od.court.gov.ua.

Головуючий Літвінова І. А.