Рішення № 75437507, 23.07.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/2918/18

Номер провадження 2/489/1767/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2018 року м. Миколаїв,

вул. Космонавтів,81/16 (81/17),

зал судових засідань №11

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Тихонової Н.С.,

секретар судового засідання - Супрун Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

10 травня 2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось з позовом до відповідача, яким просили стягнути з останнього заборгованість за кредитом в розмірі 61 888 грн. 24 коп.

Вказували, що 19.04.2013 року відповідач отримав кредит в розмірі 2 000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Проте відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, в зв'язку з чим станом на 28.02.2018 р. утворилась заборгованість за кредитом.

За рішенням суду з відповідача вже було стягнуто заборгованість за кредитним договором, проте боржник так і не сплатив заборгованість, через що позивач продовжує нараховувати відсотки за користування кредитом.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

25 травня 2018 року Ухвалою суду було відкрито провадження та справу призначено до розгляду.

В судове засідання представник позивача не з?явився, повідомлявся судом про розгляд справи належним чином. Від нього на адресу суду надійшла заява з проханням розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлений судом про розгляд справи належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ухвали суду проводиться заочний розгляд справи.

Дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

19.04.2013 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» був укладений Договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 2 000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за його використання в розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Вказаний кредитний договір складається з Анкети-заяви позичальника про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПриватБанк», Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів банку.

Відповідно до умов Договору Клієнт ознайомлений та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами.

Відповідно до п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, Клієнт надає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт надає право банку в будь-який момент змінити (зменшити чи збільшити) кредитний ліміт.

Згідно п. 2.1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг, Клієнт зобов'язувався погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перерахунком платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п. 2.1.1.12.6.1 Договору при непогашенні суми простроченого кредиту на суму від 100 грн. Клієнт сплачує Банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.

Згідно п. 2.1.1.7.6 Договору у випадку порушення Клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим Договором більш, ніж на 30 днів, Клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

У відповідності до п. 1.1.5.25 Умов та Правил надання банківських послуг за несвоєчасну оплату послуг за кожен випадок порушення клієнт сплачує пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості, проте не вище подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

Проте в порушення умов, передбачених кредитним договором, відповідач грошові зобов'язання перед кредитодавцем належним чином не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість.

Так, згідно Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18.08.2016 року з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість за кредитним договором, а саме заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.04.2013 р., яка складає 16 976 грн. 44 коп., а саме: 1 991 грн. 62 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 11 100 грн. 23 коп. - заборгованість за відсотками, 2 600 грн. 00 коп. - заборгованість з комісії, 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина), 784 грн. 59 коп. - штраф (процентна складова).

Разом з тим, після ухвалення рішення відповідач так і не вчинив жодних дій з погашення заборгованості, в зв'язку з чим станом на 28.02.2018 року в нього виникла заборгованість перед позивачем за отриманим кредитом в розмірі 61 888 грн. 24 коп., а саме 58 464 грн. 99 коп. - різниця між сумою, що стягнута за рішенням суду та заборгованістю на дату розрахунку; 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина), 2 923 грн. 25 коп. - штраф (процентна складова).

Згідно із частинами 1,2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам (ч. 2 ст. 1067 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині різниці між існуючою на теперішній час заборгованістю та заборгованістю, що стягнута з відповідача з рішенням суду.

Разом з тим, цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Отже вимоги про стягнення штрафу не підлягають задоволенню, оскільки штраф з відповідача за невиконання умов договору вже був стягнути за рішенням суду.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір 1 762 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 4, 19, 141-142, 200, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.04.2013 р. в розмірі 58 464 грн. 99 коп.

В задоволенні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення штрафу - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 1 762 грн. 00 коп.

Позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д;

відповідач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, серія та номер паспорта НОМЕР_2, адреса місця проживання: АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо апеляційному суду Миколаївської області або через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено позивачем безпосередньо до Апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги або через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23.07.2018.

Суддя Н.С. Тихонова