Ухвала суду № 75437326, 19.07.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/8/18

19.07.2018

Кримінальне провадження № 1-кп/489/300/2018

У Х В А Л А

ім'ям України

19 липня 2018 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого Захарченка Д.В.

при секретарі Куцовій Д.І.

за участю прокурора Горячева Ю.Ю.

потерпілого ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження на підставі обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Представником потерпілого подано клопотання про накладення арешту на майно обвинуваченого у вигляді квартири АДРЕСА_1, з метою забезпечення цивільного позову про відшкодування заподіяної діями обвинуваченого майнової і моральної шкоди в сумі 131 773 грн.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані матеріали, суд вважає що клопотання не підлягає задоволенню.

Так, згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно необхідне для забезпечення цивільного позову, та відповідно до ч.2 вказаної статті, арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Згідно ч.1 ст.173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведе, необхідність такого арешту.

При цьому, відповідно до вимог ч.6 ст.170 КПК України, арешт майна з цією метою може бути накладений на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної особи, яка в силу закону несе відповідальність за шкоду завдану діями цих осіб.

Згідно повідомлення КП ММБТІ від 27.02.2018 р., квартира, питання про арешт якої ставиться представником потерпілого, знаходиться в спільній сумісній власності ОСОБА_5, ОСОБА_6В, ОСОБА_7 та самого обвинуваченого.

Враховуючи вказане, суд вважає, що вирішення питання про арешт майна, яке перебуває у спільній власності декількох осіб, що не несуть відповідальності за шкоду заподіяну діями обвинуваченого, без виділення частки цього майна за обвинуваченим, відповідно до вимог ч.6 ст.170 КПК України, є неможливим та відповідно до вимог ч.1 ст.173 КПК України, є підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Керуючись ст.170, 172, 173 Кримінального процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання представника потерпілого ОСОБА_2 про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: