Постанова № 75436608, 17.07.2018, Франківський районний суд м. Львова

465/3533/13-к

1/465/12/18

П О С Т А Н О В А

про самовідвід

17.07.2018 року м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Кузь В.Я. ,

розглянувши матеріали кримінальної справи № 465/ 3533/13 к , провадження № 1/465/12/18) за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 146; ч.2 ст. 189; ч.3 ст. 357; ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358; ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 209; ч.2 ст. 122, ч.1 ст. 135 КК України; ОСОБА_2 за ч.2 ст. 146; ч.3 ст. 357; ч.2 ст. 189; ч.1 ст. 135; ч.2 ст. 365 КК України; ОСОБА_3 за ч.2 ст. 146; ч.2 ст.122, ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 209 КК України ОСОБА_4 за ч.2 ст. 146 КК України; ОСОБА_5 за ч.2 ст. 146 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Вироком Франківського районного суду м.Львова від 13.07.2015 року, ухваленого суддею Мартьяновою С.М., Фівку О.І., визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст.365 КК України, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 365 КК України, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_4 у пред'явленому обвинуваченні за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України визнано невинним та виправдано, однак ухвалою колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області від 05.04.2016 року даний вирок скасовано, а справу повернуто в суд першої інстанції на новий розгляд.

При ухваленні вироку судом першої інстанції також вирішено цивільний позов потерпілого ОСОБА_6

13 квітня 2016 року справа з апеляційного суду Львівської області повернулася до суду першої інстанції та згідно протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями передавалась на розгляд суддів Масендичу М.М. , Козюренку Р.С., Ванівському Ю.М. та Мартинишин М.О.

Внаслідок заявлення останніми трьома суддями самовідводів, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2018 рокусправу передано судді Кузю В.Я.

Вивченням мтареріалів справи на предмет можливості прийняття справи до свого провадження, встановлено, що розгляд справи відбувається за правилами КПК в редакції 1960 року.

Зясовуючи питання наявності обставин, що можуть виключати участь судді у розгляді справи, встановлено, що при повторному автоматизованому розподілі не було враховано тих обставин, які перешкоджають судді Кузю В.Я. пийняти справу до свого провадження.

Так, встанволено, що дані матеріали кримінальної справи витребовувалися та вивчалися суддея, як слідчим суддею у кримінальному провадженні № 1201315008000980 від 30.03. 2013 року, що підтверджується матеріалами судової справи № 465/235/14 -к.

Крім цього, суддею Кузем В.Я. розглядалася цивільна справа за позовом потерпілого ОСОБА_7 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування шкоди заподіяної злочином, що підтверджується матеріалами цивільної справи № 465/4489/14 -ц (провадження № 2/465/3241/14 ).

Позов аналогічного змісту, який стосується тих же осіб, того ж предмету і з тих же підстав, міститься в матеріалах кримінальної справи та є предметом розгляду.

За таких обставин, судді Кузю В.Я., як головуючому у кримінальному провадження необхідно буде вирішувати цивільний позов, який перебував у нього на розгляді в порядку цивільного судочинства, що є недопустимим.

Отже, розподіл справи відбувся з порушенням ст.. 16- 2 КПК України (1960) та ст. 35 КПК України в редакції 2012 року.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 54 КПК України (1960 р.), ( ч. 3 ст. 35 та ст.. 320 КПК України (2012 р.) суддя не може брати участі в розгляді кримінальної справи і відводиться, у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого частиною третьою статті 16-2 КПК України (1960 р.), ( ч. 3 ст. 35 КПК України (2012 р.), відтак дана обставина позбавляє мене права прийняти до провадження кримінальну справу та приступити до розгляду.

Крім цого, є очевидним, що дана кримінальна справа на лежить до категорії справ, для розгляду яких потрібен значний час, і у даному випадку повинен бути призначсений запасний суддя , який перебуватиме в залі судового засідання, що прямою вимогою ст. 320 КПК України (2012 року) проте, є неможливим із - за обставин відсутності такого судді серед суддів Франківського районного суду м. Львова.

Таким чином, з`ясувавши питання про наявність чи відсутність обставин, що виключають участь судді у розгляді справи, вважаю, що наведені вище факти є тими обставинами, що відповідно до п. 4 п. 5 ч. 1 ст. 54 КПК України (1960 р.) , ( п.п.4,5 ст.75 та ч.2 ст. 76 КПК України (2012 р.)) виключають участь судді Кузя В.Я. у розгляді кримінальної справи № 465/3533/13 - к.

Приймаючи рішення щодо задоволення заяви про самовідвід, зважаю також, що відповідно до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи у тому випадку коли, у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

У розглядуваному випадку, факт прийняття участі суддею Кузем В.Я. у вказаних вище судових провадженнях, за своєю природою так чи інакше, породжують сумнів в неупередженості судді.

Аналогічні висновки містяться в Рішеннях Європейського Суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України та Рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» де зазначається, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов’язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь – який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Недотримання судом зазначених положень означає в принципі порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що ратифікована Україною, і такі обставини знайшли своє підтвердження в ряді рішень Європейського Суду з прав людини, та самі по собі є обов’язкові для врахування судами України.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 56 КПК України (1960 р.) при наявності обставин, передбачених статтями 54-55 цього Кодексу, (ч.1 ст.80 КПК України 2012р.) суддя зобов'язаний заявити самовідвід.

Відтак, заявляю самовідвід у прийнятті до провадження кримінальної спраиви № 465/3533/13 - к, провадження № 1/465/12/18.

На підставі викладеного, керуючись ст.129 Конституції України, с ч. 1 ст. 6, 23, 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.. ст..54 -56 КПК України (1960 р.), -

П О С Т А Н О В И В:

Заявляю самовідвід у даній справі з підстав вкладених в мотивувальній частині постанови.

Задоволити усну заяву судді Кузь В.Я. про самовідвід у прийнятті до провадження та розгляді кримінальної справи з єдиним унікальним № 465/3533/13-к.

Матеріали кримінальної справи № 465/3533/13-к передати до канцелярії суду на реєстрацію для повторного розподілу та визначення колегії у порядку встановленому ст. 16 2 КПК України (1960 р.) та ч. 3 ст. 35 КПК України (2012 р.).

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя В.Кузь