Постанова № 75435967, 17.07.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.У. № 331/1276/18 Головуючий у 1 інстанції: Скользнєва Н.Г.

Справа № 22-ц/778/2695/18 Суддя-доповідач: Крилова О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Крилової О.В.

суддів: Кухаря С.В.

Полякова О.З.

секретар: Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Оліс» на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 лютого 2018 року за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СНАУТ» про стягнення заборгованості за договорами позики № 1 від 03.10.2017р. та № 2 від 03.10.2017р в розмірі 219046,57 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 лютого 2018 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на нерухоме майно ТОВ «СНАУТ» (місцезнаходження: 69063, м.Запоріжжя, вулиця Глісерна, буд. № 26 «а», нежитлове приміщення № 41, код ЄДРПОУ 30958255) - будівлю складу літ. В, загальною площею 661,2 кв.м., та недобудовану будівлю складу літ. Г, які знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Базова, буд. № 12, до набрання рішенням законної сили.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду ТОВ «Торговий Дім «Оліс» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати повністю.

При цьому у апеляційній скарзі зазначають, що майно, на яке накладено арешт належить їм на підставі відповідного свідоцтва від 11.4.2018 року.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції і обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбгається, що у лютому 2018 року до Жовтневого районного суду міста Запоріжжя на розгляд надійшла позовна заява ОСОБА_3 (місце реєстрації за адресою: 69068, АДРЕСА_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СНАУТ» (місцезнаходження: 69063, м. Запоріжжя, вулиця Глісерна, буд. № 26 «а», нежитлове приміщення № 41) про стягнення заборгованості за договорами позики № 1 від 03.10.2017р. та № 2 від 03.10.2017р в розмірі 219046,57 грн.., в якому просить суд:

- стягнути з ТОВ «СНАУТ» на її користь заборгованість за договором позики № 1 від 03.10.2017р. у розмірі 164284,93 грн. (з яких: 150000,00 грн. - сума боргу, 1084,93 грн. - 3% річних, 13200,00 грн. - пеня);

- стягнути з ТОВ «СНАУТ» на її користь заборгованість за договором позики № 2 від 03.10.2017р. у розмірі 54761,64 грн. (з яких: 50000,00 грн. - сума боргу, 364,54 грн. - 3% річних, 4400,00 грн. - пеня).

26 лютого 2018 року позивач подала заяву про забезпечення позову, в якій вона просила суд в якості забезпечення позову накласти арешт на нерухоме майно ТОВ «СНАУТ» - будівлю складу літ. В, загальною площею 661,2 кв.м., та недобудовану будівлю складу літ. Г, які знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Базова, буд. № 12, до моменту розгляду справи по суті. прти цьому позивач зазначала, що незабезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно ТОВ «СНАУТ» - будівлю складу літ. В, загальною площею 661,2 кв.м., та недобудовану будівлю складу літ. Г, які знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Базова, буд. № 12, до моменту розгляду справи по суті, призведе до того, що належне відповідачу майно може бути перереєстроване та надалі продане з метою уникнення фактичного виконання рішення суду, що суттєво ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з ч. 2 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України, за якою забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Також суд послався на роз'яснення п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову за якими, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позов, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Судова колегія враховує, що заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Судова колегія приймає до уваги, що на час вирішення питання про забезпечення позову , заявник апеляційної скарги не був власником арештованого нерухомого майна, позаяк надав свідоцтво про право власності, за яким зазначене майно перейшло у його власність 11.4.2018 року., тоді як оскаржувана ухвала була постановлена у лютому 2018 року.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Оліс» залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 лютого 2018 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, в касаційному порядку не оскаржується.

Повна постанова складена 20.07.2018 р.

Головуючий:

Судді: