Ухвала суду № 75435849, 20.07.2018, Новомиколаївський районний суд Запорізької області

Справа № 322/311/18

У Х В А Л А

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

20 липня 2018 року смт. Новомиколаївка

Суддя Новомиколаївського районного суду Запорізької області Шиш А.Б. розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом, в якому вказує, що 04 серпня 2006 року між ним та ОСОБА_1 було укладено договір, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 13600 гривень, у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань відповідачем, станом на 22 березня 2018 року, у відповідача виникла заборгованість в сумі 57674 гривні 83 копійки, а саме: 12189 гривень 79 копійок – заборгованість за кредитом, 19103 гривні 54 копійки – заборгованість по процентам за користування кредитом, 23158 гривень 89 копійок – пеня, 500 гривень – штрафу (фіксована частина), 2722 гривні 61 копійка – штрафу (процентна складова).

Ухвалою судді від 24 квітня 2018 вказану позовну заяву було залишено без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, та надано позивачу строк для усунення її недоліків, тривалістю п'ять днів з дня вручення йому копії ухвали.

Як вбачається з матеріалів справи вищевказану ухвалу судді позивач отримав 03 травня 2018 року. Таким чином останнім днем для усунення недоліків заяви є 08 травня 2018 року.

Проте у встановлений строк позивач недоліки заяви не усунув.

11 травня 2018 року до суду надійшла заява позивача про долучення до матеріалів справи виписки по особовому рахунку відповідача, а також завірених копій документів, доданих до позовної заяви. Також позивач, не виконавши ухвалу судді про залишення позовної заяви без руху, фактично оспорюючи її законність, зазначає, що у позовній заяві наведено розрахунок заборгованості, який є обґрунтованим, оскільки законодавством не встановлено форму такого розрахунку.

Разом з тим, доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості є необґрунтованим, оскільки в ньому не відображено арифметичних дій, за якими розрахована заборгованість за кредитом.

Суддя зазначає, що п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України зобов'язує позивача зазначати саме обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. Чинний ЦПК не містить поняття словосполучення "обґрунтований розрахунок".

Значення слова "обґрунтований" наведено в Академічному тлумачному словнику, згідно якого "ОБҐРУНТОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБҐРУНТУВАТИ, ую, уєш, док., перех. - висувати на підтвердження чого-небудь переконливі докази, факти і т. ін.; аргументувати".

Суддя зазначає, що доданий до позовної заяви документ, який названо позивачем "Розрахунок заборгованості за договором" не являється обґрунтованим розрахунком сум, що стягуються, в розумінні п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а являються лише документом, в якому зазначена інформація про те, станом на яке число і в якій сумі у відповідача виникла заборгованість, і з нього не видно яким чином вона нарахована, у зв'язку з чим суд не має можливості перевірити її правильність.

Також не являється обґрунтованим розрахунком сум, що стягуються, і зазначення позивачем загальних формул, за якими відповідачу нарахована заборгованість. Розрахунок буде обґрунтованим лише в тому випадку, якщо в ньому будуть зазначені суми, та арифметичні дії (множення, ділення та ін.), які з ними були проведені, і на підставі яких виникла загальна сума заборгованості, наприклад 2 + 2 = 4.

Також позивачем не було виконано вимогу судді, щодо засвідчення доданих до позовної заяви копій Умов та правил надання банківських послуг, а саме щодо зазначення розшифровки підпису особи, яка засвідчила їх копії та дати їх засвідчення.

Частина 6 статті 95 ЦПК України надає право суду витребувати у сторін оригінали письмових доказів, проте це не звільняє сторони від належного виконання ними вимог ст. 95 ЦПК України, щодо належного засвідчення копій документів, які надаються суду.

Також суддя зазначає, що у зв'язку з розглядом вказаної категорії справ у порядку спрощеного провадження, в якому підготовче засідання не проводиться, суд не матиме можливості витребувати вказані документи під час розгляду справи.

Крім того перекладення обов'язків сторін на суд не сприятиме розгляду справи в розумні строки, на недопущення порушення яких неодноразово звертав увагу в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.

Відповідно до ст. 8 Конституції України та ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фрідлендер проти Франції").

Отже, аналіз практики Європейського суду щодо тлумачення положення "розумний строк" свідчить: в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" він роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Дана справа не є складною, і затягування її розгляду через необхідність суду самостійно нараховувати заборгованість за договором, що, крім іншого, не являється обов'язком суду, а також витребовувати оригінали документів у зв'язку із ненаданням позивачем належним чином засвідчених їх копій, не буде вважатися виправданим порушенням розумних строків розгляду справи.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Таким чином, з метою недопущення порушення розумних строків розгляду справи, позовна заява підлягає поверненню позивачеві.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя

у х в а л и в:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором вважати неподаною і повернути Публічному акціонерному товариству Комерційний банк "ПриватБанк".

Роз'яснити позивачу його право на повторне звернення із позовом до суду після усунення недоліків, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі 20 липня 2018 року.

Суддя А.Б.Шиш