Ухвала суду № 75435801, 23.07.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 23.07.2018

Справа № 320/5762/18-к

Провадження № 1-кс/320/2489/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2018 року м. Мелітополь

Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Юрлагіна Т.В.,

при секретарі Бондаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_1, погоджене із прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018080140002231 від 13.07.2018 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.356 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

23.07.2018 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_1, погоджене із прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12018080140002231 від 13.07.2018 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 356 КК України, про арешт майна, а саме квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, шляхом заборонення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, посадовим особам ПАТ «Укрсоцбанк» та іншим особам розпоряджатися вказаним майном та відчужувати його будь-яким іншим способом.

Клопотання обґрунтовано тим, що 13.07.2018 до Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області надійшла заява від ОСОБА_3 про те, що 15.06.2018 посадові особи ПАТ «Укрсоцбанк», діючи за сприянням державних реєстраторів виконавчих комітетів ради, всупереч установленому законом порядку, вчинили дії, правомірність яких оспорюється, внаслідок яких неправомірно перереєстрували право власності на об’єкт нерухомого майна – квартиру АДРЕСА_2, чим завдали потерпілому ОСОБА_3 значну майнову шкоду.

13.07.2018 відомості про дану подію внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080140002231 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України – «Самоправство».

Допитаний у якості потерпілого ОСОБА_3 показав, що на підставі договору купівлі-продажу від 02.04.2004, реєстраційний номер 2817, він є законним власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, та вказаним об’єктом нерухомості він законно володів до 15.06.2018. Станом на теперішній час у вказаній квартирі зареєстровані та проживають: його дочка – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, її чоловік – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та їх неповнолітні діти: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 Іншого місця проживання, у тому числі об’єктів нерухомості, якими вони можуть володіти, останні не мають. Відповідно до іпотечного договору від 03.12.2007 № 325/157СМБ-ІП, укладеного між ним та ПАТ «Укрсоцбанк», який є похідним від Договору відновлювальної кредитної лінії від 03.12.2007 № 325/157СМБ-ВКЛ, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4, вищевказана квартира перебувала в іпотеці у зазначеній банківській установі. У період часу з 2007 по 2013 рік його дочка ОСОБА_4 виплачувала заборгованість за кредитним договором, після чого у зв’язку зі складним майновим становищем, дії з погашення заборгованості тимчасово припинила. У березні 2018 року від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу на його адресу та адресу його дочки надійшло попередження про намір стягнення предмету іпотеки, тобто квартири, на користь іпотекодержателя – ПАТ «Укрсоцбанк». На вказане попередження було направлено цінного листа з обґрунтованими запереченнями, у тому числі про заборону примусового стягнення майна на предмет іпотеки, та яке є забезпеченням основного зобов’язання боржника за кредитним договором, на підставі Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» та із зазначенням про проживання у квартирі неповнолітніх осіб, а також з інших законних підстав. Крім того, до відділу реєстрації виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області він, як власник об’єкта нерухомості, неодноразово звертався із заявами про заборону проведення реєстраційних дій щодо квартири, однак незважаючи на це, 15.06.2018 року державним реєстратором Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, всупереч нормам та вимогам чинного законодавства України та всупереч забороні стягнення майна, здійснив перереєстрацію права власності об’єкта нерухомого майна – житлової квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, у зв’язку з чим з 15.06.2018 року право власності на житловий об’єкт нерухомості – квартиру, що належить йому на законних підставах, набуло ПАТ «Укрсоцбанк», внаслідок чого йому завдано значну майнову шкоду.

Допитана під час досудового слідства у якості свідка ОСОБА_8 підтвердила показання потерпілого ОСОБА_3 та зазначила, що дії ПАТ «Укрсоцбанк» та відповідних державних реєстраторів щодо перереєстрації права власності об’єкта житлової нерухомості – квартири АДРЕСА_2, законним власником якої є ОСОБА_3, є цілком неправомірними.

Допитана під час досудового слідства у якості свідка ОСОБА_4 показала, що 03.12.2007 між нею та ПАТ «Укрсоцбанк» було укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 325/157СМБ-ВКЛ, згідно якого вона отримала споживчий кредит у розмірі 59400 доларів США з виплатою 13,5% процентів річних за кредитом. Похідним від вказаного договору був іпотечний договір 03.12.2007 №325/157СМБ-ІП, укладений між ПАТ «Укрсоцбанк» та майновим поручителем ОСОБА_3, який є її батьком. Предметом договору виступив об’єкт нерухомості – квартира АДРЕСА_2, законним власником якого є ОСОБА_3 03.12.2007 приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_9 було вчинено нотаріальну дію про заборону відчуження квартири у зв’язку з укладенням іпотечного договору. До 2013 року вона намагалася погашати заборгованість за кредитним договором, однак у зв’язку зі скрутним майновим становище, яке склалося на момент 2013 року, вона тимчасово зупинила виплату заборгованості. У вищевказаній квартирі станом на теперішній час проживають: вона, її чоловік – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та їх неповнолітні діти: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 Іншого житла для проживання, у тому числі зареєстрованих за нею та чоловіком об’єктів нерухомості, вони не мають. Загальна площа житлового приміщення – квартири складає 62,6 м.кв. У 2015 році ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося з позовом до постійно діючого третейського суду при асоціації банків України і суд своїм рішенням задовольнив позов банку і визначив стягнути з неї суму заборгованості за Договором відновлювальної кредитної лінії № 325/157СМБ-ВКЛ від 03.12.2007, яка становила понад 1 млн. 800 тис. грн., вказаний позов було задоволено, та у подальшому оскаржено. У 2015 році ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, але 01.12.2015 у справі № 320/1739/15-ц ПАТ «Укрсоцбанк» було відмовлено в задоволенні позову в зв'язку з закінченням строків давності. У березні 2018 року на її адресу та адресу її батька ОСОБА_3 надійшло попередження від ПАТ «Укрсоцбанк», передане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10, у якому зазначалось про намір банку звернути стягнення на предмет іпотеки. На вказане повідомлення ОСОБА_3 на адресу банку та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 цінним листом було направлено заперечення на намір банку звернути стягнення на предмет іпотеки, зокрема, зверталась увага на заборону відчуження майна, що є предметом іпотеки, без згоди власника, відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» та наявність у житловому приміщенні, неповнолітніх дітей, у зв’язку з чим їх майнове становище не може бути погіршене, та інші підстави. Крім того, упродовж 2018 року мій батько ОСОБА_3, як законний власник об’єкта нерухомості, неодноразово звертався до відділу реєстрації виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області із заявами про заборону вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо квартири, і остання така заява була надана 08.06.2018 року. Однак незважаючи на це, 15.06.2018 року державним реєстратором Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області ОСОБА_11, всупереч вищевказаним вимогам, нормам та заборонам чинного законодавства України, були вчинені реєстраційні дії щодо перереєстрації права власності на об’єкт нерухомості – квартиру АДРЕСА_4, з ОСОБА_3 на ПАТ «Укрсоцбанк». Підставою для перереєстрації права власності стали іпотечний договір від 03.12.2007 з додатками. Банківська установа в особі ПАТ «Укрсоцбанк», у свою чергу, до 15.06.2018, шляхом направлення відповідного заперечення, була належним чином повідомлена про наявні законодавчі заборони та норми, а також про проживання у квартирі неповнолітніх дітей, та посадова особа, яка готувала відповідні документи, що були надані державному реєстратору для вчинення реєстраційних дій, повинна була усвідомлювати неправомірний характер своєї дії. Вважає, що державний реєстратор, у свою чергу, зловжив таким чином, своїми повноваженнями, оскільки знав, що існує заборона на вчинення реєстраційних дій щодо об’єкта нерухомості, був усвідомлений про законодавчу заборону відчуження майна, що є предметом іпотеки відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», та повинен був перевірити інформацію про наявність у квартирі проживаючих неповнолітніх осіб.

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 02.04.2004, власником трьохкімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, є ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, що також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 15.06.2018 року о 13:02:43 (дата та час державної реєстрації) право власності на об’єкт нерухомості – квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ПАТ «Укрсоцбанк», форма власності - приватна. Відомості про реєстрацію права власності внесені державним реєстратором Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області ОСОБА_11

Відповідно до листа відділу реєстрації виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані наступні особи: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (з 26.03.2008 по теперішній час), ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (з 26.03.2008 по теперішній час), ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 (з 26.03.2008 по теперішній час), ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 (з 16.03.2013 по теперішній час).

Згідно відомостей КП «Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації» та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, загальна площа трьохкімнатної житлової квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, складає 62,2 м.кв., житлова площа – 47,4 м.кв.

Під час проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 та члени її сім’ї не володіють правом власності на будь-які об’єкти житлової нерухомості, окрім нерухомого житлового майна, що використовується як постійним місцем проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Так, відповідно до ч. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014, не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об’єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Згідно до ч. 4 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014, протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» від 02.06.2005, для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

Відповідно до абз. 5 ч. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004», державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004», державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов’язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов’язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов’язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

4) під час проведення реєстраційних дій обов’язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів таких прав;

7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує реєстраційні справи у паперовій формі;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004, проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомого майна. У разі наявності зареєстрованих заяв на проведення реєстраційних дій державний реєстратор, який здійснює розгляд таких заяв, невідкладно повідомляє про зупинення реєстраційних дій відповідних заявників.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004, рішення суду або заява власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.

Відповідно до абз. 3 ст. 47 Конституції України, ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

16.07.2018, у зв’язку з тим, що квартира АДРЕСА_2, є об’єктом кримінально протиправних дій, у зв’язку з чим відповідає вимогам ст. 98 КПК України, вказаний об’єкт нерухомого майна було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, про що прийняте відповідне процесуальне рішення.

Ураховуючи викладене, а також той факт, що квартира АДРЕСА_5, є об’єктом кримінально протиправних дій, право власності на який набуто ПАТ «Укрсоцбанк» в порушення вимог та заборон чинного законодавства України, та визнана речовим доказом у кримінальному провадженні, з метою попередження її подальшого відчуження третім особам та з метою збереження її як речового доказу, під час досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на майно – квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, та заборонити ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, посадовим особам ПАТ «Укрсоцбанк» та іншим особам розпоряджатися вказаним майном та відчужувати його будь-яким іншим способом. Станом на теперішній час існують достатні підстави вважати, що заборона розпорядження майном призведе до відчуження об’єкта нерухомого майна третім особам.

Слідчий в судове засідання не з’явився, але від нього надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності, на задоволенні вимог клопотання наполягає та просив задовольнити.

Згідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, розглядаеться без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

У відповідності до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

На підставі ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється. Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

Дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий (прокурор) обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Правовою підставою арешту майна є кримінальне провадження № 12018080140002231 від 13.07.2018 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.365 КК України.

Згідно положень ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов’язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Приймаючи до уваги те, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню та встановленню істини в ході досудового розслідування по ньому, тому суд вважає клопотання слідчого законним та обґрунтованим, а відтак таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 61, 170-173, 309, 369, 370, 371, 372, 376 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_1, погоджене із прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018080140002231 від 13.07.2018 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.356 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Заборонити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, посадовим особам ПАТ «Укрсоцбанк» та іншим особам розпоряджатися вказаною квартирою та відчужувати її будь-яким іншим способом.

Копію ухвали направити слідчому, прокурору та заінтересованим особам.

Виконання ухвали покласти на слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_1

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: Т.В. Юрлагіна