Ухвала суду № 75435766, 23.07.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/7705/18 1-кс/335/5653/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2018 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Калюжна В.В., за участю секретаря Ведмедьової В.В., представників заявника ОСОБА_1, ОСОБА_2, прокурора Кравець І.А., розглянувши у судовому засіданні у залі суду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Рибпром», Товариства з обмеженою відповідальністю „Смачненькоф" про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2018 року до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання ТОВ «ТД Рибпром», ТОВ „Смачненькоф" про скасування арешту майна.

В поданому до слідчого судді клопотанні вказано, що СУ ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080000000199 від 03.07.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.249 КК України. Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13.07.2018 у справі № 335/7704/18 (провадження 1-кс/335/5382/2018), яка постановлена без участі заявника та його захисника, вказане клопотання задоволено в повному обсязі, накладено арешт на майно - риболовне судно «Лазурит», бортовий номер 8722886 - із забороною будь-якій особі користуватися та розпоряджатися вказаним судном.

Заявник вважає, що арешт накладений необґрунтовано, в накладенні арешту взагалі не було потреби, оскільки з дати зупинки судна, окрім огляду взагалі не проводяться будь-які слідчі дії. Крім того, посилається на те, що накладенням арешту на судно шляхом заборони будь-якій особі користуватися і розпоряджатися судном створюється загроза технічного пошкодження та подальшої руйнації судна, створює загрозу морській безпеці в акваторії Бердянського морського порту. Також зазначає, що цьому накладення арешту на судно саме способом, визначеним в Ухвалі від 13.07.2018р. фактично обмежує права власника та особи, яка подала клопотання на використання свого майна - риболовного судна «Лазурит» ідентифікаційний номер ІМО 8722886 та здійснення законної підприємницької діяльності.

Просить слідчого суддю скасувати арешт, накладений на майно - риболовне судно «Лазурит», бортовий номер 8722886 - із забороною будь-якій особі користуватися та розпоряджатися вказаним судном, ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13.07.2018р. у справі № 335/7705/18 (провадження 1-кс/335/5382/2018).

В судовому засіданні представники заявників підтримали заявлене клопотання з підстав, викладених в клопотанні, зазначили, що з 03.07.2018р. судно знаходиться в акваторії Бердянського порту Запорізької області. При цьому, після 03.07.2018р. ані слідчий, ані прокурор жодних слідчих дій на судні більше не здійснювали, в ході проведеного огляду було вилучене все, що слідчий вважав за потрібне, про наявність будь-яких слідів вчинення кримінального правопорушення взагалі не йшлося. Крім того, зазначав, що хоча в клопотанні прокурора про арешт майна і було вказано, що 03.07.2018р. під час проведення огляду місця події на борту зазначеного судна виявлено та вилучено водні біоресурси - рибу "Бичок", засоби масового лову риби, проте з протоколу огляду, доданого самим же прокурором, не вбачається, що в ході проведення огляду було вилучене таке майно. Посилався на Ухвалу слідчого судді від 06.07.2018р., якою накладено арешт на вилучене майно, вказав, що і в процесі розгляду того клопотання, про будь-які засоби масового лову риби не йшлося. Просив клопотання задовольнити, оскільки арешт є неспівмірним з завданнями кримінального провадження, порушує права судновласника, у справі жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 249 КК України, не визначений розмір шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, спосіб її заподіяння та суб'єкта, якому цю шкоду заподіяно.

В судовому засіданні прокурор проти задоволення клопотання заперечувала, вважає, що арешт, накладений ухвалою від 13.07.2018 року законно, з метою збереження речових доказів, оскільки це майно має істотне значення для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Вважає, що слідчі дії в кримінальному провадженні провадяться відповідно до вимог чинного законодавства.

Слідчий суддя, розглянувши матеріали клопотання, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження № 12018080000000199 від 03.07.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.249 КК України.

Постановою прокурора від 09.07.2018 року об'єднано в одному провадженні матеріали досудових розслідувань що здійснюються у кримінальних провадженнях № 12018080000000157 від 30.05.2018 року за ч. 2 ст. 249, ч. 2 ст. 364 КК України, № 12018080000000199 від 03.07.2018 року за ч. 2 ст. 249 КК України, № 12018080000000198 від 03.07.2018 року за ч. 2 ст. 249 КК України, № 12018080000000206 від 09.07.2018 року, за ч. 4 ст. 358 КК України. Подальше досудове розслідування продовжено у кримінальному провадженні № 12018080000000157 від 30.05.2018 року за ч. 2 ст. 249, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 358 КК України. Відповідні відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13.07.2018 у справі № 335/7704/18 (провадження 1-кс/335/5382/2018), задоволено клопотання прокурора про накладення арешту на майно в повному обсязі, накладено арешт на майно - риболовне судно «Лазурит», бортовий номер 8722886 - із забороною будь-якій особі користуватися та розпоряджатися вказаним судном.

Розгляд клопотання про накладення арешту на майно відбувався без участі власника/володільця майна, на яке накладений арешт.

Слідчим суддею встановлено, що судновласником судна «Лазурит» є ТОВ «Смачненькоф», що підтверджується свідоцтвом про право власності на судно.

Крім того, заявником надано договір №4ОС фрахтування судна від 01 серпня 2014 для промислового вилову риби риболовне судно «Лазурит» з ідентифікаційним номером (ІМО) - 8722886 передане в оренду ТОВ «ТД Рибпром» - заявникові клопотання про скасування арешту.

За змістом ст. 20 Кодексу торговельного мореплавства України судновласником у цьому Кодексі визнається юридична або фізична особа, яка експлуатує судно від свого імені, незалежно від того, чи є вона власником судна, чи використовує на інших законних підставах. Власником судна є суб'єкт права власності або особа, яка здійснює відносно закріпленого за нею судна права, до яких застосовуються правила про право власності.

Таким чином, судом встановлено, що власником риболовного судна «Лазурит» з ідентифікаційним номером (ІМО) - 8722886 є ТОВ «Смачненькоф», а судновласником - ТОВ «ТД Рибпром».

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. п. 3, 4 ч. 2ст. 170 КПК України);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2ст. 170 КПК України);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2ст. 170 КПК України);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В ході розгляду даного клопотання слідчий суддя встановив, що у кримінальному провадженні розмір шкоди, що можливо завдано злочином не встановлено, повідомлення про підозру жодній особі не вручено. При цьому, слідчим суддею встановлено, що слідчі дії на судні «Лазурит» проводилися 03.07.2018 року, про що наявний відповідний протокол огляду. В ході розгляду клопотання слідчому судді відомостей про те, що з вказаного часу на судні проводились будь-які слідчі дії не надано.

В той же час судновласник та власник судна позбавлені можливості користуватись своєю власністю, таке втручання в права вказаних осіб на даний час не виправдано.

Під час вирішення питання про наявність підстав для застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка визначає, що ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини спрямована не тільки на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, але також зобовязує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності. Зазначена правова позиція сформульована ЄСПЛ у справі "Броньовський проти Польщі" від 22 червня 2004 року. У рішеннях ЄСПЛ у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції", "Малама проти Греції", "Україна-Тюмень проти України", "Спорронг та Льонрот проти Швеції" констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію "законів". Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також Європейський суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття таких заходів.

Отже, втручання у права ТОВ «Смачненькоф», якому належить судно на праві власності, та ТОВ «ТД Рибпром», яке користується вказаним судном, шляхом накладення арешту на судно із встановленням заборони розпоряджання і використання не є співрозмірним з потребами кримінального провадження на даному етапі.

Також слідчий суддя враховує, що накладенням арешту на судно шляхом заборони будь-якій особі користуватися і розпоряджатися судном, створюється загроза технічного пошкодження судна, оскільки неможливо здійснювати запуск двигунів, тестової експлуатації механізмів та обслуговування судна, що може призвести до можливої руйнації складових частин даного судна загалом, а судно не здатне виконати розпорядження капітана порту щодо надання місця біля причалу іншим суднам для здійснення навантаження і вивантаження вантажів, посадки і висадки людей, послуг, пов'язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, і будь-яких інших портових послуг.

Частино 4 стаття 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Тому слідчий суддя вважає, що арешт риболовного судна із забороною користуватися судном суттєво позначається на інтересах інших осіб, а тому в цій частині має бути скасований.

Разом з тим, слідчий суддя не вбачає підстав для скасування арешту в частині заборони розпорядження вказаним майном та вважає, що в даному кримінальному провадженні такі обмеження відповідають потребам кримінального провадження та виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.

Враховуючи вищевикладені обставини, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність часткового задоволення клопотання.

Керуючись ст. 173-174 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Рибпром», Товариства з обмеженою відповідальністю „Смачненькоф" про скасування арешту майна - задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений на майно - риболовне судно «Лазурит», бортовий номер 8722886 - із забороною будь-якій особі користуватися та розпоряджатися вказаним судном, ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13.07.2018р. у справі № 335/7705/18 (провадження 1-кс/335/5382/2018), в частині заборони будь-якій особі користуватися риболовним судном «Лазурит», бортовий номер 8722886.

В іншій частині в задоволенні клопотання - відмовити.

Арешт в частині заборони розпорядження риболовним судном «Лазурит» залишити чинним.

Ухвала слідчого оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: В.В. Калюжна