Вирок № 75434296, 20.07.2018, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Єдиний унікальний номер № 285/3183/16-к

Провадження № 1-кп/0285/226/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2018 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого судді Сусловця М.Г.,

за участю секретаря Мельника І.В.,

прокурора Коцюби О.С.,

захисника Радзивіла В.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Новоград-Волинський кримінальне провадження № 42015060360000248 по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Челябінськ Росія, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

12 травня 2015 року, військовослужбовець військової частини - польова пошта В0796 солдат ОСОБА_2, в порушення ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. ст. 11, 12, 16, 30, 35, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 2, 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, без дозволу відповідних командирів та поважних причин, знаючи про те, що він повинен проходити військову службу та маючи реальну можливість для цього, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, 12 травня 2015 року самовільно залишив військову частину - польова пошта В0796, що знаходилась за адресою: Житомирська обл., м. Новоград - Волинський, вул. Житомирська, 150 та проводив час на власний розсуд до 24 жовтня 2016 року.

За час відсутності в частині, солдат ОСОБА_2, обов'язки військової служби за посадою не виконував, перебуваючи поза межами військової частини правоохоронні органи, або органи державної влади про свою належність до військової служби, про вчинене ним самовільне залишення військової частини та його причини не повідомляв та прововдив час на власний розсуд.

24 жовтня 2016 року солдат ОСОБА_2 самостійно з'явився до військової частини А3814.

24 жовтня 2016 року наказом командира військової частини А3814 №227 солдата ОСОБА_2 звільнено в запас.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразилися у самовільному залишені військової частини військовослужбовцем (крім строкової служби) без поважних причини, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

В судовому засіданні обвинувачений вину визнав повністю, та пояснив що його 16 жовтня 2014 року було зараховано до списків особового складу військової частини польова пошта В0796. 12 травня 2015 рокувін самовільно залишив військову частину - польова пошта В0796 оскільки його стан здоров'я погіршився, померла дружина і його дитина залишилась одна та потребувала допомоги. 24.10.2016 року від добровільно з'явився до військової частини А3814. Із за пропонованим видом та мірою покарання згоден. Просить затвердити угоду. В скоєному щиро розкаюється.

Відповідно до п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, є тяжким, та є злочином проти встановленого порядку несення військової служби, а отже угода відповідає вимогам КПК України.

Крім того, суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України та погоджується на призначення узгодженого покарання.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що сторони розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст. 473 КПК України.

Клопотання обвинуваченого про розстрочку йому виплату штрафу на п'ять місяців підлягає задоволенню.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 20.08.2018 року по кримінальному провадженню № 42015060360000248про визнання винуватості укладену між прокурором військової прокуратури Житомирського гарнізону та підозрюваним ОСОБА_2.

ОСОБА_2, визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання із застосуванням ст. 69 КК України до основного покарання 6 (шість) місяців арешту.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою продовжити строком на 60 діб до 17.09.2018 року включно, або до моменту набрання вироком законної сили, в межах зазначеного строку.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту затримання тобто з 20.06.2018 року.

Вирок може бути оскаржений через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, зазначених ст. 394 КПК України.

Засудженому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий: