Рішення № 75433231, 23.07.2018, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

23.07.2018 227/655/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2018 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області, у складі:

Головуючого судді - Левченка А.М.,

за участю:

секретаря судовго засідання - Черкасової О.В.,

представника позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в приміщенні Добропільського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 третя особа Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ

В березні 2018 року ОСОБА_5 звернувся до ОСОБА_3 з позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 29569 грн., моральну шкоду в сумі 20000 грн. та 4500 витрат на проведення авто-товарозначвого дослідження.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що в результаті ДТП, яка відбулась за участі автомобілів ОСОБА_3 та ОСОБА_5, останньому, внаслідок неправомірних дій ОСОБА_3, була спричинена матеріальна шкода у вигляді збитків (з технічної точки зору) на суму 54569 грн., збитків у вигляді понесених витрат на оплату франшизи на користь страховика ОСОБА_3 в розмірі 1000 грн., витрат на проведення авто-товарознавчого дослідження в розмірі 4500 грн., а також була спричинена моральна шкода, яку позивач оцінив у 20000 грн..

Страховою компанією Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» було проведено страхове відшкодування, яке склало 26006 грн., з вже відрахованою із загальної суми відшкодування - безумовної франшизи у 1000 грн. Проте, позивач не погодився з проведеною страховиком калькуляцією та звернувся до судового експерта для надання експертного висновку. За результатами проведеного авто-товарознавчого дослідження експерт дійшов висновку про дійсну вартість матеріальних збитків, яка складає 54569 грн.

Крім матеріальної шкоди, спричиненої неправомірними діями ОСОБА_3, ОСОБА_5 спричинено моральної шкоди, оскільки позивач не може реалізувати усі свої потреби, повністю порушився увесь життєвий уклад. Позивач сильно переживає, з приводу того, що залишився без автомобіля, так як після ДТП автомобіль відновленню не підлягає, і автомобіль може лише здати на металобрухт. Крім того, позивач просить врахувати той факт, що він проживає з сім?'єю та працює у 15 - 20 км. від своєї оселі. Раніше позивач їздив на роботу автомобілем, а тепер вимушений добиратися на роботу автобусами, що для нього дуже не зручно. Крім цього позивач має малолітню дитину 3 років, яку часто необхідно відвозити до лікарні на медичні обстеження. Також позивач тепер змушений відмовитись від свого улюбленого заняття - рибалки, не може виїжджати всією сім'єю на відпочинок на природу, як вони це робили майже щотижня до ДТП.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував у повному обсязі. Вважає висновок проведеного автотоварозначого дослідження неповним і суперечливим, у зв'язку з цим заперечує встановлений експертом розмір збитків на суму 54569 грн. Крім цього, спричинення неправомірними діями ОСОБА_3 ОСОБА_5 моральної шкоди вважає недоведеним. Так само вважає недоведеним розмір витрат на проведення автотоварозначвого дослідження.

Ухвалою суду від 05.04.2018 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».

В письмових поясненнях третя особа зазначила, що у повному обсязі виконала свої обов'язки з виплати страхового відшкодування, яке склало 26006 грн., з вже відрахованою із загальної суми відшкодування - безумовної франшизи у 1000 грн. у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши надані сторонами письмові докази, судом встановлено наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що автомобіль BMW 5231, номерний знак НОМЕР_1 та автомобіль ЗАЗ-110308, номерний знак НОМЕР_2 належать на праві власності ОСОБА_3 та ОСОБА_7 відповідно.

Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 19.12.2017 року встановлено, що 21.09.2017 року о 09:30 водій ОСОБА_3 в м. Білозерське Донецької області, по вулиці Фестівальна, керуючи транспортним засобом BMW 5231, номерний знак НОМЕР_1, виїжджаючи з дургорядної дороги на головну не надав переваги в русі автомобілю ЗАЗ-110308, номерний знак НОМЕР_2, який рухався по головній дорозі та скоїв зіткнення в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п.16.11. в ПДР.

ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 перед третіми особами, на момент вчинення ДТП була застрахована ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».

Судом встановлено, що в матеріалах страхової справи ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» "стосовно розгляду ДТП від 21.09.2017 року в м. Білозерське", які були долучені до матеріалів судової справи, міститься:

1. Проведна ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» ремонтна калькуляція "Audatex" автомобіля ЗАЗ-110308, номерний знак НОМЕР_2, на підставі якої 10.01.2018 року проведено позивачу страхове відшкодування, яке склало 26006 грн., з вже відрахованою із загальної суми відшкодування - безумовної франшизи у 1000 грн.

2. Наданий ОСОБА_8 та зроблений на його замовлення висновок судового експерта ОСОБА_9 експертного автотоварознавчого дослідження за фактом аварійних пошкоджень автомобіля ЗАЗ-110308, номерний знак НОМЕР_2 від 16.10.2017 року, складений 17.10.2017 року, оригінал якого також долучений позивачем до матеріалів справи. Судовий експерт дійшов висновку, що вартість матеріальних збитків (з технічної точки зору), заподіяної власнику автомобіля ЗАЗ-110308, номерний знак НОМЕР_2 на момент проведення дослідження, може становити 54569 грн. Відновлення автомобіля є економічно недоцільним.

Оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини 1 статті 1188 ЦК України).

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов'язком боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.

Разом з тим зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок.

Неодержання потерпілим страхового відшкодування за договором (або його одержання, якщо страхового відшкодування недостатньо для повного покриття шкоди) не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною (Правова позиція Верховного Суду України у справі № 6-954цс16).

З огляду на наведене, враховуючи те, що позивачеві фактично було завдано матеріальну шкоду у розмірі 54569 грн., що підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростовано, а страхова компанія відшкодувала цю шкоду лише частково, а саме в сумі 26006 грн., різниця між завданою та відшкодованою шкодою підлягає стягненню з відповідача, як особи, яка цю шкоду завдала.

Не відшкодованою залишилась франшиза у розмірі 1000 грн., яка у відповідності до ч.18 ст.9 ЗУ «Про страхування» є частиною збитків, що не відшкодовується страховиком згідно із договором страхування, а обов'язок по сплаті франшизи є обов'язком ОСОБА_3, як особи, винної у завданні шкоди.

У відповідності до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

На підставі викладеного, оскільки вина відповідача ОСОБА_3 у заподіянні шкоди доведена, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача в якості відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди , 1000,00 грн.

Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача 2000 грн. витрат на проведення авто товарознавчого дослідження з метою визнання розміру завданого матеріального збитку, суд зазначає наступне.

Згідно страхового акту №170000128112 від 09.01.2018 року, сума страхового відшкодування визначена страховою компанією на підставі калькуляції від 10.10.2017 року у розмірі 26006 грн.

Із вказаною сумою очевидно не погодився позивач та звернувся до суб'єкта оціночної діяльності з метою визначення завданого йому ДТП збитку, як то розміру витрат на ремонт автомобіля та втрата його товарної вартості, сплативши за послуги даного суб'єкта 4500 грн., що підтверджується оригіналом квитанції, наявної в матеріалах справи.

Таким чином, у зв'язку з пошкодженням належного позивачеві майна, з метою відновлення свого порушеного права, останнім були здійснені певні витрати, які з огляду на положення ст..22 ЦК України є збитками, які підлягають відшкодуванню особою, яка завдала майнової шкоди.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Так, п. п. 2,3 ч.2 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та знищенням чи пошкодженням її майна.

Оскільки під час розгляду даної справі встановлено факт пошкодження автомобіля позивача неправомірними діями відповідача, суд, відповідно до вимог ст.ст. 23,1167 ЦК України, визнає право позивача на відшкодування моральної шкоди за рахунок відповідача.

Відповідно до п.п. 3, 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31.03.1995 року, суд має з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань, за яких обставин і якими діями вони завдані, ступінь вини заподіювача, яких моральних чи фізичних страждань зазнав потерпілий, в якій грошовій сумі він оцінює пов'язані з ними втрати, та з чого при цьому виходить, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного спору. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідачем, судом враховано, що позивач морально переживав через те, що його власність була пошкоджена і тривалий час вимушений поновлювати порушені права.

При цьому, з огляду на характер механічних пошкоджень, які унеможливлювали використання автомобіля за призначенням, суд приймає як обгрунтовані твердження позивача, мотивовані неможливістю користуватися належним йому автомобілем, в тому числі поїздок у власних справах та справах родини до міста та на відпочинок з сім'єю.

З урахуванням викладеного, суд, вважає достатнім, розумним та справедливим розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідачем - 2000,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується ст..141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд вважає за можливе покласти на нього витрати по сплаті судового збору в повному обсязі.

Керуючись ст. 263 - 267, 273 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 третя особа Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_3) на користь ОСОБА_5 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_4) - 28563 грн. матеріальної шкоди, 1000 грн. франшизи, 4500 грн. витрат на проведення автотоварозначвого дослідження, 2000 грн. моральної шкоди, 704 грн. 80 коп. витрат на оплату судового збору.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Левченко А.М.

Повний текст судового рішення складений 23.07.2018 року.

23.07.2018