
20.07.2018 227/1635/18
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2018 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Кошлі А.О.
за участю:
секретаря судового засідання Овчинніковій Ю.О.,
розглянувши в спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в приміщенні Добропільського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
10 травня 2018 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», яке в подальшому змінило назву на Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - позивач) звернулось до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 (далі - відповідач) суми заборгованості. Обґрунтовуючи вимоги представник позивача зазначив, що відповідно до укладеного договору № б/н від 08.08.2013 року відповідач отримав кредит у розмірі 500,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання, у зв'язку з чим, станом на 31.03.2018 року існує заборгованість у розмірі 54453,46 грн. Позивач просить задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача понесені ним судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1762,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Як вбачається зі змісту позовної заяви, в разі неявки в судове засідання відповідача, ПАТ КБ «Приватбанк» не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та винесення заочного рішення.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Із заявою про розгляд справи у відсутність відповідача та з повідомленням причин неявки до суду не звертався, відзив на позовну заяву до суду не надавав.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, причини неявки не повідомив, не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з викладеним, враховуючи заяву представника позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача по матеріалам, які є в наявності в справі і постановити заочне рішення, направивши за місцем мешкання відповідача копію рішення суду для відома.
Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини.
Договір з ПриватБанком є договором приєднання, коли підписуючи відповідну заяву про надання картки та відкриття картрахунку, клієнт приєднується до розроблених фінансовою установою відповідних умов, які є однаковими для всіх клієнтів. Про зазначене свідчить, зокрема, назва цієї заяви «Анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПРИВАТБАНКУ».
Матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_1 звернулась до ПАТ КБ «ПриватБанк» та отримала кредитну картку «Універсальна 30 днів пільгового періоду», з 08.08.2013 року за договором б/н отримала кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, що становить 30,00 % на рік.
Згідно анкети-заяви про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку позичальника від 08.08.2013 року, відповідач підтвердив згоду, що заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, та Тарифами банку складають договір з банком, про ознайомлення з яким і розписався в заяві.
Пунктом 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.
Відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов і Правил надання банківських послуг підписання договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
На підставі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
У відповідності до частини першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася. На його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Як встановлено із наданих документів, відповідач не виконав належним чином своїх зобов'язань за кредитним договором.
Згідно розрахунку заборгованості за договором, станом на 31.03.2018 року заборгованість становить 54453,46 грн., яка складається з: 1860,43 грн. - заборгованості за кредитом; 45731,31 грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом; 3792,51 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500,00 грн. штрафу (фіксована частина) та 2569,21 грн. штрафу (процентна складова).
Судом встановлено, що відповідач порушувала умови зобов'язання в частині щомісячного погашення кредиту, що є підставою для стягнення заборгованості по кредиту, тому суд вважає обґрунтованим вимогу позивача про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 1860, 43 гривень.
Вирішуючи питання про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно пункту 2.1.1.12.6 Умов та правил надання банківських послуг за користування кредитом (далі за текстом Умов) банк нараховує відсотки у розмірі, встановленому тарифами банку, які викладені на банківському сайті, із розрахунку 360 календарних днів на рік.
Пунктом 1.1.3.2.3. Умов передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід'ємних частин договору за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених у пункті 1.1.3.1.9. Умов.
З розрахунку вбачається, що протягом дії договору банк двічі підвищував відсоткову ставку за кредитом: з вересня 2014 року - до 34,80% річних, з квітня 2015 - до 43,2 % річних.
Разом з тим, фактично нарахування відсотків на всю суму заборгованості проводилося банком не у відповідності з умовами договору та зазначених в розрахунку банку підвищених процентних ставок (34,80% річних, 43,2 % річних).
За змістом положень статті 1056-1 ЦК України проценти за кредитним договором нараховуються за користування саме кредитом (кредитними коштами), у зв'язку із чим базою для нарахування процентів є залишок суми основної (поточної та простроченої) заборгованості за кредитом, і проценти за користування кредитом не повинні нараховуватись на заборгованість із раніше нарахованих процентів та на штрафні санкції (частина друга статті 550 ЦК України).
Щодо обчислення розміру заборгованості по відсоткам за користування кредитом, суд зазначає: заборгованість по тілу кредиту на 01 вересня 2014 року (день підвищення відсоткової ставки), що становить 1376,19 гривень (700,10 гривень - поточна заборгованість + 676,09 гривень - прострочена заборгованість), перемножити на 30% річних, отриманий результат ділиться на 360 днів, передбачених кредитним договором, після чого результат множить на кількість днів прострочення зобов'язання з 01 вересня 2014 року по 31 березня 2018 року. Отриманий результат є розміром заборгованості по відсоткам за вказаний період, що становить 1177,79 гривень (1376,19 х 30% : 360) х 1027 днів прострочки.
Таким чином, до стягнення з відповідача підлягає заборгованість за відсотками за користування кредитом станом на 31 березня 2018 року у розмірі 1409,21 гривень (231,42 гривень заборгованість за відсотками за користування кредитом у період з 08 серпня 2013 року по 01 вересня 2014 року + 1177,79 гривень заборгованість за відсотками за користування кредитом у період з 01 вересня 2014 року по 31 березня 2018 року).
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за пенею та комісією і штрафу, то суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно приписів ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року №1669-VII, на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1. зареєстрована за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується копією паспорта відповідача та відповіддю виконавчого комітету Білозерської міської ради на запит суду.
Згідно з Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженим розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р та від 02 грудня 2015 року №1275-р, м. Білозерське Донецької області віднесено до вказаного переліку.
Відповідно до розрахунку заборгованості позивачем зроблений розрахунок пені та комісії станом на 31.03.2018 року в розмірі 3792,51 грн.
З урахуванням того, що від сплати пені, нарахованої після 14 квітня 2014 року відповідач на підставі ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» має бути звільнений, станом на 12.04.2014 року розмір нарахованої пені та комісії склав 00,00 грн.
На підставі Закону України«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не підлягають стягненню з відповідача штрафи в розмірі 500,00 грн. (фіксована частина) та 2569,21 грн. (процентна складова).
Таким чином, на коритсть позивача з відповідача належить стягнути заборгованість в сумі 3269,64 грн., а саме: 1860,43 грн. заборгованість за кредитом; 1409,21 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом.
Враховуючі викладені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, які в свою чергу підлягають задоволенню частково. В іншій частині позовних вимог слід відмовити з вищенаведених підстав.
В силу вимог ст. 141 ЦПК України, в користь позивача із відповідача слід стягнути понесені судові витрати по справі, зокрема 105,80 грн. судового збору.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 509, 525-527, 530, 598, 599, 610, 611, 615, 629, 1048-1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 5,12,81,141,263,273, 279-284,288 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області 10.01.2004 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рахунок № 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором № б/н від 08.08.2013 року, що виникла станом на 31.03.2018 року в сумі 3269 (три тисячі двісті шістдесят дев'ять) гривень 64 копійки, з яких: 1860,43 грн. заборгованості за кредитом та 3269,64 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області 10.01.2004 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рахунок № 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 судовий збір у сумі 105 (сто п'ять) гривень 80 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.О. Кошля
20.07.2018
Судове рішення № 75432680, Добропільський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 20.07.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 227/1635/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: