Ухвала суду № 75432459, 19.07.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/334/18

Провадження №11-кп/772/847/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Романчук Р. В.

Доповідач : Ващук В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2018 року м. Вінниця

Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого судді: Ващук В.П.

судів: Мішеніної С.В.,Рупака А.А.

зі секретарем: Діденко В.В.

розглянув «19» липня 2018 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12017020020004033 від 28.11.2017 року по обвинуваченню

ОСОБА_4,

народження ІНФОРМАЦІЯ_1 дня,

уродженця м. Вінниці, українця, громадянина

України, раніше судимого:

-30.05.2002 року Першотравневським міським судом Дніпропетровської області за ч.1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

-02.02.2004 року Першотравневським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 309 КК України , на підставі ст. 71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі;

-14.02.2005 року Полтавським районним судом Полтавської області за ст. 391 КК України, з урахуванням положень ст. 71 КК України до 2 років позбавлення волі;

-01.08.2006 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ст. 391 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

-10.09.2007 року Першотравневським міським судом Дніпропетровської області за ч.1 ст. 296 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

-01.12.2010 року Замостянським районним судом м. Вінниці за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;

-03.09.2013 року звільненого з місць позбавлення волі в зв'язку з відбуттям покараня,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

За участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Миколайчука Д.Г.

захисника - адвоката : Хоміча О.О.

за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 та захисника - адвоката Хоміча О.О. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 14.05.2018 року ,-

В с т а н о в и в:

Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 14.05.2018 року ОСОБА_4 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та йому призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави 889грн. 96 коп. витрат за проведення експертизи.

Вирішена доля речових доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 27.11.2017 року перебував на території домоволодіння свого знайомого ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 близько 00 год. 30 хв. 28.11.2017 року у ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна з території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 яке знаходиться навпроти домоволодіння ОСОБА_7 Реалізовуючи свій злочинний умисел, з корисливих мотивів, умисно, таємно, повторно, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 переліз через паркан вказаного домоволодіння та проник до прибудинкової території, де побачив металеві конструкції. Після чого перекинув через паркан металеві вироби загальною вагою 307 кг, вартістю 1 743 грн. 76 коп. згідно з висновком експерта № 7358/17-21 від 26.12.2017 року. В подальшому ОСОБА_4 із викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_8 майнову шкоду в розмірі 1 743 грн. 76 коп.

До початку судового засідання прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 відмовилась від апеляційної скарги на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 14.05.2018 року щодо ОСОБА_4 за ч.3 ст. 185 КК України , відповідно до ст. 403 КПК України.

В апеляційній скарзі захисник - адвокат Хоміч М.М. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 не оспарюючи вини підзахисного в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, ставить питання про зміну вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 14.05.2018 року та призначити міру покарання ОСОБА_4 із застосування ст. 75 КК України.

Свої вимоги захист мотивував тим, що суд першої інстанції призначаючи покарання ОСОБА_4 не врахував усіх пом'якшуючих його вину обставин, а саме те, що останній щиро розкаявся у скоєному , вину визнав у повному обсязі, позитивно характеризується, має на утриманні неповнолітнього сина, крім того судом першої існтанції не встановлено жодної обставини, що обтяжує покарання.

Заслухавши доповідача, захисника - адвоката Хоміча О.О. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі в повному обсязі, міркування прокурора , який заперечив проти апеляційної скарги та вважає вирок суду щодо ОСОБА_4 законним та обґрунтованим доводи, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга захисника - адвоката в інтересах обвинуваченого не підлягає до задоволення.

Відповідно ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення має бути законним та обгрунтованим і вмотивованим. Обгрунтоване рішення - це таке, що достатньо, добре аргументоване, підтверджене науково, певним досвідом, переконливими доказами, доведеними фактами.

Відповідно до ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу обвинуваченого, що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у приміщення, вчинене повторно- є обґрунтованими.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.3 ст. 185 КК України - є правильною.

Кримінальна справа розглядалась відповідно до ст. 349 ч.3 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового розгляду суд, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи , які ніким не оспорювались.

Частиною третьою ст.349 КПК України передбачено право суду, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку.

Судом першої інстанції з'ясовувалось чи правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.

В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому злочину визнав в повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному.

Оскільки правильність кваліфікацій дій обвинуваченого ОСОБА_4 в апеляційній скарзі не оспорюється, тому вирок в цій частині апеляційним судом не перевіряється.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Як правильно зазначив прокурор, відповідно до вимог ст. 65 КК України та роз'яснень, що містяться в п. 1.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди при призначенні покарання зобов'язані враховувати як ступінь тяжкості вчиненого злочину, так і дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване. Покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Також згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як ними самими, так і іншими особами.

Розглядаючи справу в межах апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що при призначенні покарання ОСОБА_4 міський суд дотримався вимог ст. 65 КК України, та призначив покарання з урахуванням характеру та ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого, а саме те, що останній раніше неодноразово судимий за корисливі злочини , та знову вчинив тяжкий злочин , що свідчить про те, що він на шлях виправлення не став та є суспільно небезпечною особою.

На думку апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність призначення ОСОБА_4 покарання , а саме у виді позбавлення волі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6

Апеляційну скаргу захисника - адвоката Хоміча О.О. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Вирок Віницького міського суду Вінницької області від 14.05.2018 року щодо ОСОБА_4 - залишити без змін.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим ОСОБА_4 - з моменту отримання копії рішення суду.

Судді:

Ващук В.П. Мішеніна С.В. Рупак А.А.

Згідно з оригіналом: