Постанова № 75431637, 26.06.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3414/18А Справа № 209/1344/17 Головуючий у 1 й інстанції - Лобарчук О. О. Доповідач - Красвітна Т.П.

Категорія 57

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Красвітної Т.П.,

суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А.,

при секретарі Попазовій Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 лютого 2018 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", третя особа - ОСОБА_3, про захист прав споживачів та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 18.09.2007 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк", правонаступник якого є ПАТ "Сведбанк", та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №0312/0907/88-149 від 18.09.2007року, за умовами якого ОСОБА_3 отримала кредитні кошти у розмірі 11000,00 дол. США. З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, між ОСОБА_2 та АКБ "ТАС-Комерцбанк" було укладено іпотечний договір №0312/0907/88-149-Z-1 від 18.09.2007 року, згідно умов якого остання надала в іпотеку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1. Згідно Витягу №49295873 від 08.12.15 року, на предмет іпотеки за іпотечним договором №0312/0907/88-149-Z-1 від 18.09.2007 року, а саме на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 АТ "Дельта Банк" накладено обтяження. Позивач звернулась до відповідача із заявою про надання довідки про відсутність зобов'язань ОСОБА_3 перед АТ "Дельта Банк" за кредитним договором № 0312/0907/88-149 від 18.09.2007 від 18.09.2007 року, надання довідки про відсутність зобов'язань ОСОБА_2 перед АТ "Дельта Банк" за іпотечним договором №0312/0907/88-149-Z-1 від 18.09.2007 року, скасування обтяження на предмет іпотеки та повернення ОСОБА_2 оригіналів правовстановлюючих документів на трикімнатну АДРЕСА_1. Однак вказана заява була залишена відповідачем без задоволення та без виконання. Тому, уточнивши позовні вимоги, позивач просила: визнати недійсним договір купівлі-продажу від 25.05.12 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Дариною Геннадіївно, реєстровий номер № 1306 і 1307, укладений між АТ "Дельта Банк" та ПАТ "Сведбанк", в частині відступлення права вимоги за кредитним договором №0312/0907/88-149 від 18.09.2007 року, укладеним між ОСОБА_3 та АКБ "ТАС-Комерцбанк" (правонаступник якого є ПАТ "Сведбанк"), іпотечним договором №0312/0907/88-149-Z-1 від 18.09.2007 року, укладеним між ОСОБА_2 та АКБ "ТАС-Комерцбанк" (правонаступник якого є ПАТ "Сведбанк"); визнати припиненим іпотечний договір №0312/0907/88-149-2-1 від 18.09.2007 року, укладений між ОСОБА_2 та АКБ "ТАС-Комерцбанк" та скасувати обтяження на предмет іпотеки за іпотечним договором №0312/0907/88-149-Z-1 від 18.09.2007 року на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1; зобов»язати відповідача надати ОСОБА_2 довідку про відсутність зобов'язань ОСОБА_3 перед ПАТ "Дельта Банк" за кредитним договором №0312/0907/88-149 від 18.09.2007 р. та відсутність претензій ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за вказаним кредитним договором та іпотечним договором №0312/0907/88-149-Z-1 від 18.09.2007; зобов»язати відповідача повернути ОСОБА_2 оригінали правовстановлюючих документів на предмет іпотеки за іпотечним договором №0312/0907/88-149-Z-1 від 18.09.2007 р. - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 (а.с.140-149).

Заочним рішенням Дніпровського районного судум. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20.02.2018 р. в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", абз. 3 п. 3 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», п. 8 ч. 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, в редакції, що діє з 15.12.2017 року, зокрема, передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст.ст. 128-130 ЦПК України, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток ОСОБА_2, яка також є представником третьої особи ОСОБА_3, та ПАТ "Дельта Банк", які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення відсутні, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що 18.09.2007 року між позичальником ОСОБА_3 та АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", що змінив назву на ПАТ «ОмегаБанк», укладено кредитний договір №0312/0907/88-149, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 11000,00 доларів США, а ОСОБА_3 зобов'язалася повернути кредитні кошти до 17 вересня 2017 року та сплатити відсотки за користування коштами в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором (а.с.10-13).

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за вказаним вище кредитним договором, 18.09.2007 року між ОСОБА_2 (іпотекодавець) та АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк" (іпотекодержатель), укладено іпотечний договір №0312/0907/88-149-Z-1, відповідно до якого ОСОБА_2 передала банку в іпотеку належне їй нерухоме майно - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 63,5 кв.м., житловою площею 37,2 кв.м., що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 06.09.2007 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського округу Ізотовою В.А. та зареєстрованого в реєстрі за №4490 (а.с.14-15).

За змістом п. 18 іпотечного договору №0312/0907/88-149-Z-1, даний договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та нотаріального посвідчення; договір діє до виконання позичальником основного зобов»язання чи настання одного з випадків, передбачених ст. 17 Закону України «Про іпотеку».

25.05.2012р. між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк" був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. та зареєстровано в реєстрі за №1333.

Згідно п.1.1. виписки з договору купівлі-продажу прав вимоги від 25.05.2012 року, "Права вимоги " означає всі права вимоги (як існуючі, так і майбутні, як наявні, так і умовні) продавця у якості кредитора до позичальників за кредитними договорами, окрім права продавця на договірне списання коштів з рахунків позичальників, відкритих у продавця, а також всі права вимоги продавця до осіб, які надали забезпечення, за договором забезпечення, включаючи будь-які та всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні продавцю, щодо виконання позичальниками та/або особами, які надали забезпечення, будь-яких своїх обов'язків за кредитними договорами та договорами забезпечення (а.с. 63 - 64).

Згідно додатку до акту приймання-передачі до договору купівлі-продажу прав вимоги від 25.05.2012 року, відбулося відступлення права вимоги, в тому числі, за кредитним договором №0312/0907/88-149 від 18.09.2007 року, що був укладений між АКБ «ТАС-Комерцбанк» (правонаступникрм є ПАТ "Сведбанк", який змінив назву на ПАТ «Омега Банк») та ОСОБА_3, на користь ПАТ "Дельта Банк" (а.с. 65, 66-71).

Також встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 листопада 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2014 року, в цивільній справі №409/3106/12 у задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Омега Банк», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа ОСОБА_2 про захист прав споживача, визнання недійсним кредитного договору №0312/0907/88-149 від 18.09.2007 року, укладеного між ОСОБА_3 та Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", що змінив назву на ПАТ «Омега Банк», - відмовлено. (а.с.108-110, 111-113).

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09 червня 2016 року у цивільній справі №209/3801/15-ц за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, відмовлено в задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0312/0907/88-149 від 18.09.2007 року у розмірі 171087,46 грн. (з яких: 121670,40 грн. - тіло кредиту, 49417,05 грн. - відсотки), яка сформувалась станом на 31.07.2015 року, на квартиру АДРЕСА_1, про визнання за ПАТ "Дельта Банк" права власності на вказану квартиру (а.с.18-20). В задоволенні позову відмовлено, зокрема, через недоведеність позовних вимог, непредставлення позивачем обґрунтованого розрахунку заборгованості. Рішення набрало законної сили 20.06.2016 року.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06.12.2016р. у цивільній справі №209/3827/15-ц відмовлено, у зв»язку з недоведеністю, в задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №0312/0907/88-149 від 18.09.2007р. у розмірі 171087,46грн. (з яких: 121670,40грн. -тіло кредиту, 49417,05грн. - відсотки), яка сформувалась станом на 31.07.2015 року (а.с.21-22). Рішення набрало законної сили 17.12.2016 року.

З представлених ПАТ "Дельта Банк" листів вбачається, що останнє направляло 26 червня 2012 року, 06 грудня 2013 року, 16 січня 2014 року ОСОБА_3 повідомлення про відступлення права вимоги, в яких були зазначені рахунок одержувача платежу, код ЄДРПОУ отримувача, банк отримувача, МФО банка отримувача, а також зазначений номер телефону у випадку виникнення питань (а.с. 73, 74, 75-76).

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами 1, 2 ст. 215 діючого ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, де закріплено, що зміст правочину не має суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного судочинства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, правочин, що вчиняється батьками не може суперечити правам та інтересам їх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей; недійсним також є правочин, якщо його недійсність встановлена законом.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512, ч.1 ст.513, ст. 514 ЦК України, зокрема, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ст. 517, 518 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 26.06.2018 року, вбачається, що ПАТ «ОмегаБанк» (попередня назва ПАТ "Сведбанк"), ідентифікаційний код юридичної особи 19356840, перебуває в стані припинення, не ліквідований, з Реєстру юридичних осіб не виключений.

Колегія наголошує, що заявляючи позовну вимогу про визнання частково недійсним договору про відступлення права вимоги, що був укладений 25.05.12 року між продавцем ПАТ "Сведбанк", який змінив назву на ПАТ «Омега Банк», та покупцем ПАТ "Дельта Банк" - до участі у справі безпідставно не залучено сторону оспорюваного договору ПАТ «Омега Банк» (попередня назва ПАТ "Сведбанк"). У даній справі позов до ПАТ «Омега Банк» (попередня назва ПАТ "Сведбанк") позивачем не заявлений.

Згідно ч. 1 ст. 33 ЦПК України, в редакції, що діяла по 14.12.2017 року, ч. 1 ст. 51 ЦПК України, в редакції, що діє з 15.12.2017 року, суд першої інстанції має право, за клопотанням позивача, залучити до участі у справі співвідповідача.

Суд апеляційної інстанції не наділений процесуальними повноваженнями щодо залучення нових учасників справи.

Виходячи з викладеного, враховуючи підстави позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного 25.05.12 року між АТ "Дельта Банк" та ПАТ "Сведбанк" (який змінив назву на ПАТ «Омега Банк»), в частині відступлення права вимоги за кредитним договором №0312/0907/88-149 від 18.09.2007 року, укладеним між ОСОБА_3 та АКБ "ТАС-Комерцбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", що змінив назву на ПАТ «Омега Банк»), іпотечним договором №0312/0907/88-149-Z-1 від 18.09.2007 року, укладеним між ОСОБА_2 та АКБ "ТАС-Комерцбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", що змінив назву на ПАТ «Омега Банк»); встановивши, що належним співвідповідачем у даній справі є сторона оспорюваного договору ПАТ "Сведбанк" (який змінив назву на ПАТ «Омега Банк»), що має цивільну правосуб»єктність; враховуючи, що вирішення даної позовної вимоги по суті без залучення сторони оспорюваного договору є неможливим, порушує права та законні інтереси ПАТ «Омега Банк» (попередня назва ПАТ "Сведбанк"); встановивши, що судом першої інстанції безпідставно не вирішено питання про залучення вказаного належного співвідповідача, - колегія дійшла висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовної вимоги про часткове визнання недійсним вказаного договору купівлі-продажу права вимоги від 25.05.12 року саме з наведених підстав.

Колегія наголошує, що позивач не позбавлена можливості звернення до суду з вказаним позовом до належних співвідповідачів.

При вирішенні позовної вимоги про визнання припиненим іпотечного договору №0312/0907/88-149-Z-1 від 18.09.2007року, укладеним між ОСОБА_2 та АКБ "ТАС-Комерцбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", що змінив назву на ПАТ «Омега Банк»), колегія виходить з наступного.

За змістом ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Абзацом другим частини 1 статті 17 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотека припиняється, в тому числі, у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Твердження позивача про встановлення рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09 червня 2016 року у цивільній справі №209/3801/15-ц та рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 грудня 2016 року у цивільній справі №209/3827/15-ц факту реалізації ПАТ "Дельта Банк" свого права (ч. 2 ст. 1050 ЦК України) на дострокове повернення кредитних коштів за кредитним договором №0312/0907/88-149 від 18.09.2007 року - є безпідставними. Так, згідно змісту рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09 червня 2016 року у цивільній справі №209/3801/15-ц, ПАТ "Дельта Банк" було пред»явлено позов до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором, яка сформувалась станом на 31.07.2015 року; відповідно до рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 грудня 2016 року у цивільній справі №209/3827/15-ц, ПАТ «Дельта Банк» звернулось з позовом ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за тим самим кредитним договором, яка сформувалась станом на 31.07.2015 року. Вказаними рішеннями не встановлено факту заявлення ПАТ "Дельта Банк" позову із застосуванням ч. 2 ст. 1050 ЦК України (щодо дострокового повернення позики); в рішеннях відсутня інформація про включення банком до розміру заборгованості грошових сум, строк сплати яких, згідно умов кредитного договору, не настав. Крім того, у кожній з наведених цивільних справ в задоволенні позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" відмовлено. Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, вказані судові рішення набрали законної сили.

Враховуючи наведене, встановивши, що кредитний договір №0312/0907/88-149 від 18.09.2007р. укладено на строк до 17.09.2017р., а у кожній з наведених вище цивільних справ №209/3801/15-ц та №209/3827/15-ц було заявлено позовні вимоги з урахуванням заборгованості, що сформувалась станом на 31.07.2015 р., без встановлення факту застосування положення ч.2 ст.1050 ЦК України; враховуючи, що умови кредитного договору №0312/0907/88-149 від 18.09.2007р. позичальником до цього часу належним чином не виконані, що підтверджується представленим банком розрахунком заборгованості, згідно якого станом на 26.06.2017р. боргу дорівнює 291905,33грн.(а.с.59-62), - колегія дійшла висновку про недоведеність позивачем факту припинення кредитного договору №0312/0907/88-149 від 18.09.2007р. та недоведеність наявності підстав (зважаючи на зміст обгрунтування даної позовної вимоги) для визнання припиненим іпотечного договору №0312/0907/88-149-Z-1 від 18.09.2007р., що був укладений на забезпечення виконання умов вказаного вище кредитного договору.

Колегія наголошує, що клопотань про надання доказів, витребування відповідних доказів апеляційним судом - позивачем не заявлено, що стверджується матеріалами справи, протоколом та звукозаписом судового засідання суду апеляційної інстанції.

Крім того, відсутні підстави для задоволення позовних вимог, що мають похідний характер, про зобов'язання відповідача видати довідку про відсутність зобов'язань ОСОБА_3 перед ПАТ "Дельта Банк" за кредитним договором №0312/0907/88-149 від 18.09.2007 року та про відсутність претензій ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_2 та ОСОБА_3за вказаним кредитним договором та іпотечним договором №0312/0907/88-149-Z-1 від 18.09.2007; про зобов'язання відповідача скасувати обтяження на предмет іпотеки, та повернути позивачу оригінали правовстановлюючих документів на нерухоме майно, що передано в іпотеку. Наведені позовні вимоги є недоведеними та передчасними.

Позовна вимога про зобов'язання відповідача скасувати обтяження на предмет іпотеки за іпотечнимдоговором №0312/0907/88-149-Z-1 від 18.09.2007 року на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 - також не підлягає задоволенню, оскільки є безпідставною та заявлена до неналежного відповідача ПАТ "Дельта Банк". За вказаною позовною вимогою належним відповідачем є відповідна особа, що виконує функції державного реєстратора, яка до участі у справі не залучена. Суд апеляційної інстанції не наділений процесуальними повноваженнями щодо залучення нових учасників справи.

На неналежне коло учасників справи місцевий суд уваги не звернув, відповідним фактам оцінки не надав, що, однак, не вплинуло на правильність висновку суду про відсутність підстав для задоволення позову та не свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення; не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, зводяться до переоцінки доказів.

Суд звертає увагу, що, відповіднодо ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За змістом ч.4ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Згідно ст.89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, колегія приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 лютого 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий

Судді