Рішення № 75430618, 13.07.2018, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/1620/18

2/212/1388/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2018 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Колочко О.В.,

за участю секретаря судового засідання – Деменко А.С.,

за участі позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Відділ реєстрації місця проживання громадян ОСОБА_3 районної у місті ради, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю – домоволодінням і примусовому зняттю з реєстраційного обліку,

В С Т А Н О В И В:

16 березня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, який в подальшому неодноразорво уточнювала (ост. ред. від 26.04.2018), до відповідача ОСОБА_2, в якому просила суд усунути перешкоди в користуванні квартирою № 47, розташованої в будинку № 20 мкрн. 7 Зарічний в ОСОБА_3 районі м. Кривого Рогу, шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування вищевказаною квартирою. При цьому посилалася на те, що їй та її сину, який є третьою особою у справі – ОСОБА_4 на праві власності належить квартира № 47 в будинку № 20, мкр-н 7-й Зарічний, в ОСОБА_3 районі м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області. Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у належній позивачу квартирі, однак тривалий час не мешкає за місцем реєстрації, витрат на утримання квартири не несе, місцеперебування останнього позивачці не відоме. У зв’язку з постійними нарахуваннями на ім’я ОСОБА_2 вартості комунальних платежів власники квартири № 47 в будинку № 20, мкр-н 7-й Зарічний в ОСОБА_3 районі в м. Кривого Рогу вимушені нести додаткові матеріальні витрати.

Ухвалами суду від 19.03.2018 та 11.04.2018 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 було залишено без руху та надано час на усунення недоліків.

15 травня 2018 року у справі було відкрито провадження та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 14.06.2018, який був відкладений на 13.07.2018 року через неявку в судове засідання учасників справи.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги з підстав, викладених в позові, просила задовольнити позов.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи, будь-яких письмових заперечень проти позову у встановлений для цього строк до суду не надав, заяв про відкладення розгляд справи суду також не наддав. У звязку із зазначеним за згодою представника позивача судом розглянуто справу в заочному порядку.

Представник третьої особи – Відділу реєстрації місця проживання громадян ОСОБА_3 районної у місті ради ОСОБА_5 до початку розгляду справи надала суду письмове клопотання про розгляд справи за її відсутністю.

Третя особа – ОСОБА_4 до суду також не з’явився, надав письмове клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав, не заперечував проти їх задоволення.

Статтями 43, 211 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до вимог статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не зявився в судове засідання без поважних причини або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, суд розглядає справу в порядку статті 280 ЦПК України за наявними в ній доказами (заочний розгляд).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, кожен окремо, суду пояснили, що ОСОБА_1 вже понад 10 років проживає у квартирі № 47 в будинку № 20, мкр-н 7-й Зарічний, в ОСОБА_3 районі м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, в зазначеній квартирі ОСОБА_2 не проживає понад 10 років, вони його не бачили, не обізнані щодо його місця перебування.

Суд, заслухавши позивача, свідків, дослідивши матеріли справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло № ЖЗ16 від 01.03.2006 року, виданного органом приватизації Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради народних депутатів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на праві приватної спільної сумісної власності належить квартира № 47 в будинку № 20, мкр-н 7-й Зарічний, в ОСОБА_3 районі м. Кривого Рогу , Дніпропетровської області. Право власності зареєстровано в КП «КБТІ» номер запису 590 в книзі 239П-590 від 02.03.2006 року, що підтверджується витягом про реєстрацію власності на нерухоме майно яке міститься в матеріалах справи (а.с. 9-11).

Згідно довідки, виданої ОСББ «Вулик КР» від 22.02.2018 у належній ОСОБА_1 та ОСОБА_4 квартирі № 47 в будинку № 20, мкр-н 7-й Зарічний, в ОСОБА_3 районі м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області окрім інших осіб також зареєстрований відповідач ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, який за місцем своєї реєстрації не мешкає з жовтня 2011 року, що також підтверджується актом від 25.02.2018, складеним мешканцями будинку № 20 на мкрні. 7 Зарічний в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, підписи яких підтверджені належним чином головою ОСББ «Вулик - КР» (а.с. 12-13).

Допитані в судовому засіданні свідки підтвердили факт непроживання відповідача в належній позивачу квартирі понад 10 років, і у суду немає підстав ставити під сумнів показання свідків і таких доказів суду не надано.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1ст. 16 ЦК Україниособа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За правилами ч. 1ст. 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

ст. 321 ЦК Українивстановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому, згідно з вимогамист. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Права власника житлового будинку, квартири визначеніст. 383 ЦК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

З огляду на викладене, враховуючи факт належності квартири № 47 в будинку № 20, мкр-н 7-й Зарічний, в ОСОБА_3 районі м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області позивачці ОСОБА_1 на праві власності, факт не проживання відповідача ОСОБА_2 , який до теперішнього часу є зареєстрований у зазначеній квартирі, суд приходить до висновку, що є підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання відповідача таким, що втратив право користування цим житлом.

Вимога позивача ОСОБА_1 про примусове зняття відповідача ОСОБА_2 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 задоволенню не підлягає, оскільки зняття з реєстрації місця проживання особи не відноситься до компетенції суду.

Роз’яснити ОСОБА_1, що зняття з реєстраційного обліку осіб повинна бути вчинена відповідно встановленого законом порядку на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Відповідно ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати , повязані із розглядом справи покладаються на відповідача. До судових витрат позивачки ОСОБА_1 належить сплата нею судового збору під час звертнення до суду у розмірі 704 грн. 80 коп., що підтверджено оригіналом банківської квитанції від 26.02.2018 і тому зазначену суму витрат слід стягнути з відповідача ОСОБА_2

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 317, 346, 391 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-83,141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2), треті особи Відділ реєстрації місця проживання громадян ОСОБА_3 районної у місті ради (юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Шурупова, 2), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрвоане місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3) про усунення перешкод у користуванні власністю – домоволодінням і примусовому зняттю з реєстраційного обліку, задовольнити частково.

Усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, права користування належною їй квартирою № 47 в будинку № 20 на мкрн 7-й Зарічний в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, визнавши ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування квартирою № 47 в будинку № 20 на мкрн 7-й Зарічний в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_3, витрати на оплату судового збору в сумі 704,80 гривні.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення складений та підписаний 23 липня 2018 року.

Суддя: О. В. Колочко