Постанова № 75430371, 23.07.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/2844/17 Головуючий у 1 інстанції: Плахтій І.Б. Провадження № 22-ц/773/624/18 Категорія: 34 Доповідач: Федонюк С. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Федонюк С.Ю.,

суддів Русинчука М.М., Осіпука В.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2, до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС», ОСОБА_4, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої ДТП, за апеляційною скаргою відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 березня 2018 року,

в с т а н о в и в:

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд із даним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 07.07.2016 року близько 13 год. 30 хв. у м. Луцьку на пр. Грушевського, 10 сталася ДТП за участю автомобіля Mercedes-Benz S320, д.н.з. НОМЕР_2 під його керуванням. За фактом ДТП було встановлено, що ОСОБА_4, не дотримавшись правил дорожнього руху, не впевнився в безпечності маневру, здійснив зіткнення із автомобілем, належним ОСОБА_2, під його керуванням.

Внаслідок указаної ДТП автомобіль, яким керував позивач, отримав механічні пошкодження. Водії спільно склали повідомлення про ДТП встановленого зразка (Європротокол) без повідомлення органів Національної поліції

Цивільна відповідальність власника автомобіля Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 застрахована у ПрАТ «Страхова група «ТАС» .

Згідно з висновком №0030 від 16.07.2016 автотоварознавчого дослідження вартість матеріального збитку, завданого автомобілю Mercedes-Benz S320, д.н.з. НОМЕР_2, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, становить 38 688 грн.

13 вересня 2017 року позивач отримав страхову виплату в розмірі 27347,99 грн шляхом переказу коштів ПрАТ «СГ «ТАС» на його картковий рахунок.

Однак позивач не погодився з таким розміром відшкодування, оскільки вона не покривала б повністю витрат, пов'язаних з ремонтом автомобіля. Вважає, що невиплаченою залишилася сума в розмірі 11 340,01 грн., також йому було завдано моральну шкоду, яка полягає в душевних переживаннях у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу, в сумі 10 тисяч гривень.

З урахуванням уточнених позовних вимог просив суд стягнути з відповідача ПрАТ «Страхова група «ТАС» недоплачену частину страхового відшкодування в розмірі 11 340,01 грн., 2000 грн. за проведення експертного автотоварознавчого дослідження та 640 грн. сплаченого судового збору, а з відповідача ОСОБА_4 - стягнути 10 000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди та 640 сплаченого судового збору.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 березня 2017 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «СГ «ТАС» в користь ОСОБА_1 недоплачене страхове відшкодування в розмірі 11 340 грн. 01 коп., 4 333 грн. витрат, пов'язаних з проведенням експертиз, та 640 грн судового збору. Стягнуто зі ОСОБА_4 2 000 грн моральної шкоди та 640 грн судового збору.

Не погоджуючись із таким рішенням суду, відповідач ПрАТ «СГ «ТАС» подало апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом норм матеріального права в частині визначення розміру відшкодування страхової суми, а також вважає, що висновок експерта складений з порушенням методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, тому є неналежним доказом у справі. Зазначає, що при ухваленні рішення суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо того, що саме страхова компанія має відшкодувати повністю завдані збитки позивачу.

Відповідно до п.8 ст.1 Перехідних положень ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

У відповідності до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно із нормами ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, що шкода позивачу завдана внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки, якими на відповідній правовій підставі володіють сторони, з вини водія ОСОБА_4, який керував транспортним засобом, застрахованим у ПрАТ «СК «ТАС», що є підставою для стягнення зі страхової компанії суми страхового відшкодування, що відповідає розміру завданої шкоди майну позивача, та з відповідача ОСОБА_4 - моральної шкоди в розмірі 2000 грн.

Апеляційний суд вважає, що такий висновок суду першої інстанції є вірним і відповідає нормам матеріального права.

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що 07.07.2016 року близько 13 год. 30 хв. у м. Луцьку на пр. Грушевського, 10 сталася ДТП за участі автомобіля Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля Mercedes-Benz S320, д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1

Водії склали спільне повідомлення про ДТП від 07.07.2016 року (Європротокол) без повідомлення органів Національної поліції (а.с.9).

За фактом ДТП було встановлено, що водій автомобіля Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_4, виїжджаючи заднім ходом із парковки, облаштованої на узбіччі дороги, не впевнився в безпечності такого маневру, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Mercedes-Benz S320, д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 Транспортний засіб Mercedes-Benz S320, д.н.з. НОМЕР_2, зазнав механічних пошкоджень.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СГ «ТАС», Луцька філія, що стверджується полісом №АЕ/5524740 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 08.01.2016 року (а.с. 10).

Представником страхової компанії спільно з експертом і позивачем на виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», проведено огляд пошкодженого автомобіля, про що складено відповідний протокол огляду колісного транспортного засобу, який підписаний вказаними особами. Зі змісту протоколу видно, що огляд проводився 07.07.2016 року, додатково - 08.07.2016 року та повторно - 13.07.2016 року (а.с.27).

Відповідно до висновку №0030 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля Mercedes-Benz S320, д.н.з. НОМЕР_2, від 16.07.2016 року, проведеного судовим експертом ОСОБА_6 на підставі вказаного протоколу огляду транспортного засобу, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Mercedes-Benz S320, д.н.з. НОМЕР_2, внаслідок його пошкодження 07.07.2016 року в цінах на момент ДТП становить 38 688 грн. (а.с. 11-25).

13 вересня 2016 року страховою компанією було виплачено ОСОБА_1 27347,99 грн. страхового відшкодування.

Відповідно до вимог ст.3 ЦПК України 2004 року кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові), або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконати інші умови договору.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст.990 ЦК України та ч.1 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

За змістом Закону №1961-IV (стст.9, 22-31, 35, 36), настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, у тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але, якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

За загальним правилом відповідальність несе особа, яка завдала шкоди. Відповідно до ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з ч.2 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов'язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов'язком боржника - відшкодувати шкоду (особи, яка завдала шкоди, відшкодувати цю шкоду). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.

Зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми .

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду даної справи за ініціативою позивача ОСОБА_1 проводилось експертне автотоварознавче дослідження. Висновком №0030 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля Mercedes-Benz S320, д.н.з. НОМЕР_2, від 16.07.2016 року встановлено, що вартість матеріального збитку (з технічної точки зору), завданого власнику автомобіля Mercedes-Benz S320, д.н.з. НОМЕР_2, внаслідок його пошкодження 07.07.2016 р. в цінах на момент ДТП становить 38 688 грн.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не погодився із розміром сплаченого страхового відшкодування страховою компанією, а страхова компанія не погодилась із встановленим розміром визначеного матеріального збитку та заперечувала можливість отримання таких пошкоджень транспортного засобу саме у вказаній ДТП, а також з метою належного з'ясування обставин справи, позивач заявив клопотання про призначення судової автотоварознавчої та автотехнічної експертиз.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, п.п. 2.4, 8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092, для визначення вартості матеріального збитку порівнюється сума вартості відновлювального ремонту КТЗ з його ринковою вартістю з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників.

Висновком № 9211 комісійної судової автотоварознавчої експертизи від 19.01.2018 року, виконаної на підставі ухвали суду від 29.09.2017 року, встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля Mercedes-Benz S320, д.н.з. НОМЕР_2, станом на момент ДТП 07.07.2016 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників складає 39 018 грн. (а.с. 104-118).

Як встановлено висновком № 9210 судової транспортно-трасологічної експертизи від 17.01.2018 року, пошкодження автомобіля Mercedes-Benz S320, д.н.з. НОМЕР_2, що були зафіксовані в протоколі огляду колісного транспортного засобу від 07.07.2016 року могли виникнути внаслідок ДТП, що мало місце 07.07.2016 року за участю автомобілів сторін (а.с.120-125).

У пункті 4 страхового Полісу встановлено, що страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 50 тисяч гривень. Франшиза обумовлена на рівні 0 грн.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, щодо визнання висновку експерта ОСОБА_6 неналежним та недопустимим доказом у справі, як такого, що складений з порушенням методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, спростовується проведеною в ході розгляду справи комісійною експертизою, що підтверджує її правильність.

Вірним є рішення і щодо стягнення судом 4333 грн., сплачених позивачем за проведення експертиз, які призначались судом, оскільки це є судові витрати, а отже підлягають відшкодуванню стороні, в чию користь ухвалене судове рішення у справі.

Відповідно до ч. 1, 5, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

При цьому, суд першої інстанції правильно виходив із загальних засад доказування у цивільному процесі, зокрема щодо обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а також щодо подання відповідних доказів.

Таким чином, колегією суддів не беруться до уваги інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, з огляду на їх недоведеність та спростування матеріалами справи.

Відповідачем, всупереч вимог ст. 81 ЦПК України, не надано належних доказів на підтвердження наведених доводів апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, доводи апеляційної скарги були предметом розгляду в суді першої інстанції, їм дана правильна правова оцінка, вони не спростовують висновків суду першої інстанції та не містять підстав для скасування чи зміни рішення, яке ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» залишити без задоволення.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 березня 2018 року в даній справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді

Повний текст постанови складений 23 липня 2018 року.