Рішення № 75429804, 20.07.2018, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/1782/18

2/154/714/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2018 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючої -судді Пікули Н.В.

за участю секретаря - Оніщук О.Б.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Володимир-Волинський цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Устилузької міської ради Володимир-Волинського району Волинської області, ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Володимир-Волинського міського суду з позовом до Устилузької міської ради Володимир-Волинського району Волинської області, ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

В своїй позовній заяві посилається на те, що в 1965 році його бабусею було побудовано житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_1 померла. Заповіту на належне їй майно вона не залишила, тому після її смерті відкрилася спадщина за законом на належне їй на праві приватної власності майно, в тому числі на вказаний вище житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами.

Оскільки його батько ОСОБА_6, який був спадкоємцем майна померлої ОСОБА_1, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року, він вважає, що має право на ту частку спадкового майна, яка належала б його покійному батькові.

Вказує, що ОСОБА_3, як спадкоємиця за законом, не вступила у фактичне управління спадковим майном, а тому вважається такою, що спадщину не прийняла..

Інших спадкоємців за законом на спадщину немає.

В даний час виникла необхідність оформити право власності на спадщину, однак постановою приватного нотаріуса Володимир-Волинського районного нотаріального округу Велемчаницею А.І., йому відмовлено в оформленні спадкових прав та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно, так як відсутні правовстановлюючі документи, необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину. У зв'язку з цим просить суд визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після баби ОСОБА_1, як померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Ухвалою судді від 02 липня 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Підготовче судове засідання призначено на 20 липня 2018 року.

В підготовчому судовому засіданні позивач та його представник заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просить суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача Устилузької міської ради в підготовче судове засідання не з'явився, від міського голови надійшла письмова заява, згідно якої Устилузька міська рада заявлені позовні вимоги визнає у повному обсязі, просить суд слухати справу у відсутність їх представника.

Відповідач ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнала у повному обсязі, просить суд прийняти визнання позову.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем з дотримання порядку, встановленого ст. 206 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 1,4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за заявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що визнання відповідачами позову не суперечить закону не порушує їх права, а також свободи чи інтереси інших осіб, тому суд ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно витягу з по господарської книги за 2001-2005 рік Устилузької міської ради по особовому рахунку № 273, будинкової книги, технічного паспорта житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належав ОСОБА_1.

Як стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_1 померла.

Як вбачається із фактичних даних, які містяться в матеріалах справи, спірні правовідносини між сторонами виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України 01 січня 2004 року та продовжують існувати у даний момент.

У відповідності до ст.ст. 524, 525 ЦК УРСР (1963 року), які діяли на момент смерті, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Стаття 529 ЦК УРСР 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Як стверджується матеріалами справи спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_1, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року, були її діти : син ОСОБА_6 та син ОСОБА_8.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 року помер ОСОБА_6.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4, ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 року

У відповідності до ст.ст.548, 549 ЦК УРСР (1963 року), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 550 ЦК УРСР 1963 року якщо спадкоємець в установлений ст. 549 ЦК УРСР строк вступив в управління або володіння спадковим майном чи його частиною, суд з цих підстав вирішує питання не про продовження пропущеного строку, а про визнання права на спадкове майно.

Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 підтверджується, що позивач ОСОБА_1 є рідним сином покійного ОСОБА_6.

Згідно довідки Устилузької міської ради Володимир-Волинського району Волинської області № 361 від 01.06.2018 року, на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_1 проживала в АДРЕСА_1 і після її смерті спадкове майно прийняв її онук ОСОБА_4.

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Володимир-Волинського районного нотаріального округу Велемчаниці А.І. від 22.05.2018 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за номером АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_1 оскільки у спадкоємця відсутні необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину правовстановлюючі документи, та повідомлено, що вирішення зазначеного питання проводиться в судовому порядку.

Згідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За положеннями статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2 ст. 328 ЦК України).

Право позивача, як спадкоємця на спадкове майно, підлягає захисту в судовому порядку, оскільки після смерті ОСОБА_1 не залишилося правовстановлюючого документа на це майно, що є перешкодою позивачу в нотаріальному оформленні спадщини.

Визнання відповідачем позову в даній справі не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Таким чином вимога позивача про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом ґрунтується на законі, та підлягає до задоволення.

Судові витрати по справі суд покладає на позивача.

Керуючись т.ст.12, 13, 89, 141, 200, 206, 259, 265, 268, 273 Цивільно-процесуального кодексу України на підставі ст. 328 ЦК України, ст.ст. 524- 525, 534, 548, 549-550 ЦК УРСР (1963 року), суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_4 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, проживаючим за адресою: АДРЕСА_1, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 який він успадкував за законом після смерті баби ОСОБА_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

В разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду .

Повне судове рішення складено 23 липня 2018 року.

Головуюча /-/ підпис

Згідно з оригіналом

Суддя Н.В. Пікула