Ухвала суду № 75429325, 23.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 липня 2018 р.Справа № 816/28/17 Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Курило Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,

розглянувши клопотання ОСОБА_2 про відстрочення та зменшення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2018р. по справі № 816/28/17

за позовом ОСОБА_2

до Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2018р. відмовлено в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення та ухваленні додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 26.06.2018 р. подав апеляційну скаргу та клопотання про відстрочення сплати судового збору на строк до моменту ухвалення судового рішення у справі, а також зменшення розміру судового збору до 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, що у 2018 році становить 704,80 грн., на підставі, визначеній пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір".

В обґрунтування клопотання позивач посилається на скрутне матеріальне становище, оскільки його дохід за попередній календарний рік (2017) складає 29227,47 грн. на підтвердження чого надав копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 20.02.2018 р..

Розглянувши клопотання позивача, колегія суддів вважає, що вказане клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Положеннями ч. 1 ст. 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тобто, відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заявника. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутне матеріальне становище скаржника, що відповідно унеможливлює здійснити оплату судових витрат.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Аналізуючи наведене, суд дійшов висновку, що сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до правосуддя, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Зазначений висновок узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі"), яку суди мають застосовувати як джерело права відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Таким чином, враховуючи майновий стан позивача, клопотання підлягає задоволенню в частині зменшення розміру судового збору до 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, що становить 704,80 грн., в іншій частині клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 133, 143, 328 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання позивача про відстрочення та зменшення сплати судового збору задовольнити частково.

Зменшити розмір судового збору до 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, що становить 704,80 грн.

В іншій частині клопотання - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Курило Л.В.Судді Присяжнюк О.В. Русанова В.Б.