Постанова № 75429288, 16.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/2204/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бегунца А.О.

суддів: Рєзнікової С.С. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2018, суддя Панченко О.В., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 18.05.18 по справі № 820/2204/18

за позовом ОСОБА_1

до Харківського обласного військового комісаріату , Міністерства оборони України

про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського обласного військового комісаріату (далі - відповідач 1) , Міністерства оборони України (далі - відповідач 2), в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати п.18 протоколу №122 від 24.11.2017р. рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум в частині визначення розміру одноразової грошової допомоги ОСОБА_1; зобов'язати Харківський Обласний Військовий Комісаріат повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) з урахуванням раніше виплаченої суми та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України про виплату (доплату) ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги передбаченої ст.16-2 Закону від 20.12.1991 №2011-ХІІ (в редакції Закону №2004-VIII від 6 квітня 2017 року) у Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р., та Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року; зобов'язати Міністерство оборони України вирішити питання про перерахунок та призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги передбаченої ст.16-2 Закону від 20.12.1991 №2011-ХІІ (в редакції Закону №2004-VIII від 6 квітня 2017 року) у Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р., та Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року, з урахуванням раніше виплаченої суми; зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат відповідно до ст.382 КАС України подати у 15 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення; зобов'язати Міністерство оборони України відповідно до ст.382 КАС України подати у 45 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Міністерство оборони України приймаючи рішення на "Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум" про призначення позивачу одноразової грошової допомоги 24.11.2017р. п.18 протоколу №122 не дотрималось вимог ст. пп. б) п.1 ст.16-2 Закону від 20.12.1991 № 2011-XII (в редакції Закону № 2004-VIII 6 квітня 2017 року) та п.1 та п. 2 прикінцевих положень Закону від 6 квітня 2017 року № 2004-VIII.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2018 вказаний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано п. 18 протоколу №122 від 24.11.2017р. рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум в частині визначення розміру одноразової грошової допомоги ОСОБА_1. Зобов'язано Харківський Обласний Військовий Комісаріат повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) з урахуванням раніше виплаченої суми та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України про виплату (доплату) ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги передбаченої ст.16-2 Закону від 20.12.1991 №2011-ХІІ (в редакції Закону №2004-VIII від 6 квітня 2017 року) у Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р., та Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року. Зобов'язано Міністерство оборони України вирішити питання про перерахунок та призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги передбаченої ст.16-2 Закону від 20.12.1991 №2011-ХІІ (в редакції Закону №2004-VIII від 6 квітня 2017 року) у Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р., та Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року, з урахуванням раніше виплаченої суми.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач, Міністерство оборони України, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи.

Відзив на апеляційну скаргу не надано.

В судове засідання до суду апеляційної інстанції сторони не з'явились, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, у зв'язку з чим відповідно до ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) колегія суддів вважає за можливим розглянути справу по суті.

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Міністерством оборони України призначено позивачу одноразову грошову допомогу на підставі довідки МСЕК від 01.03.2016р. згідно якої позивач визнаний інвалідом ІІІ групи з причин: поранення, ЗЧМТ та контузія пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Підставою для призначення та нарахування позивачу одноразової грошової допомоги є пп.4 п.2 ст. 16 Закону від 20.12.1991 № 2011-XII, оскільки інвалідність позивачу встановлено після звільнення з військової служби з причини поранення, ЗЧМТ та контузія пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.

Вищевказані обставини також встановлені постановою Ленінського районного суду м. Харкова та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду по справі №642/2360/17 та згідно ч. 1 ст. 72 КАС України є встановленими і не підлягають доказуванню в даному процесі.

Протоколом від 24.11.2017 року №122 п.18 прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги молодшому сержанту в запасі ОСОБА_1, якого 17.02.1982 звільнено зі строкової військової служби, та 01.03.2016 під час первинного огляду органами МСЕК визнано інвалідом ІІІ групи внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності в сумі 206700 грн.

Не погодившись з виплатою одноразової грошової допомоги в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, позивач звернувся з вищезазначеним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що Міністерством оборони України були порушені та не визнані права позивача стосовно розміру одноразової грошової допомоги передбачені пп. б) п.1 ст. 16-2 Законом від 20.12.1991 № 2011-XII (в редакції Закону № 2004-VIII 6 квітня 2017 року).

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 16 ЗУ "Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон) в редакції яка діяла на момент отримання одноразової грошової допомоги, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Враховуючи, що позивача було звільнено зі строкової служби 24.02.1982, судом першої інстанції помилково не прийнято до уваги, що ОСОБА_1 виконував свої обов'язки військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, як військовослужбовець строкової служби.

Колегія суддів критично оцінює доводи позивача про те, що нова редакція ст. 16-2 Закону збільшує до 250 кратного розміру виплату військовослужбовцю по інвалідності 3 групи, а тому, на день прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, норма, що встановлює інший розмір обрахунку одноразової грошової допомоги, набула законної сили, саме вона повинна застосовуватись при прийнятті такого рішення, з огляду на наступне.

Так, ч. 1, 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", в редакції, що діє на даний час, передбачено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Пунктом 2 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 (далі - Порядок 975), яка набрала законної сили з 24.01.2014, встановлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги:

- допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. №499, Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 р. № 284 і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007р. №1331;

- допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно п. з Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

З системного аналізу наведених норм законодавства випливає, що датою, з якої виникає право на отримання одноразової грошової допомоги у разі інвалідності у розмірах, що встановлені статтями 16, 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції Закону України " Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей" № 2004-VIII від 06.04.2017 та відповідно до Порядку № 975 є момент встановлення такої інвалідності в період дії таких актів. Особи, допомога яким не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги, тобто на день встановлення такої інвалідності.

Відповідно до довідки МСЕК позивачу під час первинного огляду 01.01.2015 було встановлено 3 групу інвалідності внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії.

Тобто, право на отримання одноразової грошової допомоги в зв'язку з інвалідністю військовослужбовця у позивача виникло з моменту встановлення 3 групи інвалідності, а саме з 01.01.2016.

Порядок призначення (в тому числі і перерахунку) одноразової грошової допомоги визначено постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 якою затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Доказів того, що позивач, у встановлений вказаним порядком спосіб, звертався до відповідача з вимогою провести перерахунок раніше призначеної одноразової грошової допомоги, суду не надано.

Як вбачається з витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум від 24.11.2017р. протокол №122 п. 18, відповідно до якого комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум прийнято рішення призначити позивачу одноразову грошову допомогу, з підстав встановлення позивачу інвалідності ІІІ групи внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії в розмірі 150 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності в сумі 206700 (двісті шість тисяч сімсот) грн. 00 коп.

Окрім того, оскаржуване позивачем рішення прийняте відповідачем на виконання рішення суду яке набуло законної сили по справі № 642/2360/17.

Доказів того, що позивач оскаржував виконання відповідачем вказаного рішення суду, в порядку його примусового виконання суду також не надано.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання неправомірним рішення відповідача, прийняте на виконання рішення суду, яке набуло законної сили.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для зобов'язання відповідача прийняти рішення про призначення позивачу грошової допомоги в розмірі відмінному від того, що був призначений постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 07.08.2017 по справі №642/2360/17, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 по справі №642/2360/17.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення від 16.07.2018 неправильно застосовані норми чинного матеріального права, і як наслідок апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 243, 245, 246, 250, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2018 по справі № 820/2204/18 скасувати.

Прийняти постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)А.О. БегунцСудді(підпис) (підпис) С.С. Резнікова В.В. Старостін Повний текст постанови складено 23.07.2018.