Постанова № 75429244, 17.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа: №826/5214/17 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.

за участю секретаря Данилюк Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2017 року

у справі №826/5214/17 (розглянутої у письмовому провадженні)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новаклін»

до відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Новаклін» (далі - ТОВ «Новаклін») звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - ДФС) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 січня 2017 року № 0000091401 та податкового повідомлення-рішення від 22 березня 2017 року № 0001901401, прийнятого контролюючим органом за результатами процедури адміністративного оскарження грошового зобов'язання з податку на прибуток, якими товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 5 789 836,00 грн та з податку на прибуток на 6 668 007,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що висновки акта перевірки, на підставі якого прийняті зазначені податкові повідомлення рішення, є необґрунтованими, зроблені на припущеннях без дослідження усіх наявних у товариства первинних документів, доступ до яких було надано відповідачу на його запити.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 10 листопада 2017 року позов задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 10 січня 2017 року № 0000091401, від 22 березня 2017 року № 0001901401; присудив на користь ТОВ «Новаклін» витрати щодо сплати судового збору у сумі 186 867, 65 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджена первинним документами, копії яких долучені до матеріалів справи, а формальні недоліки первинних документів, які не перешкоджають ідентифікувати зміст та обсяг здійснених господарських операцій, як і недоліки правового статусу контрагентів платника податків, не можуть бути безумовним свідченням недостовірності даних податкового обліку платника податків, які ці дані задекларував.

Відповідач оскаржив в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю.

В апеляційній скарзі ДФС, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного встановлення обставин у справі та вирішення спору, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанцій норм матеріального та процесуального права при ухваленні судового рішення обґрунтовані посиланням на обставини встановлені у ході податкової перевірки позивача, а також, що згідно з нормами чинного податкового законодавством підставою для одержання податкової вигоди платником податків є наявність первинних документів та їх відповідність об'єктивним обставинам вчинення господарської операції.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу ДФС без задоволення, а судове рішення першої інстанції - в силі як таке, що прийнято відповідно до закону та є належно обґрунтованим.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги та просив скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову про відмову у задоволення позову повністю з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечував та просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити з огляду на її необґрунтованість та безпідставність, а рішення суду першої інстанції залишити в силі як таке, що прийнято з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, фактичною підставою для збільшення позивачу грошових зобов'язань з ПДВ в сумі 4 631 869,00 грн та з податку на прибуток в сумі 5 529 635,00 грн, застосування штрафних (фінансових) санкцій, встановлених пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, в розмірі 1 157 967,00 грн за платежем з ПДВ та 1 138 372,00 грн за платежем з податку на прибуток згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Новаклін» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20 лютого 2013 року по 30 червня 2016 року.

Згідно з висновком цього акту позивач порушив підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 13, пункт 138.8 статті 138, підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (в редакції Закону до 01 січня 2015 року), статтю 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункти 6, 11, 12, 14, 19 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248, та пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, внаслідок збільшення суми податкового кредиту на 4 631 869,00 грн за податковими накладними, виписаними ТОВ «Еліт Технолоджи», ТОВ «ВАЛОР 1», ТОВ «ТРІДОВ», ТОВ «Доміра», ТОВ «Артраунд», ТОВ «Глобалхолдінг», TOB «АПБС», TOB «Радіум», TOB «Мет Техпром», TOB «Імперіал Актрейд», TOB «Сейлвуд», TOB «ВІБК», TOB «Компанія «Агром», ТОВ «Гуд Лайн», ТОВ «Глобал Солюшіон», ТОВ «Комерцбуд-Д», та суми витрат, що відповідає витратам з придбання товарів (миючи/чистячи засоби) та послуг з клінінгу у зазначених постачальників, при відсутності документального підтвердження реального характеру поставок. Цей висновок обґрунтований посиланням на отриману під час здійснення заходів податкового контролю інформацію щодо характеру діяльності зазначених контрагентів та їх фіктивність: неналежне відображення та/або несплата контрагентами свої грошових зобов'язань, які виникли за результатами задекларованих спірних господарських операцій, та невідповідність здійснених господарських операцій декількох їх основному виду діяльності; відсутність матеріальних та трудових ресурсів, об'єктивно необхідних для здійснення підприємницької діяльності, як-то, виробничих потужностей, складських приміщень, транспортних засобів тощо; зазначені контрагенти є учасниками у ряді кримінальних справ, в тому числі з підстав реєстрації юридичних осіб на підставних осіб; більшість з вказаних контрагентів припинили свою діяльність та/або втратили спеціальну податкову правосуб'єктність внаслідок порушення податкового законодавства або за власним бажанням майже після вчинення спірних операцій. Крім того, контролюючий орган на обґрунтування своїх доводів про недостовірність даних податкового обліку позивача послався на відсутність під час перевірки документів щодо якості товару, придбаного у контрагентів (сертифікат якості), документів щодо перевезення придбаних у вказаних контрагентів товарів, а також усіх договорів і первинних документів (податкові та видаткові накладних, акти здачі-прийму робіт, рахунки-фактури, платіжні документів), на підставі яких сформовані дані податкового та бухгалтерського обліку, та документів, що підтверджують рух придбаних товарів (довіреності, книги та картки складського обліку, звіти про рух ТМЦ на складі, акти списання ТМЦ тощо) незважаючи на запити контролюючого органа від 15.11.2016 б/н в межах податкової перевірки про надання товариством первинних документів, що свідчать про поставку товарів та послуг на адресу позивача від ТОВ «Еліт Технолоджи», ТОВ «ВАЛОР 1», ТОВ «ТРІДОВ», ТОВ «Доміра», ТОВ «Артраунд», ТОВ «Глобалхолдінг», TOB «АПБС», TOB «Радіум», TOB «Мет Техпром», TOB «Імперіал Актрейд», TOB «Сейлвуд», TOB «ВІБК», TOB «Компанія «Агром», ТОВ «Гуд Лайн», ТОВ «Глобал Солюшіон», ТОВ «Комерцбуд-Д», та бухгалтерської довідки із зазначенням бухгалтерських проводок щодо подальшого руху придбаних ТМЦ, їх залишку.

Порядок формування платником податку на прибуток підприємств витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту за період, охоплений перевіркою, регулювався нормами статей 138, 139, 198 Податкового кодексу України (у редакціях, чинних на відповідні періоди).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції Закону, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з положеннями пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції Закону, чинній на час виникнення спірних правовідносин) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема з витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пункт 138.4 цієї статті).

Відповідно до абзацу першого підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За змістом наведених норм право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту, а витрат, що формують собівартість реалізованих товарів (виконаних робіт, наданих послуг), до витрат в податковому обліку обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (робіт, послуг), основних фондів (необоротних активів) (щодо останніх, крім того, будівництво, спорудження, створення), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України) сум витрат на придбання товару (робіт, послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (робіт, послуг).

Отже, аналіз наведених норм Податкового кодексу України свідчить, що у податковому обліку здійснені за наслідками господарських операцій витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. Податковий кредит має бути обов'язково підтверджений податковою накладною.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.

Водночас наявність первинних документів, які мають обов'язкові реквізити, визначені у законі, не є безумовною підставою для визнання правомірності формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту за умови якщо такі первинні документи складені від імені суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), створеного з метою фіктивного підприємництва. Такий висновок зумовлений тим, що статус нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Відповідно, вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках надавати передбачені законом податкові вигоди.

Визнаючи юридичне значення господарських операцій між позивачем та його контрагентами (ТОВ «Еліт Технолоджи», ТОВ «ВАЛОР 1», ТОВ «ТРІДОВ», ТОВ «Доміра», ТОВ «Артраунд», ТОВ «Глобалхолдінг», TOB «АПБС», TOB «Радіум», TOB «Мет Техпром», TOB «Імперіал Актрейд», TOB «Сейлвуд», TOB «ВІБК», TOB «Компанія «Агром», ТОВ «Гуд Лайн», ТОВ «Глобал Солюшіон», ТОВ «Комерцбуд-Д»), суд першої інстанції виходив з того, що достовірність інформації щодо операцій з поставки товарів/послуг підтверджуються: укладеними між сторонами договорами субпідрядних договорів та поставки товарів; первинними документами, а саме: видатковими та податковими накладними, актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) платіжними дорученнями; доповідними записками про залучення субпідрядних організацій для якісного надання послуг на об'єктах згідно з переліком та розпорядженням від 27 червня 2014 року про залучення субпідрядних організацій; замовленнями на витратні матеріали та акти списання ТМЦ; обставинами щодо транспортування придбаних товарів власними силами, що підтверджено договором оренди позивачем рухомого майна від 19 листопада 2013 року № 60-19-11-2013 та подорожніми листами, копії яких долучені до матеріалів справи, а також, що переважно, контрагенти, які реалізовували позивачу ТМЦ, надавали послуги субпідряду (прибирання на об'єктах), тобто придбані позивачем ТМЦ були використані під час послуг, які також придбавав позивач.

При цьому суд, однак, не звернув увагу, що вище перелічені докази під час перевірки були відсутні, про їх наявність позивач не засвідчив ні у запереченнях на акт перевірки від 27 грудня 2016 року вих. № 108 (а.с. 56-66 том 1), ні у скарзі на податкові повідомлення - рішення від 10 січня 2017 року № 0000091401, № 0000081401 (зазначене податкове повідомлення - рішення під час процедури адміністративного оскарження було скасовано в частині встановленого перевіркою товариством завищення витрат, що враховуються при визначенні фінансового результату за 2015 рік, щодо яких підтверджено здійснення оплати товариством грошовими коштами на користь контрагентів - постачальників та не встановлено наявності дебіторської заборгованості за 2015 рік, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення - рішення залишено без змін та, з метою доведення строків сплати грошового зобов'язання прийнято податкове повідомлення - рішення від 22 березня 2017 року № 0001901401), а витребувані контролюючим органом первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій були надані товариством не в повному обсязі, про що контролюючий орган склав відповідні акти. Також доводи позивача щодо надання контролюючому органу усіх документів не підтверджені належними доказами, а зміст супровідного листа товариства від 28 листопада 2016 № 106 не містить переліку документів із зазначенням дати документа та його номера, що були надані контролюючому органу на його запит.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції Закону на момент здійснення перевірки) у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Абзацами першим та другим пунктом 44.7 цієї статті встановлено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Недотримання вищенаведених норм статті 44 Податкового кодексу України призвело до того, що оцінка доказів у справі судом першої інстанції не відповідає правилам оцінки доказів, встановленим нормами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону, чинного на час розгляду і вирішення справи). Згідно з цією статтею суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

До того ж, не викликала у суду сумніву при оцінці господарських операцій між позивачем та його контрагентами і ті обставини, що впродовж 2013 - 2014 року на одних і тих самих об'єктах послуги клінінгу у межах договорів субпідряду виконували юридичні особи, які не могли надати такі послуги з урахуванням місця знаходження юридичної особи та відсутності матеріально - технічних ресурсів та виду діяльності, а також обставини щодо фіктивності контрагентів позивача. Зокрема, ТОВ «Еліт Технолоджи» - до ЄДРПОУ внесено запис про відсутність за місцезнаходженням; основний вид діяльності «код КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування»; свідоцтво платника ПДВ зареєстровано 01 липня 2014 року, анульовано 17 серпня 2015 року за рішенням контролюючого органа; остання звітність була подана до контролюючого органа за грудень 2014 року, а взаємовідносини із позивачем мали місце у вересні, жовтні 2014 року; згідно з даними Єдиного реєстру удових рішень задіяне у ряді кримінальних справ;

ТОВ «Доміра» - згідно з даними ЄДРПОУ триває процедура припинення; основний вид діяльності «код КВЕД 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів»; свідоцтво платника ПДВ анульовано 25 лютого 2015 року; остання звітність була подана до контролюючого органа за грудень 2014 року, а взаємовідносини із позивачем мали місце у травні, червні, серпні, листопаді, грудні 2014 року; фігурує у кримінальному провадженні від 18 червня 2014 року № 42014000000000523, порушеного за ознаками злочину, передбаченого статтями15, 191, 212, 364 Кримінального кодексу України; згідно з даними Єдиного реєстру удових рішень задіяне у ряді кримінальних справ;

TOB «Мет Техпром» - стан платника за основним місцем обліку « 0»; основний вид діяльності «код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням»; свідоцтво платника ПДВ анульовано 15 травня 2015 року за власним бажанням; остання звітність була подана до контролюючого органа за травень 2014 року, а взаємовідносини із позивачем мали місце у березні-травні 2014 року; згідно з даними Єдиного реєстру удових рішень задіяне у ряді кримінальних справ;

TOB «Радіум» - згідно з даними ЄДРПОУ державну реєстрацію юридичної особи припинено (дата запису: 02.10.2014; номер запису: 11031170015036030), але не знято з обліку; основний вид діяльності «код КВЕД 35.22 Розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи»; свідоцтво платника ПДВ анульовано 04 квітня 2014 року за рішенням контролюючого органа через відсутність поставок та неподання декларацій; остання звітність була подана до контролюючого органа за лютий 2014 року, а взаємовідносини із позивачем мали місце у липні - грудні 2013 року; фігурує у кримінальному провадженні № 32014100000000051, порушеного за фактом незаконного нарахування податкового кредиту по операціях з фіктивними суб'єктами господарювання; згідно з даними Єдиного реєстру удових рішень задіяне у ряді кримінальних справ;

ТОВ «Глобалхолдінг» - згідно з даними ЄДРПОУ юридична особа в стані припинення; основний вид діяльності «код КВЕД 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами»; свідоцтво платника ПДВ анульовано 25 травня 2017 року за рішенням контролюючого органа через відсутність поставок та неподання декларацій; остання звітність була подана до контролюючого органа за липень 2016 року, а взаємовідносини із позивачем мали місце у жовтні - листопаді 2014 року; згідно з даними Єдиного реєстру удових рішень задіяне у ряді кримінальних справ;

ТОВ «ТРІДОВ» - до ЄДРПОУ внесено запис про відсутність за місцезнаходженням; основний вид діяльності «код КВЕД 46.66 Оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткуванням»; свідоцтво платника ПДВ анульовано 24 грудня 2013 року; остання звітність була подана до контролюючого органа за грудень 2013 року, а взаємовідносини із позивачем мали місце у червні 2013 року; згідно з інформацією оперативного управління ДПІ зареєстровано на підставних осіб; згідно з даними Єдиного реєстру удових рішень задіяне у ряді кримінальних справ;

ТОВ «Комерцбуд-Д» - згідно з даними ЄДРПОУ державну реєстрацію юридичної особи припинено (дата запису: 25.12.2015; номер запису: 12241170013067389), але не знято з обліку; основний вид діяльності «код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням»; свідоцтво платника ПДВ анульовано 8 грудня 2015 року; остання звітність була подана до контролюючого органа за липень 2015 року, а взаємовідносини із позивачем мали місце у травні - серпні 2013 року; згідно з даними Єдиного реєстру удових рішень задіяне у ряді кримінальних справ;

TOB «АПБС» - згідно з даними ЄДРПОУ стан платника за основним місцем обліку « 0»; основний вид діяльності «діяльність посередників у торгівлі товарами широкого вжитку»; свідоцтво платника ПДВ анульовано 31 січня 2018 року; остання звітність була подана до контролюючого органа за жовтень 2016 року, а взаємовідносини із позивачем мали місце у жовтні - листопаді 2016 року; згідно з даними Єдиного реєстру удових рішень задіяне у ряді кримінальних справ;

ТОВ «Артраунд» - згідно з даними ЄДРПОУ юридична особа в стані припинення; основний вид діяльності «код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням»; свідоцтво платника ПДВ анульовано 18 грудня 2014 року за ініціативою власника; остання звітність була подана до контролюючого органа за грудень 2014 року, а взаємовідносини із позивачем мали місце у вересні 2014 року; згідно з даними Єдиного реєстру удових рішень задіяне у ряді кримінальних справ;

ТОВ «Гуд Лайн» - до ЄДРПОУ внесено запис про відсутність за місцезнаходженням; основний вид діяльності «код КВЕД 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення»; свідоцтво платника ПДВ анульовано 13 липня 2015 року; остання звітність була подана до контролюючого органа за лютий 2015 року, а взаємовідносини із позивачем мали місце у січні 2013 року; згідно з даними Єдиного реєстру удових рішень задіяне у ряді кримінальних справ;

TOB «Імперіал Актрейд» - згідно з даними ЄДРПОУ стан платника за основним місцем обліку « 0»; основний вид діяльності «код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля»; свідоцтво платника ПДВ анульовано 6 грудня 2016 року; остання звітність була подана до контролюючого органа за листопад 2015 року, а взаємовідносини із позивачем мали місце у липні 2015 року; згідно з даними Єдиного реєстру удових рішень задіяне у ряді кримінальних справ;

ТОВ «ВАЛОР 1» - згідно з даними ЄДРПОУ стан платника за основним місцем обліку « 0»; основний вид діяльності «код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля»; свідоцтво платника ПДВ анульовано 23 вересня 20415 року; остання звітність була подана до контролюючого органа за липень 2015 року, а взаємовідносини із позивачем мали місце у квітні 2015 року; згідно з даними Єдиного реєстру удових рішень задіяне у ряді кримінальних справ;

TOB «ВІБК» - до ЄДРПОУ внесено запис про відсутність підтвердження відомостей; основний вид діяльності «код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель»; свідоцтво платника ПДВ анульовано 2 лютого 2015 року; остання звітність була подана до контролюючого органа за березень 2015 року, а взаємовідносини із позивачем мали місце у січні - березні 2015 року; згідно з даними Єдиного реєстру удових рішень задіяне у ряді кримінальних справ;

TOB «Сейлвуд» - до ЄДРПОУ внесено запис про відсутність підтвердження відомостей; основний вид діяльності «код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням»; свідоцтво платника ПДВ анульовано 9 вересня 2015 року; остання звітність була подана до контролюючого органа за вересень 2015 року, а взаємовідносини із позивачем мали місце у лютому 2015 року; згідно з даними Єдиного реєстру удових рішень задіяне у ряді кримінальних справ;

TOB «Компанія «Агром» - до ЄДРПОУ внесено запис про відсутність підтвердження відомостей; основний вид діяльності «код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами»; свідоцтво платника ПДВ анульовано 2 лютого 2015 року; остання звітність була подана до контролюючого органа за грудень 2015 року, а взаємовідносини із позивачем мали місце у травні 2015 року; згідно з даними Єдиного реєстру удових рішень задіяне у ряді кримінальних справ;

ТОВ «Глобал Солюшіон» - до ЄДРПОУ внесено запис про відсутність підтвердження відомостей; основний вид діяльності «код КВЕД 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.»; свідоцтво платника ПДВ анульовано 13 березня 2015 року; остання звітність була подана до контролюючого органа за червень 2015 року, а взаємовідносини із позивачем мали місце у квітні 2015 року; згідно з даними Єдиного реєстру удових рішень задіяне у ряді кримінальних справ.

Крім того, майже всі зазначені юридичні особи не мають трудових ресурсів - на підприємстві зареєстрована 1 особа.

А такі обставини у справі як наявність кримінального провадження, зареєстрованого за фактом вчинення злочину стосовно фіктивності підприємства - контрагентів покупця та причетність до кримінального правопорушення за фактом фіктивного підприємництва, не могла бути не врахована судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами. Первинні документи, які виписані фіктивним підприємством, не можуть вважатися належно оформленими документами, що підтверджують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення сум ПДВ до податкового кредиту та формування валових витрат є безпідставним.

Надані позивачем у ході апеляційного розгляду справи первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій, які були відсутні під час податкової перевірки та під час судового розгляду справи в суді першої інстанції, не можуть вважатися належно оформленими з огляду на обставини фіктивності контрагентів, встановлені судом апеляційної інстанції.

Таким чином, доводи позивача щодо товарності господарських операцій не підтвердилися наданими у суді апеляційної інстанції первинними документами та обставинами щодо об'єктивного вчинення господарських операцій, встановленими у ході розгляду справи.

Відтак, обставини щодо операцій з поставки, за якими позивач задекларував податковий кредит та валові витрати, які суд першої інстанції вважав встановленими, є недоведеними, що у свою чергу, свідчить про наявність у апеляційного суду відповідно до статті частини першої частини 317 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 246, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2017 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Новаклін» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст.329-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: В.П. Мельничук

І.О. Лічевецький

Повний текст постанови виготовлено 23 липня 2018 року.