Постанова № 75429233, 17.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Сагайдак В.В.

17 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3537/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Бегунца А.О. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту захисту економіки Національної поліції України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 по справі № 820/3537/18, ухвалене в м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, 61004, повний текст рішення складено 05.06.2018р.

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту захисту економіки Національної поліції України

про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та грошову компенсацію за час відрядження,

ВСТАНОВИВ:

05.05.2018р. позивач, ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1.), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту захисту економіки Національної поліції України (надалі - відповідач), в якому просив суд :

- стягнути з Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 13.04.2017 по 30.04.2017 та 19 днів травня 2017 року;

- стягнути з Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за витратами під час відрядження з 28.08.2017 по 27.12.2017 року в сумі 37 820 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач неправомірно не здійснено виплату грошового забезпечення за період з 13.04.2017 по 30.04.2017 та 19 днів травня 2017 року та не відшкодовано витрати під час відрядження з 28.08.2017 по 27.12.2017 р. у зв'язку з чим, вказані суми мають бути стягнуті рішенням суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2018р. адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 13.04.2017 по 30.04.2017 та 19 днів травня 2017 року у сумі 8576,28 грн.

Стягнуто з Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за витратами під час відрядження з 28.08.2017 по 27.12.2017 року в сумі 37 820 грн.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 4049.91 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням в частині стягнення з Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за витратами під час відрядження з 28.08.2017 по 27.12.2017 року в сумі 37 820 грн., відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в цій чаастині та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Від позивача на адресу суду не надходило відзиву на подану апеляційну скаргу.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що з 14.09.2000 по 06.11.2015 позивач проходив службу в органах внутрішніх справ.

Наказом № 187 о/с від 13.11.2015 відповідно до п.9 та п. 12 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" призначено прибулих з Міністерства внутрішніх справ з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку переатестування та встановлення посадових окладів відповідно до штатного розпису з 07.11.2015, у т.ч. ОСОБА_1 (М-141154), який мав спеціальне звання "майор міліції", призначено заступником начальника відділу управління захисту економіки в Харківській області з присвоєнням спеціального звання "майор поліції" (підстава - заява ОСОБА_1 від 07.11.2015).

Наказом Національної поліції України від 12 лютого 2016 року № 102, з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону України "Про національну поліцію України" та вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженою наказом МВС від 17.11.15 № 1465, призначено проведення атестації поліцейських апарату Національної поліції України.

Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області по особовому складу № 264 о/с від 28.10.2016 позивача звільнено згідно з Законом України від 02.07.2015 №580-УІІІ "Про Національну поліцію" за п.5 ч.1 ст.77 (через службову невідповідність) з посади заступника начальника відділу управління захисту економіки в Харківській області на підставі висновку центральної атестаційної комісії № 2 від 12.10.2016.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звертався до суду.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2017 р., з урахуванням ухвали про виправлення описки від 18.04.2017 р., (справа №820/6152/16) адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії № 2, Національної поліції України про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено частково.

Скасовано рішення Центральної атестаційної комісії № 2 від 12.10.2016 в частині визнання ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Скасовано наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції України по особовому складу № 264о/с від 28 жовтня 2016 року за п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", в частині звільнення ОСОБА_1, заступника начальника відділу управління захисту економіки в Харківській області з 31.10.2016.

Поновлено майора поліції ОСОБА_1 (М-141154) на посаді заступника начальника відділу управління захисту економіки в Харківській області з 31.10.2016 року.

Стягнуто з Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 31.10.2016 по 12.04.2017 (115 робочих днів) у сумі 27396 (двадцять сім тисяч триста дев'яносто шість) грн. 45 коп.

Звернуто до негайного виконання постанову суду в частині стягнення з Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 31.10.2016 по 12.04.2017 в межах суми стягнення за один місяць (21 робочий день) в сумі 5002 (п'ять тисяч дві) грн. 83 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

В апеляційному порядку судове рішення не переглядалось.

На виконання рішення суду позивача поновлено на посаді наказом від 17.05.2017 р. №163 о/с, та останній до виконання посадових обов'язків приступив 20.05.2017 р.

Проте, позивачу не здійснено виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 13.04.2017 по 30.04.2017 та 19 днів травня 2017 року.

До того ж, позивач вказує, що відповідачем не сплачено витрати під час відрядження позивача за період з 28.08.2017 по 27.12.2017 р.

Як свідчать матеріали справи, позивач звертався до відповідача з документами на підтвердження витрат у відрядженні, однак листами від 25.01.2018 р. та 30.01.2018 р. відповідачем повернуто вказані документи без виконання (а.с.57-58).

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь позивача грошову компенсацію за витратами під час відрядження з 28.08.2017 по 27.12.2017 року в сумі 37820 грн. суд першої інстанції виходив з того, що сума витрат у розмірі 37820,0 грн. відповідачем має бути відшкодована, оскільки стажування є формою виконання завдань та позивач виконував наказ начальника Департаменту від 22.08.2017 р. №882 «Про організацію стажування працівників ДЗЕ».

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до вимог ст. 75 Закону України "Про Національну поліцію" та розділу IX Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, затвердженого наказом МВС від 24.12.2015 р. №1625, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.01.2016р. за №76/28206, з метою формування і закріплення на практиці професійних знань, умінь, навичок, а також перевірки ділових якостей поліцейських заступником голови - начальником Департаменту генералом поліції третього рангу 22.08.2017 р. прийнято наказ "Про організацію стажування працівників ДЗЕ" №882.

Пунктом 1 вказаного наказу наказано відрядити для проходження стажування з 28 серпня до 27 грудня 2017 року до управління захисту економіки в Луганській області майора поліції ОСОБА_1, старшого оперуповноваженого відділу протидії злочинам у управління захисту економіки в Харківській області.

23.08.2017 р. ознайомлено позивача з вказаним наказом, про що свідчить підпис позивача.

За результатами проходження позивачем стажування, останнім 22.12.2017р. складено звіт про виконання програми стажування на посаді оперуповноваженого міжрайонного відділу управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України майора поліції ОСОБА_1

Керівником стажування 22.12.2017 р. складено відгук-характеристику про проходження стажування ОСОБА_1 у період з 27.08.2017 р. по 27.12.2017 р.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України «Про Національну поліцію» післядипломна освіта поліцейських здійснюється на загальних засадах, визначених Законом України "Про вищу освіту", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, і складається з: 1) спеціалізації; 2) перепідготовки; 3) підвищення кваліфікації; 4) стажування.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 24.12.2015 р. № 1625 затверджено Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України16 січня 2016 за № 76/28206 (надалі - Положення).

Відповідно до п. 1, 4 розділу ІІІ Положення, стажування - набуття працівником поліції досвіду виконання завдань і обов'язків певної професійної діяльності або галузі знань.

Тривалість навчання в системі післядипломної освіти визначається відповідно до навчальних планів та програм і встановлюється навчальним закладом, органом поліції, підприємством, установою, організацією, органом державної влади, органом місцевого самоврядування, в яких здійснюватиметься навчання, відповідно до законодавства за погодженням із замовником.

Відповідно до пункту 10 розділу IX Положення, особи, які проходять стажування, зобов'язані, у тому числі, після закінчення строку стажування підготувати звіт та подати його на затвердження керівникові, на якого покладено організацію стажування.

Позивачем було складено звіт та останній був затверджений керівником, на якого покладено організацію стажування.

Згідно п. 7 розділу 1 Положення, фінансування післядипломної освіти працівників поліції здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Відповідно до пункту 2, 3 розділу І Інструкції про службові відрядження поліцейських у межах України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.08.2017 р. №672, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.08.2017 р. №1042/30910 (надалі - Інструкція), службовим відрядженням вважається поїздка поліцейського за наказом, підписаним керівником органу поліції або особою, яка виконує його обов'язки, його першим заступником або заступниками відповідно до їх компетенції, на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового завдання поза місцем його постійної служби.

Основними завданнями службових відряджень є, зокрема, участь у проведенні нарад, конференцій, семінарів та інших заходів; навчання працівників органів (підрозділів) поліції.

Пунктом 2 розділу II Інструкції встановлено, зокрема, що строк відрядження не може перевищувати 30 календарних днів з урахуванням часу перебування в дорозі, але з дозволу керівника органу поліції або особи, яка виконує його обов'язки строк відрядження може бути продовжено, при цьому загальний строк відрядження не може перевищувати 60 календарних днів.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції, строк відрядження поліцейських, направлених на навчання в системі перепідготовки, удосконалення, підвищення кваліфікації кадрів, не повинен перевищувати строку такого навчання.

Відповідно до п. 1, 3, 4, 8 розділу ІІІ Інструкції поліцейському, який направляється у службове відрядження, видається посвідчення про відрядження з талоном посвідчення про відрядження та карткою автоматизованої інформаційної системи «Відрядження» (далі - картка АІС «Відрядження») (додаток 1), які оформлюються відрядженою особою.

Орган (підрозділ) поліції самостійно забезпечує виготовлення бланків посвідчень про відрядження.

На бланку посвідчення про відрядження проставляється відповідні серія та номер. Виїзд поліцейського у службове відрядження без посвідчення про відрядження не дозволяється.

Посвідчення про відрядження підписується керівником органу поліції або його першим заступником, заступниками відповідно до їх компетенції та скріплюються гербовою печаткою.

Поліцейський, який виїжджає у службове відрядження, зобов'язаний у підрозділі документального забезпечення органу (підрозділу) поліції отримати посвідчення про відрядження, заповнити всі його реквізити, після чого у разі необхідності подати талон посвідчення про відрядження до бухгалтерської служби органу (підрозділу) поліції для отримання авансу.

Усі витрати на службове відрядження відшкодовуються лише за наявності оригіналів документів, що засвідчують вартість цих витрат.

Як свідчать матеріали справи, на виконання вимог Інструкції від 02.08.2017 р. №672 т.в.о. начальника УЗЕ в Харківській області ДЗЕ НПУ підписано посвідчення на відрядження позивача, згідно наказу №882, на сто двадцять два дні та скріплено гербовою печаткою (а.с.15).

Згідно п. 9 Інструкції від 02.08.2017 р. №672 витрати на службове відрядження відшкодовуються відповідно до постанови КМУ № 98 та Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 року за № 218/2658 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17 березня 2011 року №362) (із змінами).

Постановою КМУ №98 установлено, що державним службовцям, а також іншим особам, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, за наявності підтвердних документів відшкодовуються: 1) витрати: на проїзд (у тому числі на перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті); на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях.

На підтвердження витрат за період з 28.08.2017 р. по 27.12.2017 р. в сумі 37820 грн. позивачем надано до матеріалів справи копії талону посвідчення про відрядження №218, посвідчення про відрядження від 23.08.2017 р., картки АІС «Відрядження», звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №НП-0000064, №НП-0000065, №НП-0000059, №НП-0000073, №НП-0000076, платіжного доручення №62, №64, №67, №70, №71, , виписки з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, свідоцтва платника єдиного податку, довідки про взяття на облік платника податків, витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, рахунка-фактури від 28.08.2017 р., від 01.09.2017 р., від 01.10.2017 р., від 01.11.2017 р., від 01.12.2017 р., квитанцій до прибуткового касового ордеру (а.с.15-56).

Як вбачається з звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, позивачем витрачено кошти в сумі 37820,0 грн., з яких добові - 7320,0 грн., проживання за серпень 2017 р. в кількості 4 доби - 1000,0 грн., проживання за вересень 2017 р. в кількості 30 діб - 7500,0 грн., проживання за жовтень 2017 р. в кількості 31 доба - 7750,0 грн., проживання за листопад 2017 р. в кількості 30 діб - 7500,0 грн., проживання за грудень 2017 р. в кількості 27 діб - 6750,0 грн.

Колегія суддів вважає, що з урахуванням урахуванням того, що фінансування післядипломної освіти працівників поліції здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що сума витрат у розмірі 37820,0 грн. відповідачем має бути відшкодована, оскільки стажування є формою виконання завдань та позивач виконував наказ начальника Департаменту від 22.08.2017 р. №882 «Про організацію стажування працівників ДЗЕ», а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, відповідач, суб'єкт владних повноважень, не виконав обов'язку, покладеного на нього відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України та не довів правомірності дій та прийнятих рішень в спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції від 05.06.2018р. відповідає вимогам ст. 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту захисту економіки Національної поліції України залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 по справі № 820/3537/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)С.С. РезніковаСудді(підпис) (підпис) А.О. Бегунц В.В. Старостін Повний текст постанови складено 23.07.2018.