Постанова № 75429078, 17.07.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/5027/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Довгої О.І., Улицького В.З.,

за участю секретаря Герман О.В.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Волинської митниці ДФС на рішення Любомльського районного суду Волинської області від 30 травня 2018 року (ухвалене головуючим - суддею Гайдук А.Л., о 12 год 43 хв. у м. Любомиль) у справі № 163/349/18 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Заступника начальника Волинської митниці Державної фіскальної служби України - начальника управління протидії митним правопорушенням Негріча Леоніда Миколайовича, Волинської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил № 3675/20500/17 від 15.11.2017,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Волинської митниці ДФС начальника управління протидії митним правопорушенням Негріча Л.М. від 15.11.2017 № 3675/20500/17, якою його притягнуто до відповідальності за ст.485 Митного кодексу України (далі - МК України) за те, що він, будучи директором ТОВ «АВТО ВЕСТ ТРЕЙД», на час оформлення митних декларацій: ІМ40ДЕ №205020003/2016/002228 від 05.07.2016, ІМ40ДЕ №205020003/2016/002585 від 15.07.2016, ІМ40ДЕ №205020003/2016/003145 від 02.08.2016, ІМ40ДЕ №205020003/2016/003861 від 25.08.2016, ІМ40ДЕ №205020003/2016/003862 від 25.08.2016, ІМ40ДЕ №205020003/2016/003779 від 22.08.2016, під час митного оформлення шести транспортних засобів вчинив дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в сумі 85618, 88 грн., тобто заявив у цих митних деклараціях неправдиві відомості щодо відправника товару, неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості самого товару, та надав з цією метою органу доходів і зборів документи, що містять такі відомості.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що в матеріалах справи про порушення митних правил відсутні докази того, що він мав умисел на вчинення дій передбачених ст. 485 МК України. Відсутність такого умислу унеможливлює притягнення до відповідальності за цією статтею. Він діяв добросовісно в межах діючого контракту, без жодного умислу та наміру щодо заявлення неправдивих відомостей про транспортні засоби та заниження митної вартості, адже пред`явив до митного оформлення виключно ті документи, які були йому передані та які ніким не скасовані чи визнані недійсними, що безумовно свідчить про відсутність у його діях прямого умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 30 травня 2018 року адміністративний позов задоволено. Постанову заступника начальникаВолинської митниці ДФС начальника управління протидії митним правопорушенням Негріч Л.М. у справі про порушення митних правил № 3675/20500/17 від 15.11.2017 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 (трьохсот) відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 256856, 60 гривень, - скасовано та провадження у даній справі про порушення митних правил закрито.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що жодного належного та достатнього доказу на ствердження умисності дій ОСОБА_3, щодо неправомірного звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів та подання з цією метою неправдивих відомостей щодо відправника та вартості товару, що є обов'язковою ознакою правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, Волинською митницею ДФС не здобуто, а відтак й висновки, викладені в оскаржуваній постанові, ґрунтуються виключно на припущеннях, що в силу ст.62 Конституції України є неприпустимим.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що громадянин України ОСОБА_3,, який на час оформлення митних декларацій від 05.07.2016 ЗМ40ДН № 205020003/2016/002228, від 15.07.2016 ІМ40ДЕ № 205020003/2016/002585, від 02.08.2016 ІМ40ДЕ № 205020003/2016/003145, від 25.08.2016 ІМ40ДЕ № 205020003/2016/003861, від 25.08.2016 ІМ40ДЕ № 205020003/2016/003862, від 22.08.2016 ІМ40ДЕ № 205020003/2016/003779 перебував на посаді директора ТОВ «АВТО ВЕСТ ТРЕЙД», під час митного оформлення транспортних засобів вчинив дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в сумі 85618, 88 гри (вісімдесят п'ять тисяч шістсот вісімнадцять) гривень 88 копійок, тобто заявив у вище перелічених митних деклараціях неправдиві відомості щодо відправника товару, неправдиві відомості необхідні для визначення митної вартості самого товару та надав з цією метою органу доходів і зборів документи, що містять такі відомості.

В судовому засіданні представник позивача заперечив щодо задоволення та надав пояснення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що у 2016 році посадовими особами Волинської митниці ДФС проведено митне оформлення товару за наступними митними деклараціями ІМ40ДЕ:

№ 205020003/2016/002228 від 05.07.2016 транспортного засобу для перевезення вантажів марки «RENAULT», моделі «SCENIC», вартістю 4500 євро. За митне оформлення при скоригованій митній вартості у 180792, 35 грн. сплачено митні платежі в загальній сумі 106617, 7 грн.;

№ 205020003/2016/002585від 15.07.2016 - транспортного засобу для перевезення вантажів марки «RENAULT», моделі «MEGANE», вартістю 4000 євро. За митне оформлення при скоригованій митній вартості у 125968, 54 грн. сплачено митні платежі в загальній сумі 106617, 7 грн.;

№ 205020003/2016/003145 від 02.08.2016 - транспортного засобу для перевезення вантажів марки «RENAULT», моделі «KANGOO», вартістю 2350 євро. За митне оформлення при скоригованій митній вартості у 78384, 37 грн. сплачено митні платежі в загальній сумі 26053, 17 грн.;

№ 205020003/2016/003861 від 25.08.2016 - транспортного засобу для перевезення вантажів марки «RENAULT», моделі «SCENIC», вартістю 4000 євро. За митне оформлення при скоригованій митній вартості у 152077, 88 грн. сплачено митні платежі в загальній сумі 1 17433, 7 грн.;

№ 205020003/2016/003862 від 25.08.2016 - транспортного засобу для перевезення вантажів марки «RENAULT», моделі «SCENIC», вартістю 4000 євро. За митне оформлення при скоригованій митній вартості у 152077, 88 грн. сплачено митні платежі в загальній сумі 117433, 7 грн.;

№ 205020003/2016/003779 від 22.08.2016 - транспортного засобу для перевезення вантажів марки «RENAULT», моделі «KANGOO», вартістю 2500 євро. За митне оформлення при скоригованій митній вартості у 85464, 76 грн. сплачено митних платежів в загальній сумі 28351, 99 грн.

По усіх цих митних деклараціях продавцем товару (транспортних засобів) виступала фірма «WHITEHALL TRANS LP» (Великобританія), відправником - фірма «Fahrzeughandel Johannes Tangel» (Deut schland), а одержувачем - ТОВ «АВТО ВЕСТ ТРЕЙД».

06.06.2017 до Волинської митниці ДФС з Державної фіскальної служби України надійшло звернення митних органів Литовської Республіки про надання адміністративної допомоги у підтвердженні фактів ввезення на митну територію України та митного оформлення транспортних засобів з копіями документів щодо ввезення транспортних засобів в адресу громадян України.

За результатами проведеного аналізу цих документів, а саме експортних декларацій Литовської Республіки, посадовими особами Волинської митниці ДФС встановлено, що:

вартість задекларованого в МД №205020003/2016/002228 транспортного засобу згідно експортної декларації Литовської Республіки від 01.07.2016 № 16LTKR1000EK00CB87 становить 7467, 00 євро;

вартість задекларованого в МД № 205020003/2016/002585 транспортного засобу згідно експортної декларації Литовської Республіки від 12.07.2016 № 16LTKR5000EK00D869 становить 6481, 00 євро;

вартість задекларованого в МД № 205020003/2016/003145 транспортного засобу згідно експортної декларації Литовської Республіки від 22.07.2016 № 16LTKR5000EK00Е6D0 становить 4110, 00 євро;

вартість задекларованого в МД № 205020003/2016/003862 транспортного засобу згідно експортної декларації Литовської Республіки від 23.08.2016 № 16LTKR5000EK011112 становить 7137, 00 євро;

вартість задекларованого в МД № 205020003/2016/003779 транспортного засобу згідно експортної декларації Литовської Республіки від 17.08.2016 № 16LTKR5000EK010970 становить 4660, 00 євро;

По зазначених п`яти експортних деклараціях Литовської Республіки продавцем транспортних засобів виступала фірма «GELGOTOS TRANSPORTAS» (Литва, Gelyno g. 10, Marijampoles sav., LT-68100).

У зв`язку з такою невідповідністю вартості ввезених на митну територію України транспортних засобів, у службовій записці т.в.о. начальника УАМП Волинської митниці ДФС від 07.09.2017 № 924/03-70-19-03-25 наведено розрахунок митних платежів, що підлягали сплаті до бюджету, виходячи з зазначеної в експортних деклараціях Литовської Республіки вартості, та встановлено різницю між сплаченими митними платежами та митними платежами, які необхідно було сплатити, в загальній сумі 85618,88 грн., з яких:

за МД № 205020003/2016/002228 8190, 24 грн.;

за МД № 205020003/2016/002585 17069, 54 грн.;

за МД № 205020003/2016/003145 11306, 38 грн.;

за МД № 205020003/2016/003861 16867, 44 грн.;

за МД № 205020003/2016/003862 16867, 44 грн.;

за МД № 205020003/2016/003779 15317, 84 грн.

Згідно цих декларацій, декларування товару здійснювалось позивачем, який відповідно до інформації про платника податків 40267551 з податкових баз даних (on-line), є керівником ТОВ «АВТО ВЕСТ ТРЕЙД».

З огляду на зазначене, посадова особа Волинської митниці дійшла висновку, що директор ТОВ «АВТО ВЕСТ ТРЕЙД» ОСОБА_3, під час митного оформлення транспортних засобів та оформлення вищевказаних декларацій вчинив дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в сумі 85618,88 грн., тобто заявив у цих митних деклараціях неправдиві відомості щодо відправника товару, неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості самого товару та надав з цією метою органу доходів і зборів документи, що містять такі відомості.

06.10.2017 року головним державним інспектором управління протидії митним правопорушенням Волинської митниці ДФС Костіною О.С, складено протокол про порушення митних правил за № 3675/20500/17 відносно директора позивача за ознаками ст. 485 МК України.

За резільтатом розгляду матеріалів справи про порушення митних правил 15.11.2017 року заступником начальника Волинської митниці ДФС начальником управління протидії митним правопорушенням Негрічем Л.М. з винесено постанову про визнання ОСОБА_3, винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів, що становить 256856, 60 грн.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з'ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 1 ст. 458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Положеннями ст. 486 МК України визначено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція статті 485 МК України встановлює, що відповідальність настає, за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

За положеннями статті 10 КпАП України суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується лише умисною формою вини, тобто особа, яка вчиняє такі дії, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Однак матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів умислу позивача на вчинення дій передбачених диспозицією статті 485 МК України.

Так зокрема, як зазначив суд першої інстанції, у поданих органу доходів і зборів письмових поясненнях від 15.09.2017 позивач вказав, що між ТОВ «АВТО ВЕСТ ТРЕЙД» та фірмою «Johannes Tangel» укладено зовнішньоекономічний контракт, на виконання якого й здійснювалась поставка транспортних засобів, на умовах DAP. Згідно Інкотермс DAP (Delivered At Piont (...namedpointofdestination), постачання в пункті (...назва пункту) Термін «поставкав пункті» означає, що продавець виконав своє зобов`язання по постачанню, коли він надав покупцеві товар, готовий до розвантаження з транспортного засобу, що прибув в узгоджене місце призначення. Продавець несе всі ризики, пов'язані з доставкою товару в узгоджене місце призначення. Згідно контракту, а також це підтверджується митними деклараціями (пункт20), умовою поставки товарів було DAP Ягодин, тому він не володів і не міг володіти інформацією про обставини (час, місце, ціну) придбання їхнім контрагентом цих транспортних засобів. З їх сторони до митного оформлення були подані усі необхідні документи (контракт, фактура і.т.д.), які відповідають вимогам як національного, так і Європейського права. Будь-якого умислу на вчинення правопорушення він не мав, а їх товариство діяло виключно в межах умов діючого контракту.

Разом з тим, відповідачем не надано жодного доказу, який би підтверджував недостовірність відомостей, заявлених позивачем в митних деклараціях. За твердженням представника позивача в судовому засіданні ОСОБА_3 було пред`явлено до митного оформлення виключно ті документи, які були надані фірмою постачальником товарів. Їх недостовірність чи недійсність відповідачем не доведена.

Відтак доводи митного органу про існування невідповідності між документами, поданими позивачем Волинській митниці ДФС та експортними митними деклараціями, наданими литовським митним органом є безпідставними, оскільки така невідповідність, без належних доказів умисного подання ОСОБА_3, недостовірних документів та відомостей не може бути підставою для прийняття рішення щодо визнання позивача винним у вчинення порушення митних правил.

Також суд звертає увагу, що й було зроблено судом першої інстанції, що в оскаржуваній постанові відсутній розрахунок заниженої суми митної вартості транспортного засобу, задекларованого за митною декларацією № 205020003/2016/003861. Такий розрахунок також відсутній в матеріалах справи про порушення митних правил, в тому числі й у службовій записці т.в.о. начальника УАМП Волинської митниці ДФС від 07.09.2017 № 924/03-70-19-03-25.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що за відсутності обґрунтованих доказів, які свідчили саме про умисел декларанта на заниження митних платежів, шляхом повідомлення недостовірної інформації для визначення митної вартості товару з метою зменшення розміру митних платежів та надання з цією метою органу доходів і зборів документів, не є достатньою підставою для кваліфікації дій позивача як порушення митних правил, відповідно до ст. 485 МК України.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст.531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або припинення провадження у справі про порушення митних правил є відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил, а згідно п. 3 ч. 1 ст. 531 МК України такою підставою є невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи.

З огляду на встановлене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив факт відсутності події адміністративного правопорушення та факт відсутності в діях позивача ознак порушення митних правил (адміністративного правопорушення), передбаченого ст. 485 МК України, а також про невідповідність висновків, що містяться в оскаржуваній постанові фактичним обставинам справи, що згідно п. 1, 3 ч. 1 ст. 531 МК України є підставою для скасування оскаржуваної постанови в справі про порушення митних правил.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Любомльського районного суду Волинської області від 30 травня 2018 року у справі № 163/349/18 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді О. І. Довга В. З. Улицький Повне судове рішення складено 23 липня 2018 року