Постанова № 75428707, 10.07.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 липня 2018 рокусправа № 804/1711/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Шлай А.В.

судді: Круговий О.О., Прокопчук Т.С.,

за участю секретаря судового засідання: Горшков В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року (суддя Чорна В.В.), ухвалену в порядку письмового провадження в місті Дніпрі, в адміністративній справі № 804/1711/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області, Виконавчого комітету Павлоградської міської ради, Державної судової адміністрації в особі її територіального управління в Дніпропетровській області, Апеляційного суду Дніпропетровської області, про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області внести до його трудової книжки наступні відомості про роботу, а саме: призначити з 03 серпня 1979 року виконуючим обов'язки народного судді народного засідателя згідно рішення виконкому Павлоградської міської ради народних депутатів № 627 від 03 серпня 1979 року; покласти виконання обов'язків народного судді з 13 серпня 1979 року на народного засідателя на період відпустки народного судді Павлоградського міського народного суду Матюшева В.А. згідно наказу начальника обласного відділу юстиції виконкому Дніпропетровської обласної ради народних депутатів № 66 від 13 серпня 1979 року; з 05 вересня по 02 жовтня 1979 року включно виконання обов'язків народного судді Павлоградського міського народного суду покласти на народного засідателя без виплати різниці в заробітній платі згідно наказу начальника обласного відділу юстиції виконкому Дніпропетровської обласної ради народних депутатів № 74 від 03 вересня 1979 року; з 11 листопада по 11 грудня 1979 року покласти виконання обов'язків народного судді м. Павлограда на народного засідателя згідно рішення виконкому Павлоградської міської ради народних депутатів № 949 від 06 листопада 1979 року; стажера народного судді Павлоградського міського народного суду звільнено з роботи з 13 листопада 1979 року на 40 днів, у зв'язку з призовом на навчальні збори офіцерів запасу згідно наказу начальника відділу юстиції виконкому Дніпропетровської обласної ради народних депутатів № 99 від 11 листопада 1979 року; покласти обов'язки народного судді на народного засідателя на період з 01 по 28 лютого 1980 року згідно рішення виконкому Павлоградської міської ради народних депутатів № 45 від 18 січня 1980 року, також зобов'язати Державну судову адміністрацію України в особі її територіального управління в Дніпропетровській області, Апеляційний суд Дніпропетровської області зарахувати позивачу до стажу роботи, що дає право на вислугу, на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, час його роботи виконуючим обов'язки судді Павлоградського міського народного суду, що раніше входив до складу колишнього СРСР, з 03 серпня 1979 року, з 13 серпня 1979 року, з 05 вересня по 02 жовтня 1979 року включно, з 11 по 13 листопада 1979 року та з 01 по 28 лютого 1980 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивачем на рішення суду першої інстанції подана апеляційна скарга, в якій скаржник, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення про задоволенні позову. Скаржник стверджує, що суд, в порушення вимог статей 159, 161 КАС України (в редакції на час ухвалення рішення), не забезпечив повного з'ясування обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору, та не застосував правову норму, яка підлягала застосуванню. Основним та спеціальним законодавством було покладено обов'язок внесення відомостей про роботу до трудових книжок суддів на відділ юстиції Дніпропетровського облвиконкому, правонаступником якого є відповідач Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області. Однак, відділом юстиції Дніпропетровського облвиконкому до трудової книжки позивача не були внесені відомості про роботу на посаді народного судді Павлоградського міського народного суду в періоди з 03 серпня 1979 року, з 13 серпня 1979 року, з 05 вересня по 02 жовтня 1979 року включно, з 11 листопада по 11 грудня 1979 року та з 01 по 28 лютого 1989 року. Невнесення відділом юстиції Дніпропетровського облвиконкому до трудової книжки відомостей про роботу виконуючим обов'язки народного судді впливає, на думку скаржника, на обчислення стажу судді, що дає право на вислугу років, на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

У відзиві на апеляційну скаргу Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, оскаржену постанову суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану, зазначивши, що на момент виконання позивачем обов'язків народного засідателя діяла Інструкція «Про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях», затверджена постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань № 162 від 20.06.1974 року. Цією Інструкцією не передбачалось внесення записів про тимчасове виконання обов'язків іншого працівника. Крім того, питання обчислення стажу роботи, вислуги років, нарахування та виплати грошового утримання судді та його розміру вирішуються відповідним органом Пенсійного фонду України у встановленому законом порядку.

Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області у відзиві на апеляційну скаргу також вказує на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, оскільки з 02.02.2002 року повноваження щодо ведення персонального обліку даних про кадри судів передані до компетенції Державної судової адміністрації, а Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області є неналежним відповідачем у справі.

Апеляційний суд Дніпропетровської області у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити оскаржену постанову суду першої інстанції без змін, відмовивши позивачу у задоволенні апеляційної скарги, та зазначає, що позивачем не дотримано строк звернення до адміністративного суду.

У судове засідання, призначене на 10 липня 2018 року, сторони, належним чином повідомлені, не прибули. ОСОБА_1, Голова Апеляційного суду Дніпропетровської області, представник Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області подали заяви про розгляд справи без їх участі. Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області до суду уповноваженого представника не направило.

Відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі:

ОСОБА_1 у період з 01.07.1979 року по 30.03.1980 року обіймав посаду стажера народного судді Павлоградського міського народного суду, що підтверджено записом відділу юстиції Дніпропетровського облвиконкому у трудовій книжці позивача (а.с. 19). На підставі наказу начальника відділу юстиції виконкому Дніпропетровської обласної ради народних депутатів № 24 від 31.03.1980 р., обраний на посаду судді Павлоградського міського народного суду Дніпропетровської області, а з 15.07.1987 року обраний членом Дніпропетровського обласного суду, який згодом було реорганізовано в апеляційний суд Дніпропетровської області (а.с. 20-22). З 16 грудня 2016 року позивач звільнений у відставку. 13 червня 2016 року позивач, як суддя апеляційного суду Дніпропетровської області, звернувся до Виконавчого комітету Павлоградської міської ради із заявою, в якій просив внести до його трудової книжки відомості про роботу, а саме: про призначення народного засідателя з 03 серпня 1979 року виконуючим обов'язки народного судді згідно з рішенням виконкому Павлоградської міської ради народних депутатів № 627 від 03.08.1979 р.; про покладення на народного засідателя з 11 листопада по 11 грудня 1979 року обов'язків народного судді м. Павлограда згідно рішення виконкому Павлоградської міської ради народних депутатів № 949 від 06.11.1979 р.; про покладення на народного засідателя обов'язків народного судді на період з 01 по 28 лютого 1980 року згідно рішення виконкому Павлоградської міської ради народних депутатів № 45 від 18.01.1980 року (а.с. 13-14). Листом від 12.07.2016 р. № 2081-зв позивача було повідомлено про відсутність підстав для внесення зазначених ним відомостей про роботу з мотивів того, що згідно з п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, затвердженої постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 р. № 162 (яка діяла на момент спірних правовідносин), до трудової книжки заносяться, зокрема, відомості про працю: прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення. Внесення відомостей щодо тимчасового виконання обов'язків іншого працівника, а також призначення особи виконуючим обов'язки трудовим законодавством не передбачено (а.с. 15).

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд першої інстанції суд розглянув позовні вимоги, які були викладені позивачем у позовній заяві, та зазначив, що до Виконавчого комітету Павлоградської міської ради ним не було пред'явлено жодної позовної вимоги.

Щодо позову, пред'явленого до Державної судової адміністрації в особі її територіального управління в Дніпропетровській області та Апеляційного суду Дніпропетровської області, суд вказав, що питання обчислення стажу роботи, вислуги років, нарахування та виплати грошового утримання судді та його розміру, тощо, вирішуються відповідним органом Пенсійного фонду у встановленому законом порядку. Натомість, предметом розгляду адміністративного суду, у випадку незгоди зацікавленої особи, є вже прийняті рішення органу Пенсійного фонду стосовно цієї особи, або його дії чи бездіяльність при вирішенні вказаних питань. Матеріали справи не містять відомостей щодо звернення позивача до відповідного органу Пенсійного фонду України з цих питань. В матеріалах справи також відсутні відомості щодо звернення позивача до Державної судової адміністрації в особі її територіального управління в Дніпропетровській області та Апеляційного суду Дніпропетровської області із зазначених питань, та щодо прийняття ними рішень з цього приводу.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що частина перша статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-ІУ, в редакції, яка діяла до 15.12.2017 року і була чинна на час звернення позивача до суду, передбачала право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Звертаючись до суду з позовом, позивач у позовній заяві не вказав, якими саме рішеннями, дією чи бездіяльністю Державної судової адміністрації в особі її територіального управління в Дніпропетровській області та Апеляційного суду Дніпропетровської області порушені його права, свободи чи інтереси, на відновлення яких адміністративний суд повинен зобов'язати їх вчинити певні дії. Як правильно зазначив суд першої інстанції, матеріали справи не містять відомостей звернення позивача до зазначених суб'єктів з метою вирішення питання зарахування до стажу роботи вказаних у позовній заяві періодів та отримання ним відмови або залишення таких звернень без відповіді (допущення бездіяльності), які підлягали оскарженню у судовому порядку. Відтак, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, який пред'явлений позивачем до Державної судової адміністрації в особі її територіального управління в Дніпропетровській області та Апеляційного суду Дніпропетровської області ґрунтуються на правильному застосуванні норм процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову до Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області, суд першої інстанції на підставі дослідження наявних у справі письмових доказів встановив, що трудова книжка позивача містить запис № 11, яким охоплюється спірний період (з 01.07.1979 року по 30.03.1980 року), що відображає його роботу у цей період на посаді стажера народного судді Павлоградського міського народного суду (а.с. 19).

Внесення записів про тимчасове виконання обов'язків іншого працівника, а також призначення особи виконуючим обов'язки іншого працівника, як та тому наполягає позивач, не передбачалось Інструкцією «Про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях», затверджена постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань № 162 від 20.06.1974 року, про що також вірно вказав суд першої інстанції.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року в адміністративній справі № 804/1711/17 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, відповідно до пункту 3 частини 6 статті 12 та пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: А.В. Шлай

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: Т.С. Прокопчук