Постанова № 75428684, 17.07.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 липня 2018 року

справа № 804/462/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Шлай А.В.

судді: Круговий О.О., Прокопчук Т.С.,

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Електропромремонт" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року (суддя Царікова О.В.) в адміністративній справі № 804/462/17 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Електропромремонт" про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулось до суду з адміністративним позов до Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича комерційна фірма “Електропромремонт” про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об’єктів, а саме: будівель та споруд ТОВ ВКФ “Електропромремонт” за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 14 до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов’язання зупинити експлуатацію вищезазначених об’єктів.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Електропромремонт" подана апеляційна скарга, в якій скаржник просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Скаржник стверджує, що на момент винесення оскаржуваного рішення всі порушення, які зафіксовані в акті №383 від 30.12.2016 року, складеному за результатами проведення позапланової перевірки щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, усунуті не в повному обсязі. Крім того, на думку скаржника, розглянувши справу в порядку письмового провадження, суд допустив порушення норм процесуального права.

Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду справи, до суду не прибули. Скаржник у поданій заві просив здійснювати розгляд справи без участі його представника.

Відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області у період з 16.12.2016 року по 30.12.2016 року проведено планову перевірку будівель та споруд ТОВ ВКФ “Електропромремонт” за адресою Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 14, за результатами якої складено акт від 30.12.2016 року № 385. Згідно з висновками акту від 30.12.2016 року № 385 щодо додержання вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту зафіксовано порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI (далі - КЦЗУ); Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ); Постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2013 №440 “Про затвердження Порядку подання і реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки” (далі-ПКМУ № 440); Державних будівельних норм України “Системи протипожежного захисту”, затверджено наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014); Державних будівельних норм України “Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва”, затверджених наказом Держбуду України від 03.12.2002 № 88 (далі - ДБН В. 1.1-7-2002*); Національного стандарту України “Знаки безпеки та системи евакуаційні фотолюмінесцентні. Загальні вимоги та методи контролювання”, затвердженого наказом від 14.10.2013 р. № 1231 (далі - ДСТУ 7313:2013); Державних будівельних норм України “Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі і споруди. Газопостачання” та Правил безпеки систем Газопостачання України (далі - ДБН В.2.5-20-2001); Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 1200 “Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю” (далі - Порядок забезпечення); Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом МНС України від 15.08.2007 № 557, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03.09.2007 за № 1006/14273 (далі - ПТБ); Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444 “Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях” (далі - Порядок здійснення навчання населення); Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів, затвердженого наказом МНС України від 16.08.2005 № 140 “Про внесення змін до наказу МНС України від 18.12.2000 №338” (далі - Наказ МНС від 16.08.2005 № 140). Зауваження або заперечення до проведеного планового заходу та складеного акту перевірки від 30.12.2016 року № 385 з боку суб’єкта господарювання не висловлені.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що за наслідками перевірки відповідача позивачем виявлено порушення вимог пожежної безпеки, які становлять загрозу життю та здоров’ю людей. Оскільки на час звернення позивача до суду порушення не усунуті, позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області є обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Скаржник вказує на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції. На його думку, розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, суд допустив порушення норм процесуального права.

Здійснюючи перевірку зазначених доводів скаржника, колегія суддів керується Кодексом адміністративного судочинства України, Главою 10 якого визначені правила спрощеного позовного провадження. Згідно статті 257 Кодексу за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а також може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Зважаючи на те, що справа за позовом про застосування заходів реагування не включена до наведеного переліку справ, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, прийнявши рішення про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, не допустив порушення норм процесуального права.

Частиною 4 статті 260 Кодексу передбачено, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк із поважних причин (частина 5 статті 260 Кодексу).

Судом першої інстанції правильно визначено характер спірних правовідносин, які регулюються Кодексом цивільного захисту України, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов’язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров’ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” № 877-V від 05.04.2007 (далі - Закон № 877-V). Відповідно до частини 5 статті 4 Закону № 877-V, повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Частиною 7 статті 7 Закону № 877-V визначено, що на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, відповідач не оспорює результатів проведеної контролюючим органом перевірки. Натомість, він стверджує, що на момент ухвалення Дніпропетровським окружним адміністративним судом оскарженої постанови усі порушення були усуненні, тому підстави для застосування заходів реагування відсутні.

Наведені доводи скаржника правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки згідно заперечень на адміністративний позов, які наявні в матеріалах справи, відповідач вказував на часткове усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки. Проте 17 порушень залишились, як вказував відповідач, не усунутими (а.с.122).

Зважаючи на те, що станом на 20 вересня 2017 року (день ухвалення судом першої інстанції оскарженої постанови) відповідачем не надані докази на підтвердження усунення порушень, якими є відповідні акти, подальша експлуатація будівель та споруд ТОВ ВКФ “Електропромремонт” за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 14, із зазначеними в акті перевірки від 11.08.2017 року № 288 порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, створюють загрозу життю та здоров’ю людей.

Виявлені під час перевірки порушення вимог порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, на думку колегії суддів, є безумовними підставами для застосування заходів реагування.

Доводи скаржника про невідповідність обраного судом способу захисту колегія суддів вважає неспроможними, оскільки суд першої інстанції розглядав справу за позовом суб’єкта владних повноважень, який діє виключно у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обрання способу захисту за результатами розгляду таких справ не відбувається. Суд застосовує той захід реагування, який передбачений законом, у даному випадку, Кодексом цивільного захисту України.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Електропромремонт" - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року в адміністративній справі № 804/462/17 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 17 липня 2018 року та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 19 липня 2018 року.

Головуючий суддя: А.В. Шлай

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: Т.С. Прокопчук