Постанова № 75428620, 18.07.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 липня 2018 року

справа № 808/1026/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Круговий О.О.

судді: Шлай А.В. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 05.04.2018 року (суддя Бойченко Ю.П.,) у справі за позовом Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Запорізька об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого провадження №53917988 з примусового виконання виконавчого листа по справі №808/1948/16 виданого 24.03.2017 року Запорізьким окружним адміністративним судом.

Також, Позивачем було заявлено клопотання про забезпечення позову, яким він просив зупинити постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про закінчення виконавчого провадження від 14.03.2018 року №53917988 з примусового виконання виконавчого листа по справі №808/1948/16 виданого 24.03.2017 року Запорізьким окружним адміністративним судом.

Вказане клопотання було обґрунтовано тим, що оскаржувана постанова була прийнята Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області передчасно та з порушенням приписів чинного законодавства. Також, податковий орган зазначив, що не зупинення дії оскаржуваної постанови завдасть значеного порушення його прав.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.04.2018 року заяву Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області було залишено без задоволення.

Запорізька об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області, посилаючись на порушенням судом норм процесуального права, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняте нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що Запорізька ОДПІ вживала всі заходи для реалізації постанови Запорізького окружного адміністративного суду по справі №808/1948/16, якою зобов’язано ДПІ у Шевченківсьому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області відобразити у системі електроного адміністрування ПДВ суму, на яку ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 1602398.00 грн., у зв’язку з чим, було прийнято рішення про звернення із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення постанови Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про закінчення виконавчого провадження від 14.03.2018 року №53917988 з примусового виконання виконавчого листа по справі №808/1948/16 виданого 24.03.2017 року Запорізьким окружним адміністративним судом.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем не було належним чином обґрунтовано та не наведено підстав, які б виходячи з положень ст.150 КАС України свідчили про необхідність забезпечення заявленого ним позову.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частинами першою, другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами.

В той же час, суд апеляційної інстанції зазначає, що заходи забезпечення адміністративного позову мають бути належними та відповідними заявленому адміністративному позову, стосуватись прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі з приводу порушення яких заявлено адміністративний позов.

Так, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;

- наявності звязку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;

- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Як вбачається з поданого клопотання про забезпечення позову, Позивач обґрунтовує необхідність його задоволення посиланням на протиправність прийняття оскаржуваної постанови та унеможливленням ефективного захисту та поновлення порушених прав в майбутньому.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що заходи забезпечення адміністративного позову мають бути належними та відповідними заявленому адміністративному позову та мати персоніфікований характер, стосуватись прав та охоронюваних законом інтересів саме позивача, не порушувати прав інших осіб, та прийматись виключно за наявності підстав очевидної протиправності дій, рішень суб’єкта владних повноважень, неможливості захисту порушених прав після ухвалення рішення або необхідності докладення значних зусиль для їх відновлення.

В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, Позивачем не було наведено та документально не підтверджено обставини, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову завдасть значної шкоди правам Позивача або в подальшому унеможливить їх поновлення.

Також, що стосується посилань Позивача на очевидну протиправність оскаржуваного рішення, а саме на передчасність його прийняття, то суд апеляційної інстанції зазначає, що вони мають лише обгрунтовуючий характер, які підлягають дослідженню та встановленню судом.

Поряд з вказаним, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо суперечливості заявленого Позивачем клопотання вимогам КАС України, оскільки в заяві про забезпечення позову податковий орган просить зупинити постанову не Відповідача по справі (Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області), а Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, який не є стороною по справі.

В свою чергу, жодних пояснень відносно вказаного факту Позивачем в апеляційній скарзі наведено не було.

Таким чином, аналізуючи встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для забезпечення адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 05.04.2018 року була прийнята з дотриманням норм процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для її скасування.

Керуючись ст. 150, ст. 243, ст.308,ст. 310, ст. 312, ст. 320 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області – залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 05.04.2018 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного суду.

Повне судове рішення складено 19.07.2018 року.

Головуючий суддя: О.О. Круговий

Суддя: А.В. Шлай

Суддя: Т.С. Прокопчук