Постанова № 75428592, 21.06.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2018 р. Справа№ 911/105/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

секретар судового засідання Кравченко Х.С.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МСБУД"

на рішення Господарського суду Київської області від 29.03.2018р. (повний текст складено 10.04.2018р.)

у справі №911/105/18 (суддя Чонгова С.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МСБУД"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ ГРУПП"

про стягнення 594 093,44 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МСБУД" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ ГРУПП" про стягнення 594 093,44 грн.

В обґрунтування заявлених до відповідача вимог позивач вказував, що відповідачем, як замовником, порушено зобов'язання з своєчасного внесення попередньої оплати за договором підряду №0908 від 09.08.2017р. у розмірі 40% від суми договору, у зв'язку з чим замовник направляв сплачені замовником кошти на виконання зобов'язань замовника по сплаті несплачених авансових платежів, внаслідок чого утворилася заборгованість в оплаті виконаних робіт, прийнятих замовником за період з 18.09.2017р. по 21.11.2017р., яка становить 532 725,35 грн. За період прострочення сплати відповідачем попередньої оплати з 15.08.2017р. по 19.11.2017р. позивач нарахував 3 719,89 грн. 3% річних та 13 214,63 грн. інфляційних втрат, а за прострочення оплати боргу за актами виконаних робіт - 3% річних у розмірі 3 775,28 грн., 6 196,54 грн. втрат від інфляції за загальний період з 31.12.2017р. по 15.01.2018р. та 34 461,75 грн. пені за період з 18.09.2017р. по 15.01.2018р.

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.03.2018р. у справі №911/105/18 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ ГРУПП" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МСБУД" 2 956,80 грн. 3% річних, 10 646,80 грн. інфляційних втрат та 204,05 грн. судового збору. В частині стягнення 532 725,35 грн. основного боргу, 4 538,37 грн. 3% річних, 8 764,37 грн. інфляційних втрат та 34 461,75 грн. пені відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "МСБУД" подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на невідповідність висновків обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права, просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказував, що сторонами договору погоджено порядок розрахунків і зміни умов договору вносяться шляхом укладання додаткових угод у письмовій формі, тож суд першої інстанції помилково дійшов висновку про припинення зобов'язання замовника зі здійснення ним попередньої оплати після виконання підрядником робіт у спірний період.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2018р. апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий суддя), Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2018р. відкрито апеляційне провадження та справу призначено до розгляду на 24.05.2018р.

15.05.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.

19.06.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2018р. оголошено перерву до 21.06.2018р.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, та матеріалами справи підтверджується, що 09.08.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВМ ГРУПП" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МСБУД" (підрядник) укладено договір підряду №0908 (договір), за умовами якого підрядник зобов'язується своїми силами та засобами у відповідності до ДБН та ДСТУ, виконати будівельні земляні та бетонні роботи згідно договореної ціни та розділу проекту "Конструкція залізобетонна" (КЖ) на об'єкти: будівництво виробничо-складського комплексу за адресою будівництва м. Боярка, Києво-Святошинський район, Київська обл., розташованого на земельних ділянках: Києво-Святошинського р-н Боярської міськради Київської області, кадастровий номер: №3222410300:02:004:5004 - площею 0,9999 га. (далі - об'єкт) відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектну-кошторисну документацію, частково забезпечити за свій рахунок підрядника необхідними матеріалами, прийняти закінчені будівельні роботи та оплатити їх згідно умов даного договору.

Згідно пунктів 2.1, 2.2 договору загальна вартість робіт складається з сум, зазначених в договірній ціні на будівництво встановленого зразка (додаток №1), в якій вказуються ціни робіт по кожному етапу. Додаток №1 включає вартість робіт, а також умови оплати робіт. Сторони погодили, що фінансування робіт відбувається поетапно, згідно етапів робіт, вказаних у додатку №2. Договірна ціна до даного договору є твердою.

Додатком №1 до договору (договірна ціна) сторони встановили загальну вартість робіт у розмірі 2 833 751,17 грн. з ПДВ.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору підрядник зобов'язується виконувати роботи в строки, визначені в додатках до даного договору - Графіках виконання робіт (Додаток №2). Графіки виконання робіт встановлюють етапи виконання робіт та строки виконання робіт по кожному етапу. Виконання робіт може бути закінчено достроково.

Згідно з пунктом 3.3 договору строки виконання робіт переносяться на строк тривалості наступних обставин: виникнення обставин непереборної сили; невиконання або неналежного виконання замовником своїх зобов'язань (порушення умов фінансування, несвоєчасне надання будівельного майданчика (фронт робіт), несвоєчасне постачання на об'єкт будівельних матеріалів, які мають бути надані замовником, несвоєчасне надання проектної документації на окремі етапи робіт, несвоєчасне прийняття виконаних робіт з вини замовника чи інші обставини, що вплинули на строки виконання робіт; несвоєчасне введення в дію відповідних мереж, передбачених нормативними актами); щодо робіт, відносно яких відбулося внесення змін до проектної документації, а також щодо робіт, виконання яких пов'язане з роботами, проектна документація яких змінена, строки виконання таких робіт починають свій відлік з дня укладення угоди про встановлення таких строків.

У відповідності до пунктів 11.1, 11.2 договору, передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюються актами приймання виконаних будівельних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін по кожному етапу будівництва за відповідним графіком. Акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2В готує підрядник і надає його замовнику по кожному етапу. Замовник протягом 5 робочих днів перевіряє достовірність акту приймання виконаних підрядних робіт в частині фактично виконаних робіт, їх відповідності показникам якості, та, у разі відсутності недоліків, підписує його в межах цього ж строку і оплачує його.

Розрахунки з підрядником згідно даного договору проводяться замовником поетапно (п. 10.1 договору).

Зі змісту пунктів 10.2.1, 10.2.2, 10.2.3 договору випливає, що розрахунок за виконання робіт замовник проводить наступним чином:

- попередню оплату в розмірі 40% від суми договірної ціни замовник здійснює протягом трьох днів з дати укладення даного договору;

- протягом трьох днів після підписання кожного акту виконаних робіт замовник оплачує підряднику проміжні оплати в розмірі 60% від суми такого акту;

- остаточний розрахунок замовник проводить на протязі п'яти робочих днів з дати підписання останнього акту виконаних робіт.

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання обов'язків сторін по даному договору та підписання акта державної (робочої) комісії з прийняття об'єкта в експлуатацію, затвердженого в установленому порядку і до закінчення гарантійних строків, встановлених даним договором, або чинним законодавством (пункт 17.1 договору).

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення 2 956,80 грн. 3% річних та інфляційних втрат 10 646,80 грн. за період з 15.08.2017р. по 28.09.2017р., суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем були порушені строки, передбачені пунктом 10.2.1 договору, при виконанні зобов'язань щодо внесення попередньої оплати.

В іншій частині у задоволенні вимог відмовлено, оскільки, на думку суду першої інстанції, сторонами було змінено порядок розрахунків, і позивач не довів прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт, внаслідок чого була допущена заборгованість.

Утім, колегія суддів з таким висновком місцевого господарського суду погодитися не може з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до ч. 1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

В силу ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

В силу ст. 851 ЦК України підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Положення Цивільного кодексу України про підряд, на відміну від положень щодо регулювання купівлі-продажу з умовою про попередню оплату товару, не містить відсилочної норми до приписів статті 538 ЦК України.

Договором підряду, який укладено між сторонами 09.08.2017р., встановлено:

право підрядника вимагати від замовника виплат попередньої оплати (п. 4.2), а також зупиняти роботи у разі невиконання замовником зобов'язань за даним договором (п. 4.2.1);

всі прострочення і невиконання замовником своїх зобов'язань за договором, автоматично продовжують строк виконання робіт на строк, що дорівнює строку прострочення (п. 13.5).

Разом з тим, сторони домовилися (пункт 13.3), що за порушенні умов і термінів оплати, передбачених умовами даного договору (крім авансу), замовник виплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми боргу, за кожен день затримки платежу.

За умовами пункту 10.2.1 договору замовник до початку виконання робіт (12.08.2017р. включно) мав сплатити підряднику до 15 серпня 2017 року 1 133 500,46 грн. (2 833 751,17 * 40%) попередньої оплати.

Замовником, на виконання умов договору, сплачено, загалом, 1 139 133,01 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №489 від 09.08.2017р. на суму 167 102,64 грн.; №499 від 31.08.2017р. на суму 66 060,00 грн.; №36 від 07.09.2017р. на суму 11 095,20 грн.; №40 від 14.09.2017р. на суму 356 902,72 грн.; №43 від 28.09.2017р. на суму 245 103,84 грн.; №52 від 18.10.2017р. на суму 31 530,00 грн.; №60 від 26.10.2017р. на суму 230 656,61 грн.; №69 від 02.11.2017р. на суму 15 338,00 грн.; №96 від 20.11.2017р. на суму 15 344,00 грн.

Замовником та підрядником за період з 18.09.2017р. по 21.11.2017р. на суму 897 263,18 грн. підписані акти виконаних робіт: №1 від 18.09.2017р. на суму 142 956,00 грн.; №2 від 18.09.2017р. на суму 156 091,68 грн.; №3 від 18.09.2017р. на суму 55 200,00 грн.; №4 від 05.10.2017р. на суму 66 060,00 грн.; №5 від 24.10.2017р. на суму 130 214,36 грн.; №6 від 20.10.2017р. на суму 31 530,00 грн.; №7 від 21.11.2017р. на суму 29 663,00 грн.; №8 від 21.11.2017р. на суму 268 452,94 грн.; №9 від 21.11.2017р. на суму 6 000,00 грн.; №10 від 21.11.2017р. на суму 11 095,20 грн.

Акти підписані та скріплені печатками обох товариств.

Утім, згідно із п. 11.2 договору акти приймання виконаних будівельних робіт, який має підготувати підрядник і надати його замовнику по кожному етапу будівельних робіт, оформлюється актом форми КБ-2в. Таких актів позивач не надав.

Апеляційним господарським судом встановлено, що станом на 15 серпня 2017 року (дату виконання зобов'язань з оплати авансового платежу) замовником сплачено 535 761,16 грн, а саме :

09.08.2017р. - 167 102,64 грн.;

31.08.2017р. - 66 060,00 грн.;

07.09.2017р. - 11 095,20 грн.;

14.09.2017р. - 356 902,72 грн.

Підрядник розпочав виконання робіт у вересні 2017 року, адже згідно актів виконаних ним будівельних робіт №№1,2,3 та 4, датованих 18.09.2017р., вартість виконаних ним у вересні будівельних робіт становить 158 073,24 грн.

Аналогічним чином замовник попередньо сплачував підряднику роботи за жовтень та листопад.

Відхиляючи як неправомірні позовні вимоги підрядника, з огляду на конкретні обставини справи та виходячи з умов укладеного між ними договору, підрядник у відповідності до п. 4.2 та 13.1 договору має право, розпочавши будівельні роботи, вимагати від замовника сплати авансового платежу; зупинити виконання роботи без будь-яких настання несприятливих для себе наслідків на строк невиконання замовником цього обов'язку і попередивши його згідно п. 16.1 договору про обставини, які загрожують або роблять неможливим виконання зобов'язань за договором, а також відповідно до ч. 1 ст. 886 ЦК України вимагати відшкодування збитків, завданих йому невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань замовником. Проте зарахування підрядником здійсненої замовником оплати вартості виконаних будівельних робіт в погашення невиконаних ним зобов'язань зі сплати авансових платежів, законом чи договором не передбачено.

Посилання скаржника на правові позиції Верховного суду України у колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони надані Верховним судом України по конкретних справах і стосуються застосування закону у орендних відносинах та відносинах купівлі-продажу товару за попередньою оплатою.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні спору у відносинах будівельного підряду невірно застосовані норми матеріального права, не надано правової оцінки умовам укладеного між сторонами договору, що призвело до хибних висновків при задоволенні позову.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 277 ГПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

За таких обставин справи, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржене апелянтом рішення господарського суду у даній справі - скасуванню в частині задоволення позову з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача, у зв'язку з відмовою у позові.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МСБУД" на рішення Господарського суду Київської області від 29.03.2018р. у справі №911/105/18 - частково задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 29.03.2018р. у справі №911/105/18 скасувати в частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МСБУД" та прийняти нове рішення в цій частині, яким відмовити у позові.

В іншій частині рішення Господарського суду Київської області від 29.03.2018р. у справі №911/105/18 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/105/18 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст складено 20.07.2018р.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко