Постанова № 75428469, 18.07.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2018 р. Справа № 61/72-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І.,

за участю секретаря судового засідання Шило А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Міжрайонного ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції по Харківській області (вх.№ 1053Х/1) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 26 квітня 2018 року у справі № 61/72-09 (повний текст ухвали складено в приміщенні зазначеного суду 27 квітня 2018 року суддею Рильовою В.В.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркс Груп", м. Київ;

до Фізичної особи - підприємця Колосова Юрія Григоровича, м. Харків;

про стягнення 15824,97 грн;

та зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця Колосова Юрія Григоровича, м. Харків;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркс Груп", м. Київ;

про дострокове розірвання договору суборенди,-

ВСТАНОВИЛА:

19 квітня 2018 року до Господарського суду Харківської області від ФОП Колосова Ю.Г. (боржника) надійшла скарга (вх. №10116 від 19 вітня 2018 року) на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції по Харківській області, в якій заявник просить суд:

1.Зобов'язати Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (61007, м. Харків, вул. Біблика, 18, код 41430641) зняти арешт з нерухомого майна Колосова Юрія Григоровича (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1), накладеного на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.11.2009р. ВП № 16148832 Орджонікідзевським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.

2.Зобов'язати Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (61007, м. Харків, вул. Біблика, 18, код 41430641) внести відомості до Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо скасування арешту, зареєстрованого Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 9313918 від 04.12.2009р. на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 16148832 від 25.11.2009р. Орджонікідзевським ВДВС Харківського МУЮ.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26 квітня 2018 року скаргу ФОП Колосова Ю.Г. на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції по Харківській області задоволено, оскільки виконавче провадження ВП № 16148832 є закінченим, що в силу дії статті 38 Закону України "Про виконавче провадження" повинно було бути підставою для зняття державним виконавцем арешту з майна боржника.

Міжрайонний ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції по Харківській області з зазначеною ухвалою не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ФОП Колосова Ю.Г., оскільки судом неправильно застосовано приписи статті 38 Закону України "Про виконавче провадження", а відтак безпідставно зроблено висновок про закінчення виконавчого провадження та необхідність зняття державним виконавцем арешту з майна боржника.

У судове засідання, яке відбулось 18 липня 2018 року, з'явився ФОП Колосов Ю.Г. Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що ухвала Господарського суду Харківської області від 26 квітня 2018 року у справі № 61/72-09 відповідає вимогам законодавства з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Харківської області від 16 липня 2009 року у справі № 61/72-09 первісний позов задоволено повністю; стягнуто з ФОП Колосова Юрія Григоровича на користь ТОВ "Меркс Груп" 15824,97 грн (12366,62 грн - основний борг з суборендних платежів і компенсація за комунальні послуги та експлуатаційні витрати, 3458,35 грн - штрафні санкції) боргу, який виник внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору суборенди нежитлових приміщень № А/Х -1504 від 01 жовтня 2008 року, 158,25 грн витрат зі сплати державного мита та 118,00 грн витрат зі сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу; у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14 жовтня 2009 року рішення Господарського суду Харківської області від 16 липня 2009 року у справі № 61/72-09 залишено без змін.

На примусове виконання рішення Товариству з обмеженою відповідальністю "Меркс Груп" (стягувачеві) видано наказ від 29 жовтня 2009 року про стягнення з ФОП Колосова Юрія Григоровича на користь ТОВ "Меркс Груп" 15824,97 грн (12366,62 грн - основний борг з суборендних платежів і компенсація за комунальні послуги та експлуатаційні витрати, 3458,35 грн - штрафні санкції) боргу, який виник внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору суборенди нежитлових приміщень № А/Х -1504 від 01 жовтня 2008 року, 158,25 грн витрат зі сплати державного мита та 118,00 грн витрат зі сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, всього: 16101,22 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 09 березня 2010 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14 жовтня 2009 року та рішення Господарського суду Харківської області від 16 липня 2009 року у справі № 61/72-09 залишено без змін.

25 листопада 2009 року Орджонікідзевським ВДВС ХМУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №16148832 з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 29 жовтня 2009 року у справі № 61/72-09 про стягнення з ФОП Колосова Ю.Г. на користь ТОВ "Меркс Груп" грошових коштів у загальному розмірі 16101,22 грн.

Пунктами 2, 4 вказаної постанови боржнику запропоновано добровільно виконати рішення у строк до 02 грудня 2009 року та накладено арешт на все майно, що належить боржнику у межах звернення стягнення 16101,22 грн (Том 2, а.с. 101).

На підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 25 листопада 2009 року ВП №16148832З реєстратором - Харківською філією державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України 04 грудня 2009 року зареєстровано арешт нерухомого майна за №9313918, що підтверджується наявною у справі інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 18 квітня 2018 року №121045713 (Том 2, а.с. 111-115).

30 червня 2010 року Орджонікідзевським ВДВС ХМУЮ винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з невиявленням майна боржника, на яке можливо звернути стягнення. Пунктом 2 вказаної постанови доведено до відома стягувача, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 30 червня 2013 року.

04 квітня 2018 року боржник звернувся до Міжрайонного ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова ГТУЮ у Харківській області із заявою про зняття арешту та вилучення інформації про арешт нерухомого майна з відповідних реєстрів (Том 2, а.с.103).

У зв'язку з незадоволенням відповідної заяви ФОП Колосов Ю.Г. звернувся до суду з відповідною скаргою.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав вимог скарги, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на день винесення постанови від 30 червня 2010 року про повернення виконавчого документа стягувачеві) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом станом на 30 червня 2010 року) державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом станом на 30 червня 2010 року) виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві: якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Як було встановлено судом вище, у зв'язку з не виявленням майна боржника, на яке можливо звернути стягнення 30 червня 2010 року Орджонікідзевським ВДВС ХМУЮ винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження".

В даному випадку колегія суддів погоджується з позицією апелянта про відсутність у органів державної виконавчої служби обов'язку зі зняття арешту при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, дійсно, приписами статті 38 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом станом на 30 червня 2010 року) визначено що у разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Втім повернення виконавчого документа саме на підставі п. 2 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" не підпадає до переліку підстав повернення даного документу стягувачу, до яких застосовуються приписи статті 38 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки дана обставина не спричиняє закінчення виконавчого провадження в порядку статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 17 січня 2018 року у справі №910/8019/15-г.

Таким чином, винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу з підстав відсутності у боржника майна на підставі п. 2 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", на яке може бути звернуто стягнення (тобто, коли рішення суду фактично не виконано), дійсно не є безпосередньою підставою для зняття арешту, накладеного на майно боржника. Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 17 січня 2018 року у справі №910/8019/15-г.

В той же час, колегія суддів приймає до уваги наступне.

У листі від 12 квітня 2018 року № 23180 (Том 2, а. с. 104-105) Міжрайонний ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова ГТУЮ у Харківській області чітко визначено, що виконавче провадження ВП №16148832 завершено, а матеріали виконавчого провадження ВП №16148832 знищено згідно Акту про вилучення виконавчих проваджень для знищення від 26 лютого 2014 року.

Вказані дії органу державної виконавчої служби не були оскаржені та визнані судом неправомірними.

Отже, наразі відсутні матеріали виконавчого провадження, за якими достеменно вбачався би хід проведення виконавчих дій, їх кінцевий результат та стан проведення виконавчого провадження.

Разом з тим, у відповідності до пункту 8.19 та розділу "Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби", затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 25 грудня 2008 року №2274/5 виключно завершені виконавчі провадження підлягають знищенню органами державної виконавчої служби після закінчення строків їх зберігання.

Згідно до пункту 9.10 Порядку завершені виконавчі провадження включаються в акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення, якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 1 січня року, в якому складений акт. Наприклад, виконавчі провадження з трирічним строком зберігання, завершені у 2009 році, можуть включатися в акт, що буде складений не раніше 1 січня 2013 року. Виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягають знищенню після затвердження акта про вилучення виконавчих проваджень для знищення керівником органу державної виконавчої служби, підпис якого скріплюється печаткою.

Наведені приписи дають підстави суду для висновку, що передача органами державної виконавчої служби матеріалів виконавчого провадження на зберігання та в подальшому для знищення згідно Акту про вилучення виконавчих проваджень для знищення від 26 лютого 2014 року, є свідченням факту його закінчення в розумінні вимог Закону України "Про виконавче провадження" .

При цьому суд звертає увагу, що у відповідності до інформації щодо стану виконавчого провадження, наявній в Автоматизованій системі виконавчого провадження, виконавче провадження за № 16148832 є завершеним.

Згідно до пункту 6 Положення "Про автоматизовану систему виконавчого провадження", затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 05 серпня 2016 № 2432/5 автоматизована система виконавчого провадження забезпечує автоматизацію технологічних процесів обробки інформації в органах державної виконавчої служби, у приватного виконавця, а саме: реєстрацію виконавчих дій, надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження; централізоване зберігання документів виконавчого провадження в електронному вигляді.

В даному випадку суд першої інстанції безпідставно зазначив про відсутність жодної інформації про стан виконавчого провадження за № 16148832 в Автоматизованій системі виконавчого провадження, пославшись на роздруківку з електронного ресурсу (Том 2, а.с. 116), оскільки такі дані чітко відображаються системою в узагальненні інформації по даному номеру провадження, а відсутні лише в електронному текстовому додатку для її роздрукування. Так, місцевий господарський суд мав змогу та повинен був самостійно перевірити інформацію про стан виконавчого провадження за № 16148832 в Автоматизованій системі виконавчого провадження, а не брати до уваги тільки надану стороною роздруківку з даного ресурсу.

Підтвердженням факту завершення виконавчого провадження за № 16148832 є відсутність інформації щодо особи боржника в Єдиному реєстрі боржників, оскільки у відповідності до пункту 6 розділу 10 Положення "Про автоматизовану систему виконавчого провадження" Автоматизована система виконавчого провадження виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з його закінченням в порядку Закону України "Про виконавче провадження".

Вищенаведене в своїй сукупності свідчить, що виконавче провадження за № 16148832 було завершено Міжрайонним ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова у відповідності до приписів Закону України "Про виконавче провадження".

Редакція Закону України "Про виконавче провадження" станом з 2010 року по 2014 рік встановлювала необхідність скасування та зняття державним виконавцем арешту з майна боржника в разі закінчення ним виконавчого провадження.

За твердженням апелянта, зміст статті "Наслідки завершення виконавчого провадження" Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 08 березня 2011 року встановлював обмеження у знятті державним виконавцем арешту з майна боржника в разі несплати ним судового збору. Вказана обставина, на його думку, позбавляла Міжрайонний ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова обов'язку з відповідного скасування.

Втім колегія суддів зазначає, що за приписами Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції з 2010 року по 2014 рік) у разі коли виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець зобов'язаний був відкрити окреме виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Однак доказів винесення та направлення на адресу ФОП Колосова Ю.Г. постанови про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВДВС суду не надано. Доказів виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження суду також не надано, в матеріалах справи такі докази відсутні. Більш того органом державної виконавчої служби взагалі не зазначається про існування такої документації та проведення вищенаведених дій.

Оскільки апелянтом не було зазначено про існування такої документації та проведення вищенаведених дій, не надано до суду відповідні докази, колегія суддів робить висновок про відсутність як необхідності, так і правових підстав для їх стягнення з боржника, а відтак, і прямого обов'язку у ФОП Колосова Ю.Г. щодо їх виплати вже після закінчення виконавчого провадження № 16148832. У зв'язку з чим твердження апелянта щодо невиконання ФОП Колосовим Ю.Г. обов'язку щодо погашення суми виконавчого збору, як єдиної перепони у знятті арешту є безпідставними, оскільки така вимога ними не висувалась

Резюмуючи вищенаведене суд констатує, що на підставі наявних у справі доказів та пояснень вбачається, що до моменту прийняття Акту про вилучення виконавчих проваджень для знищення від 26 лютого 2014 року виконавче провадження ВП № 16148832 було завершеним, на ФОП Колосова Ю.Г. не було покладено зобов'язання щодо сплати виконавчого збору, що підтверджує відсутність відповідного обов'язку. Вказані обставини в розумінні статті "Наслідки завершення виконавчого провадження" Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 08 березня 2011 року є безумовною підставою для зняття державним виконавцем арешту з майна боржника.

Втім вказані дії не були реалізовані з боку державного виконавця.

Відповідно до пункту 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Судова колегія зазначає, що нездійснені виконавчою службою заходи свідчать про її бездіяльність, якою є форма поведінки особи, пов'язана з невиконанням нею дій, які вона повинна і могла вчинити в силу покладених на неї посадових обов'язків і згідно з чинним законодавством України.

Оскільки судом встановлено необхідність зняття Міжрайонним ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова арешту з майна ФОП Колосова Ю.Г. після закінчення виконавчого провадження ВП № 16148832, яке не було реалізовано з боку державної виконавчої служби, нездійснення відповідних дій визнається судом як бездіяльність.

Разом з тим, згідно зі статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на 26 квітня 2018 року) арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на 26 квітня 2018 року) передбачено зняття арешту з майна.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на 26 квітня 2018 року) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на 26 квітня 2018 року) підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувані в, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

За змістом ч. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на 26 квітня 2018 року) у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

З огляду на викладене, оскільки державним виконавцем не було своєчасно та в належному порядку знято арешт з майна ФО Колосова Ю.Г., вказаний арешт підлягає зняттю за рішенням суду в порядку частини 5 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, викладене вище надає право суду зобов'язати Міжрайонний ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова ГТУЮ у Харківській області зняти арешт з нерухомого майна Колосова Юрія Григоровича (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1), накладеного на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.11.2009р. ВП № 16148832 Орджонікідзевським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції та зобов'язати Міжрайонний ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова ГТУЮ у Харківській області (61007, м. Харків, вул. Біблика, 18, код 41430641) внести відомості до Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо скасування арешту, зареєстрованого Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 9313918 від 04.12.2009р. на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 16148832 від 25.11.2009 р. Орджонікідзевським ВДВС Харківського МУЮ.

З огляду на викладене, скарга боржника (вх. №10116 від 19.04.2018р.) є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі. Оскільки місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду від 26 квітня 2018 року у справі № 61/72-09 слід залишити без змін.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Міжрайонного ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції по Харківській області залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 26 квітня 2018 року у справі № 61/72-09 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 23 липня 2018 року.

Головуючий суддя В.В.Россолов

Суддя В.І.Сіверін

Суддя О.І.Терещенко