Рішення № 75428458, 26.06.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/167/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дембіцького П.Д.,

за участю:

секретаря судового засідання: Остафійчук О.В.,

представника позивача: ОСОБА_1

представників відповідача: Бабчук В.І., Пуріч Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 до Управління Держпраці у Чернівецькій області про скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (позивач) звернувся до суду з вказаним позовом (в новій редакції) в якому просив: скасувати постанови від 29.11.2017 року №24-02-23/367/226 та №24-02-23/367/227.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 07.11.2017 року по 08.11.2017 року працівником управління Держпраці у Чернівецькій області Пурічем Ю.С. проведено позапланову перевірку Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 з питань додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування. За результатами перевірки складено акт інспекційного відвідування (перевірки) додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №24-02-23/367.

На підставі акту перевірки 29.11.2017 року начальником управління ОСОБА_5 винесено постанови № 24-02-23/367/226 та № 24-02-23/367/227 про накладення штрафу за порушення ч. 1 ст. 42 Закону України «Про зайнятість населення», а саме за застосування праці іноземців без наявного дозволу, та пп. 6 ч. 1 та ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, а саме за не укладання трудових договорів із 3-ма найманими працівниками, в тому числі з двома громадянами Грузії - ОСОБА_9 та ОСОБА_8, відповідно.

Згідно постанови № 24-02-23/367/226 до позивача, відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення» застосовано штрафу у розмірі 128000 грн.

Згідно постанови № 24-02-23/367/226 до позивача, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України застосовано штраф у розмірі 288000 грн.

Крім цього, за наслідками перевірки за порушення ч. 1 ст. 42 закону України «Про зайнятість», а саме за застосування праці іноземців без наявного дозволу, та п. п. 6 ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України 10.11.2017 року на позивача складено протокол про адміністративне порушення № 24-02-23/207.

Вважає дії відповідача протиправними, оскільки відповідач під час проведення перевірки, складання акта перевірки та прийняття оскаржуваних постанов не залучив перекладача.

Відповідачем до суду подано відзив на адміністративний позов відповідно до якого зазначив, що інспекційне відвідування на предмет дотримання позивачем вимог законодавства про працю проведено відповідно до вимог чинного законодавства, за його результатом виявлено низку порушень вимог трудового законодавства, оскаржувані позивачем постанови прийняті правомірно, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством.

Крім цього, посилався на те, що згідно рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці, яке набрало законної сили, у справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_4 був притягнутий до адміністративної відповідальності.

Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі з викликом осіб та зобов'язано сторони надати письмові докази. У судові засідання призначені на 11.04.2018 року, 24.04.2018 року, 04.05.2018 року, 05.06.2018 року та 26.06.2018 року позивач ОСОБА_4 не з'являвся.

У судовому засіданні призначеному на 26.06.2018 року представник позивача позов підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, надавши пояснення, а тому просив суд задовольнити позовні вимоги, скасувати оскаржувані рішення.

Представники відповідача адміністративний позов не визнали, надали пояснення суду по суті спору із посиланням на письмові докази, просили відмовити у задоволенні позову.

З урахуванням заявлених вимог та заперечень, пояснень представників сторін, судом з метою з'ясування обставин справи було зобов'язано сторони надати письмові докази на підтвердження, або спростування позовних вимог.

Оскільки сторонами на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, заперечення не було надано належні письмові докази, що вказувало на їх недостатність для встановлення обставин справи, суд відповідно до вимог ч. 4 ст. 9 КАС України зобов'язував сторони ухвалами суду надати суду письмові докази в обґрунтування заявлених вимог та заперечень.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 77 КАС України визначено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Крім того, ухвалою суду від 05.06.2018 року витребувано з Шевченківського районного суду м. Чернівці наступні письмові докази, зокрема матеріалів справ № 727/11266/17 (провадження № 3/727/4488/17) та № 727/11268/17 (провадження № 3/727/77/18).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

02.10.2017 року ОСОБА_4 видано посвідку № НОМЕР_2 на постійне проживання в Україні (а. с. 40, 78).

Позивач, ОСОБА_4 зареєстрований як фізична особа-підприємець 25.06.2003 року про що видано свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи підприємця, ідентифікаційний номер № НОМЕР_1. (а.с. 51).

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 22.03.2013 року, видно, що основний вид економічної діяльності 10.71 виробництво хліба та хлібобулочних виробів, виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання. (а. с. 52).

31.10.2017 року Управління Державної міграційної служби в Чернівецькій області на адресу начальника УСБ України в Чернівецькій області направило інформацію про те, що 28.10.2017 року працівниками відділу організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення УДМС у Чернівецькій області спільно з співробітниками Чернівецького МВ УДМС у Чернівецькій області на ринку "Червоноармійський" було виявлено громадянина Грузії ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1, який не виконав рішення щодо його примусового повернення та працював пекарем лавашів у приватного підприємця ОСОБА_4. Притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 206 КУпАП протокол ПР МЧВ 035543 приватного підприємця ОСОБА_4 та накладено стягнення в сумі 8500 грн.

03.11.2017 року Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області на адресу Управління Держпраці в Чернівецькій області направило лист - інформацію № 75/8/2015 про те, що УДМС України в Чернівецькій області встановило факти можливих порушень вимог законодавства про працю в ході здійснення підприємницької діяльності приватного підприємця ОСОБА_4 Використання ФОП ОСОБА_4 громадян іншої держави, як найманих працівників, без укладання з ними трудових договорів та отримання дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства. (а.с. 75).

Крім того, Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області 08.11.2017 року додатково направило Управлінню Держпраці в Чернівецькій області листом № 75/8/2016 додатково матеріали щодо порушень Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" в ході здійснення підприємницької діяльності ПП ОСОБА_4 (а. с. 75).

07.11.2017 року Управління Державної міграційної служби в Чернівецькій області направило інформацію на адресу Управління Держпраці в Чернівецькій області, про те, що 28.10.2017 року працівниками Чернівецького МВ УДМС у Чернівецькій області на ринку "Червоноармійський" було виявлено громадянина Грузії ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1, який не виконав рішення щодо його примусового повернення та працював пекарем лавашів у приватного підприємця ОСОБА_4.

З урахуванням виявлених порушень, відповідно до ст. 206 КУпАП до адміністративної відповідальності притягнуто громадянина Грузії ОСОБА_4, на якого накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500 грн. (а.с. 79).

08.11.2017 року в доповнення до листа від 03.11.2017 року № 75/8/2015 Управлінням СБУ в Чернівецькій області направило на адресу Управління Держпраці у Чернівецькій області додаткові матеріали щодо виявлених порушень стосовно ФОП ОСОБА_4

08.11.2017 року Чернівецьким МВ УДМС у Чернівецькій області на адресу Управління Держпраці у Чернівецькій області надійшли додаткові матеріали відносно ФОП ОСОБА_4, громадян Грузії ОСОБА_9 ОСОБА_8.

Крім того, з урахуванням дослідження матеріалів наданих Управлінням СБУ в Чернівецькій області, Чернівецьким МВ УДМС у Чернівецькій області, які стали підставою для проведення перевірки та лягли в основу прийнятих оскаржуваних рішень, судом встановлено, що громадянин Грузії ОСОБА_8, працював продавцем в м. Чернівці на ринку по вулиці Ентузіастів, 2а, без дозволу на працевлаштування в Україні, чим порушив п. 2 ч. 4 ст. 3 Закону України "Про зайнятість населення", за що передбачена відповідальність відповідно до частини 1 ст. 203 КУпАП про, що складено протоколом про адміністративне правопорушення ПР МЧВ 035549 від 31.10.2017 року.

На підставі протоколу про адміністративне правопорушення ПР МЧВ 035549 від 31.10.2017 року УДМС у Чернівецькій області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення ПР МЧВ 035549 від 31.10.2017 року на ОСОБА_8 у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. Штраф сплачений 31.10.2017 року, про що зазначено в даній постанові. (а. с. 79-81).

Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення ПР МЧВ 035543 від 30.10.2017 року видно, що громадянин Грузії ОСОБА_4 надавав житлову площу громадянину Грузії ОСОБА_9, який перебуває на території України незаконно, за що передбачена відповідальність відповідно до ст. 206 КУпАП. На підставі протоколу про адміністративне правопорушення ПР МЧВ 035543 від 30.10.2017 року УДМС у Чернівецькій області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення ПР МЧВ 035543 від 30.10.2017 року на ОСОБА_4 у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн. (а. с. 83-84).

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ПР МЧВ 035542 від 30.10.2017 року видно, що 28.10.2017 року в м. Чернівці було виявлено громадянина Грузії ОСОБА_9 відносно, якого 21.07.2017 року було прийнято рішення про примусове повернення із строком для виїзду до 19.08.2017 року. Зазначене рішення ОСОБА_9 не виконав чим порушив ч. 5 ст. 26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", за що передбачена відповідальність відповідно до частини 1 ст. 203 КУпАП.

На підставі протоколу про адміністративне правопорушення ПР МЧВ 035542 від 30.10.2017 року УДМС у Чернівецькій області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення ПР МЧВ 035542 від 30.10.2017 року на ОСОБА_9 у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. Штраф сплачений 30.10.2017 року, про що зазначено в даній постанові. (а. с. 86-87).

Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення ПР МЧВ 035114 від 28.03.2017 року видно, що 28.03.2017 року громадянин Грузії ОСОБА_4, будучи власником закладу громадського харчування, що знаходиться на території ринку «Центральний» по вулиці Загули, 9, прийняв на роботу пекарем громадянина Грузії ОСОБА_8 без відповідного дозволу на працевлаштування, чим порушив вимоги п. 2 ч. 4 ст. 3 Закону України «Про зайнятість населення», за що передбачена відповідальність згідно ст. 204 КУпАП.

На підставі протоколу про адміністративне правопорушення ПР МЧВ 035114 від 28.03.2017 року УДМС у Чернівецькій області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення ПР МЧВ 035114 від 28.03.2017 року на ОСОБА_4 у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. Штраф сплачений 29.03.2017 року, про що зазначено в даній постанові. (а. с. 91-92).

Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення ПР МЧВ 035112 від 28.03.2017 року видно, що 28.03.2017 року на ринку «Центральний», що по вулиці Загули, 9 виявлено громадянина Грузії ОСОБА_8, який працював пекарем в закладі громадського харчування на ринку «Центральний» власником, якого є ОСОБА_4, без дозволу на працевлаштування в Україні, чим порушив вимоги п. 2 ч. 4 ст. 3 Закону України «Про зайнятість населення», за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 203 КУпАП.

На підставі протоколу про адміністративне правопорушення ПР МЧВ 035112 від 28.03.2017 року УДМС у Чернівецькій області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення ПР МЧВ 035112 від 28.03.2017 року на ОСОБА_8 у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн., за роботу пекарем в закладі громадського харчування на ринку «Центральний» власником, власником якого є ОСОБА_4. Штраф сплачений 29.03.2017 року, про що зазначено в даній постанові. (а. с. 93-95).

Крім того із матеріалів справи видно, що 10.09.2015 року ОСОБА_8 видано посвідку №ТР07820 на тимчасове проживання в Україні, яка дійсна до 10.09.2016 р. (а.с. 96).

На підставі інформації та матеріалів Управління Служби безпеки України, УДМС у Чернівецькій області, наказу Управління Держпраці у Чернівецькій області від 06.11.2017 року № 417, направлення від 06.11.2017 року № 04-206, 07-08 листопада 2017 року посадовими особами відповідача здійснено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_4, який здійснює підприємницьку діяльність на ринку «Центральний» по вул. Д. Загула, 9, м. Чернівці (торговий павільйон з виробництва та продажу хлібобулочних виробів (лавашів) та на ринку «Головний» по вул. Ентузіастів, 2А, м. Чернівці (торговий павільйон з виробництва та продажу хлібобулочних виробів (лавашів), з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та легалізацію найманої праці. (а. с. 5-17).

Управління Держпраці у Чернівецькій області видало Наказ № 417 від 06.11.2017 року та направлення на проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування № 04-206 від 06.11.2017 року для проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_4 з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та легалізацію найманої праці. (а.с. 76).

08.11.2017 року Управління Держпраці у Чернівецькій області звернулося до Чернівецької ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області з листом № 2841/0/04-2/17 щодо надання інформації про працевлаштованих найманих працівників в 2016-2017 роках у ФОП ОСОБА_4 Із змісту відповіді видно, що в трудових відносинах протягом 2016-2017 років з ФОП ОСОБА_4 перебували зокрема: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 (а. с. 101).

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи про те, що станом на 08.11.2017 року підприємець уклав трудові договори з 3 найманими працівниками, а саме: ОСОБА_10 - на підставі трудового договору від 01.09.2016 року (наказ №1к від 26.08.2016 року); ОСОБА_12 - з 07.02.2017 року (наказ № 2к від 06.02.2017 року); ОСОБА_13 - з 21.08.2017 року (наказ № 3к від 18.08.2017 року). (а. с. 5-17).

З урахуванням інформації Головного управління ДФС у Чернівецькій області (лист від 08.11.2017 року № 3886/9/24-13-54-02), крім вищевказаних працівників в 2016-2017 р. р. будь які інші працівники з ФОП ОСОБА_4 в трудових відносинах не перебували.

08.11.2017 року Управління Держпраці у Чернівецькій області звернулося до Чернівецького обласного центру зайнятості про надання інформації щодо дозволів на працевлаштування іноземних громадян наданих ФОП ОСОБА_4 (а. с. 102).

Із змісту відповіді Чернівецького обласного центру зайнятості листом № 2729/01-17 від 08.11.2017 року, видно фізична особа-підприємець ОСОБА_4 до Чернівецького обласного центру зайнятості з метою отримання дозволів на застосування праці іноземців упродовж 2016-2017 років не звертався, відповідно дозволи на застосування праці іноземців, не надавались. (а.с. 102).

Із матеріалів наданих Міським відділом УДМС України в Чернівецькій області видно, що в ході відвідуванні вищевказаних торгових точок, які належать ФОП ОСОБА_4 28 березня 2017 року, 28 та 31 жовтня 2017 року були виявлені працівники (громадяни Грузії), які працювали у останнього без належно оформлених договорів, які в той-же день надали письмові пояснення, щодо своєї роботи у ФОП ОСОБА_4, а саме:

Із змісту письмових пояснення ОСОБА_4 від 28.03.2017 року, видно, що ОСОБА_4 є власником закладу громадського харчування на ринку Центральний по АДРЕСА_1. В даний час пекарем у даному закладі працює громадянин Грузії ОСОБА_14 1981 року народження і отримує заробітну плату в розмірі 200-300 грн., за день роботи. Дозвіл на працевлаштування ОСОБА_14, не оформляв. (а. с. 93).

Із змісту пояснення ОСОБА_14 від 28.03.2017 року видно, що ОСОБА_8 в м. Чернівці працює пекарем в закладі громадського харчування на ринку "Центральний" по АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_4. Заробітну плату отримує залежно від виручки біля 200-300 грн. за день роботи. (а. с. 95).

Із змісту пояснення ОСОБА_9 від 28.10.2017 року видно, що ОСОБА_9 працює пекарем лавашів у приватного підприємця ОСОБА_4, трудовий договір з ОСОБА_4 не укладав, дозволу на працевлаштування в Україні немає. (а.с. 88).

Із змісту письмових пояснень ОСОБА_4 від 28.10.2017 року, видно, що сам ОСОБА_4 вказує що ОСОБА_9 з лютого 2017 року про день написання пояснення проживає у нього по вул. Вижницькій, 65, м. Чернівці допомагає в магазині на ринку Центральний випікати лаваші. (а. с. 85).

Із змісту письмових пояснень ОСОБА_8 від 31.10.2017 року видно, що ОСОБА_8 трудовий договір із ОСОБА_4 не укладав та дозволу на працевлаштування в Україні немає. Працівниками міграційної служби притягався до адміністративної відповідальності за те, що працював у приватного підприємця ОСОБА_15 без дозволу на працевлаштування. (а. с. 81).

07.11.2017 року в ході інспекційного відвідування посадовими особами Управління Держпраці у Чернівецькій області, спільно з співробітниками поліції Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області при обстежені вищевказаних торгових точок, були виявлені працівники, в тому числі громадяни Грузії, які виконували свої функціональні обов'язки пов'язані з випічкою лавашів, які в той-же день надали письмові пояснення , щодо своєї роботи у ФОП ОСОБА_4, а саме:

Із змісту пояснення ОСОБА_9 від 07.11.2017 року видно, що ОСОБА_9 допомагає ФОП ОСОБА_4 в ларьку по випічці лавашів на ринку Центральний по вул. Д. Загула, 9, м.Чернівці, шляхом випічки лавашів. За роботу підприємець розраховується шляхом надання харчування, житла та дає 2000 грн. для особистих потреб. Трудовий та цивільно-правовий договір з ОСОБА_4 не укладав. (а. с. 230);

Із змісту пояснення ОСОБА_16 від 07.11.2017 року видно, що ОСОБА_16 трудовий та цивільно-правовий договір з підприємцем не укладала. Разом із нею в даному ларьку працюють: ОСОБА_10 та громадянин Грузії ОСОБА_9. (а. с. 228);

Із змісту пояснення ОСОБА_10 від 07.11.2017 року видно, що заробітна плата ОСОБА_10 складає 130 грн., за день роботи. Трудовий договір з підприємцем укладала. Разом із нею в даному ларьку працюють: ОСОБА_16 та ОСОБА_17 (а. с. 229).

Із змісту пояснення ФОП ОСОБА_4 від 08.11.2017 року видно, що ФОП ОСОБА_4 офіційно у нього оформлені 3 працівника. Крім того, ОСОБА_4 запросив громадян Грузії, а саме: ОСОБА_9 з лютого 2017 року та ОСОБА_14 з березня 2017 року для виготовлення лавашів. Трудові та/чи цивільно-правові договори з вищевказаними громадянами Грузії він не укладав так як у нього та них немає дозволу на працевлаштування іноземців в Україні. (а. с. 227).

За результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування - перевірки № 24-02-23/367 від 07.11.2017 року, фізичній особі підприємцю ОСОБА_4 видано припис на усунення виявлених порушень законодавства про працю № 24-02-23/367/223 від 08.11.2017 року, з урахуванням виявлених порушень складено Протокол № 24-02-23/207 про адміністративне правопорушення від 10.11.2017 року, Протокол № 24-02-23/208 про адміністративне правопорушення від 10.11.2017 року щодо порушення законодавства про працю, які підписано особисто ФОП ОСОБА_4 без заперечень, ним особисто отримані та надано пояснення по обставинам правопорушення.

Судом встановлено, що акт інспекційного відвідування - перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 24-02-23/367 від 07.11.2017 року підписаний ФОП ОСОБА_4 без зауважень, заперечень, із наданням пояснень. (а.с. 41-50, 227-235).

Крім того, судом встановлено, що припис на усунення виявлених порушень законодавства про працю № 24-02-23/367/223 підписано фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 без зауважень. (а. с. 97-98, 200-201).

На виконання вимог припису № 24-02-23/367/223 від 08.11.2017 року ФОП ОСОБА_4 29.11.2017 року на адресу Управління Держпраці у Чернівецькій області надав відповідь та додав копії документів: трудовий договір з ОСОБА_16 від 20.11.2017 року; наказ про прийом ОСОБА_16 на роботу від 17.11.2017 року № 4К; повідомлення ДФС від 17.11.2017 року про прийом ОСОБА_16 на роботу; інформація про реєстрацію ОСОБА_8 фізичною особою-підприємцем з 20.11.2017 року номер запису в ЄДР № 21190000000035352 (Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради) (а. с. 117).

З урахуванням виявлених порушень, відповідачем матеріали інспекційного відвідування перевірки направлено до Шевченківського районного суду м. Чернівці для притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП України та ч. 3 ст. 41 КУпАП України. (а. с. 188).

17.11.2017 року ФОП ОСОБА_4 направлено повідомлення про розгляд справи за ст. 265 КЗпП України, яке мало відбутися 29.11.2017 року о 10:00 в приміщенні Управління Держпраці у Чернівецькій області по вул. Поповича, 2, каб. 35. Вказане повідомлення отримано 22.11.2017 року, що підтверджується його підписом.

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28.11.2017 року у справі № 727/11266/17 (провадження № 3/727/4488/17) притягнуто ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 41 КпАП України, та накладено адміністративне стягнення за порушення вимог та недотримання законодавства про працю у вигляді штрафу 510 грн. (а. с. 116, 155).

Крім того, з матеріалів справи видно, що 29.11.2017 року відповідачем у присутності ФОП ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_18, відбувся розгляд справи щодо виявлених порушень законодавства про працю у ході інспекційного відвідування №24-02-23/367 від 08.11.2017 року. Заслухано представника Позивача ОСОБА_19 щодо виявлених порушень, виконання припису, а також врахування обставин щодо усунення виявлених порушень, зокрема: оформлення на роботу працівниці ОСОБА_16 та реєстрація ОСОБА_8 фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 відповідачем прийнято рішення про накладення на ФОП ОСОБА_4 штрафу за порушення вимог законодавства про працю та зайнятість населення, зокрема прийнято постанови: Постанова від 29.11.2017 року №24-02-23/367/226 в сумі 128000 грн., Постанова від 29.11.2017 року №24-02-23/367/227 в сумі 288000 грн. (а. с. 21-24).

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15.01.2018 року у справі № 727/11268/17 (провадження № 3/727/77/18), притягнуто ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 41 КпАП України, та накладено штраф 8500 грн.

Постанова Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15.01.2018 року у справі № 727/11268/17 (провадження № 3/727/77/18), Постанова Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28.11.2017 року у справі № 727/11266/17 (провадження № 3/727/4488/17) про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за недотримання законодавства про працю та накладення штрафу в апеляційному порядку не оскаржені.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що в задоволені адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

Відповідач у своїй діяльності керується Конституцією, Законом України " Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон №877-V), Кодексом законів про працюю України від 10.12.1971 року № 322-VІІІ (далі - КЗпП України) Законом України «Про зайнятість населення» від 5 липня 2012 року № 5067-VI (далі - Закон №5067-VI), указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно ст. 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 (далі Положення), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

Відповідно до Положення про Головне управління Держпраці у Чернівецькій області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 22.06.2017 року №75 (далі - Положення), Головне управління Держпраці у Чернівецькій області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

У відповідності до ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю - визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджено ПКМ України від 26.04.2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Порядок №295).

Відповідно до п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці - Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до пункту 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться, зокрема: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю.

Згідно пункту 8 Порядку №295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Відповідно до пункту 10 Порядку №295 тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб'єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.

Пунктом 19 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Згідно пунктів 20-21 Порядку №295 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.

Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Відповідно до пунктів 23, 24 Порядку №295 припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю.

Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування.

Відповідно ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я.

Згідно ст. 42 Закон №5067-VI роботодавці мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, що видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Праця іноземців та осіб без громадянства може застосовуватися на різних посадах в одного або декількох (двох і більше) роботодавців, за умови отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (далі - дозвіл) на кожній посаді.

Праця іноземних високооплачуваних професіоналів може застосовуватися без дозволу на посадах за сумісництвом, якщо строк дії трудового договору на посаді за сумісництвом не перевищує строк дії дозволу за основним місцем роботи.

Іноземний найманий працівник може суміщати роботу на посаді, визначену дозволом, з роботою на посаді тимчасово відсутнього працівника, за умови, що суміщення триває не більше 60 календарних днів протягом календарного року.

Іноземці та особи без громадянства мають право провадити в Україні інвестиційну, зовнішньоекономічну та інші види діяльності відповідно до законодавства.

Іноземці та особи без громадянства не можуть призначатися на посаду або займатися трудовою діяльністю у разі, коли відповідно до законодавства призначення на відповідну посаду або провадження відповідного виду діяльності пов'язане з належністю до громадянства України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Без передбаченого цією статтею дозволу здійснюється працевлаштування: 1) іноземців, які постійно проживають в Україні; 2) іноземців, які набули статусу біженця відповідно до законодавства України або одержали дозвіл на імміграцію в Україну; 3) іноземців, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні; 4) представників іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, які обслуговують такі компанії на території України; 5) працівників закордонних засобів масової інформації, акредитованих для роботи в Україні; 6) спортсменів, які набули професійного статусу, артистів та працівників мистецтва для роботи в Україні за фахом; 7) працівників аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт; 8) працівників іноземних представництв, які зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку; 9) священнослужителів, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності лише у таких організаціях з офіційним погодженням з органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації; 10) іноземців, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги; 11) іноземців, які прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності у вищих навчальних закладах на їх запрошення; 12) інших іноземців у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Залучення висококваліфікованих іноземних спеціалістів і робітників, потреба в яких є відчутною для національної економіки, здійснюється на підставах, визначених Законом України "Про імміграцію".

З урахуванням дослідження письмових доказів, судом встановлено, що в порушення вимог ст. 42 Закон №5067-VI Фізична особа підприємець ОСОБА_4 використовував працю громадян Грузії ОСОБА_9 (з лютого 2017 року), ОСОБА_8 (з березня 2017 року) без отримання відповідних дозволів, який видає Чернівецький обласний центр зайнятості.

Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами, зокрема: інформацією Чернівецького обласного центру зайнятості (лист від 08.11.2017 року №2129/01-17) про те, що ФОП ОСОБА_4, зареєстрований по вул. Вижницькій, 65, м. Чернівці, до Чернівецького обласного центру зайнятості з метою отримання дозволів на застосування праці іноземців упродовж 2016-2017 років не звертався, дозволи на застосування праці іноземців не надавалися, а також підтверджується матеріалами перевірки.

Таким чином, відповідачем правомірно накладено на позивача штраф у розмірі 12800,00 грн., а тому оскаржувана постанова від 29.11.2017 року №24-02-23/367/226 є правомірною, правові підстави для її скасування відсутні.

Крім того, Фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 в порушення вимог п. п. 6 ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України «Укладення трудового договору» працівники ОСОБА_9 - громадянин Грузії (з лютого 2017 року), ОСОБА_8 - громадянин Грузії (з березня 2017 року), ОСОБА_16 (з 8 листопада 2017 року) були допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

Таким чином, відповідачем правомірно накладено на позивача штраф у розмірі 288000,00 грн., а тому оскаржувана постанова від 29.11.2017 року №24-02-23/367/227 є правомірною, підстави для її скасування відсутні.

Крім цього, вирішуючи спір, судом взято до уваги наступне.

Згідно ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до матеріалів справи постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28.11.2017 року у справі № 727/11266/17 (провадження № 3/727/4488/17) та постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15.01.2018 року справі № 727/11268/17 (провадження № 3/727/77/18) ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41, ч. 3 ст. 41 КпАП України.

Зазначене, дає додаткові підстави суду для висновку про обґрунтованість та правомірність прийняття оскаржуваних постанов управління Держпраці у Чернівецькій області про накладання штрафу, зокрема Постанови від 29.11.2017 року №24-02-23/367/226 в сумі 128000,00 грн., Постанови від 29.11.2017 року №24-02-23/367/227 в сумі 288000,00 грн.

Водночас, суд звертає увагу на те, що позивачем не оскаржено в адміністративному та в судовому порядку Наказ управління Держпраці у Чернівецькій області № 417 від 06.11.2017 року, а також направлення на проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 06.11.2017 року № 04-206.

Крім того судом встановлено, що позивачем не оскаржено в адміністративному та судовому порядку Постанови УДМС в Чернівецькій області про накладення адміністративного стягнення ПР МЧВ 035549 від 31.10.2017 року на ОСОБА_8 у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн., ПР МЧВ 035543 від 30.10.2017 року на ОСОБА_4 у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн., ПР МЧВ 035542 від 30.10.2017 року на ОСОБА_9 у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн., ПР МЧВ 035114 від 28.03.2017 року на ОСОБА_4 у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн., ПР МЧВ 035112 від 28.03.2017 року на ОСОБА_8 у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.

Також, суд звертає увагу, що із змісту письмових пояснення ФОП ОСОБА_4 від 28.03.2017 року, ОСОБА_14 від 28.03.2017 року, ОСОБА_9 від 28.10.2017 року, ФОП ОСОБА_4 від 28.10.2017 року, ОСОБА_8 від 31.10.2017 року наданих працівникам УДМС України в Чернівецькій області, Протоколів про адміністративне правопорушення УДМС у Чернівецькій області, зокрема: ПР МЧВ 035549 від 31.10.2017 року, ПР МЧВ 035543 від 30.10.2017 року, ПР МЧВ 035542 від 30.10.2017 року, ПР МЧВ 035114 від 28.03.2017 року, ПР МЧВ 035112 від 28.03.2017 року на підставі яких прийнято постанови УДМС у Чернівецькій області про накладення адміністративного стягнення, зокрема: постанови ПР МЧВ 035549 від 31.10.2017 року, ПР МЧВ 035543 від 30.10.2017 року, ПР МЧВ 035542 від 30.10.2017 року, ПР МЧВ 035114 від 28.03.2017 року, ПР МЧВ 035112 від 28.03.2017 року на ОСОБА_8, на ОСОБА_9, на ФОП ОСОБА_4 у вигляді штрафу видно, що зазначені пояснення надані українською мовою, вищевказані протоколи, постанови складені на українській мові підписані особами, що їх надавали та притягувались до відповідальності, без зауважень, де їм роз'яснено їх права, мова складання, їм зрозумілі встановлені обставини, перекладача не потребують, що підтверджено їх підписами.

Також, позивач фізична особа підприємець ОСОБА_4 без заперечень підписав акт інспекційного відвідування - перевірки № 24-02-23/367 від 07.11.2017 року, припис № 24-02-23/367/223 від 08.11.2017 року, який виконано, а також протокол № 24-02-23/207 від 10.11.2017 року, протокол № 24-02-23/208 про адміністративне правопорушення від 10.11.2017 року щодо порушення законодавства про працю, без заперечень, надано пояснення щодо виявленого порушення, визнано ним вказані обставини. (а.с. 189-200, 213-227).

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 2 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідач довів правомірність оскаржуваних рішень. При їх прийнятті суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Натомість доводи позивача, з огляду на вищевикладене, є безпідставними та не свідчать про обґрунтованість позову, а тому такий задоволенню не підлягає, оскільки обставини порушення законодавства про працю знайшли своє підтвердження та визнані позивачем під час проведення вказаних перевірок. Позивач, представник позивача не спростував доводи відповідача щодо правомірності прийнятого рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 129 Конституції України, ст. ст. 6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 263 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повний текст рішення виготовлено 20.07.2018 року протягом десяти робочих днів з урахуванням святкових та вихідних днів, а також терміну перебування судді у відпустці.

Судді П.Д. Дембіцький