Ухвала суду № 75428317, 20.07.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"20" липня 2018 р. Справа№ 910/22876/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Сітайло Л.Г.

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" про відвід судді Руденко М.А.

апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.03.2018р. (повний текст складено 19.03.2018р.)

у справі №910/22876/17 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтоуправління "Донбас"

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго"

про стягнення 171 644 930,24 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шахтоуправління "Донбас" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" про стягнення 171 644 930,24 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.03.2018р. позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтоуправління "Донбас" 132 484 887,16 грн. заборгованості, 6 876 738,45 грн. 3% річних, 32 283 304,63 грн. інфляційних втрат та 240 000,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення і прийняте нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2018р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Під час розгляду справи оголошувалися перерви.

20.06.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про призначення комплексної експертизи, 27.06.2018р. та 03.07.2018р. надійшли доповнення до клопотання про призначення комплексної експертизи та додаткові пояснення щодо необхідності її призначення.

21.06.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли заперечення на клопотання про призначення комплексної експертизи.

10.07.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів та призначення економічної експертизи.

11.07.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшли заява про виключення документів з числа доказів та заява про забезпечення доказів.

11.07.2018р. представником відповідача подана заява про відвід колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя), Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю. за № 09.1-19/246/18.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2018р. заяву Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" про відвід колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя), Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю. від розгляду апеляційної скарги залишено без розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2018р. відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" про забезпечення доказів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2018р. заяву Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" про відвід колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя), Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю. від розгляду апеляційної скарги залишено без розгляду.

11.07.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява про відтворення технічного запису.

У судовому засіданні 11.07.2018р. представником Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" заявлено заяву про відвід колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2018р. провадження у справі №910/22876/17 зупинено, справу передано для вирішення питання про відвід судді у порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2018р., колегією суддів у складі: Зеленін В.О. (головуючий суддя), Чорногуз М.Г., Кропивна Л.В. у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" про відвід колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від розгляду справи №910/22876/17 відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2018р. поновлено апеляційне провадження у справі №910/22876/17 та розгляд справи призначено на 13.07.2018р. о 12:00.

13.07.2018р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 18.07.2018р.

18.07.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача подано заяву про відвід судді Руденко М.А.

Заява мотивована тим, що існують обставини, які у заявника викликають сумніви у неупередженості та об'єктивності судді, оскільки в судовому засіданні під час розгляду клопотання про призначення експертизи, головуючим допущено висловлювання, які, на думку заявника, свідчать про неупередженість судді при розгляді даної справи.

Відповідно до частини 1-3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Колегія суддів апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Руденко М.А., судді Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю. дійшла висновку про необґрунтованість відводу судді Руденко М.А., у зв'язку з чим ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2018р. передано справу №910/22876/17 для визначення автоматизованою системою відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України судді, який має вирішити питання про відвід, заявлений відповідачем.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2018р. заяву Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" про відвід судді Руденко М.А. передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді Смірнова Л.Г., Сітайло Л.Г.

Згідно частини 7, 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Колегія суддів, розглянувши підстави відводу судді Руденко М.А., дійшла висновку про необґрунтованість заяви, виходячи з наступного.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/02) від 03.05.2007р. суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 9 січня 2013 року зазначено наступне. (104) Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24 лютого 1993 року, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява N 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява N 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III). (106) У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, № 86). (107) Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (див. рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява № 65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі, внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 36 ГПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Водночас, згідно з частиною 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як уже зазначалося, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 35 ГПК України).

Підставами відводу представник відповідача визначив ту обставину, що під час судового засідання суддею Руденко М.А. до стадії дослідження доказів, судових дебатів та поза нарадчою кімнатою, фактично оголосшено про прийняте нею рішення по даній справі. До такого висновку представник відповідача дійшов після запитань судді думки представників процесу, з приводу розгляду судом заяви про призначення по справі комплексної судової експертизи.

Колегія суддів розглянувши питання відводу, заслухавши запис аудіофіксації судового засідання, дійшла до висновку, що підстави заявленого відводу є надуманими, висловлювання судді Руденко М.А. по справі не можуть трактуватися окремо від всього контексту висловлювань судді, інших суддів та учасників процесу.

З'ясовуючи дійсну потребу у призначенні по справі експертизи, а також уточнюючи обставини, які мають бути встановлені особою яка володіє спеціальними знаннями, головуюча по справі суддя Руденко М.А. намагалась отримати від сторін чітко сформульовану правову позицію, щодо обставин, які мають бути встановлені експертом тими обставинами які входять до предмету доказування у даному спорі.

При цьому будь якої прихильності судді до певної сторони, або її неупередженості до позивача, колегія суддів не встановила.

Враховуючи наведене, заява представника Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" про відвід судді Руденко М.А. не підлягає задоволенню, оскільки не містить даних про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

За таких обставин, керуючись статтями 35, 36, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" про відвід судді Руденко М.А. відмовити.

Ухвала якою вирішується питання про відвід відповідно до ст. 39 та ч. 2 ст. 235 ГПК України набирає законної сили, з моменту її підписання суддями та з урахуванням положень ч. 3 ст. 287 ГПК України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Л.Г. Смірнова

Л.Г. Сітайло