Рішення № 75427638, 16.07.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1965/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,

представника відповідача - Федчун Т.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протпправною та скасування постанови.

В С Т А Н О В И В:

08 червня 2018 року фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 31.05.2018 року №ПЛ1133/159/АВ/П/ПТ.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що дана постанова була винесена відповідачем на підставі акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) від 25 травня 20189 року №ПЛ1133/159/АВ, якого в дійсності проведено не було, а факт роботи у магазині «Трьошка» незаконно працевлаштованої громадянки ОСОБА_3, про що відображено у вказаному документі, не відповідає дійсності. Також зазначив, що жодної з підстав для проведення інспекційного відвідування, передбаченої положеннями Постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 не було, що унеможливлює проведення інспекційного заходу відповідачем.

12 червня 2018 року Полтавським окружним адміністративним судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

26 червня 2018 року відповідачем - Управлінням Держапраці у Полтавській області до суду поданий відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на правомірність проведення інспекційного відвідування магазину «Трьошка» ФОП ОСОБА_2, відсутність порушень в діях представника відповідача в ході проведення інспекційного заходу, правомірність постанови про накладення штрафу від 31 травня 2018 року №ПЛ1133/159/АВ/П/ПТ.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши письмові докази, які були надані учасниками до Полтавського окружного адміністративного суду, суд встановив такі обставини.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 зареєстрований 19.01.2017 року, про що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зроблений запис №22700000000019561. Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності є інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, який провадиться позивачем, зокрема, у магазині «Трьошка», що розташований за адресою: АДРЕСА_2.

17 травня 2018 року робочою групою з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, відповідно до розпорядження Карлівської районної державної адміністрації від 16 серпня 2011 року №445, у складі представників Управління Держпраці в Полтавській області, Управління соціального захисту населення Карлівської районної державної адміністрації, Карлівської районної філії Полтавського обласного центру зайнятості населення та представника громадської організації, проведене обстеження магазину «Трьошка» в м. Карлівка. Про даний факт Управління Держпраці було повідомлено листом від 17 травня 2018 року №384/04-17 (а.с.21).

В доповнення до вказаного листа на адресу відповідача також була надана довідка спостереження від 17 травня 2018 року, відповідно до змісту якої Головою громадської організації «Карлівський громадський контроль» Омельченком В.О., головним державним інспектором з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Полтавській області Кодинець Ю.А., завідувачем сектору з оплати праці та врегулювання соціально-трудових відносин управління соціального захисту населення Карлівської районної державної адміністрації Пономаренко В.А., фахівцем з питань зайнятості І категорії відділу взаємодії з роботодавцями Вітюгіною С.П. проведене спостереження місця здійснення господарської діяльності. В ході спостереження виявлено здійснення господарської діяльності із залученням гр. ОСОБА_3. За власноручними письмовими поясненнями якої, остання працює без оформлення трудових відносин за даним місцем роботи з 14 жовтня 2017 року.

Управлінням Держпраці у Полтавській області, за наслідками вивчення даної інформації, виданий наказ від 24 травня 2018 року №79-П «про проведення заходів державного контролю», відповідно до якого на підставі Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2917 №295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» наказано провести інспекційні відвідування ФОП ОСОБА_2 щодо відповідності вимогам законодавства про працю у зв'язку з надходженням листа Карлівської районної філії Полтавського ОЦЗ райдержадміністрації - головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Кодинець Ю.А..

Дане стало підставою для видання направлення від 24 травня 2018 року №840 на проведення заходу державного контролю - інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю у діяльності позивача в частині оформлення трудових відносин, оплати праці в період з 24.05.2018 по 25.02.2018, яке отримане особисто позивачем, що підтверджується його власноручним підписом. Зауважень щодо порядку надання позивачеві чи отримання даного направлення позивачем не зазначено.

За наслідками інспекційного відвідування, проведеного у присутності позивача встановлено відсутність документів, які б підтверджували факт оформлення трудових відносин із найманим працівником ОСОБА_3, про що складений акт від 25.05.2018 року, отриманий позивачам, про що свідчить його власноручний підпис. Відповідачем також складений припис про усунення виявлених порушень від 25.05.2018 №ПЛ1133/159/АВ\П, вручений особисто позивачу.

Начальником Управління Держпраці у Полтавській області Щербак С.Л. прийняте рішення від 25.05.2018 року щодо розгляду справи про накладення штрафу і призначення його 31.05.2018 року в Управлінні Держпраці у Полтавській області за адресою м. Полтава, вул. Пушкіна, 119. Про розгляду справи повідомлено позивача листом від 25.05.2018 року №02-12/2581 шляхом вручення, про що отримано відповіде письмове підтвердження (а.с.46). За наслідками розгляду справи, винесена постанова про накладення штрафу від 3.05.2018 року №ПЛ1133/159/АВ/П/ПТ/ТД-ФС на ФОП ОСОБА_2 в сумі 111690,00 грн., примірник якої позивачем також власноручно отримано, про що зроблено відповідне письмове підтвердження.

Із зазначеною постановою позивач не погодився, вважає її незаконною, такою, що підлягає скасуванню, у зв'язку із чим звернувся до суду із відповідним позовом.

Дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, проаналізувавши підстави та законодавче обґрунтування позовних вимог та заперечень відповідача, вивчивши письмові докази, залучені учасниками до матеріалів адміністративної справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, статтею 4 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 року №2694 визначено, що державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Указом Президента України від 06.04.2011 року № 386/2011, затверджено Положення про Державну інспекцію України з питань праці (далі - Положення №386/2011), відповідно до п. 1 якого Державна інспекція України з питань праці (Держпраці України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України (далі - Міністр).

Держпраці України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує, зокрема, реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

Одними із основних завдань Держпраці України, згідно з п. 3 Положення, є реалізація державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю.

Згідно з пп. 1 п. 4 цього ж Положення № 386/2011 Держпраці України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд та контроль за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (далі - роботодавці) законодавства про працю з питань трудових відносин, робочого часу та часу відпочинку, нормування праці, оплати праці, надання гарантій і компенсацій, пільг для працівників, які поєднують роботу з навчанням, дотримання трудової дисципліни, умов праці жінок, молоді, інвалідів, надання пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці, забезпечення спеціальним одягом і спеціальним взуттям, засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами, молоком і лікувально-профілактичним харчуванням; проведення обов'язкових медичних оглядів працівників певних категорій; дотримання режимів праці та інших норм законодавства.

У відповідності до п. 6 Положення №386/2011 Держпраці України для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, видавати в установленому порядку роботодавцям, суб'єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, а також фондам загальнообов'язкового державного страхування, обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства про працю, законодавства про зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування щодо призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб; складати у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення.

Так, згідно з п. 7 Положення №386/2011 Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Також, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 05.04.2007 року №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877).

Згідно зі ст.1 вказаного Закону, заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що встановлення законодавцем такої форми перевірки як інспекційне відвідування обумовлено необхідністю реалізації статті 259 КЗпП України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, що встановлено статтею 259 Кодексу законів про працю України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. №295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» затверджений Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).

Відповідно до положень п.2, 3 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).

Таким чином, відповідач, як територіальний орган Держпраці, наділений правом проводити позапланові заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності позивача з питань, віднесених до його компетенції, зокрема, у формі інспекційних відвідувань. Крім того, немає імперативних норм щодо вичерпного переліку контрольних заходів, які може здійснювати суб'єкт владних повноважень, а відтак інспектори у своїй перевірочній діяльності можуть використовувати інші форми контролю додержання суб'єктами господарювання вимог трудового законодавства, зокрема у формі інспекційного відвідування, що унормовано приписами 259 КЗпП України та нормами Порядку № 295.

Відповідно до п. 3 Порядку № 295, контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.

Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом. Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Таким чином, інспектори з праці, які є посадовими особами Держпраці та її територіальних органів, наділені контрольними повноваженнями на проведення інспекційних відвідувань, що підтверджується наявними службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.

У відповідності до вимог ч.ч. 1-4 ст. 7 Закону № 877, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Таким чином, наявність належним чином оформлених наказу, направлення та посвідчення на проведення перевірки є достатньою правовою підставою для здійснення інспекторами відповідного заходу державного нагляду (контролю) відповідно до вимог Закону № 877.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вищезазначених норм права та листа від 17.05.2018 року №384/04-17 Карлівської районної філії Полтавського ОЦЗ про виявлення в ході спостереження робочою групою з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, відповідно до розпорядження Карлівської районної державної адміністрації від 16 серпня 2011 року №445, здійснення господарської діяльності позивачем із залученням працівника без оформлення трудових відносин, виданий наказ від 24.05.2018 року №79-П про проведення заходів державного контролю (а.с.37).

24.05.2018 року сформовано направлення №840 на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю у діяльності ФОП ОСОБА_2 юридична адреса: АДРЕСА_1, адреса здійснення діяльності: АДРЕСА_2 магазин «Трьошка» (а.с. 34).

Зазначене направлення вручене особисто позивачеві, про що вбачається з матеріалів справи (а.с. 34 зворот).

З відзиву встановлено, що на підставі описаних наказу та направлення на проведення заходу державного контролю, з метою перевірки інформації про використання в господарській діяльності позивача праці фізичної особи без належного оформлення трудових відносин, було здійснене інспекційне відвідування. В ході відвідування позивачем надано документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування, підтвердження оформлення трудових відносин із працівником ОСОБА_3 не надано. Від надання письмових пояснень позивач відмовився.

За наслідками інспекційного відвідування встановлено відсутність документів, які б підтверджували факт оформлення трудових відносин із найманим працівником ОСОБА_3 та складений акт від 25.05.2018 року №ПЛ1133/159/АВ, отриманий позивачам, про що свідчить його власноручний підпис (а.с.39-42). Відповідачем також складений припис про усунення виявлених порушень від 25.05.2018 №ПЛ1133/159/АВ\П, вручений особисто позивачу (а.с.43-44).

Позивач стверджує про не проведення відповідачем інспекційного відвідування. Але в матеріалах справи немає жодного доказу, що доводить дане твердження. В документах же, які оформлювалися в ході проведення перевірки окрім особистих підписів позивача, що підтверджують отримання документів, немає жодних зауважень. Таким чином, позивач, за наявності можливості висловлення своїх зауважень чи заперечень щодо порядку проведення перевірки таким правом не скористався. Відповідно, в суду відсутня можливість підтвердити пояснення позивача про порушення порядку проведення перевірки.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається про допущення до інспекційного відвідування фахівців контролюючого органу і вказана перевірка була проведена з відома та у присутності позивача. Позивач не скористався своїм правом не допуску посадових осіб органу державного контролю до проведення заходу державного нагляду у формі інспекційного відвідування, передбаченим приписами чинного законодавства, в зв'язку з чим, фактично визнав правомірність проведення контролюючим органом вказаного заходу. Процедура проведення заходу державного нагляду у формі інспекційного відвідування з питань дотримання вимог законодавства про працю була здійснена суб'єктом владних повноважень саме з дотриманням вимог чинного законодавства, зокрема № 295, які мають імперативний характер для суб'єктів владних повноважень.

У відповідності до п.п. 19-21 Порядку № 295, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.

Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження. Письмових зауважень щодо проведення перевірки в акті не наведено. Зауважень до акту перевірки позивачем не подавалося, на адресу відповідача не направлялось.

З наведеного вбачається, що суб'єкт господарювання, який вважає порушеним порядок та підстави призначення перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Даним правом позивач не скористався. Твердження, про порушення порядку складання акту, викладені в позовній заяві письмовими доказами, наявними в справі не підтверджується.

Стосовно постанови про накладення штрафу від 31.05.2018 року №ПЛ1133/159/АВ/П/ПТ/ТД-ФС судом встановлено таке.

Частиною 4 ст. 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. На виконання даної норми Кабінет Міністрів України постановою від 17.07.2013 №509, затвердив Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі за текстом - Порядок №509).

Відповідно до пункту 2 Порядку №509 штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Відповідно до пункту 3 Порядку №509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд (пункт 4 Порядку № 509).

Згідно п.6 Порядку №509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду (пункт 7 Порядку №509).

У відповідності до пункту 8 Порядку №509 розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем згідно із п.6 Порядку №509 прийняте рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу від 25.05.2018 року №ПЛ1133/159/АВ/П/ПТТД (а.с.45). Того ж дня Управлянням Держпраці у Полтавській області позивачеві вручений лист від 25.05.2018 року № 02-12/2581, про запрошення останнього на розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю 31.05.2018 року об 11.00 год. (а.с. 46), який отриманий особисто позивачем.

Згідно з п.п. 27-28 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

За результатом розгляду справи про накладення штрафу, заступником начальника Управління Держпраці у Полтавській області прийнято постанову про накладення штрафу від 31.05.2018 року №ПЛ1133/159/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, за наявності порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України щодо допущення працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

Так, згідно листа Карлівської районної філії Полтавського ОЦЗ від 17 травня 2018 року №384/04-17, довідки спостереження від 17 травня 2018 року встановлено, що в магазині «Трьошка» в м. Карлівка за місцем провадження господарської діяьлності позивача, виявлено що роздрібна торгівля непродовольчими товарами здійснюється із залученням гр. ОСОБА_3. Документи, що підтверджують легальну зайнятість відсутні. За власноручними письмовими поясненнями ОСОБА_3 працює без оформлення трудових відносин за даним місцем роботи з 14 жовтня 2017 року.

В ході проведення інспекційного відвідування документи, які б підтверджували факт оформлення трудових відносин із найманим працівником ОСОБА_3, не надано Письмові пояснення позивач надати відмовився.

Вказане стало підставою для висновку про допущення до роботи позивачем найманого працівника без належного оформлення трудових відносин.

Відповідно до частини 2 статті 2 КЗпП працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Згідно положень частини першої статті 21 КЗпП трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати "умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

При цьому, Верховний Суд України у пункті 7 постанови Пленуму від 6 листопада 1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз'яснив, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Нормами статті 24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Пунктом 29 Порядку № 295 передбачено, що заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем ні під час розгляду справи про накладення штрафу, постанову, винесену за наслідками розгляду якої оскаржує позивач, ні в позовній заяві не вказаного фактів, які б спростовували факти, виявлені відповідачем в ході проведення відвідування, розгляду справи про накладення штрафу.

Доказів, які б спростовували твердження позивача про відсутність в діях позивача порушень вимог законодавства щодо оформлення трудових відносин із найманим працівником, суду не надано.

Відповідно до положень частин першої - третьої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази, зміст письмових документів, долучених сторонами до письмових заяв по суті позову, суд встановив, що відповідачем належними доказами доведено законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 31.05.2018 року №ПЛ1133/159/АВ/П/ПТ, позивачем правомірність даної постанови не спростовано.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39777136) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23 липня 2018 року.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва