Рішення № 75427486, 18.07.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

18 липня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1455/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Смішливої Т.В.,

при секретарі судового засідання: Бутенко К.В. ,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1, ордер ЗП № 040355 від 10.01.2018,

представника відповідача: Жидких О.В., дов. № 2810/06-01 від 04.07.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області в особі Сєвєродонецького міського відділення про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області в особі Сєвєродонецького міського відділення, у якому зазначено, що ОСОБА_3 перебував на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ровеньки Луганської області з 05.05.2014. Відповідно до інформації з бази даних "Реєстр потерпілих" ОСОБА_3, електронна справа потерпілого за № 1213213401, отримав професійне захворювання за час роботи на підприємстві ВП "Трест Антрацитвуглебуд ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит", про що свідчить акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 23.04.2014 № 3/71. Згідно виписки із акту огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності, наданою спеціалізованою профпатологічною МСЕК від 20.05.2014 серія 10 ААА № 099008, потерпілому визначена стійка втрата професійної працездатності 15 відсотків з 05.05.2014 по 01.06.2016 по хронічному бронхіту (первинно). Середньомісячна заробітна плата, зазначена у базі даних "Реєстр потерпілих", становить 8894,26 грн. Відділенням у м. Ровеньки Луганської області винесена постанова від 06.06.2014 про призначення ОСОБА_3 одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності в розмірі 82824,00 грн.

Позивач був взятий на облік як внутрішньо переміщену особу, що підтверджується довідкою від 28.02.2018. ОСОБА_3 29.11.2017 звернувся до відповідача із заявою про виплату раніше призначених страхових виплат та одноразової допомоги.

Відповідно до Протоколу № 10 від 04.12.2017 засідання комісії з розгляду правомірності призначення одноразових страхових виплат внутрішньо переміщеним особам та необхідності їх фінансування Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області вирішено, що правові підстави для необхідності фінансування одноразової страхової виплати ОСОБА_3 відсутні.

Також, листом Сєвєродонецького міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області № 03/1411 від 11.12.2017 повідомлено ОСОБА_3, що правових підстав для фінансування одноразової страхової виплати немає у зв'язку з тим, що п. 4 ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим, або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більше як за три роки з дня звернення за їх одержанням.

Позивач вважає, що відповідачем необґрунтовано та з порушенням норм законодавства не здійснено йому виплату раніше призначених страхових виплат.

З урахуванням уточненої позовної заяви позивач просить суд (арк. спр. 40-43):

- визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області в особі Сєвєродонецького міського відділення щодо невиплати раніше призначеної, але не виплаченої одноразової страхової виплати в разі стійкої втрати працездатності позивачу;

- зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області в особі Сєвєродонецького міського відділення виплатити ОСОБА_3 раніше призначену, але не виплачену одноразову страхову виплату в разі стійкої втрати працездатності в розмірі 82824,00 грн та заборгованість з виплати щомісячних страхових виплат за період з 05.05.2014 по 30.11.2014 в сумі 9166,83 грн.

- стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області в особі Сєвєродонецького міського відділення на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3200,00 грн та судовий збір у сумі 919,91 грн.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 04.06.2018 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків. Ухвалою суду відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати (арк. спр. 34-35).

На виконання вимог ухвали суду від 04.06.2018 усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14.06.2018 відкрито провадження у справі; визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження (арк. спр. 1-2).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, про що подав відзив на адміністративний позов (арк. спр. 55-57), у якому зазначив, що позивач перебував на обліку у відділенні у м. Ровеньки, яке не перемістилось на підконтрольну владі України територію. Справи страхувальників залишились у приміщенні відділення, доступ до них на даний час відсутній. 29.11.2017 звернувся позивач до відділення Фонду із заявою про виплату раніше призначених страхових виплат та одноразової допомоги. На підставі заяви позивача, постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 531 «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - постанова КМУ № 531) та Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції, затвердженим постановою Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 11 грудня 2014 року № 20 (далі - Порядок № 20) прийнято постанову про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати з 01.12.2014 по 31.05.2016. З посиланням на ст. 47 Закону № 1105 відповідач вважав безпідставними вимоги позивача про зобов'язання виплатити йому раніше призначену, але не виплачену одноразову страхову виплату в разі стійкої втрати працездатності в розмірі 82824,00 грн та заборгованість з виплати щомісячних страхових виплат за період з 05.05.2014 по 30.11.2014 в сумі 9166,83 грн, оскільки вказані вимоги знаходяться поза межами трирічного строку з дня звернення за їх одержанням. Додатково, 17.07.2018, представником відповідача надано до суду письмові пояснення, у яких зазначено, що у 2014 році у позивача виникли правовідносини з самостійною юридичною особою - відділенням Фонду в м. Ровеньки. Відділення Фонду в м. Ровеньки не здійснило дії щодо переміщення в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, однак, воно не реорганізовано та не ліквідовано в установленому законом порядку. У зв'язку з чим, вважав, що відповідач у даній справі не може бути відповідальним за можливі порушення прав позивача, вчинені самостійною юридичною особою - відділенням Фонду в м. Ровеньки, оскільки не є правонаступником прав та обов'язків відділення Фонду в м. Ровеньки. Щодо витрат на правову допомогу зазначив, що надані представником платіжні документи про оплату позивачем 700,00 грн не підтверджують того, що кошти сплачено у зв'язку з розглядом даної справи. Розрахунок вартості послуг за додатковою угодою складено на 3100,00 грн, а у позові позивачем заявлено витрати на суму 3200,00 грн. Вважав заявлені витрати не співмірними зі складністю справи а тому вважав, що вони мають бути зменшені (арк. спр. 88-92).

Учасниками справи подано такі заяви, клопотання:

- представником відповідача заявлено заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 10.07.2018 заяву управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишити без задоволення.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, суд дійшов наступного.

Судом установлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, є внутрішньо переміщеною особою відповідно до довідки № 0000423097 від 28.02.2018 (арк. спр. 9).

Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання № 3/71 від 22.04.2014 встановлено отримання ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, професійного захворювання за час роботи на підприємстві «Відокремлений підрозділ «Трест «Антрацитвуглебуд» Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» (арк. спр. 10-11).

Згідно виписки із акта огляду МСЕК від 20.05.2014 ОСОБА_3 встановлено 15 відсотків втрати працездатності з 05.05.2014 (арк. спр. 12).

Відповідно до постанови Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ровеньки Луганської області від 06.06.2014 № 1213/13401/13401/1 ОСОБА_3 взято на облік з 05.05.2014, зареєстровано страховий випадок «профзахворювання» за номером 13401 з датою реєстрації 28.05.2014 та з датою початку виплат 05.05.2014. (арк. спр. 13).

Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ровеньки Луганської області від 06.06.2014 № 1213/13401/13401/2 потерпілому ОСОБА_3 призначено одноразову допомогу в разі стійкої втрати працездатності в сумі 82824,00 грн (арк. спр. 14).

Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ровеньки Луганської області від 06.06.2014 № 1213/13401/13401/3 потерпілому ОСОБА_3 призначено щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 1334,14 грн з 05.05.2014. Донараховано щомісячну виплату за травень 2014 року у сумі 1161,99 грн. Пунктом 3 постанови встановлено, що щомісячна страхова виплата виплачується щомісячно з наступного місяця після місяця, у якому вона призначена, але не пізніше 30 календарних днів з дня прийняття постанови (арк. спр. 15).

Докази того, що вищезазначені постанови в частині проведення ОСОБА_3 страхових виплат виконані представником відповідача не надано. Більш того, у відзиві на позов відповідач зазначає, що вищевказані виплати позивачу у 2014 році не проводились.

Позивачем 29.11.2017 подано заяву про виплату йому раніше призначеної страхової виплати у зв'язку з професійним захворюванням (арк. спр. 16).

Зі змісту протоколу № 10 від 04.12.2017 засідання комісії з розгляду правомірності призначення одноразових страхових виплат внутрішньо переміщеним особам та необхідності їх фінансування вбачається, що під час дослідження електронної справи потерпілого ОСОБА_3 та документів, наданих позивачем разом із заявою від 29.11.2017, підтверджено право на виплату одноразової допомоги та правомірність призначення одноразової допомоги в разі стійкої втрати працездатності в сумі 82824,00 грн ОСОБА_3 Однак, у зв'язку з тим, що потерпілий звернувся із заявою у листопаді 2017 року комісія не знайшла правових підстав для необхідності фінансування вказаної одноразової виплати (арк. спр. 17).

Про прийняте рішення позивача повідомлено листом від 11.12.2017 № 03/1411 (арк. спр. 18).

Постановою Сєвєродонецького міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Луганській області від 04.04.2018 № 1217/13401/13401/4 продовжено ОСОБА_3 раніше призначену щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 1334,14 грн з 01.12.2014 по 31.05.2016 включно (арк. спр. 19).

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Відповідно до вимог статті 173 Кодексу законів про працю України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на момент виникнення спірних правовідносин визначав Закон України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який з 1 січня 2015 року діє в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року та має назву "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 1105-XIV).

На час призначення ОСОБА_3 страхових виплат у 2014 році частиною першою статті 21, статтею 28 Закону № 1105-XIV передбачалось, що у разі настання страхового випадку Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, виплачуючи йому, зокрема, одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності, а також щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.

Відповідно до ст. 16 ч. 1 п. 2 Закону № 1105-XIV, застрахована особа, має право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом.

Статтею 36 Закону № 1105-XIV передбачено, що страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Страхові виплати складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Статтею 42 Закону № 1105-XIV передбачено, що сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Щомісячна страхова виплата не повинна перевищувати середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

Відповідно до пункту 1 частини першої та другої статті 47 Закону № 1105-XIV страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання. Одноразова допомога виплачується потерпілому в місячний строк з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Частиною четвертою статті 47 Закону № 1105-XIV передбачено, що виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.

Судом встановлено, що одноразову допомогу в разі стійкої втрати працездатності в сумі 82824,00 грн та щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку призначено ОСОБА_3 Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ровеньки Луганської області 06.06.2014, однак, не виплачені своєчасно.

Позиція відповідача щодо відмови у виплаті спірних сум ґрунтується саме на положенні ч. 4 ст. 47 Закону № 1105-XIV.

Однак, особливістю даної справи є те, що позивач на час призначення йому страхових виплат постійно мешкав на території проведення антитерористичної операції в Луганській області.

Відповідно до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05 листопада 2014 року № 637 установлено, що призначення та продовження виплати усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085 затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. В цьому переліку є й м. Ровеньки Луганської області.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275 затверджено перелік населених пунктів, де здійснюється антитерористична операція, і в цьому переліку зазначено м. Ровеньки Луганської області.

Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 11 грудня 2014 року № 20, затверджено порядок надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції.

Зазначеним порядком передбачено, що особи, які тимчасово переміщені, мають право на призначення та/або продовження раніше призначених страхових виплат, страхових витрат на медичну та соціальну допомогу, безпосередньо в робочих органах виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за фактичним місцем проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, за формою, наведеною в додатку до порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Особи, які тимчасово переміщені, мають право на продовження раніше призначених та нарахованих страхових виплат у робочому органі виконавчої дирекції Фонду за фактичним місцем проживання (перебування) на підставі заяви, до якої додаються копії довідки про взяття на облік, паспорта або документа, що посвідчує особу, та реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта.

Страхові витрати на медичну та соціальну допомогу, що здійснюються щомісяця особам, які тимчасово переміщені, нараховуються з місяця подання заяви або з місяця, в якому не здійснювались страхові виплати на медичну та соціальну допомогу органом виконавчої дирекції Фонду, в якому зберігалася справа про страхові виплати на той час, та фінансуються впродовж тридцяти календарних днів з дати прийняття рішення, яке оформлюється відповідною постановою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595 «Про деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей (далі - Тимчасовий порядок).

Пунктом 8 Тимчасового порядку (із змінами та доповненнями) особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати, протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, повернення таких осіб до їх покинутого місця проживання в Україні та їх реінтеграції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» установлено, що особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами або були добровільно застраховані та переселилися з тимчасово окупованої території, району проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації, мають право на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, а до завершення заходів, пов'язаних з утворенням зазначеного Фонду та його робочих органів, - робочими органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до пункту 6 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного закону за фактичним місцем проживання у порядку, встановленому правліннями фондів. Матеріальне забезпечення виплачується застрахованим особам в установленому порядку через банки.

Як зазначено в п. 2 Тимчасового порядку, у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів за видатками та кредитуванням у населених пунктах на тимчасово неконтрольованій території здійснюється після повернення такої території під контроль органів державної влади.

Постановою Правління Національного банку України № 466 від 06.08.2014 встановлено: «Ураховуючи те, що на території Донецької та Луганської областей відповідно до постанови Правління Національного банку України від 23 липня 2014 року №436 починаючи з 24 липня 2014 року запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи, з метою запобігання загрози життю і здоров'ю працівників та клієнтів банків, забезпечення стабільності банківської системи, керуючись статтями 3, 27, 99 Конституції України, статтями 7, 15 Закону України «Про Національний банк України», статтею 66 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Законом України «Про боротьбу з тероризмом», розділом I Інструкції щодо організації роботи банківської системи в надзвичайному режимі, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 22 липня 2014 року №435, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», Правління Національного банку України постановляє:

1. Банкам України призупинити здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою».

Отже, здійснення банківських операцій на тимчасово неконтрольованій території, до якої віднесено і м. Ровеньки Луганської області, припинено лише з 04.08.2014, тоді як одноразова допомога в разі стійкої втрати працездатності в сумі 82824,00 грн повинна була бути сплачена ОСОБА_3 на підставі постанови Фонду від 06.06.2014 ще в червні 2014 року.

Аналогічно виплата щомісячних грошових сум в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, повинна була розпочатись у червні 2014 року.

На той час регуляторні акти про припинення діяльності банків чи відділень Фонду не приймались, доказів того, що невиплата вищевказаних сум відбулась з вини позивача відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 7 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці».

Оскільки відповідачем не надано доказів правомірності невиплатим Відділенням виконавчої дирекції Фонду у м. Ровеньки Луганської області позивачу одноразової допомоги в разі стійкої втрати працездатності в сумі 82824,00 грн та щомісячної грошової суми в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку за період з травня по липень 2014 року включно, суд вважає за необхідне застосувати до цих правовідносин ч. 7 ст. 47 Закону № 1105-XIV.

Щодо невиплати позивачу щомісячної грошової суми в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку за період з серпня по листопад 2014 року включно суд виходить з того, що звернення позивача із заявою про виплату раніше призначеної страхової виплати 29.11.2017 (понад 3 року з часу призначення) не залежало від волі позивача та зумовлено обставинами, які об'єктивно завадили звернутися за допомогою раніше. Такими обставинами, на думку суду, є проведення у Луганській області антитерористичної операції, що з урахуванням похилого віку позивача та стану його здоров'я, унеможливлювало пересування останнього через лінію зіткнення.

З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку, що право позивача на отримання страхової виплати за період з серпня по листопад 2014 року підлягає поновленню.

Зважаючи на вищевикладене, виходячи із завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про наявність протиправної бездіяльності Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області в особі Сєвєродонецького міського відділення щодо невиплати ОСОБА_3 раніше призначеної, але не виплаченої одноразової страхової виплати в разі стійкої втрати працездатності та заборгованість з виплати щомісячних страхових виплат за період з 05.05.2014 по 30.11.2014.

Вказаний висновок є підставою для задоволення вимог про зобов'язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області в особі Сєвєродонецького міського відділення виплатити ОСОБА_3 раніше призначену, але не виплачену одноразову страхову виплату в разі стійкої втрати працездатності в розмірі 82824,00 грн та заборгованість з виплати щомісячних страхових виплат за період з 05.05.2014 по 30.11.2014 в сумі 9166,83 грн.

На підставі статті 371 КАС України передбачено, що негайно виконуються рішення, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць. Оскільки судом виплати позивачу не присуджуються, то підстави для застосування вимог статті 371 КАС України відсутні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч.1, ч. 3, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представник позивача у судовому засіданні 18.07.2018 повідомив суд, що після винесення судового рішення у справі та отримання від позивача остаточного розрахунку ним будуть подані докази на всю суму витрат, пов'язаних з правничою допомогою.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, слід враховувати, що за змістом статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу підлягають усі здійснені документально підтверджені судові витрати.

До матеріалів справи представником позивача надано копію договору про надання правової допомоги № 10-01/18 від 10.01.2018, копію додаткової угоди № 1 від 23.04.2018 до Договору № 10-01/18 від 10.01.2018, згідно яких адвокатське бюро ОСОБА_1 «А-ЛЕКС» в особі керуючого бюро ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали договір про надання правової допомоги (арк. спр. 27-28).

Обсяг послуг та їх вартість деталізовано у додатковій угоді, згідно якої Бюро надає ОСОБА_3 правову допомогу у спорі про визнання бездіяльності протиправною Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області та зобов'язання сплатити страхові виплати. Також деталізовано вартість послуг, які планується надати, включаючи адвокатські запити, підготовка позову в суд та представництво інтересів безпосередньо у судовому засіданні.

У якості доказу попередньої оплати послуг за договором надано копію квитанції від 12.05.2018 про сплату ОСОБА_3 на рахунок адвокатського бюро ОСОБА_1 «А-ЛЕКС» 700.00 грн з доказами фактичного зарахування вказаних коштів на рахунок Бюро (арк. спр. 25-26)

Вказана у квитанції сума відповідає розрахунку вартості послуг, вказаних у додатковій угоді № 1 до договору № 10-01/18 від 10.01.2018, а саме оплата вартості двох адвокатських запитів (арк. спр. 20, 22) по 100,00 грн за один запит та 50 відсотків вартості підготовки позовної заяви до суду.

Отже, витрати на правничу допомогу у розмірі 700,00 грн підтверджені належними доказами та стосуються даної справи. Щодо інших сум питання буде вирішено судом у разі надходження відповідної заяви та доказів.

Крім того, в матеріалах справи знаходиться квитанція про сплату судового збору на суму 919,19 грн, які згідно ст. 139 КАС України необхідно також стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області в особі Сєвєродонецького міського відділення щодо невиплати ОСОБА_3 раніше призначеної, але не виплаченої одноразової страхової виплати в разі стійкої втрати працездатності та заборгованість з виплати щомісячних страхових виплат за період з 05.05.2014 по 30.11.2014.

Зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області в особі Сєвєродонецького міського відділення виплатити ОСОБА_3 раніше призначену, але не виплачену одноразову страхову виплату в разі стійкої втрати працездатності в розмірі 82824,00 грн та заборгованість з виплати щомісячних страхових виплат за період з 05.05.2014 по 30.11.2014 в сумі 9166,83 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (місцезнаходження: просп. Гвардійський, 30, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 41313100) на користь ОСОБА_3 (місце фактичного проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) витрати зі сплати судового збору у сумі 919,19 грн (дев'ятсот дев'ятнадцять грн 19 коп) та витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги, у сумі 700,00 грн (сімсот грн 00 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України рішення складено у повному обсязі 23 липня 2018 року.

Суддя Т.В. Смішлива