Рішення № 75427437, 23.07.2018, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

23 липня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1422/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС України в Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

24 травня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Луганській області (далі - позивач або ГУ ДФС у Луганській області) із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач або ФОП ОСОБА_1) про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 9759,44 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що станом на 25.04.2018 ФОП ОСОБА_1 допустив податкову заборгованість по орендній платі з фізичних осіб у сумі 9759,44 грн, з яких основний борг - 9727,38 грн та пеня 32,06 грн, нараховано у зв'язку з несплатою самостійно визначеного відповідачем в податкових деклараціях з плати за землю за 2017 рік грошового зобов'язання. ГУ ДФС у Луганській області з метою погашення податкового боргу відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» № 2979-17 від 15.09.2017, яка відповідно до поштового повідомлення вручена відповідачу 28.09.2017, однак сума податкового боргу відповідачем не сплачена. На підставі викладеного позивач просить суд стягнути кошти з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в рахунок погашення податкової заборгованості у сумі 9759,44 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (арк. спр. 25).

Відповідач у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. На адресу суду повернуто поштове відправлення із позначкою «за закінченням терміну зберігання» (арк. спр.40).

Відповідно до положень частини одинадцятої статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Ухвалою суду від 29.05.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження (арк. спр. 1-2).

Ухвалою суду від 22.06.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (арк. спр. 29).

У судовому засіданні 16.07.2018 відкладено розгляд справи на 23.07.2018 у зв'язку з неявкою відповідача.

Згідно із частиною дев'ятою статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця Новопсковської районною державною адміністрацією Луганської області 13.03.2002 за № 10366.

23.05.2018 внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем № 23700060004001218, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.05.2018 № НОМЕР_2 (арк. спр. 19-20).

Відповідач перебуває на обліку в Новопсковському відділенні Старобільської ОДПІ Головного управління ДФС як платник єдиного податку (арк. спр. 19-20).

Станом на 25.04.2018 відповідач має податкову заборгованість по орендній платі з фізичних осіб у сумі 9759,44 грн, з яких основний борг - 9727,38 грн, пеня - 32,06 грн, яка нарахована у зв'язку з несплатою грошового зобов'язання, самостійно визначеного відповідачем в податкових деклараціях з плати за землю за 2017 рік:

- за січень (з урахуванням часткової переплати - 0,41 грн) по строку сплати 02.03.2017 у сумі 823,29 грн;

- за лютий по строку сплати 30.03.2017 у сумі 823,70 грн;

- 22.05.2017 відповідач частково сплатив податкову заборгованість у сумі 500,00 грн;

- за квітень по строку сплати 30.05.2017 у сумі 823,70 грн;

- за травень по строку сплати 30.06.2017 у сумі 823,70 грн;

- 07.07.2017 відповідач частково сплатив податкову заборгованість у сумі 604,00 грн, нараховано пені 4,97 грн;

- за червень по строку сплати 30.07.2017 у сумі 823,70 грн;

- за липень по строку сплати 30.08.2017 у сумі 823,70 грн;

- за серпень по строку сплати 30.09.2017 у сумі 823,70 грн;

- 17.10.2017 відповідач частково сплатив податкову заборгованість у сумі 400,00 грн, нараховано пені - 15,21 грн;

- за вересень по строку сплати 30.10.2017 у сумі 823,70 грн;

- за жовтень по строку сплати 30.11.2017 у сумі 823,70 грн;

- за листопад по строку сплати 30.12.2017 у сумі 823,70 грн;

- за грудень по строку сплати 30.01.2018 у сумі 823,67 грн;

Нараховано у зв'язку з несплатою грошового зобов'язання самостійно визначеного відповідачем в податкових деклараціях з плати за землю за 2018 рік

- за січень по строку сплати 02.03.2018 у сумі 823,71 грн;

- за лютий по строку сплати 30.03.2017 у сумі 823,71 грн.

Контролюючим органом сформовано податкову вимогу від 15.09.2017 № 2979-17 на суму 4666,49 грн, яку отримано відповідачем 28.04.2018 (арк. спр. 20,21 зв).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі-ПКУ):

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки;

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право, зокрема, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 4.1.1. пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України визначено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Підпунктом 4.1.3. пункту 4.1 статті 4 ПКУ встановлено невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.

Згідно положень п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПКУ платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.36.1, п.36.2 ст.36 ПКУ податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за коленим податком та збором.

Пунктом 38.1 статті 38 ПКУ визначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 14.1.175 ст.14 ПКУ визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Оскільки судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 9759,44 грн, який до теперішнього часу в добровільному порядку не сплачено, сума податкового боргу є узгодженою, що підтверджується інтегрованою карткою, розрахунком заборгованості (арк.спр. 7,8-9, 26).

Контролюючим органом дотримано порядок звернення до суду з позовом, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податковий борг, який виник у зв'язку із несплатою відповідачем єдиного податку з фізичних осіб, підтверджений документально, а тому повинен бути стягнутий, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 139 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ 39591445, 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 72) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 9759,44 грн задовольнити.

Стягнути фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) кошти в рахунок погашення податкового боргу по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 9759,44 грн (дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять гривень 44 коп.) основний борг - 9727,38 грн та пеня 32,06 грн, в дохід місцевого бюджету на розрахунковий рахунок 33217815700237, код платежу 18010900, отримувач - УК у Новопсковському районі/с. Піски/ 18010900, ЄДРПОУ 37942461, МФО 804013, банк отримувача - ГУДКСУ у Луганській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя А.Г. Секірська