Рішення № 75427407, 11.07.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2018 р. Справа№805/3466/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стойки В.В.,

при секретарі Геворгян Т.В.,

за участю:

представника позивача Бобова В.О.

представника відповідача Лещенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західпещщаремон» до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Західпещеремонт» в травні 2018 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області, в якому просить скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19 лютого 2018 року № Ю-4569-25.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем 19 лютого 2018 року винесено вимогу від 19 лютого 2018 року № Ю - 4569-25 про сплату 1571519,27 грн. в тому числі штрафу у розмірі 766854,73 грн. та пені у розмірі 354387,00 грн. Вважає, що при винесенні спірного рішення відповідачем не враховано приписи пункту 9-3 розділу VIII Закону України № 2464, відповідно до якого платники податків які розташовані на території населених пунктів де проводилась антитерористична операція звільняються від виконання обов'язків , визначених ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції. Також, посилаючись на Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", який набрав чинності 15.10.2014 року, зазначає, що відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції до платників єдиного внеску не застосовуються. Також у відповідності до Закону № 1669 посилається на сертифікат Торгово-промислової палати щодо настання обставин непереборної дії.

Таким чином, вважає спірну вимогу податкового органу незаконною та такою, що підлягає скасуванню, просив позовну вимогу задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнав.

В матеріалах справи знаходиться відзив відповідача, в яких останній зазначає, що оскаржуване позивачем вимога є законною та прийнятою на підставі вимог чинного законодавства, оскільки єдиний внесок відповідно до Податкового кодексу України підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Також, зазначив, що якщо платники єдиного внеску, які перебувають на обліку в фіскальних органах, розташованих на території, де проводилась АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, продовжують здійснювати господарську діяльність, нараховувати, обчислювати і сплачувати заробітну плату, то вони зобов'язані виконувати всі вимоги Закону №2464.

Крім того, відповідач зауважив, що борг з єдиного внеску, визначений до сплати у вимозі виник після 01.01.2016 року. Також зазначає, що позивач не надавав сертифікат торгово-промислової палати до податкового органу.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 06 червня 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2018 року підготовче засідання було відкладено на 20 червня 2018 року за клопотанням представника позивача.

Ухвалою від 06 червня 2018 року у зв'язку зі зміною найменування позивача було замінено позивача ТОВ «Домнареморнт на ТОВ «Західпещщаремонт».

20.06.2018 року у підготовчому засіданні було об'явлено переврку до 26 червня 2018 року у зв'язку з наданням додаткових доказів представником відповідача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2018 року закрито підготовче засідання та призначено справи до судового розгляду по суті 11.07.2018 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов у повному обсягу.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення аналогічні змісту відзиву на позов та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши подані сторонами документи та матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Західпещщаремонт» ЄДРПОУ 36252790, місцезнаходження: 76000, Івано-Франківська обл., м.Івано-Франківськ, вул. Михайло Грушевського, буд. 22 а, що підтверджується наявним в матеріалах справи випискою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців. До перереєстрації позивач мав назву Товариство з обмеженою відповідальністю «Трест Донбасдомнаремонт» за місцезнаходженням Донецька область м.Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 2.

Як вбачається з матеріалів справи податковим органом було проведено документальну планову виїздну перевірку позивача за результатами якої складений акт від 10.08.2017 року та встановлені порушення частини 8 ст.9 Закону України № 2464 та підпунктів 6,7 пункту 4.3 Інструкції № 455 та підпунктів 4,7 пункту 4 розділу IV Інструкції № 449 несвоєчасно сплачений єдиний внесок за період з грудня 2014 року по листопад 2015 року.

Обставина щодо періоду виникнення недоїмки зі сплату єдиного внеску та нарахування у зв'язку з несвоєчасним її погашенням визнається сторона, отже не є спірною.

23 серпня 2017 року податковим органом за результатами вищезазначеної перевірки було прийнято рішення № 0015741303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у сумі 1578852,73 грн.

Позивачем було направлено скаргу від 29.09.2017 року на зазначене рішення, за результатами розгляду якої відповідачем 14.11.2017 року рішення було скасовано.

22 листопад 2017 року податковим органом було прийнято нове рішення за № 0037601303, яким нараховано штрафні та фінансові санкції у сумі 1578852,73 грн.

14.12.2017 року позивачем було оскаржено вищезазначене рішення до податкового органу. Як зазначив представник позивача відповідь на скаргу отримано не було.

Податковим органом було винесено вимогу про сплату боргу № Ю-4569-25 від 19.02.2018 року, яку також було оскаржено до відповідача 01.03.2018 року, за результатами розгляду якої було отримано рішення від 03.04.2018 року про залишення вимоги без змін, а скаргу без задоволення.

Наведені обставини не є спірними між сторонами.

Підставою застосування штрафних санкцій та пені за оскаржуваним рішенням стало сплата позивачем зобов'язань з єдиного внеску з порушенням визначеного Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" строку сплати. Правомірність прийнятої вимоги є спірною обставиною у межах цієї справи.

Згідно з ч.8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VІ) платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону України Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VІ), зокрема частиною восьмою зазначеної статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Разом з цим, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" ( далі - Закон № 1669-VII), згідно до статті 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених положень, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014р.

На час вирішення даної справи, Президентом України не прийнято Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України, тобто, період проведення АТО триває.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону №2464-VІ, а саме підпункт б) розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" було доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13.03.2015 року) такого змісту:

"9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Тобто, аналізуючи вищевикладене, сам факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення за порушення Закону.

На виконання приписів Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Як було встановлено у судовому засіданні позивач до грудня 2014 року знаходився в місті Донецьку, тобто на тимчасово окупованій території, а після перереєстрації 14 грудня 2014 грудня в місті Краматорськ Донецької області.

Серед цього переліку зазначено м.Краматорськ, Донецької області (місто державної реєстрації підприємства позивача).

Тобто, у період невиконання обов'язків платника єдиного соціального внеску, позивач знаходився на обліку в органі доходів і зборів, розташованого на території населеного пункту, визначеного в переліку про який йдеться в статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція.

Посилання відповідача на те, що у відповідача відсутній сертифікат Торгово-промислової палати України, що засвідчує настання форс-мажорних обставин крім того, заява про звільнення від виконання обов'язків залишена без задоволення не приймаються судом до уваги, оскільки відповідно до частини 3 пункту 9-4 Розділу VIII Закону № 2464 достатньою підставою для звільнення платника єдиного внеску від відповідальності, передбаченої цим Законом за невиконання (несвоєчасне виконання) обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, є перебування на обліку в податкових органах, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669.

Подання заяви платником єдиного внеску до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання є передумовою звільнення від виконання обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України № 2464, а не відповідальності за невиконання таких обов'язків.

Разом з цим, позивач також звертався до Донецької Торгово-промислової палати з заявою щодо отримання сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин від 08 січня 2015 року № 38/05-4 про настання обставин форс-мажорних обставин (непереборної сили) з 31 липня 2014 при здійсненні господарської діяльності дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обо'язкових платежів, а отже щодо обов'язків зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання якого наступило з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції .

Крім цього, як було встановлено у судовому засіданні, позивач надавав сертифікат - висновок № 38/05-4 податковому органу, разом з скаргами від 29.09.2017 року, від 14.12.2018 року. Отже доводи відповідача в частині ненадання позивачем сертифікату суд приймає.

Таким чином, в силу положень абзацу 3 пункту 9-4 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 з 14 квітня 2014 року відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, до позивача не застосовуються, що не було враховано відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при пред'явленні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 23 572,80 грн., що підтверджується наявним в матеріалах адміністративної справи платіжним дорученням № 528 від 08 травня 2018 року.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 23 572,80 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - Товариства з обмеженою відповідальністю «Західпещщаремон» до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги від 19 лютого 2018 року № Ю-4569-25 - задовольнити повністю.

Скасувати вимогу від 19 лютого 2018 року № Ю-4569-25.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028; 85726, Донецька обл., м. Маріуполь, вул.130 Таганрогської дивізії, буд.114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західпещщаремон» (код ЄДРПОУ 36252790; 76000, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Михайло Грушевського, буд.22 «а») судовий збір у розмірі 23 572 (двадцять три тисячі п'ятсот сімдесят дві ) грн. 80 коп.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 11 липня 2018 року.

Повний текст рішення складено 20 липня 2018 року.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Стойка В.В.