Рішення № 75427228, 23.07.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2018 року м. Житомир справа № 296/7458/17

категорія 10.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 22 вересня 2017 року звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом, в якому просить визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у проведенні виплати одноразової грошової допомоги згідно Постанови Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 та зобов'язати відповідача прийняти рішення (висновок) за заявою від 14 червня 2016 року про виплату грошової допомоги згідно вказаної Постанови.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проходив службу в Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, звільнений зі служби за станом здоров'я. Під час огляду МСЕК з 14.02.2017 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності. З врахуванням вказаного, позивач звернувся до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області з метою отримання одноразової грошової допомоги. Проте, 14.07.2017 Департамент фінансово-облікової політики МВС України повернув без розгляду матеріали на призначення одноразової грошової допомоги з посиланням на п.4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції від 21 жовтня 2015 року №850 (далі - Порядок №850). На думку позивача, МВС України внаслідок помилкового трактування змісту п. 4 Порядку № 850 порушило його право на отримання одноразової грошової допомоги.

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 24.04.2018 справа за №296/7458/17 передана за підсудністю до Житомирського окружного адміністративного суду у порядку, визначеному статтею 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 22.05.2018 вказана справа була передана для розгляду головуючому судді Шуляк Л.А.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року адміністративну справу №296/458/17 прийнято до провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача та позивач в судове засідання з'явились. Позивач подав клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином. Відповідач відзив на адміністративний позов не подав. В матеріалах справи містяться заперечення на адміністративний позов від 14.11.2017 №12/6-6742, в яких представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування якого вказав, що між первинним оглядом МСЕК ОСОБА_1 04.07.2006 та повторним 14.02.2017 пройшло понад 2 роки, а тому відповідно до п.4 Порядку № 850, відсутні підстави для виплати одноразової грошової допомоги.

Керуючись приписами ч.9 ст. 205, ч.4 ст. 229 КАС України, суд вважає за можливе провести розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області.

Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого серії 10 ЖИА №002405 від 04.07.2006 ОСОБА_1 встановлено 25% втрати професійної працездатності внаслідок травми, одержаної в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с. 25 зворот).

14 лютого 2017 року за результатами первинного огляду позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із проходженням служби в органах внутрішніх справ та видано довідку до акта огляду МСЕК серії 12 ААА №782062 (а.с. 14 та зворот).

У зв'язку з викладеним, ОСОБА_1 звернувся до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області із заявою щодо призначення одноразової грошової допомоги.

Листом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області від 21.07.2017 вих. №1219/29/05-2017 за підписом Голови ліквідаційної комісії ОСОБА_3, повідомлено позивачу, що Департаментом фінансово-облікової політики МВС України матеріали ОСОБА_1 з питання призначення одноразової грошової допомоги повернуто як такі, що не підлягають розгляду, оскільки з дати первинного огляду МСЕК (04.07.2006) пройшло більше 2 років (до 14.02.2017), що не узгоджується із умовами п.4 Порядку №850 та не дає позивачу права на отримання грошової допомоги (а.с.12). У листі №9-206/29/01-2017 від 10.08.2017 Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області повідомило позивачу аналогічну інформацію щодо його матеріалів (а.с.11).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання зазначеної статті постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції .

Згідно із п.3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Днем виникнення права на отримання грошової допомоги, є у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії (п.2 Порядку № 850).

Відповідно до п.7-9 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

З наведених норм Порядку №850 вбачається, що саме Міністерство внутрішніх справ України вирішує питання про виплату одноразової грошової допомоги на підставі документів, направлених керівником органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, із прийняттям одного із рішень, передбачених п.9 Порядку №850 (рішення про призначення або рішення про відмову у призначенні грошової допомоги).

Як встановлено судом, МВС не прийнявши за результатом розгляду документів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, жодного з зазначених вище рішень, всупереч пункту 9 Порядку №850, 14.07.2017 повернуло ліквідаційній комісії УМВС України у Житомирській області матеріали без розгляду, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

Щодо підстав повернення матеріалів без розгляду, суд зазначає наступне.

З 07.11.2015 набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VІІІ), згідно з п. 5 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію".

Пунктом 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VІІІ встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Пунктом 4 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VІІІ встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Як зазначалось раніше, відповідач у листі посилався на пункт 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850.

Згідно з вказаною нормою, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Однак, Законом України "Про міліцію" не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 4 Порядку № 850. Вказана норма Порядку № 850 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Так само цей пункт Порядку не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу дворічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності.

Вичерпний перелік випадків, за яких особі може бути відмовлено у призначенні грошової допомоги, визначено у пункті 14 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850, а саме: за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Жодна із таких підстав не була вказана відповідачем.

Суд звертає увагу, що виплата одноразової грошової допомоги працівникові міліції передбачена у разі одержання інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, отриманих під час виконання ним службових обов'язків, тоді як 04.07.2006 ОСОБА_1 встановлено 25% втрати професійної працездатності внаслідок травми, одержаної в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а тому цей випадок не може братись до уваги при вирішенні питання щодо призначення такої допомоги.

Як було встановлено судом, 14.02.2017 проведено первинний огляд позивача та встановлено ІІІ групу інвалідності з 09.02.2017, пов'язану з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується довідкою серії 12 ААА №015943 від 14.02.2017 (а.с.13).

Отже, право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності є дата, визначена в довідці медико-соціальної експертної комісії, тобто 09.02.2017.

Таким чином, позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до частини шостої статті 23 Закону України "Про міліцію".

Наведені висновки суду узгоджуються із правовими позиціями, викладеними Верховним Судом у постановах від 30 січня 2018 року у справі № 822/1579/17, від 13 лютого 2018 року у справі № 808/1866/16 та від 13 лютого 2018 року у справі № 806/845/16.

Відповідно до ч.ч.5,6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З урахуванням наведеного та з метою захисту прав позивача, суд приходить до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог, шляхом визнання протиправною бездіяльності МВС України щодо не розгляду заяви позивача про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності, пов'язаної із проходженням служби в органах внутрішніх справ України, а також, у зв'язку з неприйняттям МВС України рішення передбаченого п. 9 Порядку № 850 - зобов'язання відповідача розглянути та прийняти відповідно до законодавства по заяві позивача відповідне рішення, з урахуванням вищенаведеної правової оцінки, наданої судом.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Натомість відповідачем не доведено правомірності своєї бездіяльності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1.

У відповідності до ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються, у зв'язку із звільненням позивача від їх сплати.

Керуючись статтями 9,77, 90, 139, 242-246, 263 КАС України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності, пов'язаної із проходженням служби в органах внутрішніх справ України.

Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 00032684) розглянути заяву про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності та прийняти рішення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" від 21 жовтня 2015 року №850, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Л.А.Шуляк

Повний текст рішення складено: 23.07.2018