Рішення № 75427212, 11.07.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2018 р. Справа№805/3378/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення від 23.03.2018 року № 911 та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Добропільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (85000, Донецька обл.. м. Добропілля, вул. Незалежності, б. 28А) про визнання протиправним та скасування рішення від 23.03.2018 року № 911 та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Добропільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області протиправно не зараховано до страхового стужу позивача періоди роботи ОСОБА_1 на ліквідованому підприємстві ЗАТ «Вуглевидобуток» з 01.07.1997 року по 31.10.1998 року, оскільки відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підприємство ліквідовано 23.01.2017 року та заявник не надав заяву та необхідний пакет документів на розгляд комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років. Як наслідок, відповідач, на думку позивача, протиправно прийняв рішення № 911 від 23.03.2018 року, яким останньому відмовлено в переведенні з одного виду на інший вид пенсії. Тому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 23.03.2018 року № 911 про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший вид пенсії; зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача № 911 від 14.03.2018 року про переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсії з урахуванням періоду роботи з 01.07.1997 року по 31.10.1998 року у ЗАТ «Вуглевидобуток» в якості підземного електрослюсаря IV розряду з повним робочим днем у шахті, як пільгового стажу роботи за Списком № 1 - шахтарі.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що управління не мало законних підстав для врахування вказаних періодів до пільгового стажу через те, що підтвердження пільгового стажу здійснюється Комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років. Працівник повинен звернутися з відповідною заявою та пакетом документів до Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років. Висновки таких рішень Комісій для управлінь Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у містах та районах є обов'язковими при вирішенні питання про визначення пенсії за віком на пільгових умовах або відмові в її призначенні. Як вбачається з матеріалів справи, позивач не звертався до відповідної Комісії для підтвердження стажу роботи позивача на ліквідованому підприємстві ЗАТ «Вуглевидобуток», що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, тому вказаний період не може бути підтверджений і зарахований до пільгового стажу позивача. Враховуючи наведене, представник відповідача у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.05.2018 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Добропільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення від 23.03.2018 року № 911 та зобов'язання вчинити певні дії та відкрито провадження по справі № 805/3378/18-а .Призначено підготовче засідання по адміністративній справі № 805/3378/18-а за правилами загального позовного провадження на 11 годину 00 хвилин 06.06.2018 року.

Pозгляд справи № 805/3378/18-а перенесено з 06.06.2018 року на 21.06.2018 року о 09:30 годину у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Голуб В.А.

Ухвалою суду від 21.06.2018 року закінчено підготовче провадження по адміністративній справі № 805/3378/18-а за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення від 23.03.2018 року № 911 та зобов'язання вчинити певні дії та призначено судовий розгляд по суті на 11 годину 00 хвилин 11 липня 2018 року.

У судове засідання позивач та його представник, а також представник відповідача не з'явились, а тому згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11-14).

Відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 у період з 01.07.1997 року по 31.10.1998 року ОСОБА_1 працював на посаді електрослюсаря підземного на ЗАТ «Вуглевидобуток» (а.с.20-23). Вказане також підтверджено довідками ЗАТ «Вуглевидобуток» від 07.11.2001 року (а.с.24-25) та архівною довідкою від 01.11.2013 року № 167 (а.с.26).

З 2001 року позивачу призначена пенсія за інвалідністю, що підтверджується розпорядженнями та протоколами про призначення пенсії (а.с.27-31).

14.03.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою № 911 про переведення з одного виду пенсії на інший, а саме на пенсію за віком (а.с.15).

Проте, рішенням начальника Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 911 від 23.03.2018 року позивачу відмовлено в переведенні з одного виду на інший від пенсії, оскільки не зараховано до страхового стужу позивача періоди роботи ОСОБА_1 на ліквідованому підприємстві ЗАТ «Вуглевидобуток» з 01.07.1997 року по 31.10.1998 року. Так, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підприємство ЗАТ «Вуглевидобуток» ліквідовано 23.01.2017 року та заявник не надав заяву та необхідний пакет документів на розгляд комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років (а.с.16-18).

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з положеннями ст. 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ст.ст. 21, 22 Конституції України - усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи людини і громадянина, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Згідно п.2 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788).

Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788 працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788 та ч. 1ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, визначений Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 року № 18-1 (далі - Порядок № 18-1).

Згідно положень пункту 6 Порядку № 18-1 основним завданням комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття рішень щодо підтвердження стажу для призначення пенсії або відмову в його підтвердженні в установленому порядку.

З аналізу змісту Порядку № 18-1 вбачається, що Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, був прийнятий на виконання пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1993 року N 637.

В той же час Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, застосовується в разі коли відсутня трудова книжка, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

З наведеного вбачається, що обов'язок звернення до Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника позивач мав би тоді, коли у його трудовій книжці були відсутні необхідні записи або містилися неправильні чи неточні записи про періоди його роботи.

Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

Суд звертає увагу, що у трудовій книжці позивача чітко зазначено, що він у спірний період працював на ліквідованому ЗАТ «Вуглевидобуток» повний робочий день електрослюсарем підземним, що передбачено Списком № 1.

Отже, судом встановлено, що трудова книжка позивача оформлена належним чином, всі записи засвідчені належним чином.

Оцінюючи вказані вище докази та вирішуючи справу в цілому, суд виходить з того, що згідно з положеннями ч.2 ст.2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до адміністративного суду було сплачено судовий збір у розмірі 704, 80 грн. згідно квитанції від 03.05.2018 року (а.с.3).

Відповідно до положень частини першої статті 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, судовий збір у розмірі 704, 80 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача ОСОБА_1

Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 118, 139, 159-165, 199, 244-247, 257-263, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) до Добропільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення від 23.03.2018 року № 911 та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Добропільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області від 23.03.2018 року № 911 про відмову в переведені з одного виду пенсії на інший вид пенсії.

Зобов'язати Добропільське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву № 911 від 14.03.2018 року ОСОБА_1 про переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсії з урахуванням періоду роботи з 01.07.1997 року по 31.10.1998 року у ЗАТ «Вуглевидобудок» в якості підземного електрослюсаря IV розряду з повним робочим днем у шахті, як пільгового стажу роботи за Списком № 1 - Шахтарі.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Добропільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Повний текст рішення складено 20.07.2018 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Голуб В.А.