
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
23 липня 2018 р. Справа № 802/1794/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до: Управління праці та соціального захисту населення Вінницького районної державної адміністрації (21032, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Грибоєдова, 10-А)
про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації щодо невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2018 року відповідно до п.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплаченої суми;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2018 року відповідно до п. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначено ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на момент проведених виплат, з урахуванням виплат.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є інвалідом війни 2-ї групи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_2 та має право на пільги, а саме на отримання щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, відповідно до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Також, позивачем зазначено, що 24 квітня 2018 року він звернувся до відповідача із заявою про здійснення доплати до допомоги до 05 травня 2018 року в розмірі восьми мінімальних заробітних плат з урахуванням виплаченої суми в розмірі 3265,00 грн.
Листом №90-К від 11 травня 2018 року Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації повідомило, що разова грошова допомога до 05 травня була виплачена в повному обсязі відповідно до чинного законодавства. Відтак, вважаючи дії відповідача протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Згідно ухвали суду від 23 червня 2018 року відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), у порядку визначеному статею 263 КАС України.
У строк, встановлений судом, відповідач надав на адресу суду відзив, в якому заперечує проти вимог позивача в повному обсязі та просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.
Свою позицію відповідач мотивує тим, що Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації при нарахуванні та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 05 травня керується виключно чинним законодавством, зокрема Законами України та постановами Кабінету Міністрів України.
Так, у ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», визначено, що щорічно до 05 травня особам з інвалідністю виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Відповідач зазначає, що в 2018 році розміри виплати грошової допомоги до 05 травня визначені постановою Кабінету Міністрів України №170 від 14 березня 2018 року «Деякі питання виплати у 2018 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань». Відповідно до п.1 постанови КМУ №170 від 14 березня 2018 року розмір щорічної разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи складає 3265,00 грн. Відтак, як вказує відповідач, при надані позивачу відмови, вони діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, у повній відповідності до чинних на момент вчинення дій законодавчих та інших нормативно-правових актів. Зазначає, що ОСОБА_1 щорічна разова грошова допомога до 05 травня у 2018 році виплачена у повному обсязі, а тому немає жодних підстав для визнання протиправними дій управління та зобов'язання нарахувати та виплатити йому разову грошову допомогу у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є інвалідом війни 2-ї групи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_2 та має право на пільги, а саме на отримання щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, відповідно до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Управлінням праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації позивачу нарахувано та виплачено щорічну разову грошову допомогу до 05 травня в 2018 році у розмірі 3265,00 грн, дана виплата здійснена 10 квітня 2018 року через ПАТ КП Приватбанк на підставі платіжного доручення № 8 від 05 квітня 2018 року на особовий рахунок ОСОБА_1, згідно списку № 1 на виплату щорічної разової грошової допомоги та опису списків на зарахування щорічної разової грошової допомоги, також факт виплати підтверджується листом Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації № 90-К від 11 травня 2018 року.
Як зазначає позивач, вказані виплати здійснені відповідачем на підставі постанови Кабінету Міністрів України №170 від 14 березня 2018 року «Деякі питання виплати у 2018 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» в розмірі - 3265,00 грн. Тобто у розмірі меншому, ніж встановлено Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 367-XIV від 25 грудня 1998 року, а саме у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
У листі №90-К від 11 травня 2018 року на заяву позивача щодо нарахування та доплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації зазначило, що позивачу були здійснені виплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у 2018 році в сумі 3265,00 грн., тобто в повному обсязі відповідно до чинного законодавства на підставі постанови Кабінету Міністрів України №170 від 14 березня 2018 року «Деякі питання виплати у 2018 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».
Не погоджуючись з вказаною позицією відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить з наступного.
Правовий статус інвалідів війни визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-ХІІ), який забезпечує створення належних умов для підтримання здоров'я й активного довголіття; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.
Так, підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено в наступній редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
У подальшому, зміни, внесені підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Пунктом 63 Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, згідно з яким норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Ця норма Закону № 79-VІІІ нечинною або неконституційною не визнавалась.
Отже, як положення щодо виплати разової допомоги до 05 травня застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п.9 ч.1 ст. 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення: державні програми соціальної допомоги (грошова допомога особам, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, та особам, яким надано тимчасовий захист; компенсації на медикаменти; програма протезування; програми і заходи із соціального захисту осіб з інвалідністю, у тому числі програми і заходи Фонду соціального захисту інвалідів; відшкодування збитків, заподіяних громадянам; заходи, пов'язані з поверненням в Україну кримськотатарського народу та осіб інших національностей, які були незаконно депортовані з України, та розміщенням іноземців і осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України; щорічна разова грошова допомога ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань; довічні державні стипендії; кошти, що передаються до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; програми соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інші види цільової грошової допомоги, встановлені законом).
Так, статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Частиною 5 ст. 12, 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захист» передбачено щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №170 від 14 березня 2018 року «Деякі питання виплати у 2018 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань». розмір щорічної разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи складає 3265,00 грн.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №170 від 14 березня 2018 року «Деякі питання виплати у 2018 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» у 2018 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій, які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення).
Аналіз викладених норм свідчить про те, що усі видатки на державні програми соціальної допомоги здійснюються в межах бюджетного poку і тільки в межах сум, які затверджені пacпoртами бюджетних програм. Видатки, проведені поверх затверджених сум, вважаються нeцiльoвими. Паспорта бюджетних програм на відповідний бюджетний рік, як головний розпорядник коштів, готує Міністерство соціальної політики України відповідно до сум, затверджених Законом України «Про Державний бюджет» на відповідний рік, та доводить до розпорядників нижчого рівня.
Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації є виконавцем розпоряджень по проведенню виплат щорічної разової грошової допомоги інвалідам війни.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 дійсно отримав у квітні 2018 року 3265,00 грн. щорічної разової грошової допомоги відповідно до Кабінету Міністрів України №170 від 14 березня 2018 року «Деякі питання виплати у 2018 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».
Отже, виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в 2018 році була здійснена ОСОБА_1 в розмірі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №170 від 14 березня 2018 року «Деякі питання виплати у 2018 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», і в Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації не було правових підстав для нарахування щорічної разової грошової допомоги інвалідам війни до 5 травня у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.
Бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.
Статтею 95 Конституції України визначено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року №3-рп/2012 у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України, роз'яснено, що Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України, суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності, який передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону України про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 року №20-рп/2011 визначено, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави.
За змістом рішення "Великода проти України" від 03 червня 2014 року Європейський суд з прав людини зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).
Згідно ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши досліджені в ході розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.
Вирішуючи питання щодо судових витрат у справі, суд зазначає, що відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору. Відтак позивачем при подачі позову до суду судовий збір не сплачувався. А тому, керуючись положеннями статті 139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.
Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1)
Відповідач: Управління праці та соціального захисту населення Вінницького районної державної адміністрації (Код ЄДРПОУ 03191928, адреса: 21032, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Грибоєдова, 10-А)
Копію рішення у повному обсязі виготовлено: 23.07.2018
Суддя Чернюк Алла Юріївна
Судове рішення № 75426749, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 23.07.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 802/1794/18-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: